29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"20" жовтня 2021 р. Справа № 924/678/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі с/з Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА - АГРО ПОДІЛЛЯ", м. Дніпро, Дніпропетровська обл.
до приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат", м. Шепетівка, Хмельницька обл.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт", с. Лотівка, Шепетівський район, Хмельницька область
про витребування майна з чужого незаконного володіння
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Оніщук Є.О.
від третьої особи - не з'явився
встановив:
Позивач у позові просить суд витребувати з незаконного володіння відповідача цукор білий кристалічний у кількості 300,304 тон, загальною вартістю 2 852 888 грн. на користь позивача.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що згідно укладеного між відповідачем та третьою особою договору переробки цукрових буряків на давальницьких умовах № 22/05 від 22.05.17 сторони домовилися щодо вирощування, передачі-приймання, переробки цукрових буряків урожаю 2017-2021 років.
В подальшому, між ТОВ „Лотівка Еліт" (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 12.02.20 № 12/02-2020/ЛО, за яким обов'язком продавця є передача у власність покупця цукру білого у кількості 300,304 тон вартістю 2 852 888 грн. Згідно умов вказаного договору поставка товару здійснюється за місцем знаходження товару - ПрАТ „Шепетівський цукровий комбінат".
Позивач, на виконання умов договору здійснив оплату товару на користь ТОВ „Лотівка Еліт", що свідчить про перехід права власності на товар до позивача. Однак, відповідач відмовився видати цукор позивачу - власнику товару. В відповіді на направлену відповідачу вимогу щодо відвантаження цукру, останній відмовив у її (вимоги) виконанні пославшись на невиконання умов щодо оплати товару позивачем. При цьому, вказано, що вимога є помилковою і безпідставною.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач заволодів належним позивачу майном без достатньої правової підстави, що в силу ст. 1212 ЦКУ надає право позивачу витребувати таке майно.
Позивач свого представника до суду не направив, будь-яких клопотань не подав. У підготовчому засіданні представник позивача підтверджував свою позицію підтримувати позов. Належність повідомлення позивача про дату, місце і час судового засідання підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення його представнику ухвали суду про призначення справи до судового розгляду по суті (з відповідними відомостями).
Представник відповідача в судовому засіданні та відповідач у письмовому відзиві позов не визнають, зазначають таке. Згідно діючого законодавства особа, яка звернулася з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння повинна довести своє право власності на майно, яке знаходиться у володінні відповідача. У даній справі необхідно встановити факт, що спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі та перейшло у володіння відповідача без належної правової підстави. При цьому, відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. Незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто в особи, яка не мала права ним розпоряджатися. Крім того, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння. Для позовів даного виду необхідне: встановлення та ідентифікація чітких об'єктів спірного індивідуально визначеного майна; підтвердження існування в натурі таких об'єктів, як предметів матеріального світу; встановлення того, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення фактично утримує майно у себе, внаслідок чого власник чи титульний володілець не має можливості здійснювати фактичне володіння річчю. Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.
На думку відповідача, позивач не довів наявність вищевказаних обставин та необхідних умов для пред'явлення позову.
Так, майно, яке просить витребувати позивач (вказавши лише вид майна - цукор білий та його кількість і вартість) визначений родовими ознаками, властивими усім речам того ж роду та вимірюється вагою, тобто є замінним (не є індивідуально визначеним). Враховуючи, що спірне майно не є індивідуально визначеним, можливість встановлення та витребування такого майна з чужого володіння виключається.
Крім того, обґрунтовуючи наявність підстав вважати спірне майно таким, що знаходиться у відповідача, позивач послався на умови розділу 5 договору від 12.02.20 № 12/02-2020/ЛО. Однак, відповідач не є стороною даного договору та не може відповідати за зобов'язаннями останнього.
Переданий по даному договору товар повинен був знаходитися за адресою: Хмельницька область, вул. Старокостянтинівське шосе, 31 у м. Шепетівка. Об'єкт нерухомості за вищевказаною адресою належить на праві власності відповідачу. Проте, ТОВ „Лотівка Еліт" не передавало на зберігання відповідачу будь-якого майна, а відповідач не надавав у користування свою нерухомість. Посилання позивача на договір від 22.05.17 № 22/05, що укладений між відповідачем та ТОВ „Лотівка Еліт", як на доказ наявності у відповідача товару, що є предметом спору безпідставне, оскільки наявність будь-яких правовідносин між відповідачем та ТОВ „Лотівка Еліт" не свідчить про передачу ТОВ „Лотівка Еліт" для відповідача будь-якого товару, який належить позивачу, та зберігання відповідачем такого товару у себе. Отже, позивач не надав доказів того, що спірне майно на момент подачі позову відповідач фактично утримував у себе.
Крім того, оскільки продавцем спірного майна є ТОВ „Лотівка Еліт", позовні вимоги пред'явлено до неналежного відповідача.
Третя особа свого представника до суду не направила, будь-яких клопотань не подала. Належність повідомлення вказаного учасника справи про дату, місце і час судового засідання підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення йому ухвали суду про призначення справи до судового розгляду по суті (з відповідними відомостями).
Матеріалами справи встановлено.
12.02.20 між ТОВ „Лотівка Еліт" (продавець) та ТОВ „Основа-Агро Поділля" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 12/02-2020/ЛО в силу якого продавець зобов'язується передати у власність покупця цукор білий, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.
Згідно пунктів 2.1.1. та 3.1.1. договору покупець зобов'язаний своєчасно прийняти товар від продавця, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або право відмовитися від товару, а продавець зобов'язаний передати товар покупцеві в порядку та терміни, встановлені договором.
Кількість товару, одиниця виміру, ціна та загальна вартість партії товару, що підлягає передачі покупцю, відповідно до цього договору: найменування - цукор білий; кількість - 300, 304 тон; ціна - 9 500 грн.; вартість - 2 852 888 грн.
За п. 5.1. договору поставка товару продавцем здійснюється за місцем знаходження товару (поставка товару на умовах ЕХW (ПрАТ „Шепетівський цукровий комбінат" за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, 31) автомобільним транспортом) в порядку, що визначається офіційними правилами тлумачення торговельних термінів міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), якщо інший базис поставки не вказаний у специфікації.
Згідно видаткової накладної № 835 від 13.02.20 постачальник - ТОВ „Лотівка Еліт" поставило покупцю - ТОВ „Основа-Агро Поділля" за договором № 12/02-2020/ЛО від 12.02.20 цукор білий кількістю 300,304 тон, вартістю 2 852 888 грн. Накладна засвідчена сторонами: у графі „від постачальника" - підписом та печаткою ТОВ „Лотівка Еліт", у графі „отримав" - підписом та печаткою ТОВ „Основа-Агро Поділля".
Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний ТОВ „Основа-Агро Поділля" та ТОВ „Лотівка Еліт" та скріплений їх печатками, станом на 13.02.20 заборгованість на користь ТОВ „Лотівка Еліт" 2 858 676, 49 грн. за даними ТОВ „Основа-Агро Поділля". Окремо, за позицією - цукор по накладній 835 від 13.02.20 разом - 2 852 888 грн.
Згідно платіжного доручення № 35 від 14.02.20 платник - ТОВ „Основа-Агро Поділля" оплатив на користь отримувача - ТОВ „Лотівка Еліт" 2 852 888 грн. за призначенням платежу - „за цукор зг. акта звірки від 13.02.20". Факт оплати підтверджується підписом відповідальної особи та штампом банку на дорученні - „проведено банком 14.02.20".
03.04.20 позивач направив відповідачу лист № 03/30-20, де просить протягом семи днів з моменту отримання вказаного листа відвантажити 300,304 тон цукру білого кристалічного у транспортні засоби ТОВ „Основа-Агро Поділля". Доказ направлення листа: опис кореспонденції з штампом пошти, з вказівкою: адресата - відповідач, відправника - позивач та кореспонденції - вимога від 03.04.20.
Листом від 14.04.20 № 287, адресованим позивачу, відповідач вказав, що лист № 03/30-20 від 03.04.20 адресований відповідачу щодо відвантаження цукру є помилковим та безпідставним.
Також в справі наявні: свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.05.12, про те, що власником об'єкта за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, будинок 31 є ПАТ „Шепетівський цукровий комбінат". Форма власності приватна; адвокатський запит адвоката Водзінського О.В. до ТОВ „Лотівка Еліт" про надання інформації стосовно проведених розрахунків та фактично відвантаженого товару у відповідності до договору переробки цукрових буряків на давальницьких умовах № 22/05 від 22.05.17.; докази направлення запиту: опис кореспонденції з штампом пошти, поштова накладна № 2901901430629 від 07.07.21. та витяг з поштового сайту щодо відстеження кореспонденції.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі письмові пояснення та додані докази, давши їм оцінку в сукупності, при аналізі норм діючого законодавства, яке регулює спірні відносини, суд врахував таке.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача про витребування із незаконного чужого володіння відповідача цукру білого кристалічного на підставі ст. ст. 387, 1212 ЦК України.
