26 жовтня 2021 року м. Житомир справа № 240/14068/21
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Попової О. Г.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо призначення ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку на 9 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 9 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.07.2021 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що нею була подана заява до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 9 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон 796-ХІІ). Відповідачем 11.06.2021 було оформлено повідомлення про відмову у призначенні пенсії. Відповідач вказав, що станом на 01 січня 1993 року час проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення становить 1 рік 8 місяців 16 днів, що не відповідає вимогам ст. 55 Закону 796-ХІІ. Позивач вважає протиправними дії щодо відмови у зарахуванні періоду з 01.09.1990 року до 16.04.1991 року до часу проживання в зоні безумовного (обов'язкового) відселення. Зазначає, що вона проживала разом з чоловіком в смт. Народичі, однак працювала в с. Норинці. На думку позивача пенсійний орган неправомірно відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням віку.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 03 серпня 2021 року 11:00.
26.07.2021 ухвалою судді призначено судове засідання 03 серпня 2021 року о 11:00 в режимі відеоконференції.
03.08.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що умови надання пенсії за віком, які працювали або проживали на території радіоактивного забруднення регламентуються ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На підставі поданих документів загальний страховий стаж Позивача становить 34 роки 5 місяців 4 дні. Відповідно до довідки №710 від 26.05.2021, виданої Народицькою селищною радою, Позивач проживала в смт. Народичі, яке відноситься до зони безумовного (обов”язкового) відселення, з 16.04.1991 по 29.05.2020, з 25.02.2005 по 21.11.2017 та з 16.10.2018 по даний час, що станом на 1 січня 1993 року становить 1 рік 8 місяців 16 днів, що не дає права на призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
03.08.2021 протокольною ухвалою судом відкладено засідання та ухвалою судді призначено судове засідання на 23 серпня 2021 року о 11:30 в режимі відеоконференції.
Ухвалою судді від 17.08.2021 відкладено розгляд справи №240/14068/21 на 26 серпня 2021 року об 11:30 в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою суду від 26.08.2021 в судовому засіданні оголошено перерву та ухвалою судді від 31.08.2021 відкладено розгляд справ на 14.09.2021 о 11:00 в режимі відеоконференції.
14.09.2021 судове засідання в режимі відеоконференції не відбулося, у зв'язку із технічними несправностями мережі в Народицькому районному суді Житомирської області, внаслідок чого судове засідання у даній справі відкладено.
Ухвалою судді від 16.09.2021 судове засідання призначено на 23 вересня 2021 року об 12:00 в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою від 23.09.2021 відкладено на 21.10.2021 о 14:00 в режимі віодеоконференції.
21.10.2021 протокольною ухвалою, суд, заслухавши думку сторін, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач 01.06.2021 звернулась до Управління із заявою про призначення їй пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області від 08.06.2021 в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до норм ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», було відмовлено. Вказано, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви страховий стаж позивача склав 34 роки 5 місяців 4 дні. Відповідно до поданої довідки, виданої Народицькою селищною радою №710 від 26.05.2021 зазначено, що Ви проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з 16.04.1991 по 29.05.2002, з 25.02.2005 по 21.011.2017 та з 16.10.2018 по даний час, що станом на 1 січня 1993 становить 1 рік 8 місяців 16 днів. Документально підтверджено, що станом на 01.01.1993 проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення становить 1 роки 8 місяців 16 днів, що не відповідає вимогам статті 55 Закону 796. Враховуюче вищевикладене, не підтверджено факт постійного проживання (роботи) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення станом на 01.01.1993 не менше 2 роки, що не дає права на призначення пенсії за віком відповідно до статтею 55 Закону 796, тому у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 9 років відмовлено.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду для захисту порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Статтею 55 Закону визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Приписами пункту 2 частини 1 статті 55 Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи:
- особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років- зменшення віку передбачено на 4 роки* та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років (абзац 4).
*Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Аналіз ст.55 зазначеного закону свідчить, що обов'язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі абз.4 ч.2 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт проживання та (або) праця такої особи у зоні безумовного (обов'язкового) відселення протягом двох років до 01 січня 1993 року.
При цьому, особам, які додатково до зазначеної умови проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення в період з моменту аварії по 31 липня 1986 року, встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 4 роки.
Особам, які не працювали/не проживали в зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року, зменшення пенсійного віку застосовується без початкової величини зменшення пенсійного віку, з розрахунку - 1 рік за кожний рік проживання/роботи.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки, страховий стаж позивача складає 34 роки 5 місяців 4 дні.
