Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2097/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна", м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І", м.Харків,
про стягнення 4505056,37 грн,
за участю представників:
позивача - Ганжели В.В. (в порядку самопредставництва), в режимі
відеоконференції;
відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна", м.Київ, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 2097/21 від 31.05.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І", м.Харків, про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 4505056,37 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору поставки нафтопродуктів та скрапленого газу № ГЛУ-Д-642 від 22.10.2020 та приписів чинного законодавства, не в повному обсязі оплатив товар, поставлений позивачем у період з 10.11.2020 по 06.03.2021.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2021 вищевказану позовну заяву було залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду від 22.06.2021 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі 922/2097/21 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
23.07.2021 до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив, крім суми заборгованості за поставлений товар, стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 47765,94 грн; інфляційні втрати в розмірі 99702,22 грн та пеню в розмірі 119106,28 грн.
Протокольною ухвалою від 27.07.2021 заяву позивача про збільшення позовних вимог було прийнято судом, розгляд справи продовжено з її урахуванням.
Також вказаною ухвалою було задоволено заяву відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, яка надійшла до суду 27.07.2021; строк для подання відзиву продовжено відповідачу до 06.08.2021.
Проте, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем надано не було.
Протокольною ухвалою господарського суду від 17.08.2021 строк підготовчого провадження у справі № 922/2097/21 продовжено на 30 днів - до 20.09.2021.
Протокольною ухвалою від 21.09.2021 підготовче провадження у справі закрито; розгляд справи по суті призначено на 12.10.2021.
Протокольною ухвалою від 12.10.2021 у зв"язку з неявкою представника відповідача розгляд справи по суті було відкладено.
У судовому засіданні, яке відбулося 21.10.2021, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився; про причину неявки суд не повідомив; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
22.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" (відповідач) було укладено Договір поставки нафтопродуктів та скрапленого газу № ГЛУ-Д-642.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.4 Договору, позивач, як постачальник, зобов'язався передати, а відповідач, як покупець, прийняти та оплатити скраплений газ (далі - товар) на базисі поставки, в кількості, в асортименті, за цінами та термінами поставки, що обумовлені Договором та Додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.
У п. 2.2 Договору сторони визначили, що станцією призначення є залізнична станція, зазначена у відповідному Додатку до Договору як остаточний пункт проходження товару залізницею, та на якій товар повинен бути отриманий покупцем.
Згідно з п.п. 5.2, 6.8 Договору, зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванні) переходять від постачальника до покупця при базисі FCA та/або СРТ (незалежно від місця передачі товару та станції або пункту призначення, відповідно) - з дати штемпеля на залізничній квитанції на станції відправлення про прийняття товару залізницею або відповідної відмітки в товарно-транспортній накладній в пункті відправлення про прийом товару автотранспортом до перевезення.
Пунктом 6.4 Договору встановлено, що за результатами поставки товару за відповідним Додатком постачальником складається акт прийому-передачі товару та/або видаткова накладна, яка підписується сторонами.
З метою узгодження всіх істотних умов поставки кожної партії товару між позивачем і відповідачем в період з 10.11.2020 по 02.02.2021 було укладено 4 Додатки до Договору, згідно з якими постачальником до 06.03.2021 фактично поставлено газ вуглеводний скраплений паливний у кількості 1698,178 тон, що підтверджується відповідними транспортними і первинними обліковими документами, на загальну суму 33383678,73 грн (з ПДВ).
Відповідно до п. 2.2 Договору, вантажовідправник - особа, зазначена в залізничних накладних в якості вантажовідправника, з яким постачальник уклав відповідний договір. Вантажоодержувач - покупець або інша особа, в обов'язки якої входить прийняття товару на станції призначення.
З пояснень позивача вбачається, що позивач отримував у власність товар на території Російської Федерації, імпортував його залізничними вагонами до станції призначення "Дергачі" (код 432202) та в подальшому передавав його у розпорядження відповідачу шляхом переадресації вагонів останньому як кінцевому вантажоодержувачу на підставі Наказів на переадресування вантажів начальника служби підтримки користувачів послуг філії ЦТЛ АТ "Укрзалізниця" (поставка "з колес").
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи справу № 910/14371/18, у своїй постанові від 05.09.2019 дійшов до висновку, що "підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та посвідчення накладної печаткою товариства фіксує факт здійснення господарської операції і підтвердження договірних відносин, що є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар".
У даному випадку факт поставки товару і виникнення у відповідача обов'язку розрахуватися за товар підтверджено належним чином оформленими видатковими і залізничними накладними.
Відповідно до п.п. 4.1.1 та 4.1.2 Договору, попередня ціна товару формується в Додатках на кожен календарний місяць поставки товару із зазначенням в них кількості товару, номінованого до відвантаження. Остаточна ціна за поставлений товар формується в додатковій угоді до Додатка поставки ресурсу щодо закриття календарного місяця відвантаження (котирувальний період).
Сторонами Договору в період з 30.11.2020 по 28.02.2021 були укладені Доповнення до відповідних Додатків №№ 1-4, якими затверджено остаточну ціну товару. У зв'язку з цим, позивач та відповідач підписали коригуючі накладні №№ 1213, 1400, 1372, 1547 з метою визначення остаточної вартості усього обсягу поставленого товару.
Згідно з п.п. 7.1-7.2 Договору, покупець зобов'язується здійснити попередню оплату вартості товару, визначеної в Додатку до Договору, не пізніше 2-х (двох) робочих днів з моменту підписання його сторонами відповідного Додатку. Зобов'язання покупця по оплаті товару виникають з моменту підписання відповідного Додатку до Договору. Покупець не має права відмовитися від оплати товару після підписання відповідного Додатку до Договору.
Положеннями пунктів 2 кожного з укладених Доповнень до Додатків №№ 1-4 визначено, що розрахунки здійснюються протягом 3-х банківських днів з дати підписання сторонами Договору відповідної коригуючої накладної.
На підставі виставлених позивачем рахунків-фактур та укладених Доповнень відповідач оплатив позивачу частину вартості відвантаженого товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.
Отже, заборгованість відповідача за поставлений в межах Договору товар становить 4505056,37 грн (33383678,73 грн - 28878622,36 грн).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Факт надання позивачем на користь відповідача послуг за Договором поставки нафтопродуктів та скрапленого газу № ГЛУ-Д-642 від 22.10.2020 та їх вартість підтверджується матеріалами справи.
Строк оплати наданих послуг визначено умовами пунктів 2 Доповнень до Додатків №№ 1-4 до Договору та є таким, що настав.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 4505056,37 грн основного боргу.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з п. 8.2 Договору, у разі порушення покупцем строків здійснення взаєморозрахунків, передбачених Договором та відповідними Додатками до нього, покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення оплати, протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідної письмової вимоги постачальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням відповідачем оплати поставленого товару, позивачем було здійснено нарахування пені в сумі 119106,28 грн, 3% річних у сумі 47765,94 грн та інфляційних втрат у сумі 99702,22 грн.
21.05.2021 позивачем за допомогою засобів ПАТ "Укрпошта" було надіслано на адресу відповідача Вимогу від 20.05.2021 за вих. № 192 (ідентифікатор відправлення: 0303713309993) щодо сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат у зазначених вище розмірах, однак останній 24.05.2021 відмовився її отримувати у відділенні зв'язку.
Перевіривши за допомогою онлайн системи "Ліга-Закон" здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 119106,28 грн, 3% річних у сумі 47765,94 грн та інфляційних втрат у сумі 99702,22 грн законними та обґрунтованими.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 4771630,81 грн, у тому числі: 4505056,37 грн основного боргу, 119106,28 грн пені, 47765,94 грн - 3% річних та 99702,22 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Надавши правову оцінку обставинам, встановленим на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" (61045, м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд. 20, корп. 2, кв. 1147-а; код ЄДРПОУ: 23755480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" (03110, м.Київ, вул. Солом'янська, буд. 11; код ЄДРПОУ: 40428668) - грошові кошти в сумі 4771630,81 грн (у тому числі: 4505056,37 грн основного боргу, 119106,28 грн пені, 47765,94 грн - 3% річних та 99702,22 грн інфляційних втрат), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 71574,46 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "26" жовтня 2021 р.
Суддя Н.М. Кухар