Рішення від 13.10.2021 по справі 916/28/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/28/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом: Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (65014, м. Одеса, пров. Лермонтовський, буд. 2, код ЄДРПОУ 32432486) до Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» (65014, м. Одеса, пров. Лермантовський, 2, код ЄДРПОУ 26622756)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) АДРЕСА_2 (65039, м. Одеса, вул. Сегедська, 1/2)

про витребування майна із чужого незаконного володіння

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - Наронов О.М. (в порядку самопредставництва); Синкевич Р.І. (ордер від 06.04.2021 серія ВЕ № 1035754);

Від третьої особи ОСОБА_1 - не з'явився;

Від третьої особи - Будинкоуправління № 2 КЕЧ району - не з'явився.

Суть спору:

Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - Позивач, Санаторій «Лермонтовський») звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» (далі - Відповідач, Центр «Одеський») про витребування із чужого незаконного володіння Відповідача на користь Позивача рухомого майна:

1) Автомобіль марки ГАЗ, модель 2705, тип ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2003 - 1 шт.;

2) Автомобіль марки ГАЗ, модель 31022, рік випуску 1995, шасі (рама) № НОМЕР_4 , кузов (коляска) № НОМЕР_5 , тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ, реєстраційний № НОМЕР_6 - 1 шт.;

3) Автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель SHARAN, рік випуску 2003, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_7 , тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ ПАСАЖИРСЬКИЙ, реєстраційний № НОМЕР_8 - 1 шт.;

4) Котел ADІSA ADI LT потужністю 695 кВт - 1 шт.;

5) Котел ADІSA ADI НT потужністю 695 кВт - 1 шт.;

6) Лічильник газу КУРС-01-G100-А3-ЛП dy 100мм - 1 шт.;

7) Електронний коректор об'єму газу з виходом на модем і зв'язком із диспетчерською АТ «Одесагаз» по виділеній лінії тип Флоукор-2 Р = 0,4 Мпа - 1 шт.;

8) Датчик температури тип ПТ - 1 шт.;

9) Фільтр газу dy 100 мм (вставка) ФГВ-1-100 - 1 шт.;

10) Кран кульовий сталевий фланцевий dy 80 мм КЗШС-41 нж - 2 шт.;

11) Кран кульовий сталевий фланцевий dy 50 мм КЗШС-41 нж - 2 шт.;

12) Фланець плоский приварний dy 100 мм/dy 80 мм ГОСТ 12820-80 - 2/4;

13) Фланець плоский приварний dy 50 мм ГОСТ 12820-80 - 2 шт.;

14) Манометр вимірювальний тип ОБМ-160 (межа вимірювань 0:4 кгс/кв.см) ГОСТ 2405-88 - 2 шт.;

15) Кран трьохходовий dy 15 мм тип 14м-1 - 3 шт.;

16) Вставка фланцева з труби електрозварної dy 100 мм; L = 320 мм ГОСТ 10705-80 - 1 шт.;

17) Бобишка для контрольного термометра - 1 шт.;

18) Кран трьохходовий до манометру dy 15 мм 11Б 18БК - 2 шт.;

19) Заглушка фланцева dy 50 мм ГОСТ 17380-83 - 2 шт.;

20) Перехід сталевий dy108/dy89 мм ГОСТ 17380-83 - 2 шт.;

21) Шафа металева з обігрівом (1900х1000х600) - 1 шт.;

22) Рама металева під шафу (1900х1000х600) - 1 шт.;

23) Кран кульовий різьбовий dy 15 мм - 2 шт.;

24) Перетворювач інтерфейсів ініціативний - 1 шт.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.02.2021.

Протокольною ухвалою від 10.02.2021 відкладено підготовче засідання на 24.02.2021.

Ухвалою суду від 24.02.2021 відмовлено в задоволенні заяви Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» про закриття провадження у справі від 10.02.2021 № 70 (вх. № 3778/21 від 10.02.2021).

Підготовче засідання відкладалось протокольними ухвалами від 24.02.2021 на 10.03.2021, від 10.03.2021 на 24.03.2021, від 24.03.2021 на 06.04.2021, від 06.04.2021 на 05.05.2021, від 05.05.2021 на 19.05.2021.

Ухвалою суду від 19.05.2021 відмовлено в задоволенні заяви Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача від 09.03.2021 № 162 (вх. № 6478/21 від 09.03.2021).

Ухвалою суду від 19.05.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Підготовче засідання відкладалось протокольними ухвалами від 19.05.2021 на 03.06.2021, від 03.06.2021 на 10.06.2021.

Ухвалою суду від 10.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про постановлення окремої ухвали від 01.06.2021 (вх. № 01.06.2021).

Судом досліджено відеозаписи на CD-Диску, що знаходить на 92 аркуші другого тому, а також на CD-Диску, поданому із клопотанням представника відповідача від 10.06.2021 вх. № 15777/21 про поновлення строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи, про що складено Протокол вчинення окремої процесуальної дії від 10.06.2021.

Протокольною ухвалою від 10.06.2021 відкладено підготовче засідання на 23.06.2021.

Ухвалою суду від 23.06.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційної частини району.

Підготовче засідання відкладалось протокольними ухвалами від 23.06.2021 на 05.07.2021, від 05.07.2021 на 13.07.2021.

Ухвалою від 13.07.2021 задоволено клопотання позивача про витребування доказів від 13.07.2021 (вх. № 18743/21). Зобов'язано третю особу, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 надати суду для огляду оригінали: акта про передачу майна безоплатно (дарування) у власність від 14.03.2017; рахунку на оплату № 00000248 від 11.12.2013; видаткової накладної № 00000248 від 11.12.2013; квитанції до прибуткового касового ордера № 188 від 11.12.2013; сертифікатів № 1312CL5488 та № 1312CL5487. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 13.07.2021 (вх. № 18743/21) в частині визнання явки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 у судове засідання обов'язковою і виклику її у судове засідання.

Ухвалою суду від 13.07.2021 частково задоволено клопотання позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням від 13.07.2021 (вх. № 18745/21). Постановлено провести 20.07.2021 о 15 год. 00 хв. огляд доказів по справі, а саме: котла ADISA ADI НТ 750 (695 кВт), s/n 30042918 та його видимих складових; котла ADISA ADI LT 750 (695 кВт), s/n 30042912 та його видимих складових; лічильника газу КУРС-01-G100-А3-ЛП de 100мм, за місцем їх знаходження в приміщеннях котельні Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» (ідентифікаційний код юридичної особи: 26622756) за адресою: місто Одеса, провулок Лермонтовський, 2. Відмовлено в задоволенні решти клопотання.

Протокольною ухвалою від 13.07.2021 відкладено підготовче засідання на 29.07.2021.

20.07.2021 судом відповідно до ухвали від 13.07.2021 проведено огляд доказів за їх місцезнаходженням, про що складено протокол окремої процесуальної дії.

Протокольною ухвалою від 29.07.2021 задоволено усне клопотання представника відповідача та залишено без розгляду Клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи від 13.07.2021 (вхід. від 13.07.2021 № 18788/21).

Протокольною ухвалою від 29.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.09.2021.

У судовому засіданні оголошувались перерви протокольними ухвалами від 07.09.2021 до 24.09.2021, від 24.09.2021 до 13.10.2021.

Представник позивача у судовому засіданні 24.09.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. 13.10.2021 Санаторієм «Лермонтовський» подано клопотання про розгляд справи за відсутності Позивача (вхід. № 27146/21).

Позовні вимоги, із посиланням на статті 15, 16, 319, 320, 321, 386, 387, 400 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що, за твердженням Позивача, Центр «Одеський» протиправно володіє належним Санаторію «Лермонтовський» рухомим майном та використовує його у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим, Позивач має право на судовий захист шляхом витребування власного майна із чужого незаконного володіння Відповідача.

Позивач зазначає, що 25.01.2019 державні виконавці Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснили примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05.11.2015 № 916/2615/15 про виселення Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» із займаних будівель та споруд, що знаходяться за адресою: місто Одеса, провулок Лермонтовський, 2.

При цьому, державним виконавцем - заступником начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламахою В.В. було описано та арештовано все рухоме майно Санаторію «Лермонтовський», що знаходилось у відповідних будівлях, спорудах та на території. Вказане рухоме майно було передано державним виконавцем на відповідальне зберігання з правом користування Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський», від імені якого майно прийняв тимчасово виконуючий обов'язки начальника Центру Лубашев Ілля Сергійович. Ці обставини підтверджуються Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019 та заявою Лубашева І.С. від 25.02.2019.

Позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду Одеської області про часткове задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх. №2-520/19 від 04.02.2019) від 14.02.2019 у справі № 916/2615/15, в частині, що залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, визнано незаконною бездіяльність державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламахи Вадима Володимировича, що полягає в не повідомлені Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про день і час його примусового виселення з займаних будівель та споруд, що знаходяться у м. Одесі по провулку Лермонтовському, 2.

Також, Позивач вказує на те, що ухвалою Господарського суду Одеської області про часткове задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх. №2-518/19 від 04.02.2019) від 14.02.2019 у справі № 916/2615/15, в частині, що залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, визнано незаконними дії державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламахи Вадима Володимировича щодо прийняття Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019. Визнано незаконною бездіяльність державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламахи Вадима Володимировича, щодо недопущення боржника - Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до проведення виконавчих дій, щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05.11.2015 № 916/2615/15 про виселення Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

А також, визнано недійсною та скасовано Постанову державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламахи Вадима Володимировича від 25.01.2019 про опис та арешт майна (коштів) боржника прийняту при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області від 05.11.2015 № 916/2615/15.

Позивач наголошує, що враховуючи скасування Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019, Відповідач зобов'язаний повернути належне Санаторію «Лермонтовський» рухоме майно, що знаходиться в будівлях та спорудах за адресою: місто Одеса, провулок Лермонтовський, 2. Санаторій «Лермонтовський» неодноразово звертався до Центру «Одеський» з вимогами про повернення рухомого майна, однак всі ці вимоги були залишені Відповідачем без уваги.

Позивач зазначає, що його право власності на рухоме майно, яке він просить витребувати у Відповідача, підтверджується:

- Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 від 24.04.2018 на автомобіль марки ГАЗ. модель 2705. тип ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2003;

- Свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_11 від 24.10.1998 на автомобіль марки ГАЗ, модель 31022, рік випуску 1995, шасі (рама) № НОМЕР_4 , кузов (коляска) № НОМЕР_5 , тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ, реєстраційний № НОМЕР_6 . У якому зазначено власником Одеське дочірнє підприємство ЗАТ ЛОЗ ПСУ «Укрпрофоздоровниця», правонаступником якого є Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» у відповідності до пункту 1.3 Статуту підприємства;

- Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 від 29.03.2003 на автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель SHARAN, рік випуску 2003, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_13 , тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ ПАСАЖИРСЬКИЙ, реєстраційний № НОМЕР_8 ;

- Договором на виконання підрядних робіт від 01.04.2013 № 53, укладеним між Позивачем (Замовник) та ТОВ «Вікол» (Генпідрядник), згідно із пунктом 1.1 якого Замовник доручає, а Генпідрядник бере на себе зобов'язання виконання сантехнічних робіт по встановленню котла за адресою: 65014. м. Одеса. Лермонтовський провулок. 2;

- Договором на розробку проекту від 22.04.2013 № 03 П, укладеним між Позивачем (Замовник) та Приватним підприємством «Спеціальні технології» (Підрядник), згідно із пунктом 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання провести розробку робочого проекту реконструкції котельні і створення технічної документації для капітального ремонту теплотрас санаторію «Лермонтовський», за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2;

- Договором підряду від 06.08.2013 № 50 М, укладеним між Позивачем (Замовник) та Приватним підприємством «Спеціальні технології» (Підрядник), згідно пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт «Монтаж і пуско-налагодженню котельні ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2;

- листом Акціонерного товариства «Одесагаз» від 08.12.2020 № 21/17-379, в якому повідомляється, що 14.06.2013 ПАТ «Одесагаз» були видані технічні умови для проведення реконструкції вузла обліку газу на ім'я директора ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ОСОБА_2 . На підставі даних умов, згідно із Робочим проектом, виготовленим ПП «Спеціальні технології», погодженим ПАТ «Одесагаз», проведена реконструкція котельні санаторію «Лермонтовський», за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2. Під час реконструкції було встановлено 2 котли марки «ADI LT» та «ADL НТ» потужністю по 695 кВт кожен. Також було встановлено лічильник газу КУPC-01-G100-АЗ-ЛП. Замовником даних робіт був санаторій «Лермонтовський», розташований за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, за підписом старшого майстра Савченко Р. В.;

- заявами-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим);

- технічними умовами від 14.06.2013 № 01-22/617;

- робочим проектом з реконструкції котельні санаторію «Лермонтовський» за адресою: місто Одеса, провулок Лермонтовський, 2;

- актом приймання комерційного вузла обліку газу від 23.10.2013.

Позивач зазначає, що відповідно до довідки Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 28.12.2020 № 3 балансова вартість рухомого майна, яке він просить витребувати у Відповідача, складає 492 865,00 грн.

Позивач вважає, що обставини знаходження спірного майна у незаконному володінні Відповідача окрім вище наведених документів також підтверджується:

- листом АТ «Одесагаз» від 24.12.2020 № 3508/35, відповідно до якого на адресу AT «Одесагаз» від Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» не надходило жодного письмового звернення щодо укладення договору про розподіл природного газу, видачу технічних умов на приєднання до газорозподільних (або) газотранспортних систем, погодження проектної документації, переоформлення вузла обліку газу і газового обладнання за адресою: Лермонтовський, пров. 2;

- Інформаційною довідкою від 28.12.2020 № 239011010 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 574996351101, нежитлові будівлі майнового комплексу, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, провулок Лермонтовський, будинок 2, що підтверджує право оперативного управління Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» (код ЄДРПОУ 26622756);

- фотографіями встановлених котлів в будівлі санаторію «Лермонтовський» за адресою: місто Одеса, провулок Лермонтовський, 2;

- фотографіями автомобілів на території санаторію «Лермонтовський» за адресою: місто Одеса, провулок Лермонтовський, 2.

У Запереченнях проти доповнення до відзиву (вхід. від 23.03.2021 № 8089/21) Позивач, заперечуючи проти доводу Відповідача про закупівлю таких ж саме котлів, на які раніше Санаторієм «Лермонтовський» було отримано технічні умови та оформлені інші документи в АТ «Одесагаз», зазначає, що листом Квартино-експлуатаційного відділу м. Одеса від 22.03.2021 № 1130 у відповідь на Адвокатський запит від 10.03.2021 № 3/1 повідомлено, що на балансовому обліку КЕВ м. Одеса обладнання та матеріали, які перераховані у адвокатському запиті (спірне майно), не знаходяться, а інформація щодо джерел фінансування або придбання цих обладнання та матеріалів відсутня.