З приводу мотивів відмови у призначенні пільгової пенсії, які полягають дослідженні даних місця проживання позивача, суд зазначає таке.
Так, період з 01.09.1990 року до 16.04.1991 року не був зарахований відповідачем до часу проживання в зоні безумовного (обов'язкового) відселення - смт.Народичі, Житомирської області
Смт. Народичі згідно Постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106 віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 2.1 Порядку №22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Під час розгляду справи судом було встановлено, що до заяви про призначення пенсії позивач на виконання вимог п. 2.1 Порядку №22-1 додала наступні документи:
- копію посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії серії НОМЕР_1 , виданого 11.03.1994;
- трудову книжку серія НОМЕР_2 ;
- довідку № 866 від 29.06.2021, видану Народицькою селищною радою про те, що чоловік позивача з 07.06.1982 по 14.02.1999 проживав в АДРЕСА_1 ;
- довідку № 710 від 26.05.2021, видану Народицькою селищною радою про те, що Позивач з 16.04.1991 по 29.05.2020, з 25.02.2005 по 21.11.2017 та з 16.10.2018 по даний час проживає в смт. Народичі (2 категорія);
- довідку № 192 від 28.04.2021, видану Комунальним комерційним підприємством “Народицька лікарня” Народицької селищної ради про те, що позивач з 01.08.1989 по 01.03.1994 працювала на посаді медсестри Норинцівської лікарської амбулаторії (З категорія);
- довідку Народицького дошкільного навчального закладу “Сонечко” відділу освіти Народицької селищної ради про те, що позивач з 01.03.1994 по даний час працює на посаді страшої медсестри Народицького дитячого “Ясла-сад” (2 категорія).
Як вказує відповідач відповідно до довідки №710 від 26.05.2021, виданої Народицькою селищною радою, позивач проживала в смт. Народичі, яке відноситься до зони безумовного (обов"язкового) відселення, з 16.04.1991 по 29.05.2020, з 25.02.2005 по 21.11.2017 та з 16.10.2018 по даний час, що станом на 1 січня 1993 року становить 1 рік 8 місяців 16 днів.
В свою чергу, умовою за наявності якої особа, яка постійно проживала або постійно проживає (постійно працювала або постійно працює) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, має право на зменшення пенсійного віку є проживання (робота) цієї особи у зоні безумовного (обов'язкового) відселення станом на 1 січня 1993 року не менше 2 років.
Період з 01.09.1990 року до 16.04.1991 року не був зарахований відповідачем до часу проживання в зоні безумовного (обов'язкового) відселення.
Як вказує позивач та допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 позивач з моменту укладення шлюбу з ОСОБА_4 01.09.1990 проживала за місце реєстрації чоловіка в смт. Народичі, однак працювала в с. Норинці, Житомирської області.
Відповідно довідки, виданої Народицькою селищною радою від 29.06.2021 року № 866, чоловік позивача - ОСОБА_4 з 07.06.1982 по 14.02.1999 проживав за адресою АДРЕСА_1 .
При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 3, 4 ст. 15 Закону №796-XII, підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Тобто, період проживання особи на території радіоактивного забруднення підтверджується довідкою органу місцевого самоврядування.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.04.2019 у справі №162/760/17 (№14-550цс18), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено, що позивач лише з 16.04.1991 по 29.05.2002, з 25.02.2005 по 21.01.2017 та з 16.10.2018 по даний час проживала (була зареєстрована) в смт. Народичі, Житомирської області, що станом на 1 січня 1993 становить 1 рік 8 місяців 16 днів.
Окрім показів свідків про проживання позивача з чоловіком в смт.Народичі, ні до ГУ ПФУ в Житомирській області, ні до суду позивачем не надано.
В свою чергу, надання інших документів, які б підтверджували період проживання особи в зоні безумовного (обов"язкового) відселення, окрім як довідки органу місцевого самоврядування, законодавством не передбачено. Суд констатує, що звертаючись до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач не надала визначених чинним законодавством документів для підтвердження набуття права на зниження пенсійного віку на 9 років.
Враховуючи законодавчо передбачену статтею 55 Закону № 796-XII можливість призначення потерпілому від Чорнобильської катастрофи пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку лише у випадку постійного проживання (роботи) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення станом на 1 січня 1993 року не менше 2 років, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області діяло правомірно, приймаючи рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку через відсутність у нього необхідного періоду постійного проживання на території безумовного (обов'язкового) відселення.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 26 жовтня 2021 року.
Суддя О.Г. Попова