06 жовтня 2021 р. № 400/2384/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за участю секретаря судового засідання Задніпрянець М.Б. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037,
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.21 р. № 00002720704, від 31.03.21 р. № 268714290704,
За участю:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Косовська І.В
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач) з вимогами визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.21 р. № 00002720704, від 31.03.21 р. № 268714290704.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всі податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН контрагентами позивача після 01.07.2017, тому відповідно до ст.201 ПК України зареєстрована податкова накладна для покупця товарів є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Позивач також зауважує, що всі господарські операції мали і мають реальний характер, що жодним чином не спростовано Актом перевірки. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів, з якими позивач не мав правовідносин не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції ДП «НАРП».
Відповідач надав відзив на позов, в якому вказав на те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактично здійснювати господарські операції у зв'язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу або надання послуг, не можуть вважатись належним чином оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, а тому відображених у них сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) до податкового кредиту є безпідставними. Оскаржувані податкові-повідомлення за змістом та формою відповідають нормам чинного законодавства, прийняті на підставі та в порядку чинного податкового законодавства, отже скасуванню не підлягають.
Ухвалою суду від 15.04.2021 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання.
11.05.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
11.05.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи ДП «Укроборонпром».
11.05.2021 року до суду надано відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 12.05.2021 року замінено відповідача по справі.
Ухвалою суду від 12.05.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання про залучення третьої особи.
Ухвалою суду від 26.05.2021 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
29.07.2021 року відповідачем надано розрахунок по оскарженим податковим повідомленням-рішенням у розрізі контрагентів та періодів.
19.08.2021 року до суду надано пояснення по справі.
В судовому засіданні 06.10.2021 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши думку сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд
На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Миколаївській області від 01.12.2020 року №355/14-29-01-04-31, від 01.12.2020 №356/14-29-01-04-3331, від 01.12.2020 року №357/14-29-01-04-31 та наказу від 23.11.2020 №300 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «НАРП», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року відємного значення та бюджетного відшкодування податку з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем складено Акт №2531/14-29-07-04/09794409 від 22.12.2020 року, яким встановлено порушення п.п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки позивачем завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2020 року на 1330134 грн.
Керуючись п. 86.7 ст. 86ПК України, Позивач направив Відповідачу заперечення на акт перевірки, на які отримав відповідь, в якій вказано, що заперечення частково враховуються контролюючим органом.
На підставі Акту перевірки та Відповіді на заперечення Відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення (далі - ППР), що є предметом спору, а саме:
- від 16.01.2021 №00002720704 про завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (далі за текстом - сума від'ємного значення ПДВ) за вересень 2020 року у сумі 180 480,00 грн.;
- від 16.01.2021 №00002710704 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2020 року у розмірі 1 330 134,00 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 665 067,00 грн.
В порядку ст. ст. 55, 56 ПК України, ДП «НАРП» звернулось до ДПС України зі скаргою про скасування вказаних ППР.
Позивач отримав від ДПС України рішення про результати розгляду скарги, яким скаргу задоволено частково, ППР від 16.01.2021 №00002710704 частково скасовано в частині застосування штрафних санкцій на суму 532 054,00 грн., в іншій частині зазначене ППР, а також ППР від 16.01.2021 №00002720704 залишено без змін.
У зв'язку із частковим скасуванням ДПС України ППР від 16.01.2021 №00002710704 в частині застосування штрафних санкцій на суму 532 054,00 грн., Відповідачем винесено ППР від 31.03.2021 р. № 268714290704 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2020 року у розмірі 1 330 134,00 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 133 013,00 грн.
Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті з порушенням чинного законодавства України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з огляду на нижченаведене.
У висновках Акту перевірки зазначається, що ДП «НАРП» допущено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України.
За результатами перевірки відповідач дійшов висновку, що позивач здійснив порушення вищезазначених норм податкового законодавства в результаті здійснення “безтоварних” операцій з наступними постачальниками: ТОВ "АСКАРІЯ" (код ЄДРПОУ 38870325), ТОВ "НВП "СПЕЦСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38674939), ТОВ "НВП "СПЕЦТЕХ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 37871443), ТОВ «ОЛАК» (код ЄДРПОУ 21507016), ТОВ "СНГ-КОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 38505858), ТОВ "ПРОФЕСІЙНЕ СВІТЛО" (код ЄДРПОУ 38915381), ТОВ "ЛД ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 40122168), ТОВ "СКАІРПРОМ" (код ЄДРПОУ 41770983), ТОВ «ЗАБ» (код ЄДРПОУ 42838366), ПП «КОПЕНІ» (код ЄДРПОУ 36226514), ТОВ «ІМПЕРА ГРУП» (код ЄДРПОУ 38677154), в результаті чого зроблено висновок про неправомірно сформовану суму податкового кредиту від цих постачальників та, як наслідок - завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
До того ж, згідно абз. 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме реєстрація в податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже належним чином складена та зареєстрована податкова накладна є єдиною підставою для формування податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого підтвердження будь-якими іншими документами, в тому числі - первинними.
Всі податкові накладні контрагентів-постачальників зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних після 1 липня 2017 року, що не заперечується Актом перевірки, отже згідно абз. 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України це є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження, в тому числі - іншими, окрім податкових накладних, первинними документами.
Щодо твердження відповідача про нереальність господарських операцій. Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення бюджетного відшкодування ПДВ у залежність від стану податкового обліку його контрагентів (тим більше - контрагентів його контрагентів), фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.
Особа не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, оскільки, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, у тому числі за податковими зобов'язаннями, не передбачена.
Можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій за результатами здійснення яких, сформовано позивачем податковий кредит.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року по справі № 809/1062/17.
Такий підхід також узгоджується з судовою практикою як Європейського Суду з прав людини(Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03)), так і з судовою практикою новоствореного Верховного Суду, який, наприклад, у постанові від 27.02.2018 р. по справі № 805/1151/17 (адміністративне провадження №К/9901/4256/17, номер справи в ЄДРСР № 220118) зауважив, що «судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи».
Слід додати, що під час перевірки Відповідачу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій Позивача з його контрагентами-постачальниками, зазначені первинні документи описані в Акті перевірки, жодних заперечень щодо їх недійсності або дефектності в акті перевірки не наведено.
Також суд зазначає, що в разі, якщо контролюючий орган вважає, що мали місце безтоварні господарські операції, останній повинен блокувати реєстрацію податкових накладних , а не робити висновки під час проведення перевірки та складання Акту перевірки.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень суду не довели. Натомість позивачем надані усі необхідні докази в підтвердження викладених ним обставин та обґрунтування його позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись вимогами ст. ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, код ЄДРПОУ 09794409) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) від 16.01.21 р. № 00002720704.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) від 31.03.21 р. № 268714290704.
4. Стягнути на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, код ЄДРПОУ 09794409) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) сплачений судовий збір в розмірі 22700,00 грн., відповідно до платіжного доручення №1748 від 09.04.2021 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар
Рішення складено в повному обсязі 13.10.2021 року.