25 жовтня 2021 року Справа № 160/13585/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання нарахувати та виплатити заборгованість, -
10 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про зобов'язання нарахувати та виплатити заборгованість.
Ухвалою суду від 18.08.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, в якій необхідно привести свої позовні вимоги у відповідність до положень ст.19 КАС України та встановленими ст.245 КАС України повноваженнями суду при вирішенні справи та визначити суб'єктивний склад сторін, з урахуванням вказаних судом зауважень (відповідно до кількості учасників справи).
Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 27.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов супровідний лист разом з уточненою позовною заявою (відповідно до кількості учасників справи), в якій позивач просить: визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині неперерахування пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» протиправною; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 50 341,47 грн. заборгованості з пенсії, що є різницею між розміром розрахованої пенсії за оновленою довідкою ГУ ДФС в Дніпропетровській області №89/1/10/04-97-08-15 та розміром пенсії, що виплачувалась фактично ОСОБА_1 у період з 01.04.2019 по 30.06.2021.
Суд, ознайомившись із змістом позовних вимог викладених в уточненій позовній заяві, дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 18.08.2021 року в повному обсязі, з огляду на наступне.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Тому, при визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
З цього випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушено його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність мають бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху, суддею зазначено, що згідно ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
В силу приписів ст.ст. 244-245 КАС України для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії суду необхідно встановити, яку протиправну бездіяльність допущено відповідачем чи які конкретно протиправні дії було вчинено відповідачем. Тобто, під час звернення до суду позивачем необхідно пред'явити в позові основну позовну вимогу (визнання дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень протиправними) та похідну позовну вимогу (зобов'язання утриматися від вчинення певних дій чи вчинити певні дії).
Натомість, позивачем в уточненій позовній заяві пред'явлено похідну позовну вимогу щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 50 341,47 грн. заборгованості з пенсії, що є різницею між розміром розрахованої пенсії за оновленою довідкою ГУ ДФС в Дніпропетровській області №89/1/10/04-97-08-15 та розміром пенсії, що виплачувалась фактично ОСОБА_1 у період з 01.04.2019 по 30.06.2021, тоді як основну позовну вимогу пред'явлено щодо визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині неперерахування пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» протиправною.
Вказане свідчить про те, що виклад вимог прохальної частини позовної заяви не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту позовних вимог, тобто формулювання їх максимально чітко і зрозуміло, що позбавляють суд можливості визначитись із предметом позову.
Таким чином, у встановлений судом строк, який був достатнім для виправлення недоліків позовної заяви, позивачем вимоги ухвали суду від 18.08.2021 року не виконано в повному обсязі.
Будь-яких клопотань чи заяв про продовження процесуального строку, встановленого судом, з поясненнями про неможливість виконати вимоги ухвали суду від 18.08.2021 року із обґрунтуванням поважності причин до суду не надходило.
Враховуючи, що позивачем не усунуто всі недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд приходить до висновку, що позовна заява на підставі п.1 ч.4 ст.169 цього Кодексу підлягає поверненню.
При цьому, позивачеві роз'яснюється, що згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання нарахувати та виплатити заборгованість - повернути позивачеві.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та в строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева