25 жовтня 2021 року Справа № 320/7546/20 ЗП/280/72/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТЕНСО ЛТД» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 119Б, офіс 26, код ЄДРПОУ 42100717)
до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вул.Народного ополчення, буд. 5А, код ЄДРПОУ 44096797)
Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393)
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
20.08.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 надійшла адміністративна справа №320/7546/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТЕНСО ЛТД» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, у якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області № 1779350/42100717 від 29.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 30.09.2019, 1779351/42100717 від 29.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 24.09.2019;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 24.09 2019, №30 від 30.09.2019.
Ухвалою судді від 25.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема зазначив, що позивач документально підтвердив реальність здійснення господарських операцій, які повністю відповідають меті господарської діяльності підприємства, просить позов задовольнити.
Представник Головного управління ДПС у Київській області проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування відзиву на позовну заяву послався на те, що реєстрація податкової накладної виписаної позивачем №10 від 24.09 2019, №30 від 30.09.2019 була зупинена у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначає, що Комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних у зв'язку із ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт. послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та зазначено. За таких обставин, відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято оскаржуване рішення, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Головним управлінням ДПС у Київській області заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва відповідача у справі та розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.
Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" від 30 вересня 2020 року № 893 (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Головне управління ДПС у Київській області).
Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Наказом Державної податкової служби України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 30 вересня 2020 року № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких Головне управління ДПС у Київській області.
Наказом Державної податкової служби України "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" від 24 грудня 2020 року №755 розпочато з 1 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови №893.
Враховуючи викладене, суд допускає процесуальну заміну Головне управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 43141377) відповідно до частини 1 статті 52 КАС України на Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).
Щодо розгляду справи з викликом (повідомленням) сторін, суд зазначає наступне.
Порядок вирішення клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження визначений в статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги якого не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Дана адміністративна справа згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до справ незначної складності, тому клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
29.08.2019 Позивач (Постачальник) та TOB «Елтранс - Україна» (Покупець) уклали договір №201907.2, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю обладнання та прилади, визначений Специфікацією, а Покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити цей товар.
Умовами п.4.1. договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах передоплати.
24 вересня 2019 року, на виконання умов Договору, TOB «Елтранс Україна» виконав попередню оплату у сумі 1 017 589,00 грн., згідно Рахунку на оплату №1 від 08.08.2019 року на поставку Позивачем товару, що підтверджується платіжним дорученням №16 від 24.09.2019 року. За даним фактом було складено податкову накладну №10 від 24.09.2019 року, яка в подальшому була відправлена на реєстрацію.
Другий етап передоплати було здійснено 30.09.2019 року, що підтверджується платіжним дорученням №2035 від 30.09.2019 року. За даним фактом було складено податкову накладну від 30.09.2019 року, яка в подальшому була відправлена на реєстрацію.
В подальшому, 04.10.2019 на виконання умов Договору Позивач поставив Покупцю товар згідно Рахунку на оплату №1 від 08.08.2019 року; видаткової накладної №0410-1 від 04.10.2019 року, товарно-транспортної накладної №Р0410-1 від 04.10.2019, Акту приймання- передачі ТМЦ №2 від 04.10.2019.
Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №2035 від 30.09.2019, №1944 від 08.08.2019, №2203 від 29.11.2019, №16 від 24.09.2019.
За умовами договору транспортування товару здійснювалось на умовах EXW відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції «Інкотермс- 2010» за рахунок Покупця.
У зв'язку з чим, товар поставлявся найманим перевізником TOB «ГРЕИТ», за замовленням та за рахунок TOB «EJITPAHC УКРАЇНА», зі складу постачальника Позивача TOB «КОМЕРЦІЙНО-ПРОМИСЛОВА ФІРМА «ПРОМІКС», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, буд. 18-В, напряму на склад покупця TOB «EJITPAHC УКРАЇНА» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 7.
Вказану продукцію Позивач придбав у TOB «КОМЕРЦІЙНО-ПРОМИСЛОВА ФІРМА «ПРОМІКС» на підставі договору №0807/Е від 07.08.2019, згідно рахунку на оплату №43 від 07.08.2019, видаткової накладної №39 від 04.10.2019 року. Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №183 від 08.08.2019, №254 від 24.09.2019, №272 від 30.09.2019.
04.10.2019 Позивач направив до єдиного вікна подання електронної звітності ДПС України засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну №10 від 24.09.2019 по взаємовідносинах з TOB «Елтранс Україна», з метою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, 21.10.2019 Позивач направив до єдиного вікна подання електронної звітності ДПС України, засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну №30 від 30.09.2019 року по взаємовідносинах з TOB «Елтранс Україна» з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. В якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано, що: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ІIH/PK в Єрпн».
27.07.2020 Позивачем були надані письмові пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
29.07.2020 комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення №1779351/42100717 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 24.09.2019 та №1779350/42100717 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 30.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документі' (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт. послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та зазначено (документи, які не надано необхідно підкреслити).
Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірних податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН).
При цьому ЄРПН - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Так, відповідно до зазначених вище вимог п. 201.10 ст. 201 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (Порядок N 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.
У п. 2 Порядку N 1246 визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно із п. 4 Порядку N 1246, до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Пунктом 5 Порядку N 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, п. 2001.3, п. 2001.9 ст. 2001 та п. 201.1, п. 201.10 і п. 201.16 ст. 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
У відповідності до п. 8 та п. 10 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених п. 9 цього Порядку. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).
Згідно із п. 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх до ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
При цьому за вимогами п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу;
- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу;
- наявності суми податку на додану вартість відповідно до п. п. 200.1.3 і 200.1.9 ст. 200.1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 та п. 14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно із п. 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).
