23 жовтня 2021 року о/об 09 год. 30 хв.Справа № 280/7421/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)
про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області №Ф-12492-49У від 12.02.2020; 2) зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити з інформаційної системи "Податковий блок" в інтегрованій картці ОСОБА_1 суми заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У позові зазначено, що 04.08.2021 на електронну пошту представника позивача надійшов лист Комунарського ВДВС у м.Запоріжжі від 03.08.2021 з додатком - копією Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12492-49У від 12.02.2020. Відповідно до даної Вимоги, ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів повідомляє, що станом на 12.05.2020 позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 8262,54 грн. відповідно до ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Також, 05.08.2021 на електронну пошту представника позивача надійшов лист ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.08.2021, яким повідомлено, що хоча попередньо прийнята Вимога №Ф-12492-49У від 11.05.2019 була скасована, однак оскільки Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі №280/2343/20 не було зобов'язано ГУ ДПС у Запорізькій області внести коригування до інтегрованої картки платника в частині скасування заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування то згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок» в інтегрованій картці ОСОБА_1 станом на 04.08.2021 рахується заборгованість з єдиного соціального внеску у сумі 37788,74 грн., яка виникла внаслідок несплати зобов'язань, нарахованих в автоматичному режимі на центральному рівні, відповідно до вимог чинного законодавства за період 2017-2020 роки. Представник позивача вважає, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12492-49У від 12.02.2020 є протиправною та підлягає скасуванню. З 22.10.2014 по 06.04.2020 позивач працював в TOB «Габіон Україна» на посаді директора за основним місцем роботи, де і отримував заробітну плату, підтвердженням тому є довідка від 10.08.2021 і копія наказу №1 від 22.10.2014. Іншою довідкою від 10.08.2021 підтверджується, що з 01.03.2019 по 04.04.2020 позивач за сумісництвом працював в TOB «Габіони Україна» на посаді директора (призначений на підставі наказу №-1к від 27.02.2019), а з 04.04.2020 по теперішній час працює на тій же посаді як за основним місцем роботи. Позивач не є самозайнятою особою, не здійснює підприємницьку діяльність та не зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач позов підтримав.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що згідно даних ІТС «Податковий Блок» 11.05.2004 внесено запис щодо державної реєстрації ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). 24.05.2004 платника взято на облік у ГУ ДПС у Запорізькій області. Нарахування в інтегрованій картці платника єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проведені автоматично, відповідно програмного забезпечення розробленого на підставі діючого чинного законодавства. 09.02.2018 автоматично нараховано єдиний внесок в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 у сумі 8448,00 грн. (мінімальна заробітна плата 2017 року 3200,00 грн. х 22% = 704,00 грн. в місяць) як приватному підприємцю на загальній системі оподаткування відповідно програмного забезпечення розробленого ITC «Податковий Блок». За 1 квартал 2018 року по строку 19.04.2018 - 2457,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723,00 грн. х 22% = 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн.). За 2 квартал 2018 року по строку 19.07.2018 - 2457,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723,00 грн. х 22% = 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 =2457,18 грн.). За 3 квартал 2018 року по строку 19.10.2018 - 2457,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723,00 грн. х 22% = 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн.). За 4 квартал 2018 року по строку 21.01.2019 нараховано - 2457,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723,00 грн. х 22% = 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн.). За 1 квартал 2019 року по строку 19.04.2019 - 2754,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173,00 х 22% = 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 = 2754,18 грн.). За 2 квартал 2019 року по строку 19.07.2019 - 2754,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173,00 грн. х 22% = 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 = 2754,18 грн.). За 3 квартал 2019 року по строку 21.10.2019 - 2754,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173,00 грн. х 22% = 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 = 2754,18 грн.). За 4 квартал 2019 року по строку 20.01.2020 - 2754,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173,00 грн. х 22% = 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 = 2754,18 грн.). За 1 квартал 2020 року по строку 21.04.2020 - 2078,12 грн. (мінімальна заробітна плата 2020 року 4723,00 грн. х 22% = 1039,06 грн. в місяць. За квартал, з урахуванням карантину з березня 2020 року, відповідно 1039,06 грн. х 2 = 2078,12 грн.). За 2 квартал 2020 року по строку 20.07.2020 нараховано 1039,06 грн. За 3 квартал 2020 року по строку 19.10.2020 нараховано 3178,12 грн. За 4 квартал 2020 року по строку 19.01.2021 нараховано 2200,00 грн. (мінімальна заробітна плата 2020 року 5000,00 грн. х 22% = 1100,00 грн. в місяць). Таким чином, за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 ФОП ОСОБА_1 нараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 37788,74 грн. Сплата єдиного внеску за вказаний період не здійснювалась, звіти по єдиному внеску не надавались. Відповідно до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 станом на 07.09.2021 за кодом бюджетної класифікації 71040000 обліковується борг у розмірі 37788,74 грн.
Відповідач проти прозову заперечував.
Ухвалою судді від 25.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У наданій позивачем Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12492-49У від 12.02.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області вимагається від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8262 грн. 54 коп., який виник станом на 12.05.2020, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.17).
Суд вважає, що у Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12492-49У від 12.02.2020 контролюючим органом безпідставно зазначено про борг (недоїмку) станом на 12.05.2020, тобто - про борг (недоїмку) у майбутньому.
Доводи відповідача про належне оформлення оскаржуваної Вимоги суд до уваги не приймає, оскільки до примусового виконання офіційно подана саме Вимога, в якій зазначено про борг (недоїмку) станом на 12.05.2020, тобто - про борг (недоїмку) у майбутньому.
Протилежного відповідачем не доведено.
Враховуючи наведене, суд погоджується з позивачем щодо існування обґрунтованого сумніву в належному оформленні відповідачем оскаржуваної вимоги.
Судом досліджено надані позивачем копії: Довідки ТОВ «ГАБІОН УКРАЇНА» від 10.08.2021, згідно якої позивач з 22.10.2014 по 06.04.2020 працював в ТОВ «ГАБІОН УКРАЇНА» на посаді директора, а вказане підприємство як роботодавець сплачувало за ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок (а.с.20); Довідки ТОВ «ГАБІОНИ УКРАЇНА» від 10.08.2021, згідно якої позивач з 01.03.2019 по 04.04.2020 за сумісництвом працював в ТОВ «ГАБІОНИ УКРАЇНА» на посаді директора і вказане підприємство як роботодавець сплачувало за ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок (а.с.22).
Вирішуючи спір по суті суд, враховуючи викладене вище, виходить з наступного.
Як зазначено у п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
У ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; (…) фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); (…); 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; (…).
Як зазначено у ч.6 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу; 2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; 3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиноговнеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; (…).
Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сумм готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Як зазначено у ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
У п.3 Розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 за №469, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (надалі - «Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), зазначено: «3.Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми».
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Як зазначено у ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні данні про реєстрацію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як фізичної особи-підприємця.
Протилежного відповідач не довів.
Відповідачем не надано до суду доказів фактичного здійснення позивачем підприємницької діяльності у 2017-2020 роках.
При цьому, вбачається, що позивач був працевлаштованою особою, за яку єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачував роботодавець.
За вказаних обставин суд вважає, що позивач не може мати борг, який виник станом на 12.05.2020, з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8262 грн. 54 коп.
Також, з огляду на викладене, суд вважає, що контролюючим органом при винесенні Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12492-49У від 12.02.2020 допущено помилки в оформленні оскаржуваної Вимоги, оскільки безпідставно зазначено про борг (недоїмку) станом на 12.05.2020, тобто - про борг (недоїмку) у майбутньому, а тому Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12492-49У від 12.02.2020 є протиправною і підлягає скасуванню.
Неналежне оформлення відповідачем оскаржуваної Вимоги та звернення її до примусового виконання, на думку суду, порушує права та інтереси позивача, оскільки призводить до юридичної невизначеності.
Судом прийнято до уваги, що за аналогічних підстав рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі №280/2343/20 (набрало законної сили 30.09.2020) задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області - визнано протиправною та скасовано Вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12492-49 У від 11.05.2019 на суму 21030 грн. 90 коп.
Позивачем у позові нормативно не обґрунтована можливість «виключення» з інформаційної системи "Податковий блок" в інтегрованій картці ОСОБА_1 суми заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування без її конкретизації.
З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 позивачу контролюючим органом нараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування к сумі 37788 грн. 74 коп.
З метою поновлення порушених прав та інтересів позивача, з огляду на приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за можливе зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 з метою виключення (списання) заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 37788 грн. 74 коп.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області №Ф-12492-49У від 12.02.2020, якою вимагається від ОСОБА_1 сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8262 грн. 54 коп., який виник станом на 12.05.2020, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 з метою виключення (списання) заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 37788 грн. 74 коп.
В іншій частині позовної заяви - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 908 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено у повному обсязі 23.10.2021.
Суддя О.О. Прасов