16.09.2021 Справа №607/12138/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 під час розгляду кримінального провадження №12016210000000092 стосовно ОСОБА_6 про обвинувачення за ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_7 про обвинувачення за ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_8 про обвинувачення за ч.1 ст.263, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_9 про обвинувачення за ч.3 ст.307, ч.2 ст.314, ч.1 ст.315, ч.2 ст.317 КК України, розглянувши клопотання про зміну запобіжного заходу, -
встановив:
До суду поступило клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 на більш м'який, в якому зазначено: «На розгляді Тернопільського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307 КК України. В рамках цього кримінального провадження 30 листопада 2017 року судом було продовжено строк його тримання під вартою із визначенням розмір застави - 300 000 грн. та покладенням певних обов'язків, строк яких на даний час давно збіг. На виконання ухвали суду тіткою ОСОБА_8 - ОСОБА_13 було позичено під проценти 300 000 грн. та у якості застави внесено на вказаний судом рахунок, і в такий спосіб ОСОБА_8 було звільнено з-під варти. Перебуваючи на волі ОСОБА_8 , не дивлячись на те, що строк ухвали про покладення на нього судом обов'язків давно збіг, сумлінно виконує ці обов'язки, зокрема, у вказаний час своєчасно з'являється до суду на розгляд справи. Більше того, він одружився, влаштувався на роботу та працює, що свідчить про правильність рішення суду про звільнення його з-під варти. Водночас, розгляд справи через її великий об'єм затягується, і невідомо скільки часу ще буде продовжуватись її розгляд, а заставодавець ОСОБА_13 несе непомірний для неї тягар у виді сплати відсотків за позичені 300000 гри., у зв'язку з чим звернувся до суду із заявою про повернення їй заставлених за ОСОБА_8 коштів, то у суду наявні передбачені чинним кримінальним процесуальним законом підстави для зміни обраного йому запобіжного заходу на інший запобіжний захід, або ж зменшення розміру застави до мінімального, передбаченого ст.182 КГІК України. Так, розгляд справи у суді вже триває 4 роки, а прокурором за цей час суду навіть не надані усі наявні у нього докази».
Захисник ОСОБА_12 пояснив, що підтримує клопотання, посилаючись на зазначені у ньому мотиви.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання і просить врахувати, що протягом тривалого часу рішенням суду на нього не покладалися обов'язки, оскільки він завжди з'являвся до суду за викликом, жодним іншим способом не перешкоджав судовому розгляду і навіть прокурор не просив продовжити дію строку обо'язків, які були покладені на нього раніше. Крім цього, у нього на утриманні малолітня дитина.
Прокурор ОСОБА_5 пояснив, що він заперечує щодо задоволення клопотання, враховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень.
В порядку ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.11.2017 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 до 29.01.2018 року, визначено заставу в розмірі 300000 гривень і покладено на нього декілька обов'язків. Заставодавцем ОСОБА_13 15.12.2017 року внесено заставу в розмірі 300000 грн., що підтверджується квитанцією Тернопільського відділення №23 Тернопільської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» від 15.12.2017 року і листом ТУ ДСА у Тернопільській області №1054/03/17 від 15.12.2017 року.
Відповідно до ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
На підставі ч.7 ст.194 КПК України обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який були покладені обов'язки на підозрюваного, обвинуваченого, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.03.2019 року строк дії обов'язків покладених на ОСОБА_8 продовжено до 12.05.2019 року. До закінчення цього строку клопотання про його продовження прокурор ОСОБА_5 не подав. Тому, ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.03.2019 року, в порядку передбаченому ст.194 КПК України, припинила свою дію, а обов'язки скасовані. Отже, з часу закінчення строку дії цієї ухвали, в контексті ст.182 КПК України, внесена ОСОБА_13 застава не забезпечує виконання обвинуваченим ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі їх невиконання, оскільки рішенням суду на нього обов'язки не покладалися.
Судом з'ясовано, що внесена заставодавцем ОСОБА_13 застава в дохід держави не зверталась і вона не може бути повністю або частково звернена судом на виконання рішення суду в частині майнових стягнень, оскільки заставодавець ОСОБА_13 не надала такої згоди.
На підставі статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На підставі ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_8 не порушував обов'язків обвинуваченого, які передбачені ст.42 КПК України. Протягом тривалого часу він завжди з'являвся в судові засідання і до нього не застосовувався привід, тобто примусове супроводження працівниками поліції до суду.
Стороною обвинувачення не надано доказів існування ризиків для кримінального провадження на даний час, які унеможливлюють зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 на більш м'який.
Крім цього, суд приймає до уваги обставини про те, що заставодавець ОСОБА_13 є пенсіонеркою, хворіє та є інвалідом, тому потребує лікування, але одночасно має тривалий непомірний фінансовий тягар щодо сплати 12 відсотків за договором позики від 08.12.2017 року грошей отриманих і використаних для внесення застави.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя та здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Розгляд кримінального провадження на стадії дослідження матеріалів кримінального провадження - доказів, які здобуто під час досудового розслідування. Згідно визначеного великого обсягу доказів, котрі вказані у реєстрі матеріалів досудового розслідування, які необхідно дослідити, враховуючи порядок їх дослідження, що є об'єктивно не залежать від суду для завершення судового розгляду необхідний значний час. Отже, в контексті забезпечення гарантій людських прав, тривале обмеження заставодавця ОСОБА_13 на гроші, внесені нею в якості застави, буде порушенням її конституційних прав і може призвести до негативних наслідків.
Суд вважає, що ризики, які існували раніше для кримінального провадження зменшилися і на даний час є правові підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_8 на більш м'ягкий. Однак, з врахуванням тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 раніше застосований запобіжний захід необхідно змінити не на особисте зобов'язання, а на домашній арешт, тобто клопотання підлягає до задоволення лише частково.
Також, суд враховує, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, одружився, працює і один утримує сім'ю - малолітню дитину ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дружину ОСОБА_15 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому вважає за доцільне застосувати до нього домашній арешт лише в нічний час, щоб не обмежувати його право працювати і отримувати засоби для існування. Отже, внесену заставу необхідно повернути заставодавцю.
Керуючись статтями 3, 8, 129 Конституції України 7-9, 11, 22, 23, 28, 42, 182, 183, 201, 331 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання задовільнити частково, ОСОБА_8 застосований ухвалою колегії суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 листопада 2017 року, ЄУН №607/12138/17 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначеною заставою в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень, змінити на запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 , в нічний час з 21 год. 00 хв. вечора до 08 год. 00 хв. ранку, на два місяці з 17 вересня 2021 року до 15 листопада 2021 року.
На ОСОБА_8 покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду; повідомляти суду про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, на строк два місяці до 15 листопада 2021 року.
ОСОБА_13 повернути 300 000 (триста тисяч) гривень, які вона внесла, на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області, як заставу за ОСОБА_8 , що підтверджується квитанцією Тернопільського відділення №23 Тернопільської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» від 15.12.2017 року і листом ТУ ДСА у Тернопільській області №1054/03/17 від 15.12.2017 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали в частині застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених на нього обов'язків закінчується 15 листопада 2021 року в 23 год. 59 хв.
Копію ухвали вручити сторонам.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддяОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2
ОСОБА_3