26 жовтня 2021 року Справа 160/19759/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 до державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайличенка Богдана Едуардовича, стягувач - Інспекція з питань контролю за паркуванням ДМР про визнання дій незаконними, визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про стягнення штрафу,-
21 жовтня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла скарга ОСОБА_1 до державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайличенка Богдана Едуардовича, стягувач - Інспекція з питань контролю за паркуванням ДМР, в якій позивач просить суд:
- визнати дії державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михайличенко Б.Е. що полягали у відкритті виконавчого провадження від 19.01.2021 р. № 64192222 незаконними;
- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михайличенко Б.Е. від 19.01.2021 р. № 64192222 про стягнення з ОСОБА_1 , штрафу в розмірі 510 грн.00 коп.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірна постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки без належних підстав, з метою примусового стягнення з нього штрафу державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михайличенко Б.Е. 19.01.2021 р. розпочате виконавче провадження та 02.02.2021 винесені постанови про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на рухоме та нерухоме майно боржника. Накладено арешт на рахунок позивача в АТ «КБ Приватбанк» на який останній отримує довічне грошове утримання судді. Грошове утримання є єдиним джерелом доходів для позивача. Накладення арешту на рахунок позивача створило неможливість вести звичайний спосіб життя та потребувало додаткових зусиль для створення для себе необхідних умов життя. Саме через те, що діями державного виконавця позбавили позивача джерел для існування, позивач вимушений був сплатити 17.03.2021р. кошти на виконання вимог державного виконавця, хоча не вважав їх законними.
Позивач вважає, що виконавче провадження відкрито на підставі постанови Інспекції з питань контролю за паркуванням ДМР від 10.08.2020 №ІД № 00161321, про складення якої останній не був обізнаний, не підписував та не отримував копію постанови за домашньою адресою, а отже не міг вжити заходів щодо її оскарження, оскільки вважає її незаконною.
Також, на думку позивача державним виконавцем розпочате виконавче провадження в порушення вимог п.2. ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки прийнято до виконання виконавчий документ з пропущенням строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Так, в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не було перевірено відповідність виконавчого документу вимогам, зазначеним ч. 1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не перевірено строк пред'явлення документу до виконання. Як вбачається із постанови Інспекції з питань контролю за паркуванням ДМР від 10.08.2020 №1Д № 00161321 строк пред'явлення до примусового виконання встановлений до 10.11.2020 р. Згідно із відміткою на штампі реєстрації вхідної кореспонденції Соборного ВДВС, проставленого на заяві про відкриття виконавчого провадження стягувача від 06.11.2020 року № 2/3 - 12975, постанова Інспекції з питань контролю за паркуванням ДМР від 10.08.2020 №ІД № 00161321 надійшла до виконавчого органу 19.01.2021 року. Тобто виконавчий документ прийняли до виконання з пропуском строку більше ніж на два місяці. Отже виконавчий документ поданий з пропущеним строком пред'явлення до виконання і підлягає поверненню стягувачеві. Державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михайличенко Б.Е. не доведено до боржника, у строки встановлені законом, інформацію про виконавче провадження та не надано строку для добровільного виконання вимог державного виконавця. Не зважаючи на ці обставини державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михайличенко Б.Е. 20.01.2021р. склав постанови про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника та грошові кошти боржника у межах 830 грн.
Позивач звертає увагу суду на те, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2021 року ВП № 64192222 постановлено стягнути відносно нього 510 грн.00 коп. штрафу та 51грн.00 коп. виконавчого збору, що в сумі складає 561 грн.00 коп.
Також 20.01.2021р. постановою ВП № 64192222 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження постановлено стягнути з мене 69 грн.00 коп.
Жодного рішення державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михайличенко Б.Е. щодо стягнення з позивача інших грошових коштів (200 грн.) матеріали виконавчого провадження не містять.
Крім того, позивач вважає, що стягнення з нього виконавчого збору та інших грошових коштів є безпідставним і незаконним.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2021 року зазначена вище справа розподілена та 22.10.2021 року передана судді Пруднику С.В.
Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Так, за результатами ознайомлення з даною позовною заявою судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, передбачених ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки норми зазначеної статті передбачають, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно частиною другою статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, вищевказаними нормами встановлено спеціальні строки звернення до суду з оскарженням рішення та дій виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Позивач в поданій скарзі до суду просить скасувати постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михайличенко Б.Е. від 19.01.2021 р. № 64192222 про стягнення нього штрафу в розмірі 510 грн.00 коп.
Разом з тим, із скаргою ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 21.10.2021 року тобто, із пропущенням десятиденного строку звернення до суду з позовом у категорії справ щодо оскарження дій, зокрема, державного виконавця.
У скарзі позивач зазначає, що 29.04.2021р. останній направив заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. З матеріалами виконавчого провадження позивач ознайомився лише 18.10.2021р. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача не надходила. Натомість позивач отримав її 18.10.2021 року від державного виконавця наручно.
Проте, відповідні докази щодо ознайомлення із виконавчим провадженням №64192222 та докази щодо отримання постанови від 19.01.2021 року саме 18.10.2021 року позивач до суду не надав.
В той же час, до матеріалів справи позивач долучив роздруківку із сайту Автоматизована система виконавчого провадження Міністерства юстиції України (https://asvpweb.minjust.gov.ua) по ВП №64192222 - Інформація про виконавче провадження. Дата отримання: 20.10.2021 11:36. відносно як боржника ОСОБА_1 . Стан виконавчого провадження: Завершено.
Відтак, на думку суду, з наданих матеріалів не представляється можливим визначити про факт обізнаності позивачем щодо існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2021 року.
Адже, у даному випадку неможливо встановити чи дотримано позивачем строк звернення до суду, який визначено ст. 287 КАС України.
Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Отже, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Окрім цього, за приписами ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України установлено що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відтак, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та відповідні докази щодо отримання або ознайомлення із постановою про відкриття виконавчого провадження № 64192222 від 19.01.2021 року, винесену державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайличенко Богданом Едуардовичем.
Суд звертає увагу позивача на те, що якщо виходити із приписів ст. ст. 447-457 ЦПК України, то діюче законодавство у цивільному судочинстві дійсно передбачає право сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Разом з цим, в адміністративному судочинстві як і ст. 160 та і ст. 287 КАС України визначено форму і структуру подання до суду саме позовної заяви а не скарги, яку подав до суду позивач.
Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
До того ж, відповідно до статті 287 частина 3 КАС України, передбачає, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Зі змісту позову вбачається, що відповідачем у даній справі є як державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайличенко Богдан Едуардович, тоді як в силу приписів ст. 287 КАС України повинно бути визначено відповідачем як Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Тип паче, з огляду на вище викладені норми ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій а не визнання незаконними, як того просить позивач у поданій до суду скарзі.
Окрім цього, у скарзі позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михайличенко Б.Е. від 19.01.2021 р. № 64192222 про стягнення з ОСОБА_1 , штрафу в розмірі 510 грн.00 коп., тоді як до скарги долучає копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 64192222 від 19.01.2021 року, винесену державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайличенко Богданом Едуардовичем.
Відтак, позивачу слід подати до суду позовну заяву із її копією для вручення іншим учасникам справи, в якій слід чітко визначитися із формою подання позову та з належним відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, та визначитися із змістом позовних вимог у відповідності до вимог ст. 5 та ст. 245 КАС України.
При цьому, вимоги щодо позовної заяви законодавцем сформульовані так, що такі є обов'язковими для зазначення таких позивачем у тексті документу. Законодавець також врегулював питання щодо невідповідності позовної заяви вимогам, що до неї ставляться.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви необхідно привести у відповідність позовні вимоги, а саме вказати належного відповідача у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача та відповідача (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України для юридичних осіб).
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.
Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання вказаної позовної заяви становить - 908,00 грн.
Відтак, суд резюмує, що судовий збір позивачем не сплачено.
З метою усунення даного недоліку позивачу слід доплатити судовий збір в сумі 908 грн. та долучити до матеріалів справи докази такої доплати.
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 908 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, про залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду із скаргою ОСОБА_1 .
Скаргу ОСОБА_1 до державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайличенка Богдана Едуардовича, стягувач - Інспекція з питань контролю за паркуванням ДМР про визнання дій незаконними, - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та відповідні докази щодо отримання або ознайомлення із постановою про відкриття виконавчого провадження № 64192222 від 19.01.2021 року, винесену державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайличенко Богданом Едуардовичем;
- поданням до суду позовної заяви із її копією для вручення іншим учасникам справи, в якій слід чітко визначитися із формою подання позову та з належним відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, та визначитися із змістом позовних вимог у відповідності до вимог ст. 5 та ст. 245 КАС України;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 908 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник