м. Вінниця
25 жовтня 2021 р. Справа № 120/7517/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які полягають у не розгляді та не прийнятті належного процесуального рішення за результатами розгляду клопотання.
Позивач зазначає, що звернувшись на адресу міської ради з клопотанням про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельну ділянку, відповідач вказаного клопотання не розглянув, а лише надіслав позивачу листа за № 3460 від 25.03.2021, в якому повідомив, що 11.03.2021 року на засіданні 7 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" не було підтримано більшістю голосів депутатів від загального складу ради.
Крім того, позивач зазначає, що 18.05.2021 на 9 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради прийнято рішення № 75-9-8/661 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок", відповідно до якого надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (для сінокосіння та випасу худоби), в тому числі бажаної для позивача земельної ділянки за кадастровим номером 0523483800:02:000:0361.
На думку позивача, у такий спосіб відповідач намагається уникнути розгляду питання щодо затвердження поданого нею проекту землеустрою та передачі спірної земельної ділянки у її власність, діє упереджено та недобросовісно.
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, яким заперечує щодо заявлених позовних вимог та просить відмовити у його задоволенні.
Представником відповідача зазначено, що 11.03.2021 на розгляд 7 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради винесено та розглянуто проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ", але такий проект не отримав достатньої кількості голосів депутатів ради. Отже, на думку відповідача, Погребищенська міська рада розглянула заяву позивачки у встановлений законом строк та протиправної бездіяльності не допускала.
Крім того, відповідач звертає увагу, що бажана для позивача земельна ділянка належить до громадських пасовищ, а тому не може надаватись у власність громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Також відповідач вважає, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосується цивільного права та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Відповідач зауважує, що позовну заяву від імені позивачки підписав адвокат, повноваження якого не підтверджуються оформленим належним чином ордером про надання правової допомоги. Відтак позов подано особою без підтвердженого права на його підписання, що має наслідком залишення позовної заяви без розгляду.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якій заперечує доводи та аргументи відповідача, викладені у відзиві, та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що під час розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою Погребищенська міська рада не дотрималася вимог закону, оскільки не прийняла рішення за наслідками розгляду.
Крім того, наголошено, що бажана для позивача земельна ділянка будь-яким третім особам не передана і в позивача також ще не виникло право власності на неї. Водночас це виключає наявність спору про цивільне право. А також зазначено, що до позовної заяви додано оформлений належним чином ордер про представництво адвокатом інтересів позивачки. Водночас у відзиві не наведено в чому саме полягає невідповідність ордера вимогам чинного законодавства.
Відповідачем надано заперечення, у яких наголошує на тому, що Погребищенська міська рада не допустила протиправної бездіяльності при розгляді заяви позивача про затвердження проекту землеустрою, тоді як представник позивача в цій частині доводів відзиву не спростував.
Позивачем надіслано "додаткові пояснення за позовною заявою", а 09.09.2021 відповідачем надано заяву про залишення цих пояснень без розгляду як таких, що подані з порушенням вимог закону та є зловживанням процесуальними правами учасника справи.
Вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду додаткових пояснень, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Отже, подання стороною додаткових письмових пояснень нормами процесуального права не передбачено.
Винятком є положення ч. 5 ст. 159 КАС України, відповідно до яких суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Тобто додаткові пояснення в адміністративному процесі можуть надаватися стороною лише за ініціативою суду та лише щодо окремого питання.
Водночас вказаних обов'язкових умов позивач не дотримався та подав суду додаткові письмові пояснення з власної ініціативи. В іншому разі це порушуватиме принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
Наведене свідчить про неможливість прийняття до розгляду додаткових письмових пояснень позивача та їх врахування судом під час ухвалення рішення у справі.
