про роз'яснення судового рішення
26 жовтня 2021 року 320/5947/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження заяву гр. ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку їй пенсії з урахуванням інших виплат: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з довідкою № 54 від 18.07.2011 виданої Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.
- зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити їх з 23.07.2018 перерахунок та виплатити пенсію з урахуванням інших виплат: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з довідкою № 54 від 18.07.2011 виданої Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №320/5947/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 з урахуванням інших виплат: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з довідкою від 18.07.2011 № 54 виданої Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.
Зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити гр. ОСОБА_1 з 01.09.2018 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням інших виплат: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з довідкою від 18.07.2011 № 54 виданої Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі №320/5947/18 судом роз'яснено, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 в адміністративній справі №320/5947/18 Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зобов'язане здійснити гр. ОСОБА_1 з 01.09.2018 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням інших виплат: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з довідкою від 18.07.2011 № 54, виданою Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.
Роз'яснив, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір заробітної плати у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява гр. ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення від 28.09.2018 у справі №320/5947/18.
Позивачка просить роз'яснити, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 в адміністративній справі №320/5947/18 необхідно здійснити з 01.09.2018 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати (посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок) та інших виплат: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з довідкою від 18.07.2011 № 54 виданої Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що рішення у справі було прийнято у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та заяву позивача про роз'яснення рішення суду від 26.12.2018 в адміністративній справі №320/5947/18, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Тобто, роз'яснення рішення є одним із способів усунення його недоліків, які в подальшому можуть викликати певні ускладнення при його виконанні, або взагалі перешкодити виконанню судового рішення.
Підставою для подання заяви про роз'яснення судового рішення є його незрозумілість.
Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Так, згідно з п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому клопотання про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
При цьому, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Під час прийняття рішення від 26.12.2018 у справі №810/5947/18 судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Броварському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та з 26.07.2011 отримує пенсію по інвалідності, призначену за ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3732-XI (далі - Закон № 3732-XI).
Слід зазначити, що судом була надана правова оцінка щодо порушення пенсійним органом пенсійного законодавства, а саме при призначенні пенсії позивачу протиправно не було враховано усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивача) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі розмір пенсії збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Згідно ч.1 ст. 66 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно ч.1 ст. 41 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, зокрема, враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески.
Таким чином, при перерахунку пенсії позивача має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення.
Таким чином, з метою уникнення двоякого тлумачення рішення суду, своєчасного та повного його виконання, суд дійшов висновку, що пенсійний орган зобов'язаний здійснити з 01.09.2018 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати (посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок) та інших виплат: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з довідкою від 18.07.2011 № 54 виданої Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 254 КАС України, суд
Заяву гр. ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення задовольнити.
Роз'яснити, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 в адміністративній справі №320/5947/18 необхідно здійснити гр. ОСОБА_1 з 01.09.2018 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати (посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок) та інших виплат: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з довідкою від 18.07.2011 № 54 виданої Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.
Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Лапій С.М.