Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
26 жовтня 2021 року м. ХарківСправа № 922/1642/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Малихіній М.П.
розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 24450 від 19.10.2021 року) про відстрочення виконання рішення суду від 29.06.2021 року у справі № 922/1642/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154
до Харківської міської ради, 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7
про стягнення 172 500, 00 грн.
за участю представників сторін:
стягувача (позивача): не з'явився;
заявника (боржника - відповідача): не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Харківської міської ради про стягнення 172 500, 00 грн. відшкодування витрат, заподіяних позивачу. Також до стягнення заявлені судові витрати, у розмірі 2 587, 50 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.06.2021 року позов задоволено. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" суму у розмірі 172 500, 00 грн. відшкодування витрат, та 2 587, 50 грн. судового збору.
Постановою східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення від 29.06.2021 року у справі № 922/1642/21 залишено без змін.
01.10.2021 року судом видано відповідний наказ.
19.10.2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 24450) про відстрочення виконання рішення суду від 29.06.2021 року у справі № 922/1642/21.
Ухвалою суду від 19.10.2021 року заяву (вх. № 24450 від 19.10.2021 року) про відстрочення виконання рішення суду від 29.06.2021 року у справі № 922/1642/21 призначено до розгляду в судовому засіданні на 26 жовтня 2021 р. о(б) 14:30 год. Запропоновано позивачу надати письмові пояснення щодо заяви (вх. № 24450 від 19.10.2021 року) про відстрочення виконання рішення суду від 29.06.2021 року у справі № 922/1642/21 у строк до 26.10.2021 року до 11.00 год. Явку учасників справи у судове засідання визнано не обов'язковою.
Уповноважені представники сторін у призначене судове засідання 26.10.2021 року не з'явились, про час та місце розгляду заяви у справі, повідомлені належним чином, про що свідчить направлення на адресу останніх, копії ухвали суду від 19.10.2021 року.
Розглянувши заяву (вх. № 24450 від 19.10.2021 року) Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду від 29.06.2021 року у справі № 922/1642/21 всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд зазначає наступне.
В обґрунтування наданої заяви заявник зазначає, що відповідно до повідомлення про прийняття виконавчих документів Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові від 18.10.2021 року, позивач зв6ернувся до управління про виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/1642/21, виданого 01.10.2021 року про стягнення з Харківської міської ради 172 500,00 грн. відшкодування витрат та 2 587,00 грн. судового збору.
На думку заявника (боржника, відповідача), виконання рішення суду підлягає відстроченню у зв'язку із наступним.
Харківська міська рада є бюджетною установою та здійснює відшкодування витрат, пов'язаних із своєю діяльністю за рахунок коштів місцевого бюджету. Поточні видатки забезпечують поточне функціонування органів місцевого самоврядування, утримання бюджетних установ (оплата праці працівникам бюджетних установ, нарахування на фонд оплати праці, придбання матеріалів, видатки на відрядження, оплата комунальних послуг та енергоносіїв тощо). Видатки бюджету здійснюються за допомогою бюджетного фінансування та кредитування. Організація фінансування та кредитування базується на принципах цільового, раціонального й економного витрачання бюджетних коштів, отримання максимального ефекту при мінімальних витратах безоплатного та безповоротного характеру. Також зазначає, що рішенням Харківської міської ради від 02.12.2020 року № 2293/20 затверджено бюджет міста Харкова на 2021 рік. Бюджетом міста Харкова на 2021 рік не передбачено видатку, як стягнення з Харківської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" суми у розмірі 172 500, 00 грн. відшкодування витрат, та 2 587,50 грн. судового збору.
У зв'язку із чим, за твердженнями заявника, стягнення 172 500,00 грн. на виконання рішення від 14.09.2021 року у справі № 922/1642/21 істотно обмежить фінансування програм стабілізації, соціально - економічного розвитку територіальної громади та інших пріоритетних галузей, які забезпечують життєдіяльність територіальної громади міста Харкова, та були передбачені Бюджетом міста Харкова на 2021 рік.
При цьому, заявник зазначає, що Харківська міська рада при прийняття бюджету на 2022 рік врахує вищевказане рішення і наказ Господарського суду Харківської області у справі № 922/1642/21 від 01.10.2021 року, та передбачить в кошторисі видаток у розмірі 175 087,50 грн. компенсації спричиненої Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Арсенал Страхування" з відшкодування витрат.
У зв'язку із вищевикладеним, Харківська міська рада звернулась до суду із відповідною заявою про відстрочення виконання рішення суду (т 2, а.с. 63-65).
У якості доказів в обґрунтування викладених у заяві обставин, заявником надано до суду копію довіреності на представника, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на Харківську міську раду, копію повідомлення Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові про прийняття виконавчих документів від 18.10.2021 року № 25337/0/3-21 (т. 2, а.с. 66-71).
Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Відповідно до вимог частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно частин 2, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до частин 4, 5, 7 статті 331 господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Положеннями пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України.
Відповідно до частини 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Посилання заявника, що останній є бюджетною установою та здійснює відшкодування витрат, пов'язаних із своєю діяльністю за рахунок коштів місцевого бюджету, та на те, що бюджетом міста Харкова на 2021 рік не передбачено видатку, як стягнення з Харківської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" суми у розмірі 172 500, 00 грн. відшкодування витрат, та 2 587,50 грн. судового збору, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, із урахуванням інтересів позивача (стягувача), не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Суд не приймає посилання заявника на повідомлення Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові про прийняття виконавчих документів від 18.10.2021 року № 25337/0/3-21, оскільки відповідне повідомлення не є бухгалтерським документом, що в передбаченому законом порядку може засвідчити факт відсутності на рахунках у Харківської міської ради відповідних коштів необхідних для виконання судового рішення, та доказів неможливості їх оплати за рахунок інших активів.
При цьому, Європейський суд з прав людини у пункті 48 рішення від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" та в пункті 40 рішення від 18.10.2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 року у справі № 3-77гс17, від 17.04.2018 року у справі № 911/4249/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 12-46гс18.
Крім того, Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов'язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відстрочення виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Суд зазначає, що на підтвердження викладених у заяві обставин, заявником не надано до суду жодного доказу. Самі лише посилання без належних доказів, не можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до частини 5 статті124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р.). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення безневиправданих затримок(рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999 року (заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). Тяжке фінансове становище підприємства (на що посилається боржник) не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.
Згідно вимог частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до
У статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені обставини, та не доведеність відповідачем (боржником) суду у відповідності до вимог статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду, заперечення позивача щодо наданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви (вх. № 24450 від 19.10.2021 року) Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду від 29.06.2021 року у справі № 922/1642/21.
Керуючись статтями 232 - 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви (вх. № 24450 від 19.10.2021 року) Харківської міськох ради про відстрочення виконання рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 26.10.2021 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвалу підписано 26 жовтня 2021 року
Суддя О.О. Ємельянова