25 жовтня 2021 року Справа № 160/15241/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/15241/21 за позовом ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС» до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
01.09.2021 року ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС» звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 2904759/33771045 від 27.07.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 15.07.2021 року, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (ЄДРПОУ 33771045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 30487219);
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 15.07.2021 року, виписану Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (ЄДРПОУ 33771045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 30487219) з дати подання її на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (ЄДРПОУ 33771045), а саме: 22.07.2021 року;
- стягнути з Відокремленого територіального підрозділу на правах філії Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (ЄДРПОУ 33771045, юридична адреса: 49000, м.Дніпро, вул. Океанська, буд. 10) судовий збір за подання позову у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) та правові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 12000,00 (дванадцять тисяч) гривен.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 01.09.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 06.09.2021 року позовну заяву ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС», було залишено без руху.
Ухвалою суду від 14.09.2021 року продовжено ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС» строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 06.09.2021 року на п'ять днів з дня отримання копії ухвали суду.
Позивачем, в строк визначений в ухвалі суду, усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року відкрито спрощене позовне провадження по справі №160/15241/21, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст.262 КАС України.
Також, ухвалою суду від 20.09.2021 року було витребувано у відповідача 1,2 належним чином засвідчені копії таких документів:
- рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №2904759/33771045 від 27.07.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 15.07.2021 року, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (ЄДРПОУ 33771045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 30487219);
- податкову накладну № 13 від 15.07.2021 року, виписану Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (ЄДРПОУ 33771045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ -МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 30487219);
- квитанцію №1;
- пояснення товариства разом із додатками;
- скарга товариства до податкового органу;
- рішення за результатами розгляду скарги товариства та інші наявні докази щодо суті спору.
12.10.2021 року представником відповідача 1 була подана до суду заява про розгляд справи № 160/15241/21 за правилами загального позовного провадження, а в разі відмови просили здійснити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
12.10.2021 року представником відповідача 1 було подано відзив на позовну заяву товариства, разом із витребуваними судом доказами по справі.
12.10.2021 року представником відповідача 2 було подано відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 13.10.2021 року заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №160/15241/21 за позовом ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС» до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без задоволення. Заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін адміністративної справи №160/15241/21 позовом ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС» до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, також залишено без задоволення. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Приписами статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 25.10.2021 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що спірне рішення прийнято відповідачем 1 з порушенням норм чинного законодавства. Посилається на вимоги Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.
Позивач вказує, що на вимогу податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної платником податків були надані усі належні документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК за наведеною податковою накладною з поясненнями, вичерпний перелік яких встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.
Проте надані пояснення та документи не були взяті податковим органом до уваги.
Натомість податковий орган, як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, вказав на неподання платником податків копій документів.
В переліку документів жодної позначки про відсутність документів взагалі не проставлено.
Лише в додатковій інформації зазначено - відсутні документи щодо придбання сировину (товару), калькуляцій, виробничих потужностей, оренди (власності) приміщень, тощо.
Отже, позивач вважає, що вказане рішення відповідача 1 суперечать положенням чинного законодавства.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись, на те, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520.
На думку податкового органу, подана позивачем податкова накладна відповідала критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а надані Підприємством пояснення та документи виявлених порушень не усунули.
Спірне рішення прийнято з підстави ненадання позивачем копій документів.
Відповідач 1 вважає визначені в Рішенні комісії підстави для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм чинного законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2
ДПС України просять відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись, на те, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією контролюючого органу.
V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» зареєстровано як юридичну особу 30.09.2005 року.
ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС» є виробником власної харчової продукції та займається такими видами діяльності: 10.31 Перероблення та консервування картоплі; 10.82 виробництво какао, шоколаду, та цукрових кондитерських виробів; 10.89 виробництво інших харчових продуктів; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 вантажний автомобільний транспорт.
Встановлено, що 01.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ -МАРКЕТ», ЄДРПОУ 30487219 (Покупець) було укладено Договір поставки № СР-58938.
Згідно із пунктом 1.1, 1.2, 2.1 вказаного Договору № СР-58938 Постачальник зобов'язується в порядку і строки, встановлені Договором, передати товар у власність Покупцю, у певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.
Найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, зазначаються в Додатку № 2 до цього Договору («Специфікація»), який є його не від'ємною частиною. Сторони в обов'язковому порядку заповнюють усі графи Специфікації. Орієнтовні річні обсяги закупівель узгоджуються Постачальником і Покупцем і вказуються в Додатку № 5 цього Договору. Товар поставляється партіями. Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару на умовах DDP (згідно з правилами Інкотермс у редакції 2010р.) за адресами РЦ (розподільчих центрів), що зазначені у Додатку № 9 до цього Договору, якщо інша адреса не зазначена у заявках. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару,що поставляється, зазначаються у видатковій товарній накладній, складеній на підставі електронної заявки Покупця.
Пунктом 2.5., 2.10 Договору № СР-58938 передбачено, що під час поставки на РЦ Покупця Постачальник поставляє товар на якісних цілих піддонах багаторазового використання, що відповідають ГОСТ 9557-87 або на якісних цілих на якісних цілих піддонах багаторазового використання, що відповідають ГОСТ 9578-84. Постачальник своїми силами здійснює вивантаження товару з автотранспортного засобу на рампу складу. Під час поставки на Розподільчий Центр (РЦ) Покупця Постачальник надає в обов'язковому порядку разом з документами на товар супровідні документи на тару (видаткова накладна або акт приймання - передачі). Право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару переходить від Постачальника Покупцю з моменту передачі товару на складі Покупця і засвідчується видаткової накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Дата отримання товару Покупцем зазначається у видатковій накладній, про що Покупець робить відповідну відмітку.
Відповідно до пункту 3.1. Договору № СР -58938, Покупець після прийняття товару і необхідних документів на товар зобов'язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів від дня поставки.
Відповідно до п. 6.13 Договору № СР-58938, у разі якщо постачання товарів має регулярний характер Постачальником складаються зведені податкові накладні.
Встановлено, що під зведеною податковою накладною розуміється виписка зведеної податкової накладної два рази на місяць - 15 числа та в останній день місяця (без врахування того, це робочий день, вихідний чи святковий). Регулярним характером постачання вважається постачання товарів в рамках виконання даної угоди два та більше разів на місяць
Згідно матеріалів справи, на виконання умов Договору №СР-58938 за період з 01.07.2021 року по 15.07.2021 року позивачем було поставлено товарів на загальну суму 8490222,72 гривень.
Вказане підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами.
Встановлено, що разом з товаром позивачем було надано такі сертифікати:
- сертифікат від 18.07.2018 року (дія до 15.07.2021 року);
- сертифікат від 15.07.2020 року (дія до 15.07.2023 року).
Постачання товару здійснювалось з залученням третіх осіб на умовах Договору про надання логістичних послуг № ЛЮ-Д-116 від 01.01.2021 року.
За умовами цього Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ЮНІОН» (Виконавець) зобов'язується надати логістичні послуги, зазначені в п. 1.2 даного Договору, на умовах цього Договору (п.1.1.). Виконавець на умовах цього Договору, надає Замовнику за плату наступні послуги, згідно з Додатком №1 до цього договору: надання палет, вивантаження палет, комплекс логістичних послуг відповідно до тарифу, зазначеному в Додатку №1 до цього Договору (п. 1.2.). Комплекс логістичних послуг включає в себе вхідний контроль за ваго-габаритними характеристиками, переміщенням в зону комплектації замовлень, комплектацію замовлень, ваговий контроль зібраних замовлень, поклейка вантажного ярлика, розміщення товару на палеті, пакетування зібраних замовлень, переміщення в зону зібраних замовлень. Перелік товару, який підлягає обробці, зазначений в Додатку №2 до цього Договору. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (Замовник) зобов'язується проводити розрахунки за надані послуги згідно з умовами цього Договору.
Згідно матеріалів справи, отримані логістичні послуги оплачені товариством відповідно до рахунків на оплату № 27741 від 01.07.2021 року та № 28000 від 08.07.2021 року, що підтверджується платіжним дорученням № 2748 від 28.07.2021 року та № 2749 від 28.07.2021 року.
Транспортування товару здійснювалось позивачем з використанням орендованих автомобілів, згідно таких Договорів оренди транспортних засобів від:
- 24.07.2020 року (НОМ 006087);
- 07.11.2019 року (НОВ 443414);
- 10.05.2019 року (ННО 267332).
Зазначене вище, підтверджується актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ТС - 000006, рахунок - фактура № ТС - 000006 від 30.06.2021 року.
Як вже було зазначено, ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС» є виробником продукції і для здійснення своєї господарської діяльності використовує сировину сільськогосподарської, хімічної, переробної промисловості, яку закуповує у відповідних контрагентів, що також відображено в оборотно - сальдових відомостях по рахункам: 25, 104, 201, 361, 631.
Сировину, яку було використано для виробництва товару, реалізованого в подальшому Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» за період з 01.07.2021 року по 15.07.2021 року, позивачем було придбано у таких контрагентів, а саме: ТОВ «ДМК «Дніпромлин», ТОВ «Торговий дім дельта Вілмар», ТОВ «Торговий дім Аромафуд», ТОВ «А-Мега Трейд», ПП «Алібі», ТОВ «Іберіс ЛТД», ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», ПАТ «ПАК-ІН-Вест», ТОВ «Рисове поле», ТОВ «ТОПНАТ», ФОП ОСОБА_1 .
Вказане вище, також підтверджується долученими товариством до матеріалів справи договорами поставки, видатковими накладними, рахунками на оплату, ТТН, тощо.
На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України та керуючись п. 6.13 Договору №СР-58938, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» було складено на користь ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» на «правилом першої події» - поставки товару зведену податкову накладну №13 від 15.07.2021 року та здійснено дії щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, судом встановлено, що позивачем було складено та 22.07.2021 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.07.2021 року № 13.
Вказана податкова накладна доставлені до податкового органу, документ прийнято, реєстрація зупинена, що підтверджено квитанцією № 1.
Підставою для зупинення реєстрації податкові накладної вказано про те, що згідно п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 15.07.2021 року №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1806, 19043 1905, 2005 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Підприємству запропоновано надати пояснення та/ або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою належної реєстрації податкової накладної №13 від 15.07.2021 року позивачем відправлено через «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, які згідно квитанції №1 доставлено до Державної податкової служби України. Згідно квитанції №2 зазначене повідомлення доставлено до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Лівобережна ДПІ (Самарський р-н), документ прийнято.
Проте, у подальшому позивачем було отримано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №2904759/33771045 від 27.07.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 15.07.2021 року.
Вказане рішення вмотивовано ненаданням платником податку копій документів.
У додатковій інформації податковим органом було зазначено про відсутність документів щодо придбання сировини (товару), калькуляцій, виробничих потужностей, оренди (власності) приміщень, та інше.
Вказане рішення оскаржено в адміністративному порядку, та рішенням за результатами розгляду скарги, щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.08.2021 року за №34588/33771045/2 оскаржуване товариством рішення податкового органу залишено без змін.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
Відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).
За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Згідно пункту 1 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
Дослідивши докази по справі, встановлено, що Товариством відповідно до положень п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, було складено податкову накладну від 15.07.2021 року №13 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, позивачем від податкового органу отримано квитанцію № 1 від 22.07.2021 року до податкової накладної від 15.07.2021 року №13, згідно якої вказану податкову накладну контролюючим органом прийнято, але її реєстрацію зупинено.
У графі «Результат обробки» квитанції № 1 вказано таке: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 15.07.2021 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1806, 19043 1905, 2005 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Підприємству запропоновано надати пояснення та/ або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою здійснення реєстрації зазначеної податкової накладної, позивачем відправлено через «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, які згідно квитанції №1 доставлено до Державної податкової служби України. Згідно квитанції №2 зазначене повідомлення доставлено до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Лівобережна ДПІ (Самарський р-н), документ прийнято.
Отже, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем було направлено на адресу податкового органу письмові пояснення (повідомлення) щодо здійснення господарських операцій з придбання та продажу товару, та відповідно надано копії первинних документів.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Пунктами 2-7 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно пунктів 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Отже, суд вказує, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Судом встановлено, що позивачем до податкового органу подавались пояснення щодо наявності підстав реєстрації вказаної податкової накладної, що підтверджено повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, що також не спростовано відповідачами.
Проте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначені пояснення позивача прийнято рішення №2904759/33771045 від 27.07.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 15.07.2021 року.
Крім того суд зауважує, що спірне рішення містить лише загальне твердження: «ненаданням платником податку первинних документів», проте контролюючим органом не вказано (не підкреслено) жодного документу, якого, на його думку, не надано позивачем, відсутня навіть будь-яка позначка, яка б визначала належність документів, нібито не наданих платником, до певної їх групи, визначеної у рішенні контролюючого органу.
Окрім цього, відповідачем не вказано та не конкретизовано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Встановлено, що лише у додатковій інформації податковий орган зазначає про відсутність документів щодо придбання сировини (товару), калькуляцій, виробничих потужностей, оренди (власності) приміщень, та інше.
Між тим, вказані посилання відповідача є передчасними, оскільки товариством надавались пояснення разом із первинними документа, що підтверджували зміст господарських операцій, на виконання яких і була складена податкова накладна №13 від 15.07.2021 року, в тому числі позивачем були надані документи щодо придбання сировини (товару), калькуляцій, виробничих потужностей тощо.
Окрім того, було надана акт інвентаризації, повідомлення форми 20-ОПП, а також Додаток 4 ДФ.
Отже, позиція відповідача щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, є необґрунтованою та передчасною, а в спірному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної, складеної позивачем.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.
На підставі викладеного судом встановлено протиправність прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З урахуванням наведеного, податковим органами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст.19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення від 27.07.2021 року за №2904759/33771045, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 15.07.2021 року № 13 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, подану ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС», датою її фактичного отримання.
Враховуючи наведене вище слід дійти до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС» до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №2904759/33771045 від 27.07.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 15.07.2021 року, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (ЄДРПОУ 33771045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 30487219) та зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 15.07.2021 року, виписану Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (ЄДРПОУ 33771045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ -МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 30487219) з дати подання її на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (ЄДРПОУ 33771045), а саме: 22.07.2021 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС» до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі по 1135,00 гривень з кожного відповідача, окремо.
Щодо витрат на правничу допомогу, слід зазначити про таке.
Відповідно до ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При цьому, відповідно до ч.3, 5 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, шляхом винесення додаткового рішення в порядку, визначеному ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються види судових витрат.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України надається визначення витрат на професійну правничу допомогу та зазначається про таке.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до змісту ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються загальні підстави щодо розподілу судових витрат. Зокрема, визначається наступне.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У адміністративних справах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до пунктів 1,5,6 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
З приводу зазначеного питання висловився і Конституційний Суд України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
З огляду на наведене вище, до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правничих питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, саме на суд покладається обов'язок оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, а також з огляду на принцип економії в адміністративному судочинстві, встановить що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 09.08.2021 року №038-к, специфікація №1 до договору віл 09.08.2021 року, акт приймання-передачі наданих послуг №001 від 16.08.2021 року, рахунок №09/08/21 від 09.08.2021 року, платіжне доручення №2819 від 13.08.2021 року на суму 12000,00 грн., свідоцтво про право на занняття адвокатською діяльністю.
Згідно матеріалів справим, встановлено, що представником позивача було складено позовну заяву. При цьому, будь-яких інших документів складених безпосередньо представником позивача до матеріалів справи надано не було. Детальний (погодинний) розрахунок витрачений адвокатом до справи не долучено. Інших доказів передбачених положеннями чинного законодавства, до матеріалів справи не додано.
На підставі викладеного, суд зазначає, що матеріали справи, не доводять факту понесення позивачем витрат за складання та подання позовної заяви в адміністративній справі №160/15241/21.
Враховуючи зазначене вище, суд проходить до висновку про відмову у розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС» до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 2904759/33771045 від 27.07.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 15.07.2021 року, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (ЄДРПОУ 33771045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 30487219).
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 15.07.2021 року, виписану Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (ЄДРПОУ 33771045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ -МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 30487219) з дати подання її на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГРЕСУРС» (ЄДРПОУ 33771045), а саме: 22.07.2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС» частину судових витрат у розмірі 1135,00 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС» частину судових витрат у розмірі 1135,00 гривень.
В частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Позивач: ТОВ «ПРОДТОРГРЕСУРС» (49000, м.Дніпро, вул. Океанська,10, код ЄДРПОУ 33771045).
Відповідач 1: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ ВП 44118658).
Відповідач 2: ДПС України (04053, м.Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 25.10.2021 року.
Суддя В.В. Ільков