Також, у п. 18 Порядку № 1246 зазначено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені п. 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).
За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством чітко визначений порядок та механізм складання, підписання, надіслання, прийняття та реєстрації податкових накладних.
При цьому, наявність повноважень контролюючого органу на здійснення перевірок податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах даної категорії.
Надання такому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Таким чином, первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо:
- зупинення реєстрації податкової накладної
- та прийняли рішення про відмову у її реєстрації.
Слід зазначити, що саме зупинення реєстрації податкових накладних первинно порушує права платника податків, тому саме підстави такого зупинення, його законність, є предметом дослідження у даному спорі.
Тобто, вирішуючи питання щодо законності рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зобов'язаний надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення їх реєстрації в ЄРПН, які за своїм змістом є передумовою для прийняття Комісією ГУ ДПС у Київській області оскаржуваних рішень про відмову у її реєстрації податкових накладних.
Поряд із цим, п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно із яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (Закон N 2245-VIII).
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII - Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок № 117), який був чинний станом на зупинення реєстрації податкових накладних, при цьому втратив чинність 01.02.2020 року на підставі Постанови КМУ №1165 від 11.12.2019, яка діє станом на прийняття відповідачем рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.
Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
Згідно з п. 5 Порядку № 117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Зі змісту Квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, та норми п. 13 Порядку № 117, оскільки контролюючим органом не зазначено у Квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації вказаних вище податкових накладних, оскільки фіскальним органом у Квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв.
Натомість, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, вимоги п. 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
На час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі рішень відповідача, набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117.
Проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості платника податку та критеріїв ризиковості господарських операцій.
Так, у Листі Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …».
Крім того, суд зазначає, що у листі Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стада відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.
Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018/ пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 оскаржувані Рішення ГУ ДПС у Київській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять.
Крім того, вказані листи не є нормами права, тому не можуть застосовуватися при вирішенні справи.
Так, у листі Державної регуляторної служби України від 19.04.2018 № 3890/0/20-18 зазначено, що факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме: передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.
При цьому, в супереч вимог п. 10 Порядку № 117, ДФС України вказаним листом без дотримання регуляторних процедур затверджено критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій.
Так, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку податковим органом порушено законодавство при прийнятті рішень про зупинення реєстрації податкових накладних, що є передумовою прийняття безпідставних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Матеріалами справи підтверджується, що на час направлення Позивачем повідомлень №3 від 27.07.2020 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок № 520).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520, визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надані документи, пояснення, якими підтверджується реальність здійснення господарської операції по зупиненим податковим накладним. Перелік наданих документів відповідає вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Проте, відповідачем-1 в порушення наведених вимог законодавства, не було вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Окрім цього, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надавав.
При відмові у прийнятті до реєстрації податкових накладних з посиланням на надання платником податку копій документів, які складено з порушенням законодавства, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.
Разом із тим, надаючи оцінку рішенням відповідача-1, суд зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних.
Водночас, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та, на думку суду, були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
При цьому, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Одночасно, слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності.
Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Тому суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Так, за зовнішніми (формальними) критеріями аналізу документів (копій) що містяться в матеріалах справи, суд вбачає можливість для здійснення відповідачем реєстрації податкових накладних, оскільки надані позивачем документи та пояснення підтверджують інформацію, що покладена в основу формування податкових накладних.
Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, відповідач-1 не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
У постановах Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 року у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 року у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 року у справі № 824/245/19-а та ряду інших справ, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
В цьому випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, за наведених вище обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію, варто звернути увагу на таке.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних від 24.09.2019 №10 та від 30.09.2019 №30 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 24.09.2019 №10 та від 30.09.2019 №30 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Натомість, всупереч наведеним вимогам суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв'язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано копія договору про надання правової допомоги №65 від 31.07.2020 року; копія рахунка-фактури №6501 від 31.07.2020; копія рахунка-фактури №6502 від 07.08.2020; копія акту приймання -передачі наданих послуг від 13.08.2020; копія платіжного доручення №778 від 04.08.2020 на оплату послуг про надання правової допомоги; копія платіжного доручення №812 від 14.08.2020 на оплату послуг про надання правової допомоги;
Відповідно до укладеного акту приймання -передачі наданих послуг від 13.08.2020 адвокат Хілько Альона Василівна надала професійну правову допомогу з підготовки позовної заяви про визнання протиправними та скасування Рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області № 1779350/42100717 від 29.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 30.09.2019, №1779351/42100717 від 29.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 24.09.2019.
Загальна вартість виконаних робіт склала 3 000, 00 грн.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.134 КАС України:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
Суд вважає, що вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначені є співмірними з фактично виконаними послугами та роботами, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача витрати за професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Отже, вимоги позивача щодо стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТЕНСО ЛТД» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 119Б, офіс 26, код ЄДРПОУ 42100717) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул.Народного ополчення, буд. 5А, код ЄДРПОУ 44096797), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393)- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:
№ 1779350/42100717 від 29.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 30.09.2019;
№1779351/42100717 від 29.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 24.09.2019.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання на реєстрацію, податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТЕНСО ЛТД» №30 від 30.09.2019, №10 від 24.09.2019.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТЕНСО ЛТД» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 119Б, офіс 26, код ЄДРПОУ 42100717) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одну тисячу п'ятсот грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТЕНСО ЛТД» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 119Б, офіс 26, код ЄДРПОУ 42100717) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одну тисячу п'ятсот грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул.Народного ополчення, буд. 5А, код ЄДРПОУ 44096797).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 25.10.2021.
Суддя О.В. Конишева