про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
26 жовтня 2021 р. Справа № 120/13743/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації; Вінницької обласної державної адміністрації
про: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації; Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до прохальної частини позову позивач просить визнати дії Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації і Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї Вінницької обласної державної адміністрації, які полягають у відмові у визначенні ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї (учасника ядерних випробувань) та відмові у видачі посвідчення учасника ліквідації ядерних аварій протиправними.
Зі змісту позовної заяви до доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідачів з метою отримання статусу учасника ядерних випробувань. У свою чергу, Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації листом від 24.09.2018 року №14-С-1680-1 повідомляв позивача про те, що ОСОБА_1 не надано відповідних документів, які б підтверджували безпосередню участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Окрім того, у листі від 01.09.2020 року №06-4568 відповідач зазначив, що відповідно до протоколу Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї Вінницької обласної державної адміністрації (далі - Комісія облдержадміністрації) від 16.12.2019 року № 17 на підставі наданих документів ОСОБА_1 відмовлено у визначені статусу учасника ядерних випробувань та в черговий раз повідомлено, що його справа може бути розглянута Комісією облдержадміністрації повторно в разі надання довідки про безпосередню участь у випробуваннях ядерної зброї чи у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або висновку міжвідомчої експертної про причинний зв'язок інвалідності чи захворювання з відповідною аварією.
У подальшому позивач повторно звернувся із запитом на "гарячу лінію" Департаменту соціальної та молодіжної політики, у відповідь на який сторона відповідача листом від 14.09.2021 року №06.1-14-5166 повідомила, що 16.12.2019 року на засіданні Комісії облдержадміністрації було розглянуто подані ним документи та відповідно до протоколу від 16.12.2019 року №17 відмовлено у визначенні статусу учасника ядерних випробувань.
Окрім того, у такому листі вказано, що про результати розгляду справи позивача повідомлено листом від 23.12.2019 року №06-7569.
Відтак, суд наголошує що предмет даного позову безпосередньо пов'язаний з відмовою відповідача, яка викладена у протоколі Комісії облдержадміністрації від 16.12.2019 року №17, у свою чергу, отримання всіх подальших відповідай на звернення позивача не пов'язано з момент коли останній повинен був дізнатись про порушення своїх прав. При цьому позивачем не вказується про те, що він не знав про наявність відповідної відмови відповідача та причини з яких останній не звертався до суду протягом майже двох років з моменту відмови у наданні статусу учасника ядерних випробувань.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду та не вказано причин, які могли б бути визнані судом поважними для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, позивачеві необхідно подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин, які могли б бути визнані судом поважними для поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів, які б підтверджували те, що позивач дізнався про порушення своїх прав протягом шестимісячного строку до моменту звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, визначених в мотивувальний частині ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації; Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин, які могли б бути визнані судом поважними для поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів, які б підтверджували те, що позивач дізнався про порушення своїх прав протягом шестимісячного строку до моменту звернення до суду.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна