25 жовтня 2021 року м. Житомир справа № 240/18386/21
категорія 113060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Провідного інспектора Гальчук Катерини Олександрівни Коростенського районного управління Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису,
встановив:
ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом, в якому просить (враховуючи уточнену позовну заяву від 25.08.2021):
- визнати протиправним та скасувати припис провідного інспектора Гальчук Катерини Олександрівни Коростенського районного управління Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій у Житомирській області №218 від 29.06.2021.
Відповідно до ухвали суду від 29 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення її недоліків - 10 днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- копій доданих до позовної заяви додатків, засвідчених у відповідності до ст.94 КАС України, (відповідно до кількості учасників справи);
- обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням відповідача прав, свобод, інтересів ОСОБА_1 ;
- уточненої позовної заяви (її копії для відповідача), із зазначенням відповідача - суб"єкта владних повноважень відповідно до вимог чинного законодавства.
18 жовтня 2021 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява (за вх.№62669/21) про відвід судді Чернової Г.В.
В обґрунтування заяви зазначає, що суддя в порушення вимог чинного законодавства відмовляє інваліду у доступі до правосуддя та умисно позбавляє позивача гарантованого права.
Вказує, що суддя в порушення Конвенції ООН "Про права осіб з інвалідністю" вимагає змін у позові.
Зазначає, що суддя підлягає відводу, оскільки має досвід саботажу вимог "Конвенції про захист прав людини" та Конвенції ООН про право осіб з інвалідністю. Саме тому, вважає, що участь у справі судді суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначені обставини, на думку позивача, можуть вплинути на об"єктивність розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, просить відвести суддю Чернову Ганну Валеріївну від розгляду даної справи.
Оцінивши доводи заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 36, 37 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно із ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Згідно з ст.ст.126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За приписами ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Частина 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" визначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою. З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Отже, в заяві про відвід, позивач зазначає, що суддя Чернова Г.В. має упереджене ставлення до позивача, як особи з інвалідністю,та жителів міста Малин однак суд вважає, що це є виключно припущеннями позивача, а тому не може бути підставою для відводу, оскільки вказані підстави не обґрунтовані та не підтверджені жодними доказами.
Доводи позивача про незгоду з вимогами ухвали про залишення позовної заяви без руху також не можуть свідчити про наявність підстав, передбачених статтею 36 КАС України.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
В контексті наведеного суд відмічає, що незгода сторони з процесуальними діями судді не є тією підставою, що викликає сумніви в неупередженості судді.
Частиною 4 статті 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 4 ст. 40 КАС України.
Керуючись статтями 36, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
Визнати необгрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чернової Ганни Валеріївни в адміністративній справі №240/18386/21.
Адміністративну справу №240/18386/21 передати на автоматизований розподіл для визначення головуючого судді, у порядку встановленому ч.1 ст.31 КАС України, щодо вирішення питання про відвід судді Чернової Г.В.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Чернова