25 жовтня 2021 року Справа 215/6066/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
14 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовною заявою до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Каретіної Оксани Володимирівни із позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Каретіної Оксани Володимирівни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 14.07.2021 року вх.№345, яка проявилась у відмові вирішувати питання місцевого значення в межах ст.ст.1,3,22,46,92 Конституції України та встановити наявність у нього компетенції (повноважень) прийняти рішення для належного реагування, відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29.07.1993 №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»;
- визнати протиправною бездіяльність начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Каретіної Оксани Володимирівни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 14.07.2021 року вх.№345, яка проявилася у відмові вирішувати питання місцевого значення в межах ст.1 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та встановити наявність у нього компетенції (повноважень) прийняти рішення, для належного реагування та забезпечення для позивача рівня не нижчого від прожиткового мінімуму (не нижче 2379 грн.), посилається на ст.144 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльність начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Каретіної Оксани Володимирівни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 14.07.2021 року вх.№345, яка проявилась у порушенні управлінської функції для врегулювання питань надання адміністративних послуг відповідно до ст.19,140,144 Конституції України та зобов'язати прийняти рішення в розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2021 року позовну заяву передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2021 року адміністративну справу №215/6066/21 передано для розгляду судді Олійнику В.М.
Відповідно до пунктів 3,6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що в порушення ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви позивачем не подано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Одночасно із позовною заявою позивачем до суду 14 вересня 2021 року подано заяву про звільнення від сплати судового збору.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано ст.133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст.8 Закону №3674-VІ.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У заяві про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає про скрутне матеріальне становище, враховуючи, що розмір судового збору перевищує 5% розміру його річного доходу.
До заяви подано довідку від 08 липня 2021 року №5938, видану Тернівським УПСЗН м.Кривий Ріг, в якій зазначено, що позивач знаходиться на обліку і отримує щомісячну компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи - ОСОБА_2 , а саме, щомісячна виплата у період з січня 2020 року по червень 2020 року складає 33,73 грн., з липня 2020 року - по грудень 2020 року складає 34,75 грн., всього - 410,88 грн.
Крім того, згідно вказаної довідки позивач отримував компенсацію за надання соціальних послуг особам з інвалідністю 1 групи, з січня 2020 року по грудень 2020 року 1992,76 грн., загалом 23 913,12 грн.
Також у матеріалах справи міститься довідка (відомість) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17 травня 2021 року №515 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, з якої вбачається, що за період з 1 кварталу по 4 квартал 2020 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) отримав від Управління праці та соціального захисту населення за кодом виплати - 128 соціальна виплата з відповідних бюджетів, кошти у сумі 24017,37 грн.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 року (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 4 ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” №1082-IX від 15.12.2020 р. передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить - 2 270,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:
якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 22 700,00 грн.
якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 11 350,00 грн.
За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:
якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270,00 грн.;
якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн.
Державне мито має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач: ГУК у Дніпропетровській обл./ Чечел.р/22030101;
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Таким чином, розмір судового збору у сумі 908,00 грн., який необхідно сплатити позивачу, не перевищує 5% його доходу за рік, навіть враховуючи дохід зазначений у вказаних довідках.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VІ “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 року №484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VІ “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 року №484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Суд зазначає, що наведених доводів та доданих на їх підтвердження доказів не достатньо для прийняття рішення про повне звільнення позивача від сплати судового збору. Зі змісту заяви не вбачаються підстави, які беззаперечно вказують на необхідність звільнення позивача від сплати судового збору на виконання вимог п.8 ч.5 ст.160 КАС України.
Аналогічна правова позиція визначена в ухвалі Верховного Суду від 10.10.2019 року по справі №215/3329/19.
Таким чином, у задоволенні заяви про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору слід відмовити.
Щодо викладення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Крім того, у ч.1 ст.160 КАС України вказано, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч.9 ст.160 КАС України).
Статтею 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З аналізу статті 5 КАС України вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому звернення до суду із позовом щодо захисту порушеного права має індивідуальний характер.
Судом встановлено, що зміст позовної заяви не містить чітких вимог та їх належного обгрунтування, доказів та/або послідовний розбірливий виклад обставин на підтвердження позовних вимог та суті спору.
У зв'язку з цим суду неможливо встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв'язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту.
Щодо примірника додатків для відповідача, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У порушення вказаної норми позивачем надано суду позовну заяву з додатками лише в одному примірнику.
Таким чином, ОСОБА_1 потрібно надати до суду примірник додатків до позовної заяви для відповідача.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст.160,169,243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:
сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. та надати до суду документ, що підтверджує його сплату;
викласти позовні вимоги відповідно до вимог статті 160 КАС України;
надати примірник додатків до позовної заяви для відповідача.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 КАС України та не оскаржується.
Суддя В.М. Олійник