Разом з тим суд вважає помилковими доводи відповідача про зловживання стороною позивача процесуальними правами у зв'язку з поданням таких пояснень, оскільки відповідні дії не охоплюються складом процесуального порушення, передбаченого ч. 2 ст. 45 КАС України
Ухвалою суду від 29.07.2021 року відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що в лютому 2021 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, кадастровий номер 0523483800:02:000:0361, розташованої на території Очеретнянської сільської ради.
11.03.2021 на розгляд 7 сесії Погребищенської міської ради 8 скликання винесений проект рішення ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ", що підтверджується відповідним витягом з протоколу сесії ради.
За результатами голосування за вказаний проект проголосували "за" - 0 депутатів, "проти" - 0, "утримались" - 18, "не голосували" -4. Рішення не прийнято.
Підсумки голосування відображено у відомості про поіменне голосування від 11.03.2021.
Листом Погребищенської міської ради від 25.03.2021 № 3460 позивачу повідомлено, що на засіданні сесії ради, яке відбулося 11.03.2021, серед інших питань розглядався проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ". Однак такий проект рішення не підтриманий більшістю голосів депутатів від загального складу ради.
Надалі позивачу стало відомо, що рішенням 9 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради № 75-9-8/661 від 18.05.2021 старості Очеретянського старостинецького округу Лісніченко С.В. надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення за кодом цільового призначення 01.08 "Для сінокосіння і випасання худоби", в тому числі земельна ділянка за кадастровим номером 0523483800:02:000:0361, яку позивача бажає отримати у власність.
Позивач вважає, що відповідач, по-перше, допустив протиправну бездіяльність, оскільки не прийняв рішення за результатами розгляду його клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства і, по-друге, неправомірно прийняв рішення за № 75-9-8/661 від 18.05.2021, чим створив перешкоди для завершення процедури приватизації земельної ділянки.
Відтак за захистом своїх прав та законних інтересів позивачка вирішила звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Оцінюючи доводи відповідача, що позовну заяву від імені позивача підписано неуповноваженою особою, суд зазначає наступне.
Під час дослідження матеріалів справи, судом не було встановлено будь-якої невідповідності вимогам чинного законодавства ордера серії ВН № 182725 від 07.07.2021, наданого адвокатом Путіліним Є.В. на підтвердження його повноважень, як представника позивача.
Натомість відповідач, заперечуючи дійсність цього ордера, не зазначає, які саме порушення було допущено при його оформленні та як саме вони окремо або у своїй сукупності свідчать про те, що позовну заяву підписано особою, яка не має на це права. У зв'язку з чим, суд не бере до уваги твердження відповідача, як безпідставні та необгрунтованні.
Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визнання предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
На підставі частини сьомої цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з частинами дев'ятою-десятою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Конституційний Суд України в рішенні від 01.04.2010 №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 ЗК України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 ЗК України в частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього Кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник на етапі затвердження Погребищенською міською радою, як уповноваженим органом місцевого самоврядування, розробленого позивачем проекту землеустрою щодо передачі у його власність земельної ділянки комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, розташованої на території Очеретнянської сільської ради.
Однак у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про набуття третіми особами права власності або користування на зазначену земельну ділянку.
Отже, розгляд та вирішення даної справи належить до юрисдикції адміністративних судів, а доводи відповідача про наявність у даному випадку цивільного спору суд вважає безпідставними та до уваги не бере.
При цьому враховуються висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 536/233/16-ц, від 30.05.2018 у справі № 127/16433/17, від 28.11.2018 у справі №820/4219/17, від 16.01.2019 у справі № 361/2562/16-а та від 22.01.2019 у справі № 371/957/16-а.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Способи захисту порушених прав фізичної та юридичної особи у сфері публічно-правових відносин визначаються статтею 5 КАС України.
Згідно з частиною першою вказаної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, для прийняття рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт його бездіяльності та констатувати її протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача-суб'єкта владних повноважень.
Водночас протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду його клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за кадастровим номером 0523483800:02:000:0361 на території Очеретнянської сільської ради та, як наслідок, зобов'язати відповідача розглянути вказане клопотання та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою.
Однак, під час розгляду справи в межах предмету позову суд встановив, що відповідач не допустив бездіяльність, яку позивач оскаржує та яку вважає протиправною.
Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Правовий статус відповідних рад визначається Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Так, відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, аналізуючи в сукупності норми ч. 9 ст. 118 ЗК України та ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд зазначає, що при вирішенні клопотання громадянина про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки із земель комунальної власності, у місцевої ради виникає обов'язок розглянути таке клопотання у передбачений законом строк (протягом двох тижнів з дня отримання проекту) і прийняти одне з наступних рішень: 1) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність; 2) про відмову у передачі земельної ділянки у власність; 3) про залишення відповідного клопотання без розгляду.
Водночас рішення про затвердження проекту землеустрою вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу ради і, в такому разі, викладається у формі окремого документа.
Натомість проект рішення, який не отримав необхідної кількості голосів депутатів на свою підтримку, вважається відхиленим та не викладається у формі окремого документу про відмову у задоволенні клопотання, а відповідний результат голосування фіксується у протоколі, що ведеться на пленарному засіданні ради.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.12.2020 у справі № 300/178/20.
Судом встановлено, що 11.03.2021 на розгляд 7 сесії Погребищенської міської ради 8 скликання винесено та розглянуто проект рішення сесії міської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ", який передбачав затвердження поданого позивачем проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 0523483800:02:000:0361, на території Очеретнянської сільської ради.
Разом з тим вказаний проект рішення не був підтриманий депутатами: "за" - 0, "проти" - 0, "утримались" - 18, "не голосували" - 4.
Слід наголосити, що відсутність необхідної кількості голосів для прийняття рішення є засвідченням факту відмови органу місцевого самоврядування у затвердженні проєкту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність громадянина, яка згідно з положеннями ч. 10 ст. 118 ЗК України може бути оскаржена до суду.
Тобто у даному випадку клопотання позивачки вважається відхиленим, а рішення ради не повинно викладатися у формі окремого документу, а фіксується в протоколі пленарного засідання ради.
Отже, беручи до уваги обставини розгляду клопотання позивачки, суд доходить висновку про відсутність у діянні Погребищенської міської ради пасивної поведінки, яка б проявлялася у неприйнятті рішення. Адже внаслідок не набрання проектом рішення за результатом голосування 11.03.2021 необхідної кількості голосів депутатів, вважається, що позивачці відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та передачі у її власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за кадастровим номером 0523483800:02:000:0361 на території Очеретнянської сільської ради.
Достатніх та належних доказів протилежного позивачем до суду надано не було, з огляду на викладене безпідставними є доводи позивача щодо неправомірної бездіяльності відповідача, яка, на його думку полягає у не розгляді Погребищенською міською радою вищезазначеного клопотання про затвердження проекту землеустрою.
Тому у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача належить відмовити.
Щодо похідної вимоги про зобов'язання міську раду розглянути заяву та прийняти за наслідком розгляду заяви рішення щодо затвердження проекту землеустрою, суд зазначає наступне.
До повноважень органу місцевого самоврядування віднесено вирішення питання щодо надання такого дозволу. Враховуючи вище зазначене, судом встановлено, що відповідач діяв відповідно норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" яким унормовано, що рішення ради приймається на пленарному засіданні ради після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу. Враховуючи, що депутати поіменним голосуванням реалізовують своє право шляхом вільного волевиявлення, з результатом якого позивач не погоджується, тому прийнятий протокол не може свідчити про порушення принципу "належного урядування" в розумінні практики Європейського суду з прав людини.
У зв'язку з тим, що суд не встановив бездіяльність міської ради у не розгляді та більше того, констатував факт, що клопотання позивача все ж таки було розглянуто, суд не вправі в даному випадку зобов'язувати відповідача повторно розглядати вказане клопотання, як таке що вже було розглянуто.
Враховуючи, що позивач своє порушене право обгрунтовує лише протиправною бездіяльністю, однак жодних належних та допустимих доказів з цього приводу до суду не надає, тому як наслідок, така вимога теж задоволенню не підлягає.
Позивач також просить суд визнати протиправним та скасувати рішення 9 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради № 75-9-8/661 від 18.05.2021, яким старості Очеретянського старостинецького округу Лісніченко С.В. надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення за кодом цільового призначення 01.08 "Для сінокосіння і випасання худоби", в тому числі земельної ділянки площею 2,0 га за кадастровим номером 0523483800:10:000:0344.
Разом з тим позовні вимоги в цій частині суд вважає необґрунтованими і такими, що не дають суду правових підстав для їх задоволення.
Оскаржуючи вказане рішення, позивач лише зазначає, що його прийняттям відповідач намагається уникнути розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачки та створити перешкоди для завершення нею процесу безоплатної приватизації.
Проте судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях і відповідно до вимог ст. 242 КАС України повинно бути законним та обґрунтованим.
Крім того, судом встановлено, що рішення 9 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради № 74-9-8/660 від 18.05.2021 є складовою процедури відведення окремих земель на території Очеретнянської сільської ради з метою створення громадського пасовища за рахунок земель державної (комунальної) власності сільськогосподарського призначення, яка була розпочата ще у 2016 році.
Зокрема, як встановлено з наданих відповідачем документів, рішенням Очеретянської сільської ради від 11.01.2016 № 37 вирішено клопотати перед головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області про передачу сільській раді земельних ділянок для створення громадських пасовищ орієнтовною площею 213,50 га.
В подальшому голова Очеретянської сільської ради звернувся до головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 213,50 га для створення громадських пасовищ за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.
За результатами розгляду вказаного клопотання прийнятого наказ головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 05.04.2016 за № 2-3084/15-16 про надання Очеретянській сільській раді відповідного дозволу з метою передачі даних земель в комунальну власність для потреб територіальної громади (створення громадського пасовища).
У зв'язку із запровадженням в Україні реформи децентралізації, яка передбачає, зокрема, об'єднання (укрупнення) територіальних громад, та на виконання вимог Закону України Закону України від 16 квітня 2020 року № 562-IX утворено Погребищенську територіальну громаду з адміністративним центром в м. Погребище (Погребищенська міська рада), до складу якої увійшло село Очеретня.
18.05.2021, розглянувши заяву старости Очеретянського старостинецького округу Лісніченко С.В., керуючись ст.ст. 12, 40, 118, 121 ЗК України, ст.ст. 8, 19, 22, 25 Закону України "Про землеустрій" та ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", 9 сесія Погребищенської міської ради 8 скликання прийняла рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (для сінокосіння та випасу худоби) за межами села Очеретня, в тому числі земельна ділянка площею 2,0 га за кадастровим номером 0523483800:10:000:0344.
Таким чином, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, та з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
Доводи позивачки про те, що оскаржуване рішення є упередженим, недобросовісним та нерозсудливим, і відповідач при його прийнятті не дотримався критеріїв, передбачених частиною другою статті 2 КАС України, в ході розгляду справи не підтвердилися належними та допустимими доказами та спростовані суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 також і в частині визнання протиправним та скасування рішення Погребищенської міської ради № 75-9-8/661 від 18.05.2021 року.
При вирішенні справи суд не вдається до оцінки доводів сторін щодо цільового призначення спірної земельної ділянки, оскільки це питання виходить за межі предмету позову та заявлених позовних вимог.
Підсумовуючи, суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Тому завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у конкретних публічно-правових відносинах.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16, від 10.06.2021 у справі № 757/12159/17-а та від 29.06.2021 у справі № 1.380.2019.000578.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, розподіл судових витрат у цій справі розподілу не підлягає.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович