25 жовтня 2021 року Справа 160/19619/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., перевіривши матеріали позовної заяви Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
21.10.2021 року Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просить:
- визнати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС № Ю-554-46 від 09.10.2020 року протиправною;
- скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС № Ю-554-46 від 09.10.2020 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у розмірі 84 508 275,89 (вісімдесят чотири мільйони п'ятсот вісім тисяч двісті сімдесят п'ять гривень вісімдесят дев'ять копійок).
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про відстрочення сплати та зменшення судового збору.
В обґрунтування заяви зазначено, що у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства, що спричинене скороченням виробництва ракетно-космічної продукції, яка для підприємства є профілюючою, позивач не має змоги сплатити зазначені суми судового збору, що підтверджується стрімким падінням фінансових результатів підприємства, дуже значним розміром заборгованості із виплати заробітної плати працівникам, яка відповідно до останньої фінансової звітності станом на 01.07.2020 року становить 175 546 000,00 грн. Зовнішній борг підприємства 5 257 936 000,00 грн. що підтверджується даними Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 1 липня 2021 року. Також в заяві зазначено, про глобальну світову економічну кризу, яка зачепила всі галузі виробництва, майже припинилися замовлення на виробництво аеро-космічної продукції.
Розглядаючи дану заяву суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 8 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як свідчать матеріали позову, позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
При цьому, у розумінні приписів статті 8 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Таким чином, вказана норма не передбачає одночасно відстрочення та зменшення розміру судового збору, про що просить позивач. Крім того, позивач не зазначає, на яку саме суму він просить зменшити судовий збір.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати суду докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відсутність фінансової платоспроможності позивача не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З огляду на викладені позивачем обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Також, представником позивача до суду надана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій він просить поновити строк звернення до суду, у зв'язку з тим, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 року у справі 160/15996/20 позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби та Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної податкової про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-554-46 від 09.10.2020 р. повернуто позивачеві та ухвалою від 29.09.2021 року у справі №160/17370/21 повернуті позовні вимоги без розгляду.
Частина перша статті 122 КАС України встановлює, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки), сформовану відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до абз. 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Відповідно до абз. 9 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
25 лютого 2021 року Верховним Судом по справі №580/3469/19 прийнято постанову, в якій зазначено, що: «У преамбулі Закону № 2464-VI йдеться про те, що цей акт визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Вищенаведене означає, що закон про загальнообов'язкове державне соціальне страхування може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може регламентувати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
Таким чином, Верховний Суд у складі судової палати формулює правовий висновок, відповідно до якого строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги».
Також, 05 березня 2021 року Верховним Судом по справі №640/9172/20 прийнято постанову, в якій з посиланням на постанову Верховного Суду від 25.02.2021 року по справі №580/3469/19 зроблено правовий висновок, що «…незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку».
Відтак, позивач отримав рішення про залишення скарги без розгляду 18.11.2020 року, однак звернувся до суду із позовною заявою лише 21.10.2021 року, що відповідно є пропущенням строку звернення до суду із позовною заявою.
При цьому, суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
У справі, що розглядається, позивач під час звернення до суду не наводить будь-яких обставин і не надає відповідних доказів, які би свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду з цим позовом.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач будучи обізнаним про порушення його прав, свобод чи інтересів оскаржуваною вимогою у встановлений строк звернення до суду не звернувся, належних доказів та обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.
У рішенні від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.
Водночас, практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі №804/6785/15, у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2018 року у справі №804/2647/17, у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2018 року у справі №813/3695/17.
При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача, що ним раніше вже пред'являвся до цього суду позов із такими вимогами, але його було повернуто, що не обмежує у праві звернення до суду із таким позовом, оскільки перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову дійсно може перериватися в разі звернення позивача до суду.
Однак, якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг строку звернення до суду не переривається.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 14.07.2020 року у справі № 400/3065/19.
Відтак, в задоволенні заяви позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Також, як встановлено судом, позивачем в якості відповідача в позовній заяві зазначено - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби та зазначено код ЄДРПОУ відповідача - 43968079.
В свою чергу, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 43968079 обліковується - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Таким чином, суд наголошує, що позивачем порушено вимоги пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, оскільки невірно зазначено найменування відповідача або код ЄДРПОУ.
Також суд зауважує, що позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) винесену Офісом великих платників податків ДПС, проте позивачем не зазначено Офіс великих платників податків ДПС (Україна, 04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11Г)в якості відповідача по справі.
Отже, позивачу слід привести позовну заяву у відповідності вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
В задоволенні заяви про відстрочення сплати та зменшення судового збору - відмовити.
В задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, які вказані в заяві про поновлення строку Державного підприємства Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова.
Позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху., шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 22700,00 грн.;
- уточнену позову заяву у справі із зазначенням у ній найменування відповідача або відповідачів та його (їх) коду ЄДРПОУ, які будуть відповідати відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (для суду та для учасників справи, що беруть участь);
- копії додатків до уточненої позовної заяви (у випадку зазначення в уточненій позовній заяві другого відповідача).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Сліпець