Згідно із частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. При цьому, під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Також, за ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Враховуючи вищевказані законодавчі положення, для встановлення наявності підстав для застосування ст. 1212 ЦК України (підтвердження вказаних позивачем обставин на підтвердження позовних вимог) суду слід дослідити: 1) факт набуття/збереження відповідачем майна, витребування якого є предметом спору, за рахунок позивача; 2) чи мало місце таке набуття/збереження взагалі (чи є відповідач фактичним володільцем майна); 3) чи відбулось таке набуття/збереження за відсутності правової підстави (або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала).
З наявних матеріалів справи вбачається, що майно, витребування якого є предметом спору, а саме цукор білий у кількості 300, 304 тон., вартістю 2 852 888 грн. є об'єктом купівлі-продажу за договором від 12.02.20 № 12/02-2020/ЛО, укладеного між ТОВ „Лотівка Еліт" (продавець) та ТОВ „Основа-Агро Поділля" (покупець). При цьому, придбання вказаного майна позивачем, а отже виникнення права власності у позивача на дане майно підтверджується:
- видатковою накладною № 835 від 13.02.20 про поставку ТОВ „Лотівка Еліт" на користь покупця - ТОВ „Основа-Агро Поділля" цукру білого кристалічного в кількості 300, 304 тон., вартістю 2 852 888 грн., за договором від 12.02.20 № 12/02-2020/ЛО (накладна засвідчена обома сторонами - печатками і підписами).
- платіжним дорученням № 35 від 14.02.20, де платником вказано - позивача, отримувачем - ТОВ „Лотівка Еліт", призначенням платежу - за цукор згідно акта звірки від 13.02.20. При цьому, в наявному в справі акті звірки від 13.02.20 (засвідчений обома сторонами) зазначена сума 2 852 888 грн., що є надходженням за накладною № 835 від 13.02.12 (про поставку ТОВ „Лотівка Еліт" та користь позивача цукру білого кристалічного кількістю 300, 304 тон., вартістю 2 852 888 грн. за договором № 12/02-2020/ЛО від 12.02.20.).
Тобто, вищевказані матеріали є підтвердженням придбання позивачем (перебування майна на праві власності у позивача) у ТОВ „Лотівка Еліт" цукру білого кількості 300,304 тон., вартістю 2 852 888 грн. Що ж до того, що вказане майно, будучи власністю позивача, перейшло у безпідставне (без належної правової підстави) володіння відповідача, то будь-яких доказів на підтвердження зазначеного матеріали справи не містять. Тобто, документального підтвердження набуття майна відповідачем, а відтак, і набуття такого мана без достатньої правової підстави, як і набуття майна за рахунок позивача, матеріали справи не містять.
Посилання позивача на п. 5.1 договору від 12.02.20 № 12/02-2020/ЛО, як на підтвердження перебування майна у відповідача є необґрунтованим, враховуючи таке. Відповідач не є стороною вищевказаного договору, а тому, будь-яких обов'язків, що випливають з нього (договору), в тому числі щодо передачі майна позивачу - у відповідача немає. Вказівка у п. 5.1. договору від 12.02.20 № 12/02-2020/ЛО про поставку товару за місцем його знаходження - ПрАТ „Шепетівський цукровий комбінат" за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, 31, без доказів наявності відповідних договірних відносин з відповідачем (окремого договору зберігання, надання послуг охорони тощо) не створює жодних зобов'язань для останнього, в силу того, що він не є учасником будь-яких правовідносин пов'язаних зі спірним майном.
Не приймаються до уваги і посилання позивача на договір № 22/05 від 22.05.17, оскільки відсутність в матеріалах справи останнього, виключає можливість підтвердження та/або спростування відповідних обставин. Крім того, наявність укладеного договору є доказом досягнення певної домовленості, однак, не є доказом виконання такого договору (без товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі, тощо).
Крім того, судом враховується, що матеріалами справи документально підтвердженим є факт наявності правовідносин купівлі-продажу цукру білого кристалічного кількістю 300, 304 тон., вартістю 2 852 888 грн., які виникли між позивачем, як покупцем та ТОВ „Лотівка Еліт", як продавцем. Таким чином, всі претензії щодо неналежного виконання договору відносно передачі майна покупцю, враховуючи відсутність доказів будь-яких правовідносин щодо такого майна, учасником яких був би відповідач, мають вирішуватись саме між сторонами договору від 12.02.20 № 12/02-2020/ЛО. Докази ж наявності будь-яких зобов'язань та порушення прав позивача внаслідок невиконання таких зобов'язань з боку відповідача у справі відсутні.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати, в силу ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 26.10.21.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук/направлено 4 прим:
1 - до справи
2 - представнику ТОВ „Основа-Агро Поділля" (ІНФОРМАЦІЯ_1)
3 - ПАТ „Шепетівський цукровий комбінат" ( office@sck.com.ua)
4 - ТОВ „Лотівка Еліт" (office_lotivka@agro-corp.com.ua)