21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 910/11273/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (далі - ПрАТ "Укрнафтобуріння", позивач, скаржник) - Метенка Т.І. (адвокат),
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор ГТС, відповідач) - Новікова С.Ю. (адвокат), Перцової О.І. (адвокат),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) - Кртчяна В.Х. (самопредставницвто) ,
у відкритому судовому засіданні за касаційною скаргою ПрАТ "Укрнафтобуріння"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 (головуючий - суддя Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.)
у справі №910/11273/20
за позовом ПрАТ "Укрнафтобуріння"
до Оператора ГТС,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: НКРЕКП,
про стягнення 1 825 309,75 грн,
ПрАТ "Укрнафтобуріння" звернулось до суду із позовом про стягнення з Оператора ГТС 1 825 309,75 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №1907000635 транспортування газу від 02.12.2019. Позивач зазначив, що відповідач фактично заднім числом перерахував маржинальні ціни купівлі-продажу природного газу за січень 2020 року і тим самим скасував попередні маржинальні ціни, що були опубліковані та доведені замовникам послуг транспортування протягом січня 2020 року. Таким чином, після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу Оператором ГТС, в односторонньому порядку та з порушенням положень Кодексу ГТС, у лютому 2020 року змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було раніше придбано.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 825 309,75 грн недоотриманої вартості позитивного небалансу та 27 379,65 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду ПрАТ "Укрнафтобуріння" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/11273/20.
Доводи касаційної скарги:
1) із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при застосуванні норм статті 74 та 79 ГПК України, в контексті встановлення доведеності обставин справи на основі вірогідних доказів, проігнорував висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, викладені у постановах від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761 /18, від 04.12.2019 у справі №917/2101 /17;
2) із посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.04.2021 у справі №910/6208/20 та застосований судом апеляційної інстанції при розгляді справи №910/11273/20 є неправомірним та таким, що суперечить нормам матеріального права, зокрема положенням Кодексу ГТС в частині визначення маржинальної ціни, її фіксації та неможливості зміни після офіційного оприлюднення Оператором ГТС.
Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2021 відкрито касаційне провадження у справі №910/11273/20 за касаційною скаргою ПрАТ "Укрнафтобуріння" на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу Оператор ГТС заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відзив від НКРЕКП до Верховного Суду не надходив.
ПрАТ "Укрнафтобуріння" 11.10.2021 подало до Верховного Суду клопотання про передачу справи № 910/11273/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, яка полягає у вирішенні питання щодо порядку визначення маржинальної ціни природного газу під час здійснення Оператором ГТС балансуючих дій з метою врегулювання небалансів замовників послуг балансування, а також умов та порядку стягнення заборгованості. Клопотання мотивоване відсутністю сформованої сталої судової практики в цьому питанні.
Оператор ГТС 19.10.2021 подав до Верховного Суду (з використанням ЕЦП) заперечення проти клопотання про передачу справи №910/11273/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає, що доводи заявника не містять жодних доказів щодо наявності виключної правової проблеми.
Протокольною ухвалою Верховного Суду від 21.10.2021 вирішено розглянути зазначене клопотання спільно із касаційною скаргою.
Дослідивши доводи та аргументи, викладені у касаційній скарзі та клопотанні, з урахуванням, матеріалів справи у їх сукупності, відзивів на касаційну скаргу, заперечень щодо клопотання Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в порядку частини п'ятої статті 302 ГПК України, оскільки наявна виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на таке.
Причиною виникнення спору у даній справі є наявність/відсутність підстав для стягнення з відповідача вартості обсягів позитивного небалансу за газовий місяць - січень 2020 року у розмірі 1 825 309,75 грн.
Як установлено судами попередніх інстанцій, ПрАТ "Укрнафтобуріння", що є газовидобувним підприємством та має ліцензію на постачання природного газу (постанова НКРЕКП від 11.04.2017 №495), як Замовником, та Оператором 03.12.2019 укладено договір транспортування природного газу № 1907000635 (далі - Договір).
Умовами пункту 9.1. Договору сторони узгодили, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 9.2. Договору установлено, що у разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка установлюється розділом XIV Кодексу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу, здійснюється як сума всіх попередніх добових небалансів та розрахунків попередньої вартості за добовими небалансами за звітний місяць. Отже, відповідач, всупереч приписам Кодексу ГТС, на власний розсуд здійснив розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу. Встановлені у цій справі обставини вказують на те, що відповідач фактично зменшив ціну вже автоматично придбаного об'єму газу не лише в односторонньому порядку, але й з порушенням принципу договірних відносин.
Скасовуючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №910/6208/20, не погодився з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позовних вимог.
Так, апеляційний господарський суд з посиланням на постанову Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №910/6208/20, виходив з того, що установлена попередня вартість за добовий небаланс, може бути скоригована під час визначення остаточної плати, що впливає на загальний обсяг понесених витрат у розумінні статті 35 Закону України "Про ринок природного газу". Тобто під час здійснення аналізу правильності формування розрахунку остаточної ціни за відповідний небаланс, дослідженню підлягає як визначення маржинальної ціни, так і самих втрат оператора внаслідок вчинення балансуючих дій, про що також зазначено у пункті 4 глави 6 Розділу ХІV Кодексу ГТС. Відповідач не мав визначати розмір маржинальних цін продажу/придбання природного газу в січні 2020 року в будь якому іншому розмірі, ніж у тому, який відповідав фактично понесеним витратам Оператора на придбання природного газу для потреб фізичного балансування газотранспортної системи в січні 2020 року. Судом встановлено, що відповідачем здійснювався розрахунок подобової вартості придбаного для послуг балансування протягом січня 2020 року природного газу відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством та умовами договору, укладеного сторонами у даній справі, що не спростовано позивачем.
Відповідно до частини п'ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Згідно із частиною четвертою статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Частина четверта статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
Колегія суддів вважає, що корегування відповідачем попередньої вартості плати за добовий небаланс під час визначення остаточної плати, що впливає на загальний обсяг понесених витрат у розумінні статті 35 Закону України "Про ринок природного газу", встановлює йому привалюючу можливість як монополісту по відношенню до інших учасників ринку природного газу - замовників послуг транспортування змінювати ціну за послуги балансування за природний газ, враховуючи власні фінансові інтереси. Тобто, якщо при виникненні позитивних небалансів відповідний Оператор матиме право знижувати маржинальну ціну, то при наявності у замовників послуг транспортування природного газу негативних небалансів Оператор матиме можливість таку ціну підіймати на власний розсуд в односторонньому порядку та у будь який час.
Отже, справа містить виключну правову проблему, яка полягає у вирішенні питання щодо порядку визначення маржинальної ціни природного газу під час здійснення Оператором ГТС балансуючих дій з метою врегулювання небалансів замовників послуг балансування, а також умов та порядку стягнення заборгованості, порядок визначення остаточної плати за позитивні небаланси за договором транспортування природного газу.
Колегія суддів вважає зазначити таке.
Частини 1, 3 статті 189 Господарського кодексу України визначають, що ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
За приписами статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Отже, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об'єктів замовників до газотранспортної системи.
Регламентом функціонування ГТС України є Кодекс ГТС, затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 року, який визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України.
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) використовуються, зокрема, такі терміни:
небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;
балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;
портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;
послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи на підставі відповідного договору купівлі-продажу природного газу, необхідного для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом;
фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.
базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується оператором газотранспортної системи на власному веб-сайті щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця;
плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу.
За змістом пунктів 1-2 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс (пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи).
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.
За приписами пунктів 6-7 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс. Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 12 цієї глави.
Згідно з пунктом 8 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов'язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), визначається як маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори).
У випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (пункт 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи).
Величина коригування, визначена в пунктах 9, 11 та 12 цієї глави, становить 10% (пункт 14 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи).
Відповідно до пункту 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Згідно з приписами статті 35 і Закону України "Про ринок природного газу" на визначення розміру плати за небаланси впливає встановлення/не встановлення обґрунтованих та реальних витрат оператора.
Витрати оператора повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та об'єктивними. Адже внаслідок включення їх до ціни небалансу, жодна зі сторін правовідносин не повинна зазнавати обмежень або переваг, а процедури їх формування повинні бути зрозумілими і доступними.
Сама суть оплати небалансу має на меті уникнути випадків, які призводять до необґрунтованих фінансових втрат, оскільки повинна бути співмірною із реальними, понесеними витратами та не слугувати методом (механізмом) для маніпуляційних дій задля отримання додаткового прибутку однією зі сторін.
Детальний алгоритм дій щодо розрахунку плати за добовий небаланс визначено главою 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.
Зміст пункту 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи зобов'язує оператора ГТС, на підставі попередніх алокацій, надати позивачу інформацію стосовно розрахунку попередньої вартості за добовий небаланс.
Стосовно ціни газу роз'яснено терміни "базова ціна", "маржинальна ціна", які мають відповідний порядок формування. Кодекс ГТС не містить визначення такого терміну як "попередня вартість".
Водночас остаточна ціна за добовий небаланс визначається як маржинальна ціна, яка відповідно до пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи складається із зменшеної на величину коригування вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу. Послуга балансування безпосередньо пов'язана із купівлею-продажем природного газу, необхідного для врегулювання коливань попиту.
Тобто, маржинальна ціна враховує (коригує) різницю між цінами. Суть запровадженого добового балансування, як суть оплати небалансу, має на меті уникнути випадків, які призводять до необґрунтованих фінансових втрат, оскільки повинна бути співмірною із реальними, понесеними витратами та не слугувати методом (механізмом) для маніпуляційних дій задля отримання додаткового прибутку однією зі сторін, та має узгоджуватись з нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, якими виключається можливість зміни істотних умов договору в односторонньому порядку, та зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Поняття "ціна" і "плата" не є тотожними поняттями.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі №910/6208/20, наведеній у клопотанні, дійшов висновку, що встановлена ціна послуг балансування, визначена (доведена) відповідачем до замовника послуг балансування та на підставі якої здійснено розрахунок попередньої вартості плати за добовий небаланс, може бути корегована відповідачем під час визначення остаточної плати, що впливає на загальний обсяг понесених витрат у розумінні статті 35 Закону України "Про ринок природного газу". Таким чином, встановлена попередня вартість за добовий небаланс, може бути скоригована під час визначення остаточної плати, що впливає на загальний обсяг понесених витрат у розумінні статті 35 Закону України "Про ринок природного газу".
Заявник у клопотанні навів низку справ з подібними правовідносинами, що наразі перебувають на розгляді в судах усіх інстанцій.
Зазначені у клопотанні справи окреслюють кількісний та якісний критерій проблематики, що свідчить про наявність виключної правової проблеми в частині застосування положень Кодексу ГТС щодо процедури та порядку здійснення Оператором ГТС балансування замовників послуг транспортування, у яких виник відповідний небаланс природного газу, а також порядку визначення маржинальної ціни природного газу з метою здійснення балансуючих дій та порядку її формування.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 175/3057/17-к з приводу того, що під час передачі справ як таких, що містять виключну правову проблему, на розгляд названої Палати, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) та неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики та викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 804/15369/13-а щодо того, що для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак:
- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;
- встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;
- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;
- існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:
немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;
невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;
встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;
наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.
Аналіз наведеного дає підстави стверджувати, що наразі очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики стосовно застосування зазначених норм права з метою забезпечення вимог верховенства права, складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, ураховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.
Колегія суддів дійшла висновку, що питання щодо порядку визначення маржинальної ціни природного газу під час здійснення Оператором ГТС балансуючих дій з метою врегулювання небалансів замовників послуг балансування, а також умов та порядку стягнення заборгованості, визначення остаточної плати за відповідні небаланси за договором транспортування природного газу та правильності формування розрахунку ціни за відповідний небаланс, має характер виключної правової проблеми з урахуванням існування кількісного і якісного критеріів, що є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Колегія суддів вважає, що справа містить виключну правову проблему, і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки вона не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження. При цьому на сьогодні існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення у такій категорії справи.
Вирішення правової проблеми необхідне також для забезпечення сталої судової практики, оскільки існують обґрунтовані припущення, що аналогічні проблеми щодо тлумачення правових норм неминуче виникатимуть у майбутньому.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Оцінюючи клопотання ПрАТ "Укрнафтобуріння" щодо обґрунтованості заявлених підстав передачі даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає прийнятними доводи заявника щодо наявності в даному випадку виключної правової проблеми.
Верховний Суд відхиляє заперечення Оператора ГТС проти клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на міркування, викладені у цій ухвалі.
Враховуючи наведене, справа №910/11273/20 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Справу №910/11273/20 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова