19 жовтня 2021 року (15 год. 16 хв.)Справа № 280/3339/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Конишевої О.В.
за участю секретаря судового засідання Козинець А.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1
представників сторін:
позивача- Луговий Б.В.,
відповідача 1, 2-Невесенко І.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Служби безпеки України (01061, м. Київ-1, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074)
Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69011, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 62, код ЄДРПОУ 20001556)
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
23.04.2021 до Запорізького окружного Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Служби безпеки України (далі - відповідач 1), Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
1. визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень в особі Служби безпеки України, оформлене наказом Першого заступника Голови Служби безпеки України від 05.03.2021 року № 280-ос/дск щодо звільнення полковника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з військової служби за підпунктом «а» пункту 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБ України та підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років) пункту 2 (під час дії особливого періоду) частини шостої (військовослужбовці, які проходять кадрову службу) статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
2. зобов'язати Службу безпеки України поновити полковника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі та зарахувати в розпорядження відповідно до вимог пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України», затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262/2007;
3.зобов'язати Службу безпеки України, шляхом видання наказу по особовому складу Служби безпеки України, визначити правовий стан полковника ОСОБА_1 з 21.07.2020 по 31.03.2021 року, відповідно до вимог п.1.2 Інструкції про організацію виконання положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України» (затвердженої наказом СБУ від 14 жовтня 2008 року № 772»);
4. визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень в особі Управління СБ України в Запорізькій області, оформлене наказом т.в.о. начальника Управління СБ України в Запорізькій області полковника Кривошеєнко С.В. від 30.03.2021 року № 204-ОС/дск щодо виключення полковника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі списків особового складу з 31.03.2021 року;
5. визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень в особі Управління СБ України в Запорізькій області, оформлене наказом начальника Управління СБ України в Запорізькій області полковника Безрукого Б.В. від 26.03.2021 року № 188- ОС/дск в частині визначення розміру грошового забезпечення полковника ОСОБА_1 в період з 21.07.2020 по день виключення зі списків особового складу;
6. зобов'язати УСБУ в Запорізькій області нарахувати та додатково виплатити полковнику ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 21.07.2020 року по 31.03.2021 (день виключення зі списків особового складу) виходячи з грошового забезпечення встановлення на день зарахування у розпорядження начальника УСБУ в Запорізькій області 28.09.2019 року;
7. зобов'язати УСБУ в Запорізькій області нарахувати та додатково виплатити полковнику ОСОБА_1 грошове забезпечення за період зарахування у розпорядження з 28.09.2019 по 20.07.2020 та у період після завершення строку зарахування у розпорядження з 21.07.2020 по 31.03.2021 року з урахуванням підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовцям СБ України на підставі наказів ЦУ СБУ від 07 листопада 2019 року № 1715/дск, від 15 листопада 2020 року № 1125/дск, від 15 лютого 2021 року №155/дск;
8. зобов'язати УСБУ в Запорізькій області нарахувати та виплати полковнику ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати, а саме виплати грошового забезпечення за період з 21.07.2020 по 31.01.2021, яка була здійснена 31.03.2021;
9. зобов'язати УСБУ в Запорізькій області виплати полковнику ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01.04.2021 по день розгляду справи.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що наказом Голови Служби безпеки України №1290-ос від 28.09.2019 його зараховано у розпорядження прямого начальника УСБУ в Запорізькій області терміном до 3 місяців, а саме з 28.09.2019 по 28.12.2019. Термін перебування позивача у розпорядженні продовжувався до 20.07.2020. Позивач зазначає, що після спливу терміну перебування у розпорядженні начальника УСБУ в Запорізькій області полковника Безрукого Б.В., останній не ініціював призначення позивача на відповідні посади та не ініціював заходів щодо його звільнення з військової служби. Додатково наголошує на тому, що висновок відповідача про перебування позивача в розпорядженні начальника УСБУ в Запорізькій області після 20.07.2020 є безпідставним, оскільки не містить жодного посилання на норми законодавства. Звертає увагу, що відповідач не приймав будь-яких наказів чи розпоряджень, які б підтверджували факт перебування позивача в розпорядженні начальника УСБУ в Запорізькій області після 20.07.2020. Вказана протиправна бездіяльність відповідача призвела до того, що у період з 21.07.2020 до 31.03.2021 позивачу припинено виплату грошового забезпечення. Звертає увагу, що позивач неодноразово звертався до начальника УСБУ в Запорізькій області з рапортами щодо призначення його на існуючі вакантні посади та щодо вирішення питання про виплату грошового забезпечення, однак позитивного результату не отримав, що змусило позивача написати рапорт про звільнення за власним бажанням. Просить позов задовольнити.
Від відповідача 1 та 2 надійшов відзив в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що відповідачем у відповідності до норм Положення №1262/2007 та Інструкції №772 вжито вичерпний комплекс заходів для можливого службового використання позивача. На момент винесення спірних наказів, підстави для подальшого перебування позивача у розпорядженні прямого начальника полковника ОСОБА_2 не втратили актуальності та позивач продовжує перебувати у розпорядженні начальника УСБУ в Запорізькій області. На думку відповідача, виконання військовослужбовцями функціональних обов'язків, дотримання ними службового розпорядку та вказівок чи розпоряджень має забезпечуватись прямими начальниками, навіть після закінчення строк перебування у розпорядженні. Зокрема зазначає, що відповідно до положень Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 10.04.2018 №515/ДСК (далі - Інструкція №515/ДСК) після закінчення строків перебування у розпорядженні, виплата грошового забезпечення відповідному військовослужбовцю здійснюється за рішенням Голови Служби Безпеки України на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні якого перебуває такий військовослужбовець. Зокрема зазначає, що підставою звільнення було волевиявлення позивача, також при звільненні йому було виплачено грошове забезпечення і за період з 20.07.2020, а ті аргументи які наводяться позивачем не стосуються предмету спору. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 28.04.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі задоволено клопотання про витребування доказів та призначено підготовче засідання на 24.05.2021.
Протокольною Ухвалою суду від 24.05.2021 відкладено підготовче засідання у справі на 08.06.2021.
Ухвалою судді від 08.06.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження, відкладено підготовче судове засідання у справі на 26.07.2021 та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 26.07.2021 відкладено підготовче судове засідання у справі на 10.08.2021
Ухвалою судді від 10.08.2021 відкладено підготовче судове засідання у справі на 07.09.2021 та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
07.09.2021 протокольною Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.10.2021.
04.10.2021 у зв'язку з хворобою представника відповідачів було відкладено судове засідання на 11.10.2021.
Ухвалою суду від 11.10.2021 оголошено перерву у судовому засіданні для надання часу на підготовку до дебатів до 19.10.2021
Вже на стадії судових дебатів позивачем заявлялося клопотання у відповідності до ст.226 КАС України щодо необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів.
При цьому дане клопотання зводилося до того, що суду потрібно ще раз витребувати ті докази, які на ухвали суду не були надані відповідачем та відповідно до яких відповідачем надавалося пояснення, що вони не стосуються предмету спору, у зв'язку з чим, судом прийнято рішення розглядати справу за їх відсутності. Тому суд відмовив позивачу у поверненні до стаді дослідження доказів.
Зокрема суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.2 ст. 79 КАС України особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
З приводу тих документів які витребовувалися судом та не були надані відповідачами, суд зазначає наступне.
Щодо не надання документів на Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року.
Документи, що витребовувалися в СБ України та не були надані: копії документів, які містять відомості про рішення, яке прийнято за поданням №59/13-5589дск від 08.10.2020 року , зазначене подання стосувалося звільнення полковника ОСОБА_1 у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі, однак зазначене подання не було реалізоване, юридичних наслідків не мало. Крім того, звільнення відбулося з інших підстав, що є предметом розгляду даної справи.
Документи, що витребовувалися в УСБУ в Запорізькій області та не були надані.
Рапорт №59/13-1484дск від 02.03.2021 (про надання дозволу на виплату грошового забезпечення), однак підставою для підготовки наказу УСБУ в Запорізькій області від 26.03.2021 року №188-ос/ДСК про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 21.07.2020 року по 31.03.2021 року, став рапорт від 13.03.2021 року №59/13-1773дск.
Також витребовувалася копія (або витяг) з наказу УСБУ в Запорізькій області №242-ос від 23.04.2020 року щодо продовження терміну перебування полковника
ОСОБА_1 у розпорядженні, а також будь-яких інших наказів щодо продовження терміну перебування ОСОБА_1 у розпорядженні начальника УСБУ в Запорізькій області. Строк перебування у розпорядженні полковника ОСОБА_1 продовжено до 20.07.2020 року, це не заперечувалося сторонами. Інших документів щодо продовження полковнику ОСОБА_1 строку перебування у розпорядженні начальника УСБУ в Запорізькій області, не видавалося.
Довідки про проведені з полковником ОСОБА_1 бесіди за реєстраційними номерами: №59/13/6750 від 16.10.2020, №59/13/2715дск від 20.05.2020, №59/13/4090дск від 21.07.2020, №59/13/4098дск від 22.07.2020, №59/13/4555дск від 12.08.2020, №59/13-5513дск від 06.10.2020, №59/13-5587дск від 08.10.2020. Перелічені вище довідки про проведені бесіди не стосувалися звільнення полковника ОСОБА_1 за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років), а стосувалися заходів, що вживалися Управлінням для призначення останнього на посади після оголошення йому наказу Голови СБ України від 28.09.2019 року №1290-ос/дск (щодо його звільнення з посади та зарахування у розпорядження начальника Управління), роз'яснення йому його прав та обов'язків, строків припинення йому виплати грошового забезпечення, підготовки висновків про неможливість подальшого службового використання, звільнення з військової служби за підпунктом «в» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі) пункту 2 частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Тому суд вважав за можливе розглядати справи за відсутності цих документів.
Слід зазначити, що довідки про проведені з полковником ОСОБА_1 бесіди за реєстраційними номерами: №59/13/1424 від 01.03.2021, №59/13-1443дск від 02.03.2021 року, що стосувалися саме звільнення останнього за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років), надані суду супровідним листом від 03.06.2021 року №59/11-3877дск.
Що стосується запитів до УРОС СБ України за реєстраційними номерами: №59/13-1250дск від 27.02.2020 року, №59/13-3961дск від 14.07.2020 року, №59/13-4051дск від 17.07.2020 року та Відповідів УРОС СБ України за реєстраційними номерами: вх. №2613дск від 20.03.2020 року, вх. №6715дск від 07.08.2020 року, то вони стосувалися переліку вакантних посад, що пропонувалися полковнику ОСОБА_1 для призначення на них (в рамках вжиття Управлінням заходів щодо призначення останнього на посади). Ці документи не стосувалися виплати грошового забезпечення полковнику ОСОБА_1 з 20.07.2020 року по 31.03.2021 року, а також не стосувалися його звільнення за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років).
Щодо подання до звільнення полковника ОСОБА_1 з військової служби від 08.10.2020 №59/13/5589дск; висновку про недоцільність подальшого службового використання полковника ОСОБА_1 від 01.10.2020; супровідного листа, яким подання №59/13/5589дск від 08.10.2020 року надсилалося на адресу ЦУ СБ України; супровідного листа ЦУ СБУ, яким подання №59/13/5589дск від 08.10.2020 року надсилалося на адресу УСБУ в Запорізькій області, суд зазначає наступне. Перелічені вище документи стосувалися звільнення полковника
ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «в» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі), а дане питання не було предметом розгляду у цій справі.
Щодо не надання документів на Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року.
Копія (витягу) наказу, яким було визначено правовий стан полковника ОСОБА_1 , в період з 21.07.2020 року по 31.03.2021 року, відсутній взагалі тому не був наданий відповідачем.
Відповіді на рапорти ОСОБА_1 від 20.02.2021 року щодо призначення на посади начальника відділу у м. Енергодарі УСБУ в Запорізькій області, начальника Пологівського МВ УСБУ в Запорізькій області, інспектора (І чи ІІ категорій) інспекції УСБУ в Запорізькій області (зареєстровані в УРДЗК СБ України за номерами 2835, 2836, 2837 від 24.02.2021 року), як пояснив відповідач надсилалися на адресу ОСОБА_1 , тому не були надані до суду. З огляду на обставини справи, суд прийняв рішення розглядати справу за наявними в матеріалах справи документами.
19.10.2021 у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши вступне слово та пояснення, надані учасниками справи, дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.
Полковник ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20 червня 1999 року по 31 березня 2021 року проходив кадрову військову службу в системі органів Службі безпеки України на оперативних та керівних посадах, має військове звання - полковник.
Наказом Голови СБ України від 28.09.2019 року № 1290-ос полковник ОСОБА_1 зарахований у розпорядження начальника Управління Служби безпеки України в Запорізькій області за п.п. «б» п. 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) Положення за посадою начальника відділу з 28 вересня 2019 року до 27 грудня 2019 року включно. Підстава зарахування, це рапорт начальника УСБУ в Запорізькій області від 17.09.2021 року №59/13-6147дск.
Слід зазначити, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року у справі №280/5786/20 залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень в особі Служби безпеки України, оформлене наказом Голови Служби безпеки України від 28.09.2019 року №1290-ос/дск. Дана ухвала та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року у справі №280/5786/20 в цій частині постановою Верховного суду від 18.06.2021 залишено без змін.
Приписами пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262/2007 (далі - Положення №1262/2007) визначено, що час перебування військовослужбовця на лікуванні, в основній та встановлених законодавством додаткових відпустках, час безпосередньої участі в антитерористичній операції забезпеченні її проведення із перебуванням безпосередньо в районах антитерористичної операції із загальної тривалості періоду перебування у розпорядженні прямих начальників (командирів) виключається.
У зв'язку з перебуванням полковника ОСОБА_1 у відпустках та на лікарняному, відповідно до пункту 48 Положення №1262/2007, строк його перебування у розпорядженні продовжувався до 20 липня 2020 року.
23 квітня 2020 року на виконання наказу по особовому складу Голови СБУ від року № 1290-ОС, керуючись вимогами Положення № 1262/2007 та відповідними пунктами 1.2, 4.9 та 4.14 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України 14.10.2008 №772 (далі - Інструкція №772) прямий начальник - начальник УСБУ в Запорізькій області полковник ОСОБА_2 наказом по особовому складу УСБУ в Запорізькій області від 23.04.2020 року № 242-ос довів до полковника ОСОБА_1 , що року (включно) закінчується термін перебування полковника ОСОБА_1 в розпорядженні прямого начальника - начальника УСБУ в Запорізькій області. Дана обставина сторонами не заперечується.
З метою надання пояснень щодо особливостей проходження військовослужбовцем військової служби в період перебування в розпорядженні, з полковником ОСОБА_1 проводилися бесіди.
20.05.2020 під час бесіди полковника ОСОБА_1 ознайомлено зі списком наданих УРОС СБ України вакантних посад у підрозділах Центрального управління та регіональних органах СБ України. Полковник ОСОБА_1 виявив бажання продовжити військову службу на посаді заступника начальника Мелітопольського міського відділу УСБУ в Запорізькій області. Призначити полковника ОСОБА_1 на зазначену посаду не було за можливе, оскільки для призначення на неї розглядався інший співробітник ( т.1 а.с.36,38).
В червні 2020 року позивач декілька разів звертався до відповідача з рапортом щодо призначення на вакантну посаду, у відповідях на рапорти позивача зазначено про неможливість призначення його на обрані посади у зв'язку з тим, що на посаду вже погоджується інша особа, або вже відсутні посади, або у зв'язку з суворою доганою яка була накладена на позивача кандидатура не розглядається до призначення на вакантні посади. (Т.1, а.с.39-47)
Відповідно до листів відповідача які надсилалися на адвокатський запит та безпосередньо позивачу Управлінням зазначалося, що підготовлено відповідний запит від 27.02.2020 до УРОС СБ України щодо здійснення підбору вакантних посад для подальшого проходження військової служби полковником ОСОБА_1 , також надсилалися запити щодо вакантних посад всіх підрозділів Управління та на адреси регіональних органів від 10.07.2020 (Т.1, а.с. 92-94).
Під час бесіди полковнику ОСОБА_1 доведено, що Управлінням СБ України в Запорізькій області отримані відповіді про недоцільність проходження ним подальшої військової служби на посадах в Управлінні Служби безпеки України в Запорізькій області, про що зазначено у листі-відповідача позивачу від 01.10.2020 №59/13-3556 к/т (Т.1,а.с.94).
Також, під час бесіди 12.08.2020 полковнику ОСОБА_1 запропонований перелік посад, отриманий з УРОС СБ України на запит Управління від 14 липня 2020 року № 59/13-3961дск. Після ознайомлення полковник ОСОБА_1 виявив бажання продовжити службу на посадах в інших органах СБ України, до яких Управлінням надсилалися матеріали стосовно полковника ОСОБА_1 щодо розгляду його кандидатури на зазначені посади, однак, від регіональних органів СБ України були отримані відповіді про недоцільність проходження ним подальшої військової служби у цих органах. Проти даних обставин позивач не заперечував, зокрема про це зазначено і в листі відповідача від 18.03.2021 на адвокатський запит (Т.1, а.с.105).
Так як подальше використання полковника ОСОБА_1 на військовій службі було неможливим, 01 жовтня 2020 року Управлінням СБ України в Запорізькій області підготовлено висновок про неможливість подальшого службового використання полковника ОСОБА_1 та матеріали щодо його звільнення з військової служби за підпунктом «в» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі) пункту 2 частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Проте, матеріали щодо звільнення полковника ОСОБА_1 СБ України погоджені не були та повернені на адресу УСБУ в Запорізькій області на доопрацювання.
09 грудня 2020 року матеріали щодо звільнення повторно надіслані УСБУ в Запорізькій області на адресу СБ України, однак, також були повернуті 18 січня 2021 року на доопрацювання.
01 березня 2021 року полковником ОСОБА_1 подано рапорт на ім'я начальника УСБУ в Запорізькій області полковника ОСОБА_2 проханням клопотати перед Головою СБ України ОСОБА_3 про звільнення його з військової служби за підпунктом «а» пункту 61, пунктом 64 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБ України, та підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини - наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років).
Такий самий рапорт (щодо звільнення) полковником ОСОБА_1 подано й на ім'я Голови СБ України ОСОБА_3
01 та 02 березня 2021 року з полковником ОСОБА_1 проведено бесіди, передбачені Положенням №1262/2007 та Інструкцією №772. (Т.1, а.с.161-163)
02 березня 2021 року УСБУ в Запорізькій області підготовлено подання до звільнення з військової служби полковника ОСОБА_1 (реєстр. №59/13/1442дск від 02.03.2021 року) та разом з матеріалами, надіслані на адресу СБ України на погодження (Т.1, а.с.165-167).
Наказом першого заступника Голови СБУ полковника В.Малюка від 05.03.2021 року № 280-ОС/дск звільнено ОСОБА_1 з військової служби в СБУ, який перебуває розпорядженні начальника управління за посадою начальника відділу (полковник) відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років) пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (Т.1, а.с.184) . Позивач зазначає, що 24.03.2021 був ознайомлений з цим наказом.
Наказом №188-ос/дск від 26.03.2021 начальника Управління ОСОБА_2 встановлено виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час перебування у розпорядженні начальника управління без збереження грошового збезпечення з 21.07.2020 до 31.03.2021 виходячі з розміру: посадового окладу -7750 грн, окладу за вйськовим званням-1480 грн, надбавки за вислугу років 50%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень15% посадового окладу згідно з главою 3 розділу ІІІ, премії в розмірі 2% посадового окладу згідно з главою 15 розділу ІІІ. Нарахування грошового забезпечення позивачу підтверджується відповідною довідкою (Т.1 а.с.155, Т.2 а.с.16).
Наказом Т.в.о. начальника УСБУ в Запорізькій області полковника Кривошеєнко С.В. від 30.03.2021 року № 204-ОС/дск полковник ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу з 31 березня 2021 року. З наказом ознайомлений позивач 31.03.2021 року.
У зв'язку зі створенням штучних умови для звільнення позивач вважає своє звільнення протиправним, також зазначає про те, що не вірно нараховано та виплачено грошове забезпечення, саме тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Стосовно скасування наказу від 05.03.2021 № 280-ос/дск щодо звільнення полковника ОСОБА_1 та скасування наказу від 30.03.2021 року № 204-ОС/дск щодо виключення полковника ОСОБА_1 зі списків особового складу, поновлення його на військовій службі, зарахування в розпорядження та визначення правового стану полковника ОСОБА_1 з 21.07.2020 по 31.03.2021 року, відповідно до вимог п.1.2 Інструкції про організацію виконання положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України», суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року №2229-XII (далі - Закон №2229-XII ) держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України. Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 30 Закону №2229-XII визначено, що форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України встановлюються законодавством і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Умови та оплата праці працівників Служби безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України.
За змістом підпункту «б» пункту 48 Положення №1262/2007 зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників (командирів), а за рішенням Голови Служби безпеки України - у розпорядження його першого заступника чи заступника, начальника (командира) іншого функціонального підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи Служби безпеки України або штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України допускається, у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (зміна організаційно-штатної побудови, передислокація, перерозподіл функціональних обов'язків та наявних сил у зв'язку зі зміною покладених завдань, здійснення планових та позапланових переміщень військовослужбовців по службі у зв'язку з проведенням загальної ротації кадрів, прийняття Головою Служби безпеки України управлінських рішень щодо переміщення військовослужбовців для здійснення оперативно-службової діяльності на окремих напрямах та підвищення її ефективності) - до 3 місяців.
Військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов'язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, що вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для подальшого перебування в розпорядженні він призначається на посаду або звільняється з військової служби в установленому порядку.
Військовослужбовець, який після закінчення строку перебування у розпорядженні у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів не призначений на посаду через відсутність вакантних посад (рівної або нижчої не більш як на один ступінь) у Службі безпеки України або через ненадання військовослужбовцем згоди на призначення на іншу нижчу посаду, звільняється в установленому порядку з військової служби. Вакантні посади, на яких може бути використано військовослужбовця з дотриманням вимог, встановлених пунктом 43 цього Положення, визначаються начальником (керівником) підрозділу (органу, закладу, установи), у розпорядженні якого перебуває військовослужбовець.
Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустках, передбачених пунктом 53 цього Положення, час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення із перебуванням безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпеченні їх здійснення із перебуванням безпосередньо в районах здійснення таких заходів із загальної тривалості періоду перебування у розпорядженні прямих начальників (командирів) виключається.
Механізм реалізації вимог Положення №1262/2007 визначає Інструкція №772.
Згідно з положеннями 4.9. Інструкції №772 зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників - це визначення їх тимчасового службово-посадового становища, коли вони проходять військову службу у підпорядкуванні відповідних начальників, але без призначення на конкретні посади.
Зарахування у розпорядження відповідних начальників проводиться наказами по особовому складу з обов'язковим визначенням дати початку та закінчення терміну розпорядження та доводиться до відома військовослужбовців, які зараховані в зазначене розпорядження, під особистий підпис їх начальниками в установленому порядку. У розпорядження Голови Служби безпеки України зараховуються лише начальники органів, закладів, установ та підрозділів Центрального управління, які призначаються та звільняються з посад Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України. Інші начальники з числа зазначених осіб зараховуються у розпорядження заступників Голови Служби безпеки України відповідно до розподілу функціональних обов'язків. На підставі цих наказів підрозділи кадрового забезпечення вчиняють відповідні записи в облікових документах таких військовослужбовців.
Начальники, у розпорядженні яких перебувають військовослужбовці, зобов'язані організовувати їх службову діяльність, здійснювати контроль за нею відповідно до вимог військових статутів Збройних Сил України, Положення, інших нормативно-правових актів та несуть відповідальність за дотримання встановлених термінів перебування підлеглих у розпорядженні. Вони зобов'язані своєчасно, до закінчення терміну перебування в розпорядженні, ініціювати призначення таких військовослужбовців на відповідні посади чи у разі наявності підстав вживати заходів щодо їх звільнення з військової служби. Рішення щодо подальшого службового використання військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні Голови Служби безпеки України або його заступників, приймаються відповідно Головою Служби безпеки України або його заступниками. Управління роботи з особовим складом здійснює загальний контроль за дотриманням встановлених термінів перебування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядженні відповідних начальників, а стосовно військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні Голови Служби безпеки України, також вносить пропозиції щодо їх подальшого службового використання.
На військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні начальника органу, підрозділу, закладу, установи, до призначення на посаду або звільнення з військової служби може покладатися:
виконання окремих завдань, що визначаються тимчасовими функціональними обов'язками, які затверджуються наказом (розпорядженням) по органу, підрозділу, закладу, установі протягом 5 робочих днів з дати видання наказу про зарахування у розпорядження військовослужбовця або надходження такого наказу до органу, підрозділу, закладу, установи (стосовно військовослужбовців, до яких застосовані запобіжні заходи у вигляді цілодобового домашнього арешту (або у певний період доби, що збігається зі службовим часом) або тримання під вартою, - після закінчення строку дії відповідної ухвали про тримання особи під домашнім арештом або після звільнення особи з-під варти (з урахуванням ступеня суспільної небезпечності діяння, у вчиненні якого військовослужбовець підозрюється або обвинувачується));
тимчасове виконання обов'язків за вакантною (невакантною) посадою, про що видається відповідний наказ по особовому складу з урахуванням вимог пункту 4.4 цього розділу.
Про виконання окремих обов'язків (завдань) чи тимчасове виконання військовослужбовцем обов'язків за вакантною (невакантною) посадою йому доводиться під особистий підпис під час ознайомлення з таким наказом (розпорядженням).
Пунктом 4.10 Інструкції №772 визначено, що зарахування військовослужбовців у розпорядження прямих начальників у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (підпункт «б» пункту 48 Положення) здійснюється за рішенням Голови Служби безпеки України на підставі мотивованих рапортів відповідних начальників у разі звільнення їх з посад у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням у Службі безпеки України або її органах, підрозділах, закладах, установах інших організаційних заходів. При проведенні організаційно-штатних змін, унаслідок яких передбачається скорочення посад військовослужбовців, разом з організаційно-штатними пропозиціями подаються в установленому порядку пропозиції щодо подальшого використання військовослужбовців, посади яких скорочуватимуться.
З військовослужбовцем, якого звільнено з посади у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів та зараховано у розпорядження, начальник, у розпорядження якого він зарахований, або один із його заступників (з військовослужбовцем, який зарахований у розпорядження Голови Служби безпеки України, Голова Служби безпеки України чи за його дорученням один із його заступників або начальник Управління роботи з особовим складом) проводить бесіду, під час якої ознайомлює його з наказом про зарахування у розпорядження, роз'яснює права та обов'язки, пов'язані з перебуванням у розпорядженні, доводить тимчасові функціональні обов'язки на період перебування у розпорядженні, а також попереджає про те, що у разі, якщо до завершення строку перебування у розпорядженні він не буде призначений на штатну посаду відповідно до пунктів 44-46 Положення, у встановленому порядку вирішуватиметься питання про можливість його подальшого використання на військовій службі. Результати цієї бесіди оформлюються довідкою (рапортом), яка (який) долучається до частини «Особова справа» матеріалів особової справи військовослужбовця.
У разі відсутності в органі, підрозділі, закладі, установі рівної посади, яку займав військовослужбовець до зарахування в розпорядження, керівник цього органу, підрозділу, закладу, установи не пізніше місяця з дня зарахування військовослужбовця у розпорядження організовує через Управління роботи з особовим складом підбір відповідних посад у системі Служби безпеки України з урахуванням його фахової підготовки, досвіду та напряму роботи, результатів попередньої діяльності, стану здоров'я. Зазначені заходи не проводяться у випадку прийняття посадовою особою, визначеною у пункті 67 Положення, рішення про задоволення клопотання (поданого рапорту) військовослужбовця, який зарахований у розпорядження, про звільнення з військової служби у Службі безпеки України у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
У разі неможливості призначення військовослужбовця, який перебуває в розпорядженні у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на рівну посаду відповідним начальником приймається рішення про призначення такого військовослужбовця на нижчу посаду (не більше як на один ступінь), а за його бажанням чи згодою згідно з поданим рапортом - на будь-яку іншу нижчу посаду або звільнення з військової служби в установленому порядку. Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні (з урахуванням його продовження відповідно до пункту 4.14 цієї Інструкції) та у разі прийняття з урахуванням вимог законодавства, яким встановлено додаткові гарантії соціального захисту для окремих категорій осіб, рішення про неможливість подальшого його службового використання в органах, підрозділах, закладах, установах складається (стосовно тих, які перебувають у розпорядженні Голови Служби безпеки України, Управлінням роботи з особовим складом) та затверджується їх керівниками (стосовно тих, які перебувають у розпорядженні Голови Служби безпеки України, - Головою Служби безпеки України) висновок, який долучається до матеріалів на звільнення військовослужбовця з військової служби. У зазначеному висновку в обов'язковому порядку зазначаються: біографічні дані військовослужбовця (прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, стаж військової служби); остання посада перед зарахуванням у розпорядження з датою призначення на неї; строк останнього перебування в розпорядженні; вжиті заходи щодо подальшого службового використання цього військовослужбовця та посадові особи, які брали участь у цих заходах; результати медичного огляду в разі направлення військовослужбовця до військово-лікарських комісій для визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я; результати вжитих заходів та висновки щодо подальшого службового використання військовослужбовця.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що особа, яка зарахована у розпорядження відповідного начальника є військовослужбовцем, який тимчасово проходить військову службу у підпорядкуванні відповідного начальника, але без призначення на конкретну посаду. Після спливу терміну перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для подальшого перебування в розпорядженні він призначається на посаду на постійній основі або звільняється з військової служби в установленому порядку.
Суд зазначає, що закінчення визначеного терміну перебування військовослужбовця у розпорядженні начальника не тягне за собою звільнення такого військовослужбовця від військового обов'язку.
Згідно з пунктом 68 Положення №1262/2007 визначено, що днем звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом виключено зі списків особового складу Служби безпеки України.
Таким чином, системний аналіз вказаних норм чинного законодавства дозволяє дійти до висновку, що не дивлячись на закінчення строків перебування у розпорядженні начальника УСБУ в Запорізькій області позивач не втратив статусу військовослужбовця органів СБУ та не звільнявся від виконання військового обов'язку та військової присяги.
Суд не приймає посилання позивача на те, що на час прийняття спірних у даній справі наказів, начальник УСБУ в Запорізькій області не був його прямим начальником з огляду на сплив терміну перебування у розпорядженні, оскільки вказане призводить до невизначеного правового становища військовослужбовця, що суперечить основним засадам взаємовідносин військовослужбовців.
Суд зазначає, що дійсно аналіз вищенаведених норм свідчить, про те, що призначення військовослужбовця органів СБУ, який перебуває в розпорядженні відповідних начальників (командирів), у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, проводиться у можливо короткий строк і не пізніше термінів, зазначених у пункті 48 Положення №1262/2007, тобто не пізніше 3 місяців з часу зарахування в розпорядження за виключенням часу перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустках тощо.
Наказом Голови СБ України від 28.09.2019 року № 1290-ос полковник ОСОБА_1 зарахований у розпорядження начальника Управління Служби безпеки України в Запорізькій області за п.п. «б» п. 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України за посадою начальника відділу (полковник) з 28 вересня 2019 року до 27 грудня 2019 року включно. У зв'язку з перебуванням полковника ОСОБА_1 у відпустках та на лікарняному, відповідно до пункту 48 Положення №1262/2007, строк його перебування у розпорядженні продовжувався до 20 липня 2020 року.
Як встановлено судом, строк перебування позивача у розпорядженні начальника УСБУ в Запорізькій області закінчився 21.07.2020, новий наказ окремо не приймався, однак саме по собі сплив вказаного терміну не свідчить про втрату військовослужбовцем тимчасово службово-посадового становища, оскільки не призводить ані до звільнення його з військової служби, ані до призначення на посаду на постійній основі.
Зокрема суд вважає за необхідне зазначити, що предметом розгляду даної справи є звільнення позивача не з вини власника, а з власної ініціативи позивача, тому бездіяльність начальника УСБУ у Запорізькій області щодо не вчинення вказаних дій ніяким чином не впливає на результат розгляду справи, що стосується підстави звільнення позивача, так як всі ці дії були вчинені до написання позивачем рапорту про звільнення з власної ініціативи, та не пов'язані зі звільненням позивача, а пов'язані з проходженням служби позивача, що не є предметом розгляду даної справи.
Також суд звертає увагу, що позивач намагається довести суду, що скорочення штатів або проведення організаційних заходів не було, що зарахування у розпорядження відповідно до наказу №1290-ос від 28.09.2019 було не законним, що взагалі виходить за межі предмету розгляду справи. З цією метою заявлялися клопотання позивачем про витребування доказів, які стосуються змін у штатному розписі, однак суд наголошує, що підставою для звільнення позивача не було скорочення штатів або проведення організаційних заходів, а було власне рішення позивача про звільнення зі служби.
Крім того, як вже зазначалося судом вище, позивач вже оскаржував наказ №1290-ос від 28.09.2019, позовні вимоги в цій частині судом були залишені без розгляду, відповідно всі дії чи бездіяльність відповідачів, які пов'язані з прийняттям та виконанням цього наказу не можуть бути предметом розгляду у даній справі, враховуючи і те, що ніяким чином даний наказ, знов ж таки, не пов'язаний з предметом спору який стосується звільнення позивача.
Стосовно аргумента позивача, що рапорти полковника ОСОБА_1 щодо переміщення на нижчу посаду або доведення до позивача вакантних посад (від 21.05.2020, 02.06.2020, 03.06.2020, 18.06.2020 та інші про які зазначено в позові) полковником ОСОБА_2 залишено без задоволення і без дотримання вимог статті 117 ДС ЗСУ і не виконані вимоги пункту 4.10 «Інструкції № 772» (пункт 46 «Положення № 1262/2007») та без дотримання вимог статті 117 Дисциплінарного статуту ЗСУ (затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV).
Згідно статті 110 Дисциплінарного статуту ЗСУ усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі: прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.
Згідно статті 117 Дисциплінарного статуту Збройних сил України (далі-ДС ЗСУ) пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді.
Суд вважає не доречним посилання позивача на ст.117 ДС ЗСУ так як позивачем подавався саме рапорт, а ні пропозиція, заява чи скарга. Слід також зазначити, що вимоги до звернення військовослужбовця із пропозиціями, заявами та скаргами, порядок та строки їх розгляду є відмінними від подання рапортів про які зазначає позивач.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що начальник УСБУ в Запорізькій області у строк визначений наказом Голови Служби безпеки України №1290-ос від 28.09.2019 (з урахуванням продовження) не ініціював призначення позивача на відповідну посаду чи у разі наявності підстав не вжив заходів щодо його звільнення з військової служби та після спливу терміну перебування у розпорядженні начальника починаючи з 21.07.2020 не прийняв відповідного рішення про продовження такого терміну, з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується численними рапортами позивача та відповідями відповідача з позивачем проводилися бесіди та пропонувалися вакантні посади, однак на жодну з запропонованих позивач не був призначений у зв'язку з погодженням іншої особи на вакантну посаду, або вже відсутні посади, або у зв'язку з суровою доганою яка була накладена на позивача, тому кандидатура не розглядається до призначення на вакантні посади, також були отримані відповіді від регіональних органів СБУ про недоцільність розгляду кандидатури позивача щодо проходження ним подальшої військової служби у цих органах.
Як встановлено матеріалами справи Управлінням з 01 жовтня 2020 року вживалися заходи щодо звільнення позивача, у зв'язку з чим, були підготовлені висновки про неможливість подальшого службового використання полковника ОСОБА_1 та матеріали щодо звільнення позивача поверталися на доопрацювання.
Тобто, Управлінням вжито комплекс заходів для можливого подальшого службового використання полковника ОСОБА_1 . При цьому суд вважає за необхіде зазначити, що дії які вчинялися Управлінням щодо подальшого службового використання позивача не пов'язані з процедурою та підставою звільнення позивача, яка є предметом розгляду в даній справі, так як зазначені дії не призвели до звільнення позивача з вини відповідача, звільнення відбулося з ініціативи самого позивача.
01 березня 2021 року полковником ОСОБА_1 подано рапорт на ім'я начальника УСБУ в Запорізькій області полковника ОСОБА_2 проханням клопотати перед Головою СБ України ОСОБА_3 про звільнення його з військової служби за підпунктом «а» пункту 61, пунктом 64 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБ України, та підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини - наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років).
Такий самий рапорт (щодо звільнення) полковником ОСОБА_1 подано й на ім'я Голови СБ України ОСОБА_3
01 та 02 березня 2021 року з полковником ОСОБА_1 проведено бесіди, передбачені Положенням №1262/2007 та Інструкцією №772. (Т.1, а.с.161-163).
02 березня 2021 року УСБУ в Запорізькій області підготовлено подання до звільнення з військової служби полковника ОСОБА_1 (реєстр. №59/13/1442дск від 02.03.2021 року) та разом з матеріалами, надіслані на адресу СБ України на погодження (Т.1, а.с.165-167).
Тобто судом встановлено, що Управлінням дотримана процедура звільнення позивача.
Наказом першою заступника Голови СБУ полковника В.Малюка від 05.03.2021 року № 280-ОС/дск звільнено ОСОБА_1 з військової служби в СБУ, який перебуває розпорядженні начальника управління за посадою начальника відділу (полковник) відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років) пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (Т.1, а.с.184) .
Наказом Т.в.о. начальника УСБУ в Запорізькій області полковника Кривошеєнко С.В. від 30.03.2021 року № 204-ОС/дск полковник ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу з 31 березня 2021 року. З наказом ознайомлений позивач 31.03.2021 року.
Проаналізувавши рапорт позивача про звільнення який містить підстави, з яких позивач бажав звільнитися, а його керівництвом проставлено відповідні резолюції про погодження, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у рапорті про звільнення позивача зазначалася підстава (через сімейні обставини або інші поважні причини - наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років), при цьому зазначено про те, що начальник Упраління не ініціював призначення полковника на відповідну посаду, не вживав заходів щодо його звільнення та своєчасно не звернувся до Голови СБУ про продовження терміну перебування у розпорядженні. Зокрема у позові зазначає про порушення «Інструкція про організацію та здійснення контролю за виконанням документів у Службі безпеки України», затверджена наказом Центрального управління СБУ від 29.12.2014 року № 875.
Як було зазначено вище Управлінням вживалися заходів для можливого подальшого службового використання полковника ОСОБА_1 , як і заходи щодо звільнення позивача, бесіда відповідно до норм чинного законодавства була проведена після подання рапорту про звільнення позивачем 01.03.2021, також позивача було ознайомлено з наказом про звільнення та виплачено грошове забезпечення.
У спорі, який є предметом розгляду, позивач усвідомлював правові наслідки поданого ним рапорту щодо звільнення з військової служби, крім того з ним було проведено 2 бесіди перед звільненням, тому вини власника у звільненні позивача немає, так як позивач за власним бажанням звільнився зі служби.
Враховуючи те, що підставою для звільнення була власна ініціатива позивача, тому ті порушення на які посилається позивач, не прийняття наказу про зарахування у розпорядженні позивача та відсутність контролю за виконанням документів у Службі безпеки України з цього питання, вже ніяким чином не вплинуть на зміну підстави звільнення та не можуть бути окремою підставою для поновлення позивача на службі.
З цього приводу суд звертає увагу, що позивач мав право продовжувати працювати на службі та у разу не погодження із будь-якими діями відповідачів їх оспорювати у судовому порядку. В даному випадку підставою для звільнення була особиста заява позивача, а протиправним рішення відповідача може бути визнано у разу не вірного застосування підстави для звільнення, порушення процедури звільнення та інше. Ті аргументи які наводить позивач як протиправність дій відповідача стосуються проходження служби позивачем та не стосуються звільнення зі служби із власної ініціативи позивача, тому суд вважає, що вини власника у звільненні позивача не має. Враховуючи, що підстав для поновлення позивача на службі суд не знайшов, відповідно не можливим є і зарахування позивача у розпорядження та визначення його правового стану, так як особа вже є звільненою зі служби.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги стосовно скасування наказу від 05.03.2021 № 280-ос/дск щодо звільнення полковника ОСОБА_1 та скасування наказу від 30.03.2021 року № 204-ОС/дск щодо виключення полковника ОСОБА_1 зі списків особового складу, поновлення його на військовій службі, зарахування в розпорядження та визначення правового стану полковника ОСОБА_1 з 21.07.2020 по 31.03.2021 року, відповідно до вимог п.1.2 Інструкції про організацію виконання положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України» не підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог щодо не виплати грошового забезпечення позивачу у повному обсязі, суд зазначає наступне.
З огляду на предмет позову у даній справі, суд надає правову оцінку виключно обставинам щодо припинення відповідачем виплати грошового забезпечення позивачу та розміру грошового забезпечення.
Наказом т.в.о. начальника Управління СБ України в Запорізькій області від 17.09.2019 року №640-ОС/дск, полковнику ОСОБА_1 , начальнику відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки, установлено надбавку за особливості проходження служби в розмірі 24% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно з главою 2 розділу ІІІ, преміювання в розмірі 2% посадового окладу згідно з главою 15 розділу ІІІ, доплату в розмірі 2% посадового окладу згідно з главою 5 розділу ІІІ.
Підстава: рапорт заступника начальника Управління від 16.09.2019 року.
Наказом Голови СБ України від 28.09.2019 року №1290-ОС зараховано у розпорядження за підпунктом «б» пункту 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів), з 28 вересня 2019 року по 27 грудня 2019 року, начальника Управління СБ України в Запорізькій області полковника ОСОБА_1 , за посадою начальника відділу зі збереженням надбавки в розмірі 24% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно з главою 2, надбавки в розмірі 15% посадового окладу згідно з главою 3, доплати в розмірі 10% посадового окладу згідно з главою 5 та преміювання в розмірі 2% посадового окладу згідно з главою 15 розділу ІІІ Інструкції, та наказом ЦУ СБУ №245/ДСК-2019, звільнивши його з посади начальника відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки.
Підстава: рапорт начальника УСБУ в Запорізькій області від 17.09.2021 року №59/13-6147дск.
Пунктом 7 глави 1 розділу ІІІ Інструкції №515/ДСК визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, зазначеним у пункті 2 глави 1 цього розділу (військовослужбовцям, зарахованим у розпорядження), здійснюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що були встановлені таким військовослужбовцям на момент зарахування їх у розпорядження.
Враховуючи що Наказ т.в.о. начальника Управління СБ України в Запорізькій області від 17.09.2019 року №640-ОС/дск та Наказ Голови СБ України від 28.09.2019 року №1290-ОС не скасовані у судовому порядку, тому розмір грошового забезпечення за період з 28.09.2019 та 20.07.2020 не є спірним.
Позивач не погоджується з тим, що йому в цей період не виплачувалося підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовцям СБ України на підставі наказів ЦУ СБУ від 07 листопада 2019 року № 1715/дск, від 15 листопада 2020 року № 1125/дск, від 15 лютого 2021 року №155/дск.
Наказом начальника УСБУ в Запорізькій області від 26.03.2021 року №188-ОС/дск, полковнику ОСОБА_1 виплачено грошове забезпечення за час перебування у розпорядженні начальника Управління без збереження грошового забезпечення з 21.07.2020 року по 31.03.2021 року, виходячи з розміру: посадового окладу - 7750 грн., окладу за військовим званням - 1480 грн., надбавки за вислугу років 50%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень 15% посадового окладу згідно з главою 3 розділу ІІІ, премії в розмірі 2% посадового окладу згідно з главою 15 розділу ІІІ.
Що стосується зменшення розміру грошового забезпечення при звільненні з 21.07.2020, порівняно з тим розміром який отримував позивач до 21.07.2020 (довідка про стан розрахунків з позивачем Т.1 а.с.202), суд зазначає наступне.
Грошове забезпечення визначалося у цьому наказі відповідно до абзацу четвертого пункту 6 глави 1 розділу ІІІ Інструкції №515/ДСК яким визначено, що у разі прийняття Головою СБ України рішення про виплату грошового забезпечення воно виплачується, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії в розмірах, що визначаються наказами по особовому складу.
Тобто при виплаті позивачу при звільненні грошового забезпечення відповідно до Наказу начальника УСБУ в Запорізькій області від 26.03.2021 року №188-ОС/дск, всі виплати передбачені абзацем четвертого пункту 6 глави 1 розділу ІІІ Інструкції №515/ДСК були здійснені.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України визначає Інструкція про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затверджена наказом ЦУ СБ України від 10.04.2018 року №515/ДСК, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 року за №512/31964 (далі - Інструкція №515/ДСК).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №515/ДСК, грошове забезпечення військовослужбовців СБ України складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 розділу І Інструкції №515/ДСК визначено, що грошове забезпечення згідно з цією Інструкцією виплачується військовослужбовцям СБ України, які: (…)перебувають у розпорядженні відповідних начальників (керівників) органів, підрозділів, закладів та установ СБ України.
Пунктом 16 розділу І Інструкції №515/ДСК передбачено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям за поточний місяць здійснюється щомісяця з 05 до 20 числа.
Пунктом першим глави першої розділу ІІ Інструкції №515/ДСК визначено, що посадові оклади військовослужбовців за типовими посадами визначаються згідно з додатками 1,4 та 13 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова).
Пунктом другим глави першої розділу ІІ Інструкції №515/ДСК передбачено, що посадові оклади (тарифні розряди) за нетиповими посадами особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу або за контрактом, а також посадові особи осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, органів, підрозділів, закладів та установ СБ України, визначаються за відповідними переліками посад у розмірах, що встановлюються Службою безпеки України.
Пунктом третім глави першої розділу ІІ Інструкції №515/ДСК визначено, що посадові оклади військовослужбовцям виплачуються з дня призначення їх на штатну посаду.
Пунктом першим глави першої розділу IV Інструкції №515/ДСК передбачено, що виплата грошово забезпечення військовослужбовцям, зарахованим в розпорядження відповідних начальників або керівників, здійснюється на підставі наказів по особовому складу органів, підрозділів, закладів та установ СБ України, що готуються підрозділами кадрового забезпечення та погоджуються з відповідними фінансовими і юридичними підрозділами.
Пунктом другим глави першої розділу IV Інструкції №515/ДСК визначено, що за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані в розпорядження за підставами, передбаченими підпунктом «в» - у випадках, передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є» та «ж» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 року №1262 (далі - Положення)), зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення, а у випадках, коли такі строки не визначені, - протягом шести місяців з дня зарахування в розпорядження.
Абзацами другим - четвертим пункту 6 глави 1 розділу IV Інструкції №515/ДСК передбачено, що після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для подальшого перебування в розпорядженні, він призначається на посаду або звільняється в установленому порядку з військової служби.
Після закінчення строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення (якщо військовослужбовці не призначені на посаду або не звільнені з військової служби), а у випадках коли такі строки не визначені - після спливання шести місяців з дня зарахування в розпорядження відповідних начальників або керівників, виплата їм грошового забезпечення здійснюється за рішеннями Голови СБ України на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці. Стосовно військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні Голови СБ України, такі рапорти готуються одним із його заступників або начальником Управління роботи з особовим складом.
У разі прийняття Головою СБ України рішення про виплату грошового забезпечення воно виплачується, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії в розмірах, що визначаються наказами по особовому складу.
Пунктом 7 глави 1 розділу IV Інструкції №515/ДСК визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, зазначеним у пункті 2 глави 1 цього розділу, здійснюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що були встановлені таким військовослужбовцям на момент зарахування їх у розпорядження.
Загальний порядок виплати військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідного начальника у межах встановлених законодавством строків, визначений у пункті 2 глави 1 розділу IV Інструкції №515/ДСК.
Втім, пунктом 6 глави 1 розділу IV Інструкції №515/ДСК встановлений спеціальний порядок таких виплат, який підлягає застосуванню саме коли військовослужбовець перебуває у розпорядженні відповідного начальника понад встановлений чинним законодавством строк.
Отже, з наведених положень Інструкції №515/ДСК слідує, що після закінчення строків перебування у розпорядженні, якщо військовослужбовці не призначені на посаду або не звільнені з військової служби, за загальним правилом виплата грошового забезпечення припиняється, однак може здійснюватися виключно за рішенням Голови Служби безпеки України на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці.
Як встановлено судом, строк перебування позивача у розпорядженні начальника УСБУ в Запорізькій області закінчився 21.07.2020, що зумовило припинення виплати йому грошового забезпечення.
З огляду на вказане, суд доходить висновку, що припинення виплати позивачу грошового забезпечення після закінчення строків перебування у розпорядженні начальника УСБУ в Запорізькій області відбулось у відповідності до норм чинного законодавства.
Стосовно Наказу ЦУ СБУ від 14.02.2019 року №245/ДСК «Про грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України у 2019 році» (далі - наказ №245/ДСК).
Наказом встановлено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців СБ України за рівнозначними посадами відповідно до Інструкції №515/ДСК, в граничних розмірах в залежності від тарифного розряду та напряму діяльності відповідного підрозділу системи СБ України.
Тобто, зазначений наказ містить граничні розміри надбавок та премії військовослужбовців, залежно від тарифного розряду по посаді.
Полковник ОСОБА_1 перебував у розпорядженні начальника Управління на посаді начальника відділу регіонального органу (43 тарифний розряд), проти даного факту у судовому засіданні позивач не заперечував.
Отже, відповідно до додатку №11 зазначеного наказу, він мав право отримати надбавку згідно з главою 2 розділу ІІІ (надбавка за особливості проходження служби) у розмірі до 32%; згідно з главою 5 розділу ІІІ (доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі) - у розмірі до 10 %; згідно з главою 15 розділу ІІІ (преміювання) - у розмірі 62%, але в межах квот /та військовослужбовцям, які досягли значних результатів в оперативно-службовій діяльності.
Абзацом третім пункту 9 наказу №245/ДСК визначено, що конкретний розмір премії встановлюється наказами начальників (керівників) підрозділів Центрального управління, Штабу АТЦ, регіональних органів, закладів та установ СБ України на підставі рапортів начальників структурних підрозділів, погоджених з ФЕУ або відповідними фінансовими підрозділами.
Також, слід зазначити, що відповідно до глави 2 розділу ІІІ Інструкції №515/ДСК, надбавка за особливості проходження військової служби військовослужбовцям СБ України установлюється у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою, а саме:
- за виконання спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки;
- за проведення оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності;
- за безпосередню участь у спеціальних операціях, оперативно-бойових та спеціальних заходах;
- за виконання спеціальних завдань по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю;
- за виконання роботи, пов'язаної з координацією заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення;
- за інформаційне-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службової діяльності;
- за здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень;
- за знання та використання в роботі іноземної мови;
- за безпосереднє здійснення шифрувальної роботи;
- за здійснення оперативно-службової діяльності.
Зазначена надбавка встановлюється залежно від характеру виконуваних військовослужбовцями обов'язків за посадою відповідно до напряму діяльності підрозділу.
2. Граничні розміри надбавки за особливості проходження служби визначаються щороку Головою СБ України в межах видатків, затверджених на грошове забезпечення, залежно від розміру посадового окладу, виконуваних військовослужбовцями посадових обов'язків та напряму діяльності відповідного підрозділу системи СБ України.
3. Персональний розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється, підвищується, знижується та скасовується наказами Голови СБ України, його заступників, начальників (керівників) органів, підрозділів, закладів та установ СБ України за мотивованими рапортами керівників функціональних (структурних) підрозділів, погоджених з відповідним фінансовим підрозділом.
4. Надбавка за особливості проходження служби встановлюється військовослужбовцю одночасно з призначенням на штатну посаду (покладанням тимчасового виконання обов'язків (завдань)) або з дня, зазначеного в наказі.
5. У разі несвоєчасного або неналежного виконання завдань, розмір надбавки за особливості проходження служби зменшується або вона скасовується.
З огляду на викладене, конкретний розмір надбавки за особливості проходження служби (з урахуванням граничних розмірів, визначених наказом №245/ДСК) має встановлювати не сам військовослужбовець у максимальному розмірі, а виключно начальник регіонального органу, залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
Пунктом 11 наказу №245/ДСК визначено, що при прийнятті на службу чи переміщенні військовослужбовців по службі додаткові види встановлюються з урахуванням граничних розмірів, передбачених додатками до цього наказу за відповідними тарифними розрядами.
Однак, відповідно до пункту 44 Положення, переміщення по службі військовослужбовців Служби безпеки України здійснюється:
а) на вищі посади - у порядку просування по службі;
б) на рівні посади - в разі проведення планової заміни у місцевостях з установленими строками служби, службової потреби, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, для більш доцільного використання військовослужбовців - за рішенням прямих начальників (командирів), через сімейні обставини - на прохання військовослужбовця, а за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
в) у зв'язку зі вступом на навчання до вищого військового навчального закладу із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
г) на нижчі посади - на підставах, передбачених пунктом 46 цього Положення.
З огляду на викладене, враховуючи, що полковник ОСОБА_1 не був призначений на посаду, не був переміщений по службі у розумінні пункту 44 Положення та з урахуванням пункту 7 глави 1 розділу IV Інструкції №515/ДСК, положення пункту 11 не можуть бути застосовані до позивача.
Щодо посилання позивача на накази ЦУ СБУ від 07.11.2019 року №1715/ДСК, від 15.10.2020 року №1125/ДСК, від 15.02.2021 року №155/ДСК.
Перелічені вище накази ЦУ СБУ, як і наказ ЦУ СБУ від 14.02.2019 року №245/ДСК, встановлювали додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців СБ України за рівнозначними посадами відповідно до Інструкції №515/ДСК, в граничних розмірах в залежності від тарифного розряду та напряму діяльності відповідного підрозділу системи СБ України, але у різні періоди.
Зокрема, наказом ЦУ СБУ від 07.11.2019 року №1715/ДСК встановлювалося грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України з 01.10.2019, наказом ЦУ СБУ від 15.10.2020 року №1125/ДСК встановлювалося грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України з 01.10.2020, а наказом ЦУ СБУ від 15.02.2021 року №155/ДСК встановлювалося грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України з 01.03.2021.
Кожен з перелічених вище наказів містить правову норму про те, що при прийнятті на службу чи переміщенні військовослужбовців по службі додаткові види встановлюються з урахуванням граничних /максимальних/ розмірів, передбачених додатками до цього наказу за відповідними тарифними розрядами.
Як встановлено судом на момент звільнення доказів, що він був призначений на іншу посаду або переміщений по службі суду надано не було, тому ця правова норма до позивача не застосовувалася відповідачем, оскільки він по службі не переміщувався, на штатну посаду не призначався.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачу за період з 21.07.2020 по момент звільнення було виплачено грошове забезпечення у розмірі визначеному в Наказі начальника УСБУ в Запорізькій області від 26.03.2021 року №188-ОС/дск, що відповідає абзацу четвертому пункту 6 глави 1 розділу ІІІ Інструкції №515/ДСК, тому підстав для скасування зазначеного наказу не має.
Враховуючи, наведене вище, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог: додаткової виплатити полковнику ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 21.07.2020 року по 31.03.2021 (день виключення зі списків особового складу) виходячи з грошового забезпечення встановлення на день зарахування у розпорядження начальника УСБУ в Запорізькій області 28.09.2019 року; нарахування додатково виплатити полковнику ОСОБА_1 грошове забезпечення за період зарахування у розпорядження з 28.09.2019 по 20.07.2020 та у період після завершення строку зарахування у розпорядження з 21.07.2020 по 31.03.2021 року з урахуванням підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовцям СБ України на підставі наказів ЦУ СБУ від 07 листопада 2019 року № 1715/дск, від 15 листопада 2020 року № 1125/дск, від 15 лютого 2021 року №155/дск та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати.
Що стосується вимоги зобов'язання УСБУ в Запорізькій області виплати полковнику ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01.04.2021 по день розгляду справи, то суд вважає, що дана позовна вимога задоволенню не підлягає, з огляду на те, що з позивачем 31.03.2021 був проведений повний розрахунок у відповідності до норм законодавства, підстави для поновлення на службі відсутні, тому суд вважає, що затримки розрахунку при звільненні не було.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з меж заявлених вимог та заперечень, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, в межах компетенції, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Служби безпеки України (01061, м. Київ-1, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074), Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69011, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 62, код ЄДРПОУ 20001556) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 26.10.2021.
Суддя О.В. Конишева