м. Вінниця
26 жовтня 2021 р. Справа № 120/11188/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,
13.09.2021 до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови, який до суду направлений поштою 09.09.2021.
У позовній заяві позивач просить:
поновити строк оскарження постанови державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про накладення штрафу у межах ВП № 57375188 від 10.08.2021;
визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про накладення штрафу у межах ВП № 57375188 від 10.08.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 10.08.2021 року накладено штраф у розмірі 7782,04 грн. в рамках виконавчого провадження № 57375188.
Позивач з такою постановою не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
Ухвалою суду від 20.09.2020 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу у 10 - денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом надання обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
Ухвалою суду від 11.10.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою надано відповідачу строк для подачі відзиву, а також зобов'язано Перший відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)подати до суду у строк до 14.10.2021 року належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження №57375188.
Повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, а також направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу здійснено судом з особливостями, визначеними статтями 268, 269, 287 КАС України для розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.
Ухвалою суду від 20.10.2021 року продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву в адміністративній справі №120/11188/21-а до 22.10.2021 року включно. Зобов'язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)подати до суду у строк до 22.10.2021 року включно належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження №57375188.
22.10.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що згідно довідки-розрахунку заборгованості по сплаті аліментів в період з 01.11.2020 по 31.07.2021 у боржника наявна заборгованість у розмірі 38910,19 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, що стало підставою для винесення постанови про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Також зазначив, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження оскарження та скасування у встановленому законом порядку довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.07.2021, на підставі якої розраховано визначений постановою про накладення штрафу розмір санкцій.
Враховуючи наведене, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Згідно частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши інші докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
На виконанні Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавчий лист № 127/20872/18, виданий 28.09.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.08.2018 і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного управління Міністерства юстиції у Вінницькій області від 10.10.2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 127/20872/18, виданого 28.09.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_1 (боржника) на користь ОСОБА_2 (стягувач) аліментів. Зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно, і попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів. Розмір заборгованості згідно довідки - розрахунку станом на 31.08.2019 року за період з 21.08.2018 по 31.08.2019 становив 25951,79 грн.
Згідно довідки - розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 57375188 станом 31.07.2021 року у ОСОБА_1 за період з 01.11.2020 по 31.07.2021 наявна заборгованість у сумі 38910,19 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
10.08.2021 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) при примусовому виконанні виконавчого листа № 127/20872/18, виданого 28.09.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області, винесено постанову про накладення штрафу ВП №57375188, згідно з якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 7782,04 грн, у зв'язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.07.2021, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, на підставі ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» .
18.08.2021 року ОСОБА_1 подав заяву до відповідача, у якій вказав, що з січня 2021 року він непрацездатний за станом здоров'я та є інвалідом третьої групи, зареєстрований як безробітний в центрі зайнятості з 25.05.2021 та з 23.07.2021 року дочка ОСОБА_4 проживає з ним за адресою: АДРЕСА_1 , а тому він просить скасувати постанову про накладення штрафу ВП №57375188 від 10.08.2021 року.
Враховуючи наведені обставини позивач також звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду визначений ст. 71 Закону № 1404-VIII і відповідно до ч. 3 цієї статті, визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Так, частиною 1 статті 195 Сімейного кодексу України встановлено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном .
Відповідно до ч. 3 ст. 195 Сімейного кодексу України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Частиною 4 ст. 71 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:
1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;
2) подання заяви стягувачем або боржником;
3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;
4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;
5) закінчення виконавчого провадження.
Згідно із ч. 8 ст. 71 Закону № 1404-VIII спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
28.08.2018 набрав чинності Закон України від 03.07.2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" (далі - Закон №2475-VIII).
Зокрема, відповідно до Закону № 2475-VIII положення частини 4 ст. 11 Закону №1404-VIII викладено в такій редакції - "Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання".
Крім іншого, Законом № 2475-VIII доповнено положення статті 71 Закону №1404-VIII частиною 14 наступного змісту:
"За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу".
В даному випадку, з 28.08.2018 положеннями ч. 4 ст. 11 Закону № 1404-VIII визначено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів (заборгованість за один рік, заборгованість за два роки, заборгованість за три роки, тощо) саме для застосування заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону № 1404-VIII, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Із наведеного слідує, що з 28.08.2018 року державний виконавець має право прийняти рішення про накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженню по примусовому виконанню судового рішення про стягнення аліментів за встановленням, зокрема, двох юридичних фактів: по-перше, - станом на 28.08.2018 (та у подальшому на день прийняття рішення про накладення штрафу) боржник має заборгованість зі сплати аліментів, по-друге, - сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за один, два чи/або три роки.
В даному ж випадку, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач, посилається на те, що він не ухиляється від виконання своїх обов'язків згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів, а рішення суду не виконує з поважних причин, оскільки перебував на тривалому лікуванні, наразі непрацевлаштований та тимчасово втратив працездатність.
Разом із тим, наведені твердження позивача суд оцінює критично, оскільки обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч.2 ст. 51 Конституції України в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Такий обов'язок також передбачений ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках - і своїх повнолітніх дітей.
Крім того, суд враховує, що заборгованість позивача зі сплати аліментів виникла в тому числі ще до втрати його працездатності. Більше того, тимчасова непрацездатність не звільняє позивача від сплати аліментів, а допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по безробіттю входять до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів визначених постановою КМУ від 26 лютого 1993 р. N 146.
Водночас, суд зазначає, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (ст.192 СК України).
Також, суд вважає, що внесені до Закону №1404-VIII зміни мали на меті посилення захисту прав дітей шляхом встановлення дієвого механізму притягнення до відповідальності осіб за несплату аліментів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем обґрунтовано винесено постанову про накладення на позивача штрафу в сумі 7782,04 грн, у зв'язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.07.2021.
Частиною другою статті 74 Закону України №1404-VІІІ визначено що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), а згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відтак, перевіривши основні доводи сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 242, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Водночас за змістом ч. 1 ст. 295 КАС України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 )
Відповідач: Перший відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ 40143408, вул. Соборна, 15-А, м. Вінниця, 21050)
Повне судове рішення складено та підписано суддею: 26.10.2021 року.
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна