вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"25" жовтня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/682/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
до відповідача Фізичної особи-підприємця Коберника Дмитра Леонідовича
про стягнення заборгованості в сумі 133 126 грн. 80 коп.
Учасники процесу в судове засідання не з'явилися.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
16 серпня 2021 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Коберника Дмитра Леонідовича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 133 126 грн. 80 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, всупереч вимогам договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/18279/586742, не виконує взяті на себе договірні зобов'язання, а саме не здійснює щомісячного погашення кредитної заборгованості, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості в сумі 133 126 грн. 80 коп. (з якої 90 000 грн. 00 коп. - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 43 126 грн. 80 коп. - заборгованість за не дозволеним овердрафтом), яку позивач просить стягнути з відповідача.
В судове засідання 25 жовтня 2021 року учасники не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Окрім того, відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.
Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси
Відповідно до наявних у матеріалах справи поштових повідомлень, вбачається, що останні повернуті до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
З огляду на викладене, Фізична особа-підприємець Коберник Дмитро Леонідович вважається повідомленим про розгляд справи № 918/682/21 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.
З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даного спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.
Заяви та клопотання у справі.
22 жовтня 2021 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд провести розгляд судових засідань без його участі.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/682/21, визначено здійснювати розгляд справи за спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання про розгляд справи по суті призначено на 20 вересня 2021 року.
Засідання, призначене на 20 вересня 2021 року, не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Войтюка В.Р. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 вересня 2021 року судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11 жовтня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 жовтня 2021 року розгляд справи по суті відкладено на 25 жовтня 2021 року.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
09 липня 2019 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого з всіма правами та обов'язками є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - кредитор), та Фізичною особою - підприємцем Коберник Дмитром Леонідовичем (далі - боржник, позичальник) укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/18279/586742 (далі - договір), відповідно до умов якого банк надає клієнту можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можу ть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № 260091001953 (1544195900) шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів.
Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250 000 грн. 00 коп. В межах Максимального ліміту встановлюється поточний ліміт.
На дату укладання договору поточний ліміт кредиту складає 90 000 грн. 00 коп.
Строк дії Кредиту до 09 липня 2021 року включно, протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов'язаний сплачувати щомісяця банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9 % річних. Процентна ставка за недозволеним овердрафтом - 49% річних (додаток № 1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням платіжної картки).
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, без укладання додаткових угод до договору, кредитор має право подовжити строк дії кредиту на 24 календарних місяці. Використання позичальником за рахунок кредиту будь-якої суми коштів, розглядається сторонами як згода позичальника на подовження строку дії кредиту.
Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором.
Перед укладенням та підписанням кредитного договору, позичальник 21 червня 2019 року звернувся до банку із заявою на відкриття поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки (для фізичних осіб-підприємців в рамках продукту "Кредитна картка для підприємців" та заявою на встановлення кредитного ліміту до поточного рахунку кредитної картки (для фізичної особи-підприємця).
Пунктом 10.1.8 договору сторони погодили, що до укладання договору позичальник отримав всю інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", зазначена інформація для позичальника є доступною, повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансових послуг, що надаються/пропонуються банком, умови запитуваного кредитування є зрозумілими, відповідають інтересам останнього, є розумними та справедливими.
Відповідно до умов п. 3.1. кредитного договору - на умовах цього договору, у разі ініціювання клієнтом операцій по рахунку з використанням спеціальних платіжних засобів та при відсутності (недостатності) на рахунку власних коштів клієнта, банк зобов'язується надати кредитні кошти шляхом їх безготівкового переказу з позичкового рахунку на рахунок в межах поточного ліміту та здійснити ініційовану клієнтом операцію.
З моменту здійснення таких платежів банк вважається таким, що надав клієнту кредит на суму здійснених банком платежів. При цьому, використання коштів за рахунок кредиту з використанням платіжної картки до рахунку із застосуванням ПІН-коду та/або реквізитів картки (зокрема номер картки, строк дії картки, код cvv2/cvv2 тощо, у т.ч. довіреними особами клієнта, або із застосуванням СІN-коду, при здійсненні видаткових операцій з рахунку, розглядається сторонами як використання кредиту клієнтом.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами договору.
Згідно п. 5.2. Договору Клієнт зобов'язався до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 (п'ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банка. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісії та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати клієнтом банку за договором в термін виконання зобов'язань клієнта за договором, клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором.
Також, клієнт засвідчив, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин з яких клієнт виходив при укладанні договору, клієнт приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання договору, а також невиконання клієнтом зобов'язань за ним (п. 10.2. Договору).
Відповідно до п. 13.2. договору останній набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного погашення клієнтом грошових зобов'язань за договором, якщо інше прямо не передбачено договором.
Проте, всупереч вимогам п. 2.1., п. 5.1., п. 5.2. договору відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, а саме не здійснював щомісячне погашення кредитної заборгованості згідно договору до 10-го числа кожного місяця, у зв'язку з чим станом на 23 березня 2021 року за останнім виникла кредитна заборгованість у сумі 133 126 гри. 80 коп., яка складається із заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 90 000 грн. 00 коп. та заборгованості за не дозволеним овердрафтом у розмірі 43 126 грн. 80 коп.
Окрім того, позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, а саме направлено відповідачу вимогу про неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором. Однак дана вимога залишена відповідачем без задоволення.
Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Джерела права й акти їх застосування.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Як вбачається із матеріалів справи, між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого з всіма правами та обов'язками є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" та Фізичною особою - підприємцем Коберник Дмитром Леонідовичем укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/18279/586742.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
За кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 1 ст. 1054 ЦК України).
У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/18279/586742 від 09 липня 2019 року.
В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/18279/586742 від 09 липня 2019 року; копію угоди від 27 червня 2019 року; копію договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням платіжних карток № 011/18279/586742 від 27 червня 2019 року; копію заяви на відкриття поточного рахунку від 21 червня 2019 року; копію довідки про рух коштів по рахунку; копію вимоги від 10 червня 2021 року відповідачу з доказами направлення.
На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних кредитних відносин; факт передачі позивачем кредитних коштів відповідачу та належне виконання останнім умов договору; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті кредиту та відсотків; факт виникнення заборгованості відповідача перед позивачем.
Матеріалами справи, а саме розрахунком заборгованості та банківською випискою про рух коштів підтверджується, що відповідач користувався грошовими коштами в межах кредитної лінії, однак не здійснював погашення кредиту.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази повної сплати заборгованості відповідачем.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до відповідача Фізичної особи-підприємця Коберника Дмитра Леонідовича про стягнення заборгованості в сумі 133 126 грн. 80 коп., підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.
Суд, за результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача.
Отже, з правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується та приймає останні.
Оцінка аргументам відповідача не надавалась, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових заперечень.
Докази відхилені судом
Суд докази надані позивачем не відхиляє, а на їх підставі встановлює факт перебування сторін у договірних відносинах та виконання сторонами умов договору.
Відповідачем докази не подавалися.
Порушені права та інтереси позивача
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.
Невиконання відповідачем зобов'язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати кредиту та відсотків, що у свою чергу обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.
Судові витрати
Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 4 147 грн. 97 коп.
Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 1 29 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
З огляду на повне задоволення позову сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 270 грн. 00 коп. покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коберника Дмитра Леонідовича ( АДРЕСА_1 , код. НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код. 14305909) 90 000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за дозволеним овердрафтом, 43 126 (сорок три тисячі сто двадцять шість) грн. 80 коп. заборгованості за не дозволеним овердрафтом та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судових витрат.
3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26 жовтня 2021 року.
Суддя Войтюк В.Р.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9);
3 - відповідачу рекомендованим (АДРЕСА_1).