вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
26.10.2021 Справа № 917/994/21
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенський м'ясокомбінат", пров.Подільський узвіз (1 Радянський), 9, м. Полтава, 36000, поштова адреса: вул. Індустріальна, 9, м. Лубни, Полтавська область, 37506
до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул.Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022
про стягнення 14 495,21 грн.
Суддя Ціленко В.А.
Секретар судового засідання Квіта О.Т.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: не з'явився.
Суть справи: Стягується 9938,37 грн. інфляційних втрат, 294,83 грн. 3% річних, 1645,01 грн. пені за порушення грошових зобов'язань по Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 90 від 01.07.2009 року.
Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що Власником мереж не були виконані вимоги п. 8.2 Договору та не зазначено пеню в розрахунковому документі окремим рядком, застосовано до розрахунку пені 10-денний термін для оплати, замість 30 днів, передбачених п. 4.2 Додатку № 4 від 07.08.2017 року.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до Договору № 90 від 01.07.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лубенський м'ясокомбінат», м. Лубни, як Власник мереж, зобов'язалося забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго», м. Полтава, яке, в свою чергу, як Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг відповідно до умов Договору.
Позивач у справі посилається на те, що присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.12.2020 року в справі № 917/1581/20 заборгованість у сумі 107 517,20 грн. погашена лише 28.05.2021 року, тому просить достягнути з відповідача нарахування у вигляді додаткової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.
При ухваленні рішення судом враховано наступне.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.12.2020 року в справі № 917/1581/20, яке вступило в законну сили 12.05.2021 року, після повернення апеляційної скарги заявнику, позов задоволено повністю, стягнуто з АТ «Полтаваобленерго» на користь ТОВ «Лубенський м'ясокомбінат» 107 517,20 грн. заборгованості.
Рішенням суду, з урахуванням встановлених фактів та обставин, підтверджено наявність порушення грошового зобов'язання та стягнення з АТ «Полтаваобленерго» 107 517,20 грн. основного боргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. Отже, рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2020 року в справі № 917/1581/20 маю преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.
Частиною 5 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) кваліфікується як порушення зобов'язання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так як нараховані інфляційні витрати на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошових зобов'язань, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від божника за користування утриманими грошовими коштами, належними до сплати кредиторові нарахування позивачем на суму основної заборгованості інфляційних та річних є правомірними.
Згідно ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання, ніж неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. В Законі України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань повинен оплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися пенею, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 8.2 Договору № 90 від 01.07.2009 року сторони обумовили пеню в розмірі 0,01%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, що дає правові підстави для стягнення 1645,01 грн. пені за період з 03.07.2020 року по 02.12.2020 року.
Заперечення відповідача до уваги судом не прийняті, так як не зазначення у розрахунковому документі пені не спростовує та не звільняє від відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Більше того, за приписами п. 8.2 Договору Користувач, в разі внесення платежів з порушеннями встановлених строків, самостійно обраховує та сплачує пеню, зазначаючи її у розрахунковому документів окремим рядком.
Пунктом 7.4 Договору визначено, що Користувач послуг здійснює оплату в 10-денний термін з дня отримання рахунку Власника мереж.
Посилання АТ «Полтаваобленерго» на Додаток № 4 до Договору № 90 від 01.07.2009 року є хибним, так як ним врегульовано відшкодування Власнику мереж частини витрат на утримання належних йому технологічних електричних мереж, а не оплата послуги за передачу електричної енергії, як це визначено п. 7.4 Договору.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 129 (ч. 1), 232-233, 237-238 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський м'ясокомбінат» (юридична адреса: пров. Подільський узвіз (1 Радянський), 9, м. Полтава, 36000; поштова адреса: вул. Індустріальна, 9, м. Лубни, Полтавська область, 37506, код ЄДРПОУ 35440133) 9938,37 грн. інфляційних втрат, 294,83 грн. 3% річних, 1645,01 грн. пені та 2270,00 грн. витрати по сплаті судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 26.10.2021.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Суддя Ціленко В.А.