Щодо спірних автомобілів Позивач зазначає, що факт знаходження їх у незаконному володінні Центру «Одеській» підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом від 02.06.2021, на якому видно, як адвокат Халдай І.В. заходить на територію Відповідача і направляється в сторону лабораторії, де фактично знаходяться належні Санаторію «Лермонтовський» транспортні засоби. Зокрема, на відеозаписі видно, що на території, яка знаходиться у фактичному володінні Відповідача, за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, біля лабораторії, знаходяться належні Позивачу автомобілі: марки ГАЗ, модель 2705, тип ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2003; Автомобіль марки ГАЗ, модель 31022, рік випуску 1995, шасі (рама) № НОМЕР_4 , кузов (коляска) № НОМЕР_5 , тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ, реєстраційний № НОМЕР_6 ; марки VOLKSWAGEN, модель SHARAN, рік випуску 2003, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_7 , тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ ПАСАЖИРСЬКИЙ, реєстраційний № НОМЕР_8 .

У Запереченнях проти пояснень ЦМР та СЛ «Одеський» від 06 квітня 2021 року (вхід. від 26.04.2021 № 11616/21) Позивач зазначає, що він вважає надані Відповідачем Договір про тимчасове безоплатне користування майном від 29.05.2019, укладений з ОСОБА_1 , і Договір про надання послуг зберігання транспорту (стоянки) від 10.05.2019, укладений з ОСОБА_3 , фіктивними та підписаними «заднім числом» без їх фактичного виконання.

Крім того, Позивач вказує на те, що Відповідачем не доведено того, що ОСОБА_1 дійсно є власником відповідного майна і мала повноваження на його передачу в безоплатне користування Центру «Одеський», зокрема, не надано доказів придбання нею котлів та сплату за них коштів.

Також, Позивач зазначає, що з огляду на визнання недійсною та скасування Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019 ухвалою Господарського суду Одеської області про часткове задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх. №2-518/19 від 04.02.2019) від 14.02.2019 у справі № 916/2615/15, в частині, що залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, у Відповідача відсутні будь-які підстави для утримання у своєму володінні спірних автомобілів, зокрема, й на підставі правочинів з будь-якими особами.

У Запереченнях проти пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 від 13.07.2021 (вхід від 13.07.2021 № 18743/21) Санаторій «Лермонтовський» зазначає, що вважає явно неправдивими викладені ОСОБА_1 обставини, а надані нею копії та копії з копій документи мають явні ознаки підроблення.

Позивач зазначає, що з наданих ОСОБА_1 копії з копії рахунку на оплату № 00000248 від 11.12.2013, копії з копії видаткової накладної № 00000248 від 11.12.2013, копії з копії квитанції до прибуткового касового ордера № 188 від 11.12.2013 вбачається, що нібито ОСОБА_4 придбав у ТОВ «Монтажспецбуд» два котли: котел газовий ADISA ADI НТ 750 (695 кВт), s/n 30042918, котел газовий ADISA ADI LT 750 (695 кВт), s/n 30042912, сплативши за них грошові кошти в сумі 341 924 гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ: 56 987,33 грн.

Однак, ТОВ «Монтажспецбуд» станом на 11.12.2013 не було платником податку на додану вартість і підприємство фактично не здійснювало господарської діяльності.

А згідно із наявною в реєстрі платників ПДВ інформації 17.01.2008 анульовано реєстрацію ТОВ «Монтажспецбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 32611339) платником податку на додану вартість, підстава анулювання: анульовано за самостійним рішенням контролюючого органу, причина анулювання: надання декларацій про відсутність поставок.

Окрім того, Позивач зазначає, що подана ним заява свідка ОСОБА_5 , директора Приватного підприємства «Спеціальні технології», яке безпосередньо поставило і здійснило монтаж котлів та пуско-налагоджувальні роботи, додатково спростовує докази, надані третьою особою ОСОБА_1 .

Позивач також звертає увагу на те, що третьою особою ОСОБА_1 надані копії та копії з копій документів. А тому, відповідно до частини шостої статті 91 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на недостовірність відомостей, які містяться в наданих ОСОБА_1 документах, вважає за доцільне зобов'язати її надати оригінали таких доказів, а у випадку їх не надання - не брати їх до уваги.

Свої сумніви щодо наданих третьою особою документів Позивач також обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 був старшим прапорщиком Державної прикордонної служби України, учасником російсько-української війни. В зоні бойових дій був з осені 2016 року. А ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. На думку Позивача абсолютно нелогічними та маловірогідними є доводи третьої особи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_4 придбавав котли у 2013 році, щоб у 2017 році безоплатно передати їх їй. При цьому, нею не наведено жодного розумного пояснення того, для чого ОСОБА_4 придбавав такі потужні котли, які він не зможе використовувати, де їх зберігав, та чому лише після спливу чотирьох років вирішив їх безоплатно передати третій особі. А наразі відповідну інформацію важко перевірити, оскільки ОСОБА_4 помер і з моменту нібито придбання ним котлів пройшов значний проміжок часу.

У Поясненнях щодо долучених відповідачем доказів від 13.07.2021 (вхід. від 13.07.2021 № 18744/21) Позивач зазначає, що докази подані Відповідачем разом із клопотаннями про поновлення строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи від 22.06.2021 (вхід. від 24.06.2021 № 17062/21) і від 05.07.2021 (вхід. від 05.07.2021 № 17923/21) жодним чином не спростовують обставин щодо належності Санаторію «Лермонтовський» спірних котлів та його складових, а також перебування зазначеного рухомого майна у незаконному володінні Центру «Одеський». А навпаки свідчать про те, що Відповідач не встановлював нових котлів, а використовує котли Позивача.

А саме, лист КЕВ м. Одеси від 22.06.2021 № 2332 з додатками і лист Будинкоуправління № 2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини району від 22.06.2021 № 135 з додатками, можуть свідчити лише про те, що протягом 2019-2020 років здійснювався комплекс заходів, пов'язаних із забезпеченням розподілу газу, оформленням взаємовідносин з постачальником газу, коригуванням лімітів газопостачання, переоформленням вузла обліку газу, зокрема, обстежено вузол обліку, проведено перевірку сигналізаторів загазованості, прочищено димові та вентиляційні канали, виконано повірку газовимірювальних приладів. Тобто в цих листах не йдеться про придбання спірних котлів, і вони жодним чином не підтверджують обставин правомірності користування ними Відповідачем. Позивач зазначає, що фактично йдеться про обслуговування належних йому котлів.

Позивач вказує на те, що лист АТ «Одесагаз» від 18.06.2021 № 21/17-475 підтверджує, що у 2019 році представниками цього суб'єкта господарювання було обстежено вузол обліку природного газу пункту споживання за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, і, після проведення повірки, усунення зауважень, газовимірювальне обладнання визнано придатним для подальшої експлуатації, а постачання газу за вказаною адресою було відновлено. За твердженням Позивача, цей лист підтверджує те, що у 2019 році представниками АТ «Одесагаз» обстежувалось уже встановлене газове обладнання, а саме належні йому котли, і за результатом проведення такого обстеження їх було визнано придатними для подальшої експлуатації.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні. Відзив Центром «Одеський» не подавався. У документі, який має назву Доповнення до Відзиву від 10.02.2021 (вхід. від 09.03.2021 № 6495/21) Центр «Одеський» зазначає про те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача.

Центр «Одеський» наголошує, що твердження Позивача про передачу його майна на відповідальне зберігання Відповідачу не відповідає дійсності.

Відповідач, із посиланням на частини п'яту, шосту, сьому статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, пункти 10, 11 розділу VIII, пункт 12 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у редакції наказу від 29.09.2016 № 2832/5, зазначає про можливість призначення зберігачем майна боржника лише фізичної особи, яка й має такі специфічні ознаки як прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, паспортні данні, можливість нести кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.

Відповідач вказує, що результатом проведення виконавчих дій щодо виселення Позивача стала Постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019, в якій відповідальним зберігачем державним виконавцем визначено Лубашева І.С. саме як фізичну особу за його власною заявою. При цьому, Центру «Одеський» рухоме майно Санаторію «Лермонтовський» не передавалось на відповідальне зберігання, а тому, інформацією про місцезнаходження цього майна Відповідач не володіє.

Центр «Одеський», із посиланням на частину другу статті 15, частину першу статті 316, частину першу статті 317, статті 386, 387 Цивільного кодексу України, зазначає, що об'єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором. Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном, незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати, тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави.

При цьому, Відповідач вказує на те, що серед долучених доказів право власності Позивача підтверджене лише щодо автомобілів, а саме, додані свідоцтва про державну реєстрацію транспортних засобів. Інших підтверджень права власності на рухоме майно Позивачем не надано.

Окрім того, Відповідач зазначає про відсутність належних і допустимих доказів знаходження у незаконному володінні Центру «Одеський» рухомого майна Санаторію «Лермонтовський». При цьому вказує, що у долучених Позивачем до матеріалів позовної заяви фото автомобілів неможливо ідентифікувати, де саме розміщено авто, чи розміщене воно на території Відповідача, кому саме належить авто, дату та час зйомки. Тобто, з наданих Позивачем доказів у вигляді фото неможливо встановити належність автомобілів на світлинах Санаторію «Лермонтовський» та дійсне перебування їх на території Відповідача.

Відповідач окремо звертає увагу на те, що 25.01.2019 в акті опису та арешту у гаражі описано лише автомобіль Volkswagen Sharan, державний номер НОМЕР_8 , у непрацездатному стані, а автомобілі ГАЗ не зазначені.

Також, Відповідач, із посиланням на статтю 184 Цивільного кодексу України, зазначає, що Позивачем не вказано індивідуально-визначених ознак майна, яке витребовується. При цьому вказує, що з Договору на виконання підрядних робіт від 01.04.2013 № 53, предметом якого є виконання сантехнічних робіт зі встановлення котла, не можливо встановити та ідентифікувати майно, що витребовується. А в Договорі від 22.04.2013 № 0311 йдеться лише про розробку проекту реконструкції котельні та створення технічної документації для капітального ремонту теплотрас у 2013 році, що, на думку Відповідача, не підтверджує наявність майна в натурі станом на день розгляду справи та не ідентифікує майно, що витребовується.

За твердженням Відповідача, надані Позивачем листи ПАТ «Одесагаз» у якості доказів підтверджують лише факт видачі ним технічних умов реконструкції котельні у 2013 році, проте не підтверджують наявність майна станом на момент передачі майна Центру «Одеський» та перебування майна на території Відповідача на час розгляду справи.

Крім того, Відповідач зазначає, що Специфікація устаткування та обладнання, наведеної у Робочому проекті «Реконструкція котельні санаторію «Лермонтовський» за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2. Мережі газопостачання» унеможливлює ідентифікувати майно, адже воно не визначено індивідуальними ознаками та не дозволяє з точністю визначити приналежність рухомого майна Позивачу.

Відповідач вказує на те, що серед нерухомого майна, переданого йому в оперативне управління, наявна котельня - літера «Н». Це майно не перебуває на балансі Центру «Одеський». А устаткування та обладнання власної котельні Відповідача знаходиться у тимчасовому користуванні - передано волонтерами реалізованих проектів для допомоги солдатам АТО з метою забезпечення безперебійної роботи Центру «Одеський» та придбалось за кошти Міністерства оборони України.

Також, Центр «Одеський» посилається на статтю 179, частину другу статті 181, статті 183, 187, 188 Цивільного кодексу України, пункт 1 частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16.06.2011 № 3533-VI, і зазначає, що на його території знаходиться вузол обліку газу, який є складною неподільною річчю, адже конструктивні елементи вузла, неможливо відокремити без пошкодження конструктивних елементів системи, тобто, не може ніяким чином відокремлюватись в натурі.?

У Поясненнях від 24.03.2021 (вхід від 06.04.2021 № 9558/21) Відповідач додатково зазначає, що відповідно до Договору про тимчасове безоплатне користування майном від 29.05.2019, укладеного між ОСОБА_1 (Позичкодавець) та Центром «Одеський» (Користувач), у його користування передані, зокрема, Котел ADISA ADI LT потужністю 695 кВт у кількості 1 шт. та котел ADISA ADІ HТ потужністю 695 кВт у кількості 1 шт.

Окрім того, Відповідач зазначає, що за накладною від 08.10.2019 № 518/128 ним від КЕВ м. Одеси отримано: Контролер з дисплеєм для котла ADISA ADI LT номенклатурний номер - НОМЕР_14 ; Контролер з дисплеєм для котла ADISA ADI LT номенклатурний номер - НОМЕР_15 , загальною вартістю 54 916,66 гри.

Центр «Одеський» наголошує, що до отримання цього обладнання від вказаних осіб, він користувався електрообігрівачами, оскільки іншого обладнання для опалювання на той час в нього не було. А опалювальне обладнання, яке наразі використовує Відповідач, не належить Позивачу.

Відповідач окремо зазначає, що між ним та громадянином ОСОБА_3 було укладено Договір про надання послуг зберігання транспорту (стоянки) від 10.05.2019. Відповідно до цього договору Центром «Одеський» було виділено місце для зберігання (стоянки) транспортних засобів, а саме, Volkswagen Sharan, Газ - НОМЕР_16 , Газ - 2705 (газель), про що було складено Акт від 10.05.2019 приймання-передачі до Договору про надання послуг зберігання транспорту (стоянки) БН від 10.05.2019.

У Письмових поясненнях від 24.09.2021 Центр «Одеський» наголошує, що Позивачем не надано жодних достовірних та достатніх доказів, які би дали можливість встановити обставини перебування на момент подання позову та прийняття рішення у справі у володінні Відповідача автомобілів Volkswagen Sharan, ГАЗ 310221, ГАЗ 2705 (газель) з ідентифікуючими ознаками, визначеними Позивачем у позовній заяві, такими як реєстраційні номери (номерні знаки) та номери кузовів.

При цьому, Відповідач зазначає, що на поданому Позивачем відеозапису від 02.03.2021, долученого судом до матеріалів справи 10.03.2021, за номерними знаками можливо ідентифікувати тільки один транспортний засіб, а саме ГАЗ 310221. Автомобілі, які є на вказаному відеозаписі та зовнішньо схожі на Volkswagen Sharan та ГАЗ 2705 (газель) жодних номерних знаків чи інших ідентифікуючих ознак не мають.

Окрім того, Відповідач вказує на те, що Договір про надання послуг зберігання транспорту (стоянки) від 10.05.2019, укладений між ОСОБА_3 і Центром «Одеський», був розірваний 18.05.2021. А автомашини Volkswagen Sharan, ГАЗ 310221, ГАЗ 2705 (газель) були повернуті у фактичне володіння ОСОБА_3 , про що складено відповідний акт приймання-передачі. Отже, з 18.05.2021, зазначені автомашини не знаходяться на території Центру «Одеський» за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, тобто не перебувають у фактичному володінні Відповідача, а зберігаються ОСОБА_3 в іншому місці.

Вказані обставини, підтверджуються приєднаними до матеріалів справи письмовими доказами, зокрема: Угодою від 18.05.2021 про розірвання договору про надання послуг зберігання транспорту (стоянки), укладеного 10 травня 2019 р.; Актом приймання-передачі від 18.05.2021 до угоди від 18.05.2021 р. про розірвання договору про надання послуг зберігання транспорту (стоянки) від 10 травня 2019 р.; Довідкою від 19.05.2021 про результати інвентаризації автотранспортних засобів, що перебувають на зберіганні/користуванні/у власності Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський»; заявою свідка ОСОБА_3 від 03.06.2021.

Також, Відповідач зазначає, що на долученому до матеріалів справи відеозапис і від 08.06.2021, зробленому заступником начальника Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» Скоробогатським В.Д., зафіксовано, що на тому самому місці де знаходилися транспортні засоби, на які вказує Позивач у своєму відеозаписі від 02.03.2021, автомашин Volkswagen Sharan, ГАЗ 310221, ГАЗ 2705 (газель) не виявлено.

Окремо, Відповідач зазначає, що Позивачем не доведено наявність в нього права власності на автомобіль марки ГАЗ, модель 31022, рік випуску 1995, шасі (рама) № НОМЕР_4 , кузов (коляска) № НОМЕР_5 , тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ, реєстраційний № НОМЕР_17 .

При цьому, вказує, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_18 , власником цієї автомашини є ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ОДЕСЬКЕ ДП ЗАТ ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ «УКПРОФЗДОРОВНИЦЯ», з кодом ЄДРПОУ 02659565.

Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 03.06.2021 щодо вказаного підприємства 30.09.2010 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 14.09.2010 у справі №2-32/183-05-9149. А в графі витягу «дані про юридичних осіб-правонаступників» щодо цієї юридичної особи зазначено: «відомості відсутні».

А відповідно до актуального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом 03.06.2021 щодо Позивача, вбачається, що в графі «дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» зазначено: «відомості відсутні».

Відповідач посилається на висновок, зроблений Великою Палатою Верховного Суду в пункті 7.12 постанови від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, згідно із яким, статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

Центр «Одеський» зазначає, що Позивачем не доведено його правонаступництва відповідно до закону щодо ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА ОДЕСЬКЕ ДП ЗАТ ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ «УКПРОФЗДОРОВНИЦЯ», а також не доведено й будь-яких обставин переходу права власності на спірний автомобіль ГАЗ 31022 до Санаторію «Лермонтовський» на інших підставах.

При цьому, Відповідач заперечує проти доводу Позивача, що відповідно до Акта приймання-передачі до строки балансу 030, 031, 032 на 01 квітня 2003 року по санаторію «Лермонтовський» Дочірньому підприємству «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздорониця» разом з іншим майном були передані транспортні засоби, в тому числі і спірні автомобілі, щодо яких заявлені позовні вимоги. Відповідач зазначає, що у вказаному акті приймання-передачі відсутня будь-яка інформація про передачу Позивачу певних транспортних засобів визначених індивідуальними ознаками. А передаточний баланс станом на 31 березня 2003 року та додатки до нього не містять будь-яких відомостей про передачу Позивачу спірного автомобіля ГАЗ 31022.

Також Відповідач додатково, із посиланням на статтю 179, частину першу статті 184 Цивільного кодексу України, зазначає, що Санаторієм «Лермонтовський» не вказано індивідуальних ознак котлів ADISA ADI LT, ADISA ADI НТ та іншого обладнання котельні, як-то дата виробництва, заводський/серійний номер, найменування заводу-виробника тощо, що унеможливлює їх ідентифікацію як індивідуально визначене майно. А з письмових доказів, наданих Позивачем на стадії підготовчого провадження, вбачається можливість ідентифікувати як індивідуально визначене майно, лише два предмети: лічильник газу KyPC-01-G100-А3-ЛП dy 100мм, заводський номер 9333; електронний коректор об'єму газу з виходом на модем і зв'язком із диспетчерською АТ «Одесагаз» по виділеній лінії тип Флоукор-2 Р = 0,4 Мпа, заводський номер 2-1961.

При цьому, Відповідач вважає, що ним доведено використання для цілей функціонування котельні котлів, які мають ідентифікуючі ознаки, визначені у відповідних письмових документах. А саме: котел газовий ADISA ADI НТ 750 (695 кВт) має серійний номер (s/n) 30042918, дата виробництва: листопад 2013 р.; котел газовий ADISA ADI LT 750 (695 кВт) має серійний номер (s/n) 30042912, дата виробництва: листопад 2013 р. Наявність вказаних ідентифікуючих ознак підтвердилася під час проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням в результатів огляду самих котлів та їх видимих частин й відповідні обставини не спростовані Позивачем.

Окремо, Відповідач звертає увагу на дату виготовлення котлів - листопад 2013 року, що, на його думку, спростовує твердження Позивача, що згідно із наданими ним доказами спірні котли вже були встановлені станом на 23.10.2013.

Вказане, на думку Відповідача, свідчить, що у фактичному володінні Центру «Одеський» перебувають інші котли, ніж ті, витребувати які просить Позивач.

Відповідач посилається на статтю 79 Господарського процесуального кодексу України, висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, і зазначає, що в контексті застосування стандарту доказування «вірогідність доказів», він вважає, що зібрані в матеріалах справи докази, що встановлюють індивідуально визначені ознаки котлів ADISA ADI НТ 750 та ADISA ADI LT 750, які знаходяться в приміщеннях котельні на території Центру «Одеський», є більш вірогідними над наданими Позивачем доказами, що їх спростовують.

При цьому, Центр «Одеський» зазначає, що Позивач жодним чином не обґрунтував як саме слід відрізняти спірні котли від інших подібних або аналогічних моделей, а така ідентифікація, на думку Відповідача, можлива за серійним номером та датою виготовлення.

А відтак, Відповідач вважає, що Позивачем, всупереч тягаря доказування, не наведено відомостей та не обґрунтовано, що спірне рухоме майно, а саме, відповідні котли та обладнання котельні мають певні ознаки, що дозволяють відрізнити спірне майно від іншого, схожого за родовими ознаками.

Окрім того, Відповідач вказує на те, що Позивачем не доведено виникнення в нього права власності або права законного володіння на котли ADISA ADI LT, ADISA ADI НТ та інше обладнання котельні.

Зокрема, Відповідач вказує на те, що Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження реалізації Договору на виконання підрядних робіт від 01.04.2013 № 53, укладеного з ТОВ «Вікол», а саме: проектну-кошторисну документацію; акти виконаних робіт (форма № КБ-2в, форма № КБ-3); докази оплати (платіжні доручення, виписки з рахунків тощо); договори поставки, купівлі-продажу, накладні від постачальників, акти приймання-передачі інші документи на підтвердження придбання замовником чи генпідрядником (підрядником) котла та іншого обладнання; договори із субпідрядниками на виконання окремих робіт. А також зазначає, що зі змісту цього договору не можливо визначити про встановлення якого саме котла йдеться та чи стосується він предмету спору.

Щодо Договору на розробку проекту від 22.04.2013 № 03П, укладеного Позивачем з ПП «Спеціальні технології», Відповідач зазначає, що його предметом не є створення будь-якої речі, а лише розробка робочого проекту та технічної документації, які самі по собі не є об'єктами судового захисту в межах пред'явлених позовних вимог. Крім того, на думку Відповідача, за відсутності актів приймання-передачі виконаних робіт за цим договором, відсутні й будь-які підстави вважати його виконаним.

Також, Відповідач зазначає про ненадання Позивачем жодних доказів на підтвердження виконання Договору підряду від 06.08.2013 № 50М, укладеного з ПП «Спеціальні технології», і відповідно виникнення у Санаторію «Лермонтовський» права власності на результати робіт «Монтаж і пуско-налагоджування котельні ДП Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2».

При цьому, Центр «Одеський» вказує, що підтвердженням вказаних обставин можуть слугувати: проектно-кошторисна документація; акти виконаних робіт (форма № КБ-2в, форма № КБ-3); докази оплати (платіжні доручення, виписки з рахунків тощо); договори поставки, купівлі-продажу, накладні від постачальників, акти приймання-передачі інших документів на підтвердження придбання замовником чи підрядником (субпідрядником) котлів та іншого обладнання; документація, підготовлена ПП «СПЕЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» для забезпечення функціонування та правильної експлуатації котлів та іншого обладнання котельні, змонтованого за результатами виконання договору; договори із субпідрядниками на виконання окремих робіт. Однак жодні з наведених письмових доказів не надані Позивачем.

Щодо Акта приймання-передачі обладнання від 01.12.2013, складеного між Санаторієм «Лермонтовський» та ПП «СПЕЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ», Відповідач зазначає, що він не містить жодних посилань на той чи інший договір, на виконання умов якого передається зазначене в ньому майно, а тому не можливо встановити з якою метою таке майно передавалося, на виконання яких саме зобов'язань і які відповідно права та обов'язки в Позивача щодо нього виникли.

Також, Відповідач звертає увагу на те, що з наданої ПП «СПЕЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» виписки по рахунку 26002310676501 за період з 01.08.2013 по 30.10.2013 вбачається здійснення Позивачем лише одного платежу на користь підрядника в рамках договору підряду від 06.08.2013 № 50М на суму 500 000,0 грн «за монтаж та пуско-наладочні роботи в котельні». Натомість згідно із пунктом 2.1 договору підряду договірна ціна становить 2 513 000,00 грн.

Крім того, Відповідач вказує на відсутність будь-яких первинних документів на придбання чи то Замовником (Позивачем), чи то Підрядником (ПП «СПЕЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ») спірних котлів та іншого обладнання котельні, щодо якого заявлено позовні вимоги про витребування.

Центр «Одеський» вказує на преюдиціальність обставин встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2015 у справі № 916/3633/15 за позовом Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Міністерства юстиції України і Державного підприємства «Санаторій «Лермонтовський» про визнання спільною власністю будівель та споруд, які розташовані за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2.

Відповідач звертає увагу на те, що відмовляючи у задоволенні зазначеного позову господарський суд зазначив про відсутність погодження (дозволу) власника об'єкту нерухомого майна (суб'єкта управління об'єктами державної власності) - Фонду державного майна України на проведення Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» у період з 2003 по 2015 років ремонтних робіт та поліпшень у будівлях та спорудах, які розташовані за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2.

При цьому, судом зазначено, що з прийняттям рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2011, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 і постанови Вищого господарського суду України у справі № 9/17-4164-2011, Санаторій «Лермонтовський» був обізнаний про те, що будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, належать до державної власності, а отже, і дозвіл на проведення певних ремонтних робіт та поліпшення вказаних об'єктів слід було отримувати від Фонду державного майна України.

З огляду на наведене, Центр «Одеський» наголошує, що спірні котли та газове обладнання як об'єкти, що виникли в результаті виконання робіт з реконструкції котельні та відповідного обладнання, які самі по собі були незаконними. Адже з 14.02.2012 всі будівлі та споруди майнового комплексу санаторію остаточно були повернуті у державну власність з прийняттям постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі № 9/17-4164-2011, і для проведення таких робіт слід було отримувати дозвіл від Фонду державного майна України. А відтак, на думку Відповідача, оскільки Позивач свідомо, діючи на власний страх і ризик, здійснював поліпшення чужого майна - котельні, його поведінка є явно недобросовісною, а він не може претендувати на повернення йому результатів таких робіт.

Окрім того, Центр «Одеський» звертає увагу на те, що Господарський суд міста Києва в рішенні від 11.11.2015 у справі № 916/3633/15 дійшов висновку, що представлені Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» документи щодо проведення ремонтних робіт у санаторії «Лермонтовський» не свідчать про вчинення вказаною особою невід'ємних поліпшень спірного об'єкту та не вказують на наявність підстав для визнання будівель та споруд, які розташовані за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, спільною власністю Міністерства юстиції України та Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

При цьому, судом зауважено, що надані Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на підтвердження вчинення невід'ємних поліпшень будівель та споруд договори, зокрема, від 06.08.2013 № 50М, не вказують про проведення невід'ємних поліпшень спірного об'єкту, оскільки визначені роботи стосуються проведення поточних робіт та не опосередковують певних поліпшень, які були б невід'ємними від будівель та споруд.

Позиція Центру «Одеський» також полягає тому, що Позивачем обрано неправильний спосіб захисту свого права.

Відповідач зазначає, що Санаторій «Лермонтовський», згідно із обставинами викладеними у позовній заяві, звернувся до суду із позовом про витребування спірного майна, яке, за його твердженням, перейшло у незаконне володіння Відповідача внаслідок передачі на відповідальне зберігання за результатами вчинення виконавчих дій з опису та арешту рухомого майна державним виконавцем. При цьому, Позивач вказує на визнання цих дій державного виконавця незаконними і визнання недійсною та скасування Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019 ухвалою Господарського суду Одеської області про часткове задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх. №2-518/19 від 04.02.2019) від 14.02.2019 у справі № 916/2615/15, в частині, що залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019. Внаслідок чого, враховуючи принцип обов'язковості судових рішень, Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу належне йому рухоме майно.

Отже, на думку Відповідача, правовідносини, що виникли між сторонами у справі та державним виконавцем стосовно спірного рухомого майна регулюються статтями 56, 58, 66 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, в редакції, що діяла станом на 25.01.2019, які визначають правовий режим переданого на зберігання майна боржника, зокрема, при його виселенні.

При цьому, за твердженням Відповідача, наявність між сторонами зобов'язальних відносин зі зберігання описаного майна, про що Санаторієм «Лермонтовський» прямо зазначається в позовній заяві, виключає можливість захисту порушених прав Позивача шляхом витребування спірного майна. Адже такий спосіб судового захисту не є належним та ефективним, оскільки порушує правовий режим спірного майна, визначений статтями 56, 58, 66 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

На думку Відповідача, належним способом захисту прав Позивача на повернення у його фактичне володіння рухомого майна, описаного та арештованого 25.01.2019, є пред'явлення в рамках окремого позовного провадження відповідних вимог до державного виконавця та зберігача майна або ж вимог про відшкодування шкоди вразі неможливості з тих чи інших причин повернення такого майна в натурі. А зберігачем майна, описаного та арештованого згідно із постановою від 25.01.2019, є фізична особа ОСОБА_3 , а не Відповідач.

Крім того, Відповідач окремо зазначає, що спірне майно відсутнє в Постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019.

Третя особа - ОСОБА_1 не забезпечила явку свого повноважного представника до судового засідання. Подала Клопотання про розгляд справи по суті за відсутності заявника від 15.09.2021 (вхід. від 22.09.2021 № 25114/21) у якому просила здійснювати розгляд справи за її відсутності та при винесенні рішення врахувати її пояснення від 21.06.2021.

У Поясненнях третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача від 21.06.2021 (вхід. 23.06.2021 № 16928/21) ОСОБА_1 повідомила, що вона є волонтером-парамедиком та членом кількох громадських організацій. Членами волонтерського руху постійно забезпечуються потреби військових частини, медичних військових закладів, профільних госпіталів, санаторіїв тощо в матеріально-технічному забезпеченні. З цією метою до волонтерів постійно звертаються небайдужі громадяни, підприємці, комерційні організації для безоплатної передачі тих чи інших матеріальних цінностей на потреби ЗСУ.

ОСОБА_1 зазначає, що в 2017 році, перебуваючи на передовій, громадянин ОСОБА_4 звернувся до волонтерських організацій з ініціативою передати потребуючим військовим частинам, з'єднанням, газоспоживаюче обладнання, котли, в зв'язку з чим було вирішено тимчасово закріпити таке майно за нею, про що було складено відповідний акт. Разом зі складенням акту ОСОБА_4 передав копії документів на вказані котли.

В травні 2019 року до громадських волонтерських організації надійшов запит про потребу комплектування котельні Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» в м. Одеса газоспоживаючим обладнанням, у відповідь було запропоновано передані громадянином ОСОБА_4 котли, які, як з'ясувалося, підходили під потреби відповідача.

Для оформлення переходу прав на вказане майно між ОСОБА_1 та відповідачем 29.05.2019 було укладено договір тимчасового безоплатного користування майном з актом приймання-передачі (долучений відповідачем до пояснень від 24.03.2021).

Питаннями фактичної передачі майна, його транспортуванням тощо ОСОБА_1 особисто не опікувалася, ними займалися інші волонтери та представники Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський», інших органів ЗСУ та МО.

Враховуючи, що майно використовується відповідачем за призначенням в інтересах, що відповідають профілю його діяльності, підстав для вимог про повернення такого майна ні ОСОБА_1 , ні її волонтери-побратими не вбачають.

Стосовно іншого рухомого майна, щодо якого пред'явлено позов, ОСОБА_1 не може надати жодних пояснень по суті.

ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні позову Санаторію «Лермонтовський».

Третя особа - Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційної частини району не забезпечила явку свого повноважного представника до судового засідання.

У Поясненнях від 02.07.2021 (вхід. від 05.07.2021 № 17922/21) третя особа зазначає, що газову котельну Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» передано на утримання та експлуатацію до Будинкоуправління № 2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини району на підставі наказу начальника КЕВ м. Одеси від 02.07.2020 № 203. Пункт споживання за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2 був включений до заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 01.10.2020.

За період перебування котельні на утриманні Будинкоуправління № 2 ним було замовлено необхідні роботи/послуги, придбано відповідне обладнання для безпечної експлуатації котельні та вузла обліку газу. Копії договорів з ТОВ «ОБЛТЕПЛО» надавалися у відповідь на адвокатський запит представника Відповідача та були долучені до матеріалів справи.

Враховую вищевикладене, третя особа просить розгляд справи № 916/28/21 здійснювати за відсутності представника Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційної частини району і у задоволенні позову відмовити в зв'язку з безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, прийнятою за результатами перегляду ухвали Господарського суду Одеської області про часткове задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх. №2-518/19 від 04.02.2019) від 14.02.2019 у справі № 916/2615/15, встановлені наступні обставини.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2015 у справі № 916/2615/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2016, позов Державного підприємства «Санаторій «Лермонтовський» задоволено частково, а саме: виселено Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з займаних будівель та споруд, що знаходяться у м. Одесі по пров. Лермонтовському, 2: літера „В"- лікувальний корпус; літера „Г"- гуртожиток та пральня; літера „Д"- корпус №2; літера „Е, Е1, Е2"- корпус №1; літера „Ж"- корпус № 5; літера „З,М"- грязелікарня; літера „Н"- котельна; літера „О"- майстерня; літера „Л"- сушка; літера „И"- клуб та поліклініка; літера „Й"- кінобудка; літера „ЬІ"- естрада; літера „X"- бібліотека та перукарня; літера „П"- водонапірна башта; літера „С"- їдальня; літера „Р, Ю"- адмін. корпус; літера „Я, Я1"- експериментально-монтажний цех; літера „Т"- дитячий садок та аптека; літера „Ф, Э, Щ"- житлові; літера „Ш"- радонова лабораторія; літера „Ч"- приймальне відділення; літера „У"- корпус №4; №1, 2, 26, 36 - кіоски; №10, 31, „Ц"- трансформаторні будки; №24 - газобалонна; №11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; №25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; №32 - гараж; №3, 17, 18, 21, 22 - навіси; №19 - душова літня; №20, 9 - убиральні; №35- танцювальний майданчик; №37 - спортивний майданчик; №38 - метео-майданчик; №ІІІ-VIII- оранжерея; №І - мостіння; №39-47 - ворота; №48-52 - забори; № 29 - резервні запаси води; №11 - бетонний борт; №ІХ - фонтан; №Х-ХХІХ - грязеві басейни; в решті позову відмовлено.

05.11.2015 на виконання вказаного судового рішення Господарським судом Одеської області був виданий наказ про його примусове виконання щодо виселення Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з вищезазначених будівель та споруд, що знаходяться у м. Одесі по пров. Лермонтовському, 2.

Відповідно до акту б/н від 25.01.2019, складеного заступником начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламахою В.В., вимоги наказу Господарського суду Одеської області № 916/2615/15 від 05.11.2015 виконано у повному обсязі шляхом виселення Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з зазначених у виконавчому документі приміщень.

В цей же день заступником начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламахою В.В. було прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою також визначено відповідального зберігача - Лубашева Іллю Сергійовича.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 916/2615/15 ухвалу Господарського суду Одеської області про часткове задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх.№2-518/19 від 04.02.2019) від 14.02.2019 скасовано в частині зобов'язання державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламаху В.В. повернути Дочірньому підприємству «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» все майно, перелічене в постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019. В решті ухвалу Господарського суду Одеської області про часткове задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх.№2-518/19 від 04.02.2019) від 14.02.2019 - залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Одеської області про часткове задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх. №2-518/19 від 04.02.2019) від 14.02.2019 у справі № 916/2615/15, в частині, що залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, визнано незаконними дії державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламахи Вадима Володимировича щодо прийняття Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019. Визнано незаконною бездіяльність державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламахи Вадима Володимировича, щодо недопущення боржника - Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до проведення виконавчих дій, щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05.11.2015 № 916/2615/15 про виселення Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

А також, визнано недійсною та скасовано Постанову державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламахи Вадима Володимировича від 25.01.2019 про опис та арешт майна (коштів) боржника прийняту при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області від 05.11.2015 № 916/2615/15.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Відповідно до частини першої статті 316, частини першої статті 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною першою статті 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей. Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (пункти 35, 36 постанови Верховного Суду від 27.08.2019 № 925/366/18).

На підтвердження свого права власності Позивачем надані копії: Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 від 24.04.2018 на автомобіль марки ГАЗ, модель 2705, тип ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2003; Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 від 29.03.2003 на автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель SHARAN, рік випуску 2003, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_13 , тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ ПАСАЖИРСЬКИЙ, реєстраційний № НОМЕР_8 . /т. І а.с. 47,49/.

Позивачем також надано лист РЦС ГСЦ МВС в Одеській області від 31.12.2020 № 31/15-321-аз, у якому повідомляється, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів за Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», код ЕДРПОУ 32432486 станом на теперішній час значяться на обліку наступні транспортні засоби: 29.05.2003 в РЕВ № 1 м. Одеси зареєстровано автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN, номер кузова НОМЕР_13 , 2003 р.в., закріплено н/з НОМЕР_8 , видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_12 ; 03.06.2003 в РЕВ № 1 м. Одеси зареєстровано автомобіль ГАЗ 2705 242, номер кузова НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_1 , 2003 р.в., закріплено н/з НОМЕР_3 , видано свідоцтво НОМЕР_9 . /т. ІІІ а.с. 81/.

Отже, Позивачем підтверджено наявність у нього права власності на два автомобілі, а саме: VOLKSWAGEN SHARAN (номерний знак НОМЕР_8 ) і ГАЗ 2705 (номерний знак НОМЕР_3 ).

Також Позивачем надано Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_11 від 24.10.1998 на автомобіль марки ГАЗ, модель 31022, рік випуску 1995, шасі (рама) № НОМЕР_4 , кузов (коляска) № НОМЕР_5 , тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ, реєстраційний № НОМЕР_6 . В якому власником зазначено Одеське дочірнє підприємство ЗАТ ЛОЗ ПСУ «Укрпрофоздоровниця» з кодом ЄДРПОУ 02659565. /т. І а.с. 48/.

У пункті 1.3 Статуту Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», затвердженого Загальними зборами Акціонерів 04.10.2006, протокол № Зб-12/10, вказано, що підприємство є правонаступником Одеського дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» стосовно цивільно-правових відносин, що виникли в результаті діяльності філії Одеського дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Клінічний санаторій «Лермонтовський». /т І а.с. 34-46/.

Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у пункті 7.12 постанови від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, згідно із яким, статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

Як випливає з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.06.2021 щодо вказаного підприємства 30.09.2010 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням його банкрутом на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 14.09.2010 у справі №2-32/183-05-9149. А в графі витягу «дані про юридичних осіб-правонаступників» щодо цієї юридичної особи зазначено: «відомості відсутні». /т. ІІІ а.с. 112-117/.

А у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом 03.06.2021 щодо Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 32432486) в графі «дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» зазначено: «відомості відсутні». /т. ІІІ а.с. 118-127/.

Судом встановлено, що Загальними зборами Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» прийнято рішення «Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 22.01.2003 № 3/1, протокол № 3. Відповідно до підпункту 1.27 пункту 1 якого, прийнято рішення реорганізувати шляхом виділення Філії «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Одеського дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». /т. ІІІ а.с. 37-48/.

Також, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 рішення від 22.01.2003 № 3/1, вирішено ліквідувати Одеське дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Пунктом 11 рішення від 22.01.2003 № 3/1 доручено Правлінню ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» здійснити перерозподіл майна, активів та пасивів ліквідованих дочірніх підприємств та представництв, а також здійснити ліквідацію та реєстрацію у встановленому порядку.

Отже, фактично щодо Одеського дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» було розпочато дві процедури ліквідації. А саме, власником у 2003 році, і судова, в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII, яку було завершено.

При цьому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2010 у справі № 2-32/183-05-9149 постановлено, зокрема, ліквідувати та припинити юридичну особу Одеське дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Зобов'язано ліквідатора провести заходи щодо ліквідації підприємства, забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання у відповідності з частиною другою статті 34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», про що повідомити суд.

Слід зазначити, що ані норми частини першої статті 34 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 № 887-XII, які діяли на момент ухвалення Загальними зборами Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» рішення «Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 22.01.2003 № 3/1, ані норми частини першої статті 104 Цивільного кодексу України та частини другої статті 32 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII, які діяли на момент постановлення ухвали Господарського суду Одеської області від 14.09.2010 у справі № 2-32/183-05-9149, не передбачали будь-якого правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків ліквідованої юридичної особи.

А відтак, Санаторій «Лермонтовський» не може бути правонаступником Одеського дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» внаслідок його припинення в силу закону.

У даному випадку, з огляду на зміст пункту 11 рішення Загальних зборів Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 22.01.2003 № 3/1, можливим є передання основних засобів (перерозподіл майна) засновником від однієї юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, до новоствореного підприємства.

Позивачем надано Акт прийому-передачі майна цілісного майнового комплексу дочірньому підприємству «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» Одеським дочірнім підприємством ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 24.04.2003. /т. ІІІ а.с. 49-50/.

У цьому Акті від 24.04.2003 зазначено, що відповідно до рішення загальних зборів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 22.01.2003 «Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», Одеське дочірнє підприємство ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» передає, а дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» приймає у володіння і користування майно, без права прийняття рішення про відчуження основних засобів, що належать на праві власності ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», інших активів, зобов'язань, власного капіталу і складає цілісний майновий комплекс - дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Лермонтовський» за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, згідно з передаточним балансом станом на 31.03.2003 та додатками № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23. Загальна вартість основних засобів, інших активів та капіталу, інших зобов'язань складає валюту балансу 9 056 700,00 грн.

Позивачем також надано Передаточний баланс на 01 квітня 2003 року, складений та підписаний керівниками та головними бухгалтерами Одеського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та ДП ««Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». /т. ІІІ а.с. 51-80/.

Як вбачається з Акта приймання-передачі до рядків балансу 030, 031, 032 на 01 квітня 2003 року по санаторію «Лермонтовський», були передані, зокрема, транспортні засоби з остаточною вартістю 178 600,00 грн. При цьому, у вказаному акті приймання-передачі відсутня будь-яка інформація про передачу Позивачу певних транспортних засобів визначених індивідуальними ознаками, зокрема, й автомобіля ГАЗ, модель 31022, рік випуску 1995, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Слід зазначити, що відповідно до пункту 3 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, у редакції, яка діяла на момент складання Передаточного балансу на 01 квітня 2003 року, державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції МВС з метою контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів встановленим в Україні вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням вимог законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення інших обов'язкових платежів, використання транспортних засобів в умовах воєнного та надзвичайного стану, а також для забезпечення їх обліку та попередження протиправних дій щодо них.

Пунктом 35 вказаних Правил, у редакції станом на 01.04.2003, встановлено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема, у разі зміни їх власника. Транспортні засоби, що у зв'язку з ліквідацією юридичної особи передаються іншим юридичним або фізичним особам, перереєстровуються на підставі копії рішення про ліквідацію, прийнятого власником або судом, засвідченої в установленому порядку, та свідоцтва про реєстрацію.

Аналогічні положення містяться у пунктах 33, 34 чинного Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1371.

Позивачем не надано суду доказів переходу до нього права власності від ліквідованого Одеського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на автомобіль марки ГАЗ, модель 31022, рік випуску 1995, шасі (рама) № НОМЕР_4 , кузов (коляска) № НОМЕР_5 , тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ, реєстраційний № НОМЕР_17 . Не є такими доказами рішення Загальних зборів Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 22.01.2003 № 3/1, Акт прийому-передачі майна цілісного майнового комплексу дочірньому підприємству «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» Одеським дочірнім підприємством ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 24.04.2003 та Передаточний баланс на 01 квітня 2003 року, адже вони не містять жодних відомостей про волевиявлення власника майна про передачу Позивачу на будь-якому праві саме цього транспортного засобу.

Крім того, Позивачем не надано доказів здійснення перереєстрації зазначеного транспортного засобу відповідно до пункту 35 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, або ж до пунктів 33, 34 чинного Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1371.

Отже, Позивачем не доведено наявність в нього права власності на автомобіль марки ГАЗ, модель 31022, рік випуску 1995, шасі (рама) № НОМЕР_4 , кузов (коляска) № НОМЕР_5 , тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ, реєстраційний № НОМЕР_6 .

Суд не приймає довід Позивача про передачу його майна на відповідальне зберігання Відповідачу, з огляду на наступне.

Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.

Згідно із пунктом 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у редакції наказу від 29.09.2016 № 2832/5, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані, зокрема, прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі-зберігач). А також, відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.

Отже, вказаною нормою передбачено можливість призначення зберігачем майна боржника лише фізичної особи, яка й має такі специфічні ознаки як прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, паспортні данні, можливість нести кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.

Як випливає зі змісту Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019 державним виконавцем призначено відповідальним зберігачем та попереджено про кримінальну відповідальність ОСОБА_3 саме як фізичну особу. /т. І а.с. 105-187/

Зазначення в Заяві ОСОБА_3 від 25.01.2019 його посади, а саме, ТВО начальника Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський», не впливає на обставину призначення його як фізичної особи зберігачем майна боржника. Крім того, у самій заяві ОСОБА_3 просив передати саме йому, а не Центру «Одеський», на відповідальне зберігання рухоме майно описане при виконанні наказу № 916/2615/15 від 05.11.2015, виданого Господарським судом Одеської області. Також, ОСОБА_3 зазначив, що про кримінальну відповідальність попереджений. Тобто ОСОБА_3 діяв від свого імені як фізична особа. /т. І а.с. 188/.

Вказані обставини також підтверджуються Заявою свідка ОСОБА_3 від 03.06.2021, в якій він повідомляє, що в рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05.11.2015 № 916/2615/15 державним виконавцем були проведені виконавчі дій з опису та арешту рухомого майна боржника. Рухоме майно, яке було описано та арештовано на підставі постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019, винесеної заступником начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламаха В.В., було передане на відповідальне зберігання йому, ОСОБА_3 , як фізичній особі. При прийнятті описаного та арештованого майна на відповідальне зберігання він, ОСОБА_3 , не діяв як представник стягувача, Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «ОДЕСЬКИЙ», чи будь-яких інших юридичних осіб. /т. ІІІ а.с. 111/.

Окрім того, у листі від 03.06.2021 Перший приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі зазначає, що в рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05.11.2015 № 916/2615/15 було проведено опис та арешт рухомого майна боржника з передачею його на відповідальне зберігання фізичній особі - ОСОБА_3 . Рухоме майно, яке було описано та арештовано на підставі постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019, винесеної заступником начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламаха В.В., було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 як іншій особі визначеній державним виконавцем, а не як представнику стягувача. В рамках цього виконавчого провадження рішень (постанов) про передачу майна на зберігання іншому зберігачу не приймалося. /т. ІІІ а.с. 128/.

Слід зазначити, що у Постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019 з майна, яке просить витребувати Позивач, наявний лише автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN (номерний знак НОМЕР_8 ). /т. І а.с. а.с. 173/.

Підстави для зберігання ОСОБА_3 автомобілів ГАЗ 2705 (номерний знак НОМЕР_3 ) і ГАЗ, модель 31022 (номерний знак НОМЕР_6 ), які не зазначені у Постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019, судом не встановлені.

Судом встановлено, що між ОСОБА_6 та Центром медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» укладено Договір про надання послуг зберігання транспорту (стоянки) від 10.05.2019. /т. ІІ а.с. 159-161/.

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 Договору про надання послуг зберігання транспорту (стоянки) від 10.05.2019 Виконавець (Центр «Одеський») зобов'язується надати Замовнику ( ОСОБА_3 ) на своїй території за адресою: 65014, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, місце для зберігання (стоянки) автомашин: 1. VOLKSWAGEN SHARAN; 2. ГАЗ 310221; 3. ГАЗ 2705 (газель) (надалі іменується «Майно»), здійснювати охорону вказаних автомобілів своїми силами засобами за весь час знаходження автомобіля на стоянці, починаючи з 10.05.2019. Вартість послуги зберігання транспорту становить: 30 грн. - за один автомобіль за одну добу, відповідно 90 грн. за три автомобілі за одну добу.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 Договору про надання послуг зберігання транспорту (стоянки) від 10.05.2019 передача Мана здійснюється за Актом прийому-передачі, який є Додатком № 1 до цього Договору. Акт-приймання-передачі підписується уповноваженими особами Замовника і Виконавця. Його підписання свідчить про передачу Майна на зберігання Виконавцю. Майно вважається поверненим Замовнику Виконавцем з моменту підписання Акту приймання-передачі представниками сторін.

На виконання вказаного договору його сторонами було складено Акт приймання-передачі від 10.05.2019, відповідно до якого, Замовник належним чином передав, а Виконавець прийняв майно: 1. VOLKSWAGEN SHARAN; 2. ГАЗ 310221; 3. ГАЗ 2705 (газель). /т. ІІ а.с. 161/.

Суд не приймає довід Позивача про те, що Договір про надання послуг зберігання транспорту (стоянки) від 10.05.2019 є фіктивним та підписаним «заднім числом» без його фактичного виконання, оскільки на підтвердження цих обставин Санаторієм «Лермонтовський» не надано жодних належних та допустимих доказів. Окрім того, суд доходить до цього висновку з огляду на презумпцію правомірності правочину, встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України, згідно із якою, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

18.05.2021 між Центром «Одеський» і ОСОБА_3 укладено Угоду про розірвання договору про надання послуг зберігання транспорту (стоянки) від 10 травня 2019 р. /т. ІІІ а.с. 108/.

Згідно із пунктами 1, 2 вказаної Угоди сторони домовились розірвати з 18 травня 2021 року укладений між ними Договір про надання послуг зберігання транспорту (стоянки) від 10.05.2019 на умовах якого Виконавцю передано на зберігання автомашини: VOLKSWAGEN SHARAN, ГАЗ 310221, ГАЗ 2705 (газель), а також повернути ці автомашини Замовнику в день укладення цієї угоди за актом приймання-передачі (додаток 1 до угоди).

На виконання вказаної Угоди її сторонами було складено Акт приймання-передачі від 18.05.2021, відповідно до якого Виконавець належним чином передав, а Замовник належним чином прийняв автомашини: VOLKSWAGEN SHARAN, ГАЗ 310221, ГАЗ 2705 (газель). /т. ІІІ а.с. 109/.

Вказані обставини також підтверджуються Заявою свідка ОСОБА_3 від 03.06.2021, в якій він повідомляє, що 18 травня 2021 року договір про надання послуг зберігання транспорту (стоянки) від 10.05.2019 року, укладений між ним, як Замовником, та Центром медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський», як Виконавцем, було розірвано, транспортні засоби (автомашини) Volkswagen Sharan, ГАЗ 310221, ГАЗ 2705 (газель) було повернуто йому у фактичне володіння, про що складено відповідний акт приймання-передачі. Отже, з 18 травня 2021 року транспортні засоби (автомашини) ОСОБА_7 , ГАЗ 310221, ГАЗ 2705 (газель) на території Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» за адресою: 65014, місто Одеса, провулок Лермонтовський, 2, не знаходяться, у фактичному володінні Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» не перебувають, а зберігаються ним, ОСОБА_6 , в іншому місці. /т. ІІІ а.с. 111/.

Отже автомобілі, про витребування яких заявлені позовні вимоги, станом на момент ухвалення рішення знаходяться у володінні ОСОБА_6 , а не Центру «Одеський».

Ця обставина не спростовується, наданими Санаторієм «Лермонтовський» до позовної заяви фотографіями, адже з їх змісту неможливо ідентифікувати, де саме розміщено авто, чи розміщене воно на території Відповідача, кому саме належить авто, дату та час зйомки. Тобто, з наданих Позивачем доказів у вигляді фото неможливо встановити належність автомобілів на світлинах Санаторію «Лермонтовський» та дійсне перебування їх на території Відповідача.

Також, обставинна знаходження спірних автомобілів у володінні ОСОБА_6 , не спростовується й відеозаписом поданим Позивачем разом із Клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи від 09.03.2021, адже він датований від 02.03.2021. При цьому, як випливає зі змісту долученому до матеріалів справи відеозапису від 08.06.2021, наданого Відповідачем разом із Клопотанням про поновлення строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи від 10.06.2021, зробленому заступником начальника Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» Скоробогатським В.Д., було зафіксовано, що на тому самому місці де знаходилися транспортні засоби, на які вказує Позивач у своєму відеозаписі від 02.03.2021, автомашин Volkswagen Sharan, ГАЗ 310221, ГАЗ 2705 (газель) не виявлено.

Окрім того, як випливає з довідки комісії з інвентаризації Центру «Одеський» від 19.05.2021 за результатами інвентаризації автотранспортних засобів, що перебувають на зберіганні/користуванні/у власності Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський», після огляду території, будівель та споруд Центру, в тому числі гаражів, ангарів для зберігання транспорту, автомашин Volkswagen Sharan, ГАЗ 310221, ГАЗ 2705 (газель) не виявлено. /т. ІІІ а.с. 110/.

Отже, Позивачем не доведено наявність спірного майна (автомобілів) в натурі у незаконному володінні Відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні віндикаційного позову.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про відмову в позові в частині вимог про витребування із чужого незаконного володіння Відповідача на користь Позивача рухомого майна:

1) Автомобіль марки ГАЗ, модель 2705, тип ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2003 - 1 шт.;

2) Автомобіль марки ГАЗ, модель 31022, рік випуску 1995, шасі (рама) № НОМЕР_4 , кузов (коляска) № НОМЕР_5 , тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ, реєстраційний № НОМЕР_6 - 1 шт.;

3) Автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель SHARAN, рік випуску 2003, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_7 , тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ ПАСАЖИРСЬКИЙ, реєстраційний № НОМЕР_8 - 1 шт.

Щодо позовних вимог про витребування із чужого незаконного володіння Відповідача котлів ADІSA ADI LT потужністю 695 кВт, ADІSA ADI НT потужністю 695 кВт, лічильника газу КУРС-01-G100-А3-ЛП dy 100мм, а також іншого газового обладнання, слід зазначити наступне.

Судом встановлені наступні обставини.

01.04.2013 між Санаторієм «Лермонтовський» та ТОВ «Вікол» укладено Договір на виконання підрядних робіт № 53. Згідно із пунктом 1.1 цього договору Замовник (Позивач) доручає, а Генпідрядник (ТОВ «Вікол») бере на себе зобов'язання виконання сантехнічних робіт по встановленню котла за адресою: 65014, м. Одеса, Лермонтовський провулок, 2. /т. І а.с. 50-55/.

Пунктами 2.1, 2.4 Договору на виконання підрядних робіт від 01.04.2013 № 53 встановлено, що вартість та обсяг робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною Договору, та складає 33 716,40 грн., в тому числі ПДВ 20 % в сумі 6 743,28 грн. Розрахунки між сторонами здійснюються за фактично виконаний обсяг робіт за договірними цінами щомісяця на підставі рахунку, що виставляється згідно з актами виконаних робіт (форма № КБ-2в, форма КБ-З), підписаних сторонами.

Пунктом 7.1 Договору на виконання підрядних робіт від 01.04.2013 № 53 передбачено, що роботи вважаються виконаними після підписання Замовником і Підрядником акту виконаних робіт за формою № КБ-2в, формою № КБ-3.

Відповідно до Графіку виконання робіт до договору № 53 від « 01» квітня 2013 р. будівельні роботи повинні бути виконані у період з 04.04.2013 по 31.05.2013.

А згідно із Графіком фінансування до договору № 53 від « 01» квітня 2013 р. сума у розмірі 33 716,40 грн. підлягала сплаті у період з 20.05.2013 по 20.09.2013.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження реалізації Договору на виконання підрядних робіт від 01.04.2013 № 53, зокрема документів, складання яких передбачено його умовами, а саме: кошторисної документації; актів виконаних робіт (форма № КБ-2в, форма № КБ-3); доказів оплати (платіжні доручення, виписки з рахунків тощо). Окрім того, зі змісту цього договору не можливо визначити про встановлення якого саме котла йдеться та чи стосується він предмету спору.

22.04.2013 між Санаторієм «Лермонтовський» та Приватним підприємством «Спеціальні технології» укладено Договір на розробку проекту № 03 П. Згідно із пунктом 1.1 цього договору Замовник (Позивач) доручає, а Підрядник (ПП «Спеціальні технології») приймає на себе зобов'язання провести розробку робочого проекту реконструкції котельні і створення технічної документації для капітального ремонту теплотрас санаторію «Лермонтовський», за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2. /т. І а.с. 56-59/.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору на розробку проекту від 22.04.2013 № 03 П передбачено, що обсяг, характер та вартість робіт, які доручаються Підряднику, Робіт за цим Договором, визначається Кошторисом (Додаток № 1 до Договору) і становить 97 631,21 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 16 271,87 грн. Ця ціна є твердою та зміні не підлягає. Замовник зобов'язується протягом трьох банківських днів з дня підписання Договору здійснити передоплату у розмірі 97 763,21 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 16 271,87 грн.

Пунктом 3.4 Договору на розробку проекту від 22.04.2013 № 03 П встановлено, що передача робіт Підрядником Замовнику здійснюється за Актом здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно із пунктами 5.1, 5.2 Договору на розробку проекту від 22.04.2013 № 03 П строк виконання Підрядником робіт за цим договором становить 30 календарних днів з моменту перерахування Замовником передоплати, відповідно до пункту 2.2. Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 28.02.2014, за умови повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Позивачем не надано Актів здачі-приймання виконаних робіт, складання яких передбачено пунктом 3.4 Договору на розробку проекту від 22.04.2013 № 03 П.

Однак, суд не приймає довід Відповідача про те, що за відсутності актів приймання-передачі виконаних робіт за цим договором, відсутні й будь-які підстави вважати його виконаним. Адже наявний результат виконання цього договору, а саме, розроблений ПП «Спеціальні технології» Робочий проект «Реконструкція котельні санаторію «Лермонтовський» за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2. Мережі газопостачання, м. Одеса - 2013 р.». /т. І а.с. 64-69/.

Як випливає зі змісту вказаного Робочого проекту, у зв'язку з реконструкцією котельні, заміною котлів та перенесенням котельні за адресою: пров. Лермонтовський, 2, цим проектом передбачено демонтування існуючого вузлу обліку газу з лічильником газу ЛГК, встановлення низького тиску в приміщенні котельні, що демонтується, та встановлення запроектованого вузлу обліку газу з лічильником газу КУРС-01 на газопроводі середнього тиску в металевій шафі, що обігрівається. Інша частина вимірювального комплексу (джерело живлення, інтерфейс, GS) монтуються в блоці монтажному БМ-50 та розташовується в опалюваному приміщенні.

Обладнання, що демонтується: котел водогрійний «Е-1-0,9» (Qmax = 88,2 куб.м/год) - 2 шт.; котел водогрійний «ВК-21» (Qmax = 144,1 куб.м/год) - 1 шт.

Запроектоване обладнання: «ADI LT» потужністю 695 кВт-год (Qmax = 88,32 куб. м/год при КПД-93%) - 1 шт.; «ADI HT» потужністю 695 кВт-год (Qmax = 88,32 куб. м/год при КПД-93%) - 1 шт.

Також складовою Робочого проекту є «Специфікація обладнання» яка включає в себе: 1) Лічильник газу КУРС-01-G100-А3-ЛП dy 100мм - 1 шт.; 2) Електронний коректор об'єму газу з виходом на модем і зв'язком із диспетчерською АТ «Одесагаз» по виділеній лінії тип Флоукор-2 Р = 0,4 Мпа - 1 шт.; 3) Датчик температури тип ПТ - 1 шт.; 4) Фільтр газу dy 100 мм (вставка) ФГВ-1-100 - 1 шт.; 5) Кран кульовий сталевий фланцевий dy 80 мм КЗШС-41 нж - 2 шт.; 6) Кран кульовий сталевий фланцевий dy 50 мм КЗШС-41 нж - 2 шт.; 7) Фланець плоский приварний dy 100 мм/dy 80 мм ГОСТ 12820-80 - 2/4; 8) Фланець плоский приварний dy 50 мм ГОСТ 12820-80 - 2 шт.; 9) Манометр вимірювальний тип ОБМ-160 (межа вимірювань 0:4 кгс/кв.см) ГОСТ 2405-88 - 2 шт.; 10) Кран трьохходовий dy 15 мм тип 14м-1 - 3 шт.; 11) Вставка фланцева з труби електрозварної dy 100 мм; L = 320 мм ГОСТ 10705-80 - 1 шт.; 12) Бобишка для контрольного термометра - 1 шт.; 13) Кран трьохходовий до манометру dy 15 мм 11Б 18БК - 2 шт.; 14) Заглушка фланцева dy 50 мм ГОСТ 17380-83 - 2 шт.; 15) Перехід сталевий dy108/dy89 мм ГОСТ 17380-83 - 2 шт.; 16) Шафа металева з обігрівом (1900х1000х600) - 1 шт.; 17) Рама металева під шафу (1900х1000х600) - 1 шт.; 18) Кран кульовий різьбовий dy 15 мм - 2 шт.; 19) Перетворювач інтерфейсів ініціативний - 1 шт.

14.06.2013 ПАТ «Одесагаз» були видані Дочірньому підприємству «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Технічні умови (вих. № 01-22/617) для проведення реконструкції вузла обліку газу. /т. І а.с. 63/.

06.08.2013 між Санаторієм «Лермонтовський» та Приватним підприємством «Спеціальні технології» укладено Договором підряду № 50 М (літера «М» написана від руки нерозбірливо та може бути також прочитана як «Н»). /т. І а.с. 58-59/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Договору підряду від 06.08.2013 № 50 М Замовник (Позивач) доручає, а Підрядник (ПП «Спеціальні технології») приймає на себе виконання робіт «Монтаж та пуско-налагодженню котельні ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2. Обсяг, характер та вартість робіт, що доручаються Підряднику, визначається договірною ціною і становить 2 513 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 418 833,33 грн., в тому числі вартість монтажних робіт складає 2 353 270, 40 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 392 211,73 грн., вартість робіт пуско-налагодження 159 729,60 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 26 621,60 грн.

Пунктом 3.4 Договору підряду від 06.08.2013 № 50 М передбачено, що передача робіт Підрядником Замовнику здійснюється за Актом приймання виконаних робіт.

Згідно із пунктом 5.1 Договору підряду від 06.08.2013 № 50 М він набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2013, за умови повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Закінчення усіх робіт - протягом 60 робочих днів з моменту початку робіт.

Позивачем не надано доказів (документів) на підтвердження виконання Договору підряду від 06.08.2013 № 50 М, складання яких передбачено його умовами, а саме, Актів приймання виконаних робіт.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із абзацом другім частини першої статті 218 Цивільного кодексу України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

З огляду на вказані норми, не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у Цивільному кодексі України визначені прямо (частина друга статті 937, частина третя статті 949).

Аналогічних висновків дійшов й Верховний Суд у постанові від 12.11.2020 у справі № 642/3198/19.

А відтак, суд не приймає як недопустимий доказ заяву свідка ОСОБА_5 від 12.07.2021 щодо свідчень про обставини виконання Договору підряду від 06.08.2013 № 50 М. /т. V а.с. 16-17/.

Судом встановлено, що 01.12.2013 між ПП «Спеціальні технології» і Санаторієм «Лермонтовський» складено та підписано Акт приймання-передачі обладнання. /т. V а.с. 146/.

Цей Акт від 01.12.2013 складений про те, що ПП «Спеціальні технології» передало, а ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» прийняло наступне обладнання: 1) баки розширювальні круглі, місткість до 1,0 кв.м., вартість одиниці - 8 703,50 грн., кількість 2 шт., загальна вартість - 17 407,00 грн.; 2) водонагрівачі швидкісні в комплекті з запобіжним клапаном, манометром, трьоходовим краном, вентилем, поверхня нагріву до 12 кв.м., кількість 1 шт., вартістю 80 079,83 грн.; 3) горілка газова вихрова A.D.S. 53/87, кількість 2 шт., вартість одиниці - 48 591,25 грн., загальна вартість - 97 182,50 грн.; 4) клапан електромагнітний запобіжний газовий EVG NA діам. 100 мм, кількість 1 шт., вартістю 9 148,18 грн.; 5) комплект автоматики безпеки та регулювання режиму роботи котла A.D.S. 4V, 2 шт., вартість одиниці - 21 057,27 грн., загальна вартість - 42 114,54 грн.; 6) Котел ADI LT 750 водогрійний, продуктивність 0,695 МВт, кількість 1 шт., вартістю 646 054,55 грн.; 7) Котел ADI HT 750 водогрійний, продуктивність 0,695 МВт, кількість 1 шт., вартістю 646 054,55 грн., всього без ПДВ 1 538 041,15 грн., ПДВ - 307 608,23 грн., з ПДВ - 1 845,649,38 грн.

Вказаний Акт приймання-передачі обладнання від 01.12.2013 не містить посилання на договір чи іншу підставу для його складання. Однак, як випливає зі змісту листа ПП «Спеціальні технології» від 02.08.2021 № 27 цей акт та банківська виписка по рахунку НОМЕР_19 за період з 01.08.2013 по 30.10.2013, це все, що залишилось у підрядника після виконання робіт за Договором на розробку проекту від 22.04.2013 № 03 П і Договором підряду від 06.08.2013 № 50 М, а інші документи були знищені у зв'язку із закінченням строку їх зберігання.

Тобто, ПП «Спеціальні технології», як сторона за Договором підряду від 06.08.2013 № 50 М, так само як й інша його сторона - Позивач, ідентифікує цей Акт приймання-передачі обладнання від 01.12.2013 як документ складений на виконання вказаного договору.

Згідно із частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Акт приймання-передачі обладнання від 01.12.2013 відповідає ознакам первинного документа, оскільки, навіть за наявності неістотних недоліків, як-то посилання на конкретний договір, за відсутності інших договорів з цим контрагентом з таким саме предметом, ним фіксується здійснення господарської операції, а саме, отримання Позивачем як замовником за Договором підряду від 06.08.2013 № 50 М внаслідок його виконання певного майна з кількісними та вартісними характеристиками, зокрема, котлів ADI LT 750 та ADI HT 750.

Судом встановлено, що 23.10.2013 представниками ПАТ «Одесагаз» інженером-метрологом Галак А.В., ПП «Спеціальні технології» Шевченко С.А. та замовника - Санаторію «Лермонтовський» Савчено Р.В складено та підписано Акт приймання комерційного вузлу обліку газу, санаторій «Лермонтовський, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2. /т. І а.с. 69/.

Відповідно до Акта приймання комерційного вузлу обліку газу від 23.10.2013 для ознайомлення були надані наступні документи: 1) Проект вузлу обліку газу, дата видачі - 2013 р., виданий ПП «Спеціальні технології», погоджений ПАТ «Одесагаз»; 2) паспорт лічильника, дата видачі - 2013р., виданий заводом виробником; 3) паспорт коректора, дата видачі - 2013р., виданий заводом виробником; 4) паспорт фільтра, дата видачі - 2013р., виданий заводом виробником; 5) паспорта котлів, дата видачі - 2013р., видані заводом виробником; 6) Свідоцтва про повірку, дата видачі - 2013р., виданий Укр. ЦСМ.

При цьому, в Акті приймання комерційного вузлу обліку газу від 23.10.2013 вказано, що встановлено газоспоживаюче обладнання: котел «ADI LT» 695 кВт, котел «ADI HT» 695 кВт (Qmax = 160,64 куб. м/год).

Також в Акті приймання комерційного вузлу обліку газу від 23.10.2013 вказано про встановлення наступних засобів вимірювальної техніки: Лічильник газу КУРС-01-G100-А3, заводський номер 9333; Коректор Флоутек ТН 3-4, заводський номер 2-1961; Перетворювач тиску Р.р. 400 кПа, б/н; Термоперетворювач Pt100, заводський номер 1314; Фільтр ФГВ-1-100, б/н.

Згідно із вказаним Актом від 23.10.2013 вузол обліку відповідає вимогам, що ставляться до комерційних вузлів обліку, та прийнятий в експлуатацію як комерційний вузол обліку.

У листі Акціонерного товариства «Одесагаз» від 08.12.2020 № 21/17-379 вказується, що на підставі Технічних умов від 14.06.2013 № 01-22/617 була проведена реконструкція котельні санаторію «Лермонтовський», за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2. Під час реконструкції було встановлено 2 котли марки «ADI LT» та «ADL НТ» потужністю по 695 кВт кожен. Також було встановлено лічильник газу КУPC-01-G100-АЗ-ЛП. Замовником даних робіт був санаторій «Лермонтовський», розташований за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, за підписом старшого майстра Савченко Р.В. /т. І а.с. 60/.

Окрім того, у листі від 08.12.2020 № 21/17-379 АТ «Одесагаз» повідомляє, що 25.03.2016 та 30.03.3016 між ним та Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій Лермонтовський «ЗАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» були підписані Заяви про приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживач, що не є побутовим). 30.01.2019 на адресу ПАТ «Одесагаз» від ДП ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» «Клінічний санаторій «Лермонтовський» надійшла заява за підписом директора Антіпова Д.І. про зупинку дії договорів на постачання газу № 009168 та № 000073. Додані до цього листа вказані заяви-приєднання та лист Санаторію «Лермонтовський» від 30.01.2019 досліджені судом. /т. І а.с. 61, 62, 70/.

Як випливає з листа АТ «Одесагаз» від 24.12.2020 № 3508/35 до нього від Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський» не надходило жодного письмового звернення щодо укладення договору про розподіл природного газу, видачу технічних умов на приєднання до газорозподільних (або) газотранспортних систем, погодження проектної документації, переоформлення вузла обліку газу і газового обладнання, за адресою: Лермонтовський пров. 2. /т. І а.с. 71/.

Щодо доводу Відповідача та третьої особи - ОСОБА_1 про користування Центром «Одеський» котлами на підставі укладеного між ними Договору про тимчасове безоплатне користування майном від 29.05.2019, слід зазначити наступне.

У матеріалах справи наявний Договір про тимчасове безоплатне користування майном від 29.05.2019, укладений між ОСОБА_1 та Центром «Одеський». /т. ІІ а.с. 162-165/.

Згідно із пунктом 1.1 Договору про тимчасове безоплатне користування майном від 29.05.2019 Позичкодавець ( ОСОБА_1 ) зобов'язується передати Користувачеві (Центр «Одеський») у безоплатне тимчасове користування майно Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський», а саме: 1) Котел ADISA ADI LT потужністю 695 кВт (1 шт.); 2) Котел ADISA ADI HT потужністю 695 кВт (1 шт.); 3) Односпальне ліжко з матрацом (80 шт.); 4) Телевізор Romsat (64 шт.) (надалі «Майно»), а Користувач зобовязується повернути Майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3, 2.4 Договору про тимчасове безоплатне користування майном від 29.05.2019 передача Майна здійснюється за Актом прийому-передачі, який є Додатком № 1 до цього договору. Акт прийому-передачі підписується уповноваженими особами Позичкодавця і Користувача. Його підписання свідчить про передачу Майна у безоплатне користування Позичкодавцем. Строк, на який Майно надається у позичку, становить один календарний рік з моменту підписання договору. У випадку, якщо жодна із сторін не заявила про свій намір припинити дію цього договору не пізніше ніж за один місяць до дати закінчення строку користування Майном, договір вважається продовженим ще на один рік.

29.05.2019 ОСОБА_1 і Центром «Одеський» складено Акт приймання передачі до договору про тимчасове безоплатне користування майном № Б/Н від 29 травня 2019 р., згідно із яким, Позичкодавець належним чином передав, а Користувач прийняв майно: 1) Котел ADISA ADI LT потужністю 695 кВт (1 шт.); 2) Котел ADISA ADI HT потужністю 695 кВт (1 шт.); 3) Односпальне ліжко з матрацом (80 шт.); 4) Телевізор Romsat (64 шт.). /т. ІІ а.с. 165/.

Суд не приймає довід Позивача про те, що Договір про тимчасове безоплатне користування майном від 29.05.2019 є фіктивним та підписаним «заднім числом» без його фактичного виконання, оскільки на підтвердження цих обставин Санаторієм «Лермонтовський» не надано жодних належних та допустимих доказів. Окрім того, суд доходить до цього висновку з огляду на презумпцію правомірності правочину, встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України, згідно із якою, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ОСОБА_1 разом із Поясненнями третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача від 21.06.2021 надано суду копії наступних документів.

Копію Акта про передачу майна безоплатно (дарування) у власність від 14 березня 2017 року, згідно із яким, громадянин ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_20 ) (Сторона 1) подарував (передав безоплатно у власність) ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_21 ) (Сторона 2) для потреб волонтерського руху та матеріального забезпечення Збройних Сил України, військових частин наступне майно: Котел ADISA ADI HT 750 (695 кВт), s/n 30042918 - 1 шт.; Котел ADISA ADI LT 750 (695 кВт), s/n 30042912 - 1 шт. Майно вважається таким, що перейшло у власність Сторони 2 з моменту підписання Стороною 1 цього акту. Сторона 1 передала Стороні 2 до підписання цього акту копій документів, що підтверджують права Сторони 1 на майно: рахунок на оплату; видаткова накладна; квитанція до прибуткового касового ордера; сертифікати 1312CL5487 та 1312CL5488. /т. IV а.с. 73/.

Копію Рахунку на оплату № 00000248 від 11 грудня 2013 року, виставленого постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖСПЕЦБУД», вул. Чумакова, будинок 7, місто Армянськ, АР Крим, 96012, Україна, код за ЄДРПОУ 32611339, покупцю ОСОБА_4 , 3075211759, за товар: 1) ADISA ADI HT 750 (695 кВт), s/n 30042918 - 1 шт., ціна з ПДВ 170 962,00 грн.; 2) Котел ADISA ADI LT 750 (695 кВт), s/n 30042912 - 1 шт., ціна з ПДВ 170 962,00 грн., всього 341 924,00 грн., у тому числі ПДВ 56 987,33 грн. /т. IV а.с. 74/.

Копію Видаткової накладної № 00000248 від 11 грудня 2013 року, виданої постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖСПЕЦБУД», вул. Чумакова, будинок 7, місто Армянськ, АР Крим, 96012, Україна, код за ЄДРПОУ 32611339, покупцю ОСОБА_4 , 3075211759, на товар: 1) ADISA ADI HT 750 (695 кВт), s/n 30042918 - 1 шт., ціна з ПДВ 170 962,00 грн.; 2) Котел ADISA ADI LT 750 (695 кВт), s/n 30042912 - 1 шт., ціна з ПДВ 170 962,00 грн., всього 341 924,00 грн., у тому числі ПДВ 56 987,33 грн. Ця накладна підписана від постачальника Заітовим Р.А, з проставленням відбитку печатки ТОВ «МОНТАЖСПЕЦБУД», та від покупця в графі «Отримал (ла)» ОСОБА_4 /т. IV а.с. 75/.

Копію Квитанції до прибуткового касового ордера № 188 від 11 грудня 2013 р., виданої ТОВ «МОНТАЖСПЕЦБУД» про прийняття від ОСОБА_4 на підставі Рахунку на оплату № 00000248 від 11 грудня 2013 р. та Видаткової накладної № 00000248 від 11 грудня 2013 р. суми у розмірі 341 924,00 грн., у тому числі ПДВ 56 987,33 грн. /т. IV а.с. 76/.

Сертифікат № 1312CL5488 від 20.05.2010 на прилад ADI LT 475, торговельної марки ADISA. /т. IV а.с. 77/.

Сертифікат № 1312CL5487 від 20.05.2010 на прилад ADI HT 475, торговельної марки ADISA. /т. IV а.с. 78/.

Згідно із частиною шостою статті 91 Господарського процесуального кодексу України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Ухвалою суду від 13.07.2021 було задоволено клопотання Позивача про витребування доказів від 13.07.2021 (вх. № 18743/21). Зобов'язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 надати суду для огляду оригінали: акту про передачу майна безоплатно (дарування) у власність від 14.03.2017; рахунку на оплату № 00000248 від 11.12.2013; видаткової накладної № 00000248 від 11.12.2013; квитанції до прибуткового касового ордера № 188 від 11.12.2013; сертифікатів № 1312CL5488 та № 1312CL5487.

На виконання вказаної ухвали третя особа - ОСОБА_1 із супровідним листом від 21.07.2021 № 1100/07/21 надала до суду: 1) оригінальний примірник акту про передачу майна безоплатно (дарування) у власність від 14.03.2017; 2) копію рахунку на оплату № 00000248 від 11.12.2013; 3) копію видаткової накладної № 00000248 від 11.12.2013; 4) копію квитанції до прибуткового касового ордера № 188 від 11.12.2013. На наданих копіях документів наявний посвідчувальний напис «згідно з оригіналом ОСОБА_8 11.12.2013», проставлений підпис та відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖСПЕЦБУД», № 32611339, Україна, Автономна Республіка Крим, місто Армянськ.

При цьому, третьою особою ОСОБА_1 вказується на те, що оригінали документів, наданих в копіях, особисто в неї відсутні, оскільки громадянином ОСОБА_4 зі складанням акту від 14.03.2017 передавалися саме копії таких документів, засвідчені належним чином представника постачальника, про що зазначено як в самому акті, так і в її письмових поясненнях адресованих суду.

Отже, ухвалу суду від 13.07.2021 не виконано в частині надання оригіналів: Рахунку на оплату № 00000248 від 11.12.2013; Видаткової накладної № 00000248 від 11.12.2013; Квитанції до прибуткового касового ордера № 188 від 11.12.2013; сертифікатів № 1312CL5488 та № 1312CL5487.

При цьому, Позивач ставить під сумнів відповідність поданих копій оригіналам, оскільки, в них зазначається про формування та сплату 11.12.2013 ціни за товар з урахуванням ПДВ, у той час коли згідно із наявною в реєстрі платників ПДВ інформацією, що є загальнодоступним в мережі Інтернет, 17.01.2008 було анульовано реєстрацію ТОВ «МОНТАЖСПЕЦБУД» (код ЄДРПОУ 32611339) платником податку на додану вартість, підстава анулювання: анульовано за самостійним рішенням контролюючого органу, причина анулювання: надання декларацій про відсутність поставок. Тобто вказане товариство задекларувало відсутність поставок (здійснення відповідної діяльності), що оподатковуються ПДВ у період до 17.01.2008, і після цього не вчиняло дій для відновлення свого статусу платника ПДВ.

Окрім того, суд також ставить під сумнів відповідність поданих копій вказаних документів оригіналам, з огляду на наступне.

Відповідно до частин другої, третьої статті 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом. Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.

Згідно із частиною першою статті 40 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV, Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2013 за № 1109/23641, яка діяла станом на дату видачі Квитанції до прибуткового касового ордера № 188 від 11.12.2013, було установлено граничну суму розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 000,00 грн.

Отже, однократне, протягом одного дня, отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖСПЕЦБУД» від фізичної особи ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 341 924,00 грн., тобто в більшім розмірі ніж гранична сума встановлена для розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством, не відповідає чинному на той час законодавству.

Порушення постачальником законодавчо встановлених правил здійснення господарської діяльності, як-то, продаж товарів за ціною, що враховує ПДВ, без відповідної реєстрації платником цього податку, проведення розрахунків готівкою з порушенням визначених нормативів, не має своїм безумовним наслідком визнання недійсним правочину укладеного з покупцем та нечинними документів, якими оформлено цю операцію. Однак, такі порушення викликають обґрунтовані сумніви щодо реальності цієї господарської операції та дійсного оформлення відповідних первинних документів.

При цьому, суд і учасники процесу позбавлені можливості перевірки відомостей які містяться у копіях вищевказаних документів, адже зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ «МОНТАЖСПЕЦБУД» (код ЄДРПОУ 32611339) є адреса: вул. Чумакова, будинок 7, місто Армянськ, АР Крим, 96012, Україна. Тобто, ця юридична особа знаходиться на тимчасово окупованій території, визначення якої надано у статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, комунікація з якою є ускладненою.

Окрім того, суд і учасники процесу позбавлені можливості перевірки вказаних відомостей й шляхом отримання відповідних пояснень та документів від ОСОБА_4 , адже він загинув 28.09.2017 (по іншим даним 29.09.2017) на ділянці впс «Станично-Луганське» Луганського прикордонного загону. Інформація про цю обставину є загальнодоступною в мережі Інтернет, зокрема, на офіційному сайті Державної прикордонної служби України за посиланням https://dpsu.gov.ua/ua/dede-dmitro-vasilovich/, та не заперечується й сторонами.

З огляду на наведене, суд відповідно до частини шостої статті 91 Господарського процесуального кодексу України не бере до уваги копії наступних документів: Рахунку на оплату № 00000248 від 11.12.2013; Видаткової накладної № 00000248 від 11.12.2013; Квитанції до прибуткового касового ордера № 188 від 11.12.2013; сертифікатів № 1312CL5488 та № 1312CL5487.

Щодо доводу Відповідача про те, що устаткування та обладнання його власної котельні придбалось за кошти Міністерства оборони України, слід зазначити наступне.

На підтвердження вказаного доводу Центром «Одеський» надано копії наступних документів.

Заява Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса від 10.06.2019 № 2520 на адресу АТ «Одесагаз», в якій, у зв'язку з прийняттям КЕВ м. Одеса на балансовий облік об'єктів військового містечка № 287, просив включити в діючий договір на розподіл природного газу № 005037 від 01.11.2016 пункт споживання за адресою: м. Одеса, Лермонтовський пров. 2 (Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський»). /т. IV а.с. 103/.

Витяг з Договору про розподіл природного газу від 01.11.2016 № 005037, укладеного між ПАТ «Одесагаз» та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса. /т. IV а.с. 104-105/.

Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін без дати, складений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса та оператором ГРМ - ПАТ «Одесагаз». /т. IV а.с. 106-107/.

Додаток до договору розподілу природного газу між АТ «Одесагаз» та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса, договір № 005037, 01.01.2020, в якому зазначено, що газ передається на пункти споживання, обладнані комерційними вузлами обліку та розташовані за адресами, зокрема: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2. /т. IV а.с. 108/.

Зава-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса оператору ГРМ - АТ «Одесагаз», дата на вхідному штампі - 01.08.2020, в якій зазначено адресу об'єкта, зокрема: м. Одеса, Лермонтовський провулок, 2. /т. IV а.с. 109/.

Додаткова угода від 23.05.2019 № 1 до Договору про закупівлі № 005037 (2019)-БТ (для бюджетних установ та організацій) від 23 травня 2019 року, якою умови договору доповнено, зокрема, пунктом 2.4, в якому зазначено адресу споживання: Україна, 65014, Одеська область, м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2. /т. IV а.с. 110-111/.

Договір на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій) № 005037(2019)-БТ/1 від 31.10.2019. /т. IV а.с. 112-120/.

Звіт про результати проведення закупівлі UA-2019-10-03-002214-b від 31.10.2019, замовника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса, предметом закупівлі є природний газ з місцем поставки, зокрема: Україна, 65014, Одеська область, м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2. /т. IV а.с. 121/.

Заява Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса від 10.06.2019 № 2521 на адресу АТ «Одесагаз», в якій, у зв'язку з прийняттям КЕВ м. Одеса на балансовий облік об'єктів військового містечка № 287 (Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський»), просив переоформити вузол обліку природного газу за адресою: м. Одеса, Лермонтовський пров. 2, з ДП «Клінічний санаторій ПрАТ «УКПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» на нового споживача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса. /т. IV а.с. 122/.

Заява Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса від 10.06.2019 № 2523 на адресу АТ «Одесагаз», в якій, просив направити представника для приймання вузла обліку газу та складання акта обстеження КПО за адресою: м. Одеса, Лермонтовський пров. 2. /т. IV а.с. 123/.

Договір від 21.10.2019 № 533, укладений між АТ «Одесагаз» (Виконавець) і КЕВ м. Одеса (Замовник), згідно із пунктами 1.1, 2.3 якого, Замовник доручає та сплачує, а Виконавець приймає на себе зобов'язання, протягом дії цього договору, виконати власними силами і засобами роботи з кодом ДК 021:2015- 71630000-3 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів», а саме роботи по обстеженню комерційного ВОГ за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2. Вартість договору складає 380,65 грн., в т.ч. ПДВ - 63,44 грн. /т. IV а.с. 124-125/.

Договір на виконання робіт (послуг) по відновленню газопостачання (бюджетні організації) від 23.10.2019 № 534, укладений між АТ «Одесагаз» (Виконавець) і КЕВ м. Одеса (Замовник), відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 4.3 якого, Виконавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених даним договором, виконати роботу по припиненню та /або відновленню газопостачання, згідно коду ДК 021-2015:716300003 «Послуги з технічного огляду», за заявкою замовника або за ініціативи виконавця у випадках передбачених чинним законодавством. Роботи будуть виконуватись на об'єктах Замовника, розташованих за наступною адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2. Вартість робіт за даним договором складає 438,08 грн., в т.ч. ПДВ 73,01 грн. /т. IV а.с. 126-127/.

Договір про надання послуг з експлуатації та технічного обслуговування від 05.08.2019 № 405, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса (Замовник) та ТОВ «ОБЛТЕПЛО» (Виконавець), відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 3.1, 4.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з експлуатації газового обладнання Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеській», розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, а Замовник бере на себе зобов'язання прийняти вищезазначені послуги згідно Актів наданих послуг. Код послуги за ДК 021:2015-50720000-8 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування систем центрального опалення». Ціна договору становить 190 200,00 грн., у тому числі ПДВ 31 700,00 грн. Вартість обслуговування об'єктів за один місяць становить 38 040,00 грн., у тому числі ПДВ 6 340,00 грн. /т. IV а.с. 128-132/.

Договір про надання послуг з технічного обслуговування від 05.08.2019 № 406, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса (Замовник) та ТОВ «ОБЛТЕПЛО» (Виконавець), згідно із пунктами 1.1, 1.2, 3.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надання послуг з організації державної повірки та пуско-налагоджувальних робіт газового та супутнього обладнання котельні Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеській», розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, відповідно до переліку послуг, визначеного в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити вищезазначені послуги згідно Актів наданих послуг. Заміна складових елементів обладнання котельні, доустановка нового обладнання, відновлення працездатності системи, викликане порушенням правил її експлуатації, в обсяг вартості поточного ремонту не входить і оплачується додатково згідно виставлених Актів. Ціна цього договору становить 40 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн. У додатку № 1 до цього договору наступний перелік послуг: 1) організація державної повірки вузла обліку газу; 2) Обстеження димоходів та вентиляційних каналів; 3) організація державної повірки манометрів та напоромірів; 4) організація державної повірки сигналізаторів загазованості; 5) пуско-налагоджувальні роботи. /т. IV а.с. 133-137/.

Накладна (вимога) від 08.09.2019 № 518/128, видана від КЕВ м. Одеси, відповідно до якої Центром медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський було отримано: Контролер з дисплеєм для котла ADISA ADI LT номенклатурний номер - 101410057; Контролер з дисплеєм для котла ADISA ADI LT номенклатурний номер - 101410058, загальною вартістю 54 916,66 гри. /т. ІІ а.с. 166/.

Договір про надання послуг від 21.08.2020 № 21/8, укладений між Будинкоуправлінням № 2 Одеської КЕЧ району (Замовник) та ТОВ «ОБЛТЕПЛО» (Виконавець), відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 3.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з Еколого-теплотехнічних випробувань котлів санаторію «Одеській», що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2. В свою чергу Замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити послуги згідно актів наданих послуг. Найменування послуг: згідно з кодом ДК 021:2015:50531100-7 Послуги з ремонту і технічного обслуговування котлів. Ціна цього договору становить 31 576,39 грн., в т.ч. ПДВ 5 262,73 грн. /т. IV а.с. 142-148/.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року (форма КБ-2в) за Договором про надання послуг від 21.08.2020 № 21/8 на суму 31 576,39 грн. /т. IV а.с. 149-151/.

Договір від 22.09.2020 № 23/9, укладений між Будинкоуправлінням № 2 Одеської КЕЧ району (Замовник) та ТОВ «ОБЛТЕПЛО» (Виконавець), відповідно до пунктів 1.1, 3.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з улаштування вузлу обліку теплової енергії в газовій котельні за адресою: м. Одеса, Лермонтовський провулок, 2. В свою чергу Замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити роботи згідно актів наданих послуг. Ціна цього договору становить 76 111,40 грн., в т.ч. ПДВ 12 685,23 грн. /т. IV а.с. 152-155/.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма КБ-2в) за Договором від 22.09.2020 № 23/9 на суму 76 111,40 грн. /т. IV а.с. 156-161/.

Договір поставки від 17.10.2020 укладений між Будинкоуправлінням № 2 Одеської КЕЧ району та ТОВ «ОБЛТЕПЛО», відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 3.1 якого, постачальник зобов'язується поставити покупцю Циркулярний насос UPS80-120 F 3х400-41, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. Ціна договору становить 34 000,00 грн. з ПДВ. /т. IV а.с. 162-166/.

Рахунок на оплату від 21.10.2020 № 340, виставлений постачальником ТОВ «ОБЛТЕПЛО» покупцю Будинкоуправління № 2 Одеської КЕЧ району за товар - Циркулярний насос UPS80-120 F 3х400-41, на суму 34 000,00 грн. /т. IV а.с. 167/.

Видаткова накладна від 21.10.2020 № 15, видана постачальником ТОВ «ОБЛТЕПЛО» покупцю Будинкоуправління № 2 Одеської КЕЧ району за товар - Циркулярний насос UPS80-120 F 3х400-41, на суму 34 000,00 грн. /т. IV а.с. 168/.

Акт, затверджений начальником Будинкоуправління № 2 Одеської КЕЧ району 31.10.2020, згідно із яким, в жовтні місяці 2020 року у котельні Лермонтовський пров. 2, виконана заміна котлового циркуляційного насоса, який вийшов з ладу, встановлений насос UPS80-120 - 1 шт. /т. IV а.с. 169/.

Договір про надання послуг з технічного обслуговування від 05.01.2021 № ТО-05/01/21, укладений між Будинкоуправлінням № 2 Одеської КЕЧ району (Замовник) та ТОВ «ОБЛТЕПЛО» (Виконавець), відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 3.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з надання послуг з ремонту насосного обладнання в котельні за адресою: м. Одеса, Лермонтовський провулок, 2, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити вищезазначені послуги згідно Актів наданих послуг. Виконавець повинен надати Замовнику послуги відповідно до нормативів Заводу виробника DAB, а саме для насосу CP-G 80-2770/A/BAQE/7/5. Ціна договору становить 12 388,02 грн. /т. IV а.с. 170-172/.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року (форма КБ-2в) на суму 12 388,02 грн. /т. IV а.с. 173-176/.

Наведені письмові докази, надані Центром «Одеський», свідчать про те, що Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса і Будинкоуправлінням № 2 Одеської КЕЧ району їх коштом протягом 2019-2021 років здійснювався комплекс заходів, пов'язаних із забезпеченням розподілу газу, постачання газу, коригуванням лімітів газопостачання, переоформленням вузла обліку газу, обстеження вузлу обліку, проведенням еколого-теплотехнічних випробувань котлів, перевірки сигналізаторів загазованості, прочищенням димових та вентиляційних каналів, виконанням повірки газовимірювальних приладів, заміною котлового циркуляційного насоса. Тобто йдеться про обслуговування вже існуючого обладнання котельні, а не про придбання нового, аналогічного спірному майну, про витребування якого заявлено позовні вимоги, зокрема, котлів та лічильника газу.

Окрім того, як випливає з листа АТ «Одесагаз» від 18.06.2021 № 21/17-475 у 2019 році до нього звернувся Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса з питанням відновлення газопостачання та переоформлення вузла обліку природного газу пункту споживання за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2 (Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський»). Представниками АТ «Одесагаз» було обстежено вузол обліку природного газу пункту споживання за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, і, після проведення повірки, усунення зауважень, газовимірювальне обладнання котельні визнано придатним для подальшої експлуатації, а постачання газу за вказаною адресою було відновлено. Послуги з технічного обслуговування обладнання котельні та пуско-налагоджувальні роботи виконувалися ТОВ «ОБЛТЕПЛО». За результатами технічного обстеження було опломбовано вузол обліку газу. Також, пункт споживання за вказаною адресою було включено в діючий договір на розподіл природного газу № 005037 від 01.11.2016, укладений з КЕВ м. Одеси, і підписано Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, укладено необхідні додаткові угоди до договору розподілу природного газу. /т. IV а.с. 203-204/.

Тобто, за зверненням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса оператором ГРМ АТ «Одесагаз» були здійснено лише обстеження та відновлення газопостачання на вже існуючий пункт споживання з відповідним обладнанням, яке визнано придатним до експлуатації, а також переоформлення вузла обліку природного газу.

Як вже зазначалося, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до частини першої статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Частиною другою статті 184 Цивільного кодексу України передбачено, що річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Суд не приймає довід Відповідача про те, що Санаторієм «Лермонтовський» не вказано в позовній заяві індивідуальних ознак котлів ADISA ADI LT потужністю 695 кВт і ADISA ADI НТ потужністю 695 кВт. Оскільки, індивідуальними ознаками може бути не лише серійний або номенклатурний номер і дата виготовлення, а, як у даному випадку, й унікальна назва моделі котла із вказівкою на назву виробника та на його потужність, які не властиві усім речам того ж роду (котлам).

Окрім того, суд враховує, що специфіка використання вказаних газових котлів полягає у необхідності взаємодії з іншими особами під час введення їх в експлуатацію, зокрема, постачальником газу (оператором ГРМ) - ПАТ «Одесагаз», наслідком чого є можливість їх ідентифікації як встановленого газоспоживаючого обладнання в Акті приймання комерційного вузлу обліку газу від 23.10.2013.

Також існує можливість ідентифікації як індивідуально визначеного майна: лічильника газу KyPC-01-G100-А3-ЛП dy 100мм, заводський номер 9333; електронного коректора об'єму газу з виходом на модем і зв'язком із диспетчерською АТ «Одесагаз» по виділеній лінії тип Флоукор-2 Р = 0,4 Мпа, заводський номер 2-1961, які також вказані в Акті приймання комерційного вузлу обліку газу від 23.10.2013. Ця обставина не заперечується й Відповідачем.

Щодо іншого майна про витребування якого заявлено позовні вимоги Санаторієм «Лермонтовський» в позовній не зазначено будь-яких індивідуально визначених ознак, зокрема, серійний або номенклатурний номер. А відтак, не може бути витребувано в порядку віндикації відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України наступне майно: датчик температури тип ПТ - 1 шт.; фільтр газу dy 100 мм (вставка) ФГВ-1-100 - 1 шт.; кран кульовий сталевий фланцевий dy 80 мм КЗШС-41 нж - 2 шт.; кран кульовий сталевий фланцевий dy 50 мм КЗШС-41 нж - 2 шт.; фланець плоский приварний dy 100 мм/dy 80 мм ГОСТ 12820-80 - 2/4; фланець плоский приварний dy 50 мм ГОСТ 12820-80 - 2 шт.; манометр вимірювальний тип ОБМ-160 (межа вимірювань 0:4 кгс/кв.см) ГОСТ 2405-88 - 2 шт.; кран трьохходовий dy 15 мм тип 14м-1 - 3 шт.; вставка фланцева з труби електрозварної dy 100 мм; L = 320 мм ГОСТ 10705-80 - 1 шт.; бобишка для контрольного термометра - 1 шт.; кран трьохходовий до манометру dy 15 мм 11Б 18БК - 2 шт.; заглушка фланцева dy 50 мм ГОСТ 17380-83 - 2 шт.; перехід сталевий dy108/dy89 мм ГОСТ 17380-83 - 2 шт.; шафа металева з обігрівом (1900х1000х600) - 1 шт.; рама металева під шафу (1900х1000х600) - 1 шт.; кран кульовий різьбовий dy 15 мм - 2 шт.; перетворювач інтерфейсів ініціативний - 1 шт.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частинами першою, другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що дійсно, предметом Договору на розробку проекту від 22.04.2013 № 03П, укладеного Позивачем з ПП «Спеціальні технології», не є створення будь-якої речі, а лише розробка робочого проекту та технічної документації.

Однак, суд враховує, що саме розроблений ПП «Спеціальні технології» Робочий проект «Реконструкція котельні санаторію «Лермонтовський» за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2. Мережі газопостачання, м. Одеса - 2013 р.», яким запроектоване обладнання: «ADI LT» потужністю 695 кВт-год (Qmax = 88,32 куб. м/год при КПД-93%) і «ADI HT» потужністю 695 кВт-год (Qmax = 88,32 куб. м/год при КПД-93%), був зазначений в Акті прийому комерційного вузлу обліку газу від 23.10.2013, в якому ці котли вказані як встановлене газоспоживаюче обладнання.

Під час вчинення окремої процесуальної дії огляду доказів в місці їх знаходження судом були досліджені ідентифікаційні картки котлів у виді наліпок, на яких, зокрема, містяться позначки року « 2013» та місяця « 11», що відображено у протоколі від 20.07.2021 (фото № 10 та № 11). /т. V а.с. 77-88/. При цьому, за відсутності відповідної конкретної прямої вказівки на цих наліпках достеменно не відомо та не має підстав вважати, що ця позначка (маркування) означає саме дату виробництва, як про це зазначає Відповідач, згідно із звичайною практикою самого заводу виробника.

Суд вважає, що за відсутності у матеріалах справи доказів демонтажу або виведення з експлуатації котлів та інших приладів встановлених і введених в експлуатацію Санаторієм «Лермонтовський», і доказів встановлення (монтажу, введення в експлуатацію) замість них нових котлів, надані Позивачем на підтвердження свого права власності докази: Договір підряду від 06.08.2013 № 50 М, Акт приймання-передачі обладнання від 01.12.2013, Акт приймання комерційного вузлу обліку газу від 23.10.2013, лист Акціонерного товариства «Одесагаз» від 08.12.2020 № 21/17-379, у своїй сукупності є більш вірогідними, ніж докази, надані Відповідачем та третіми особами на їх спростування, а саме: Договір про тимчасове безоплатне користування майном від 29.05.2019, Акт приймання-передачі від 29.05.20219 до договору про тимчасове безоплатне користування майном № Б/Н від 29 травня 2019 р., Акт про передачу майна безоплатно (дарування) у власність від 14 березня 2017 року, а також вищенаведені договори, рахунки на оплату, видаткові накладні, акти виконаних будівельних робіт, що свідчать про здійснення Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса і Будинкоуправлінням № 2 Одеської КЕЧ району протягом 2019-2021 років комплексу заходів з обслуговування котельні та споживання природно газу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність у Позивача права власності на рухоме майно: 1) Котел ADІSA ADI LT потужністю 695 кВт; 2) Котел ADІSA ADI НT потужністю 695 кВт; 3) Лічильник газу КУРС-01-G100-А3-ЛП dy 100мм; 4) Електронний коректор об'єму газу з виходом на модем і зв'язком із диспетчерською АТ «Одесагаз» по виділеній лінії тип Флоукор-2 Р = 0,4 Мпа.

При цьому, Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що вказане газове обладнання неможливо відокремити (замінити) без пошкодження конструктивних елементів системи.

Преюдиційні обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2015 у справі № 916/3633/15 щодо відсутності погодження (дозволу) власника об'єкту нерухомого майна (суб'єкта управління об'єктами державної власності) - Фонду державного майна України на проведення Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» у період з 2003 по 2015 роки ремонтних робіт та поліпшень у будівлях та спорудах, які розташовані за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, не мають значення для розгляду у цієї справи, № 916/28/21, адже спір, що в ній розглядається не пов'язаний з правовими наслідками погодження чи непогодження певних поліпшень.

Окрім того, Господарський суд міста Києва у рішенні від 11.11.2015 у справі № 916/3633/15 дійшов висновку, що надані Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Лермонтовський» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на підтвердження вчинення невід'ємних поліпшень будівель та споруд договори, зокрема, від 06.08.2013 № 50М, не вказують про проведення невід'ємних поліпшень спірного об'єкту, оскільки визначені роботи стосуються проведення поточних робіт та не опосередковують певних поліпшень, які були б невід'ємними від будівель та споруд.

Суд не приймає довід Центру «Одеський» про відсутність у Позивача права претендувати на повернення йому результатів робіт через його недобросовісну поведінку, та здійснення поліпшення чужого майна, діючи на власний страх і ризик, оскільки така позиція Відповідача не ґрунтується на жодних нормах права.

Суд не приймає довід Відповідача про обрання Позивачем неправильного способу захисту свого права і необхідність пред'явлення позовних вимог про повернення рухомого майна до державного виконавця та зберігача майна або ж вимог про відшкодування шкоди вразі неможливості з тих чи інших причин повернення такого майна в натурі. Оскільки, у даному випадку, підставою позову є не лише складання Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.01.2019, а й обставинни виселення Санаторію «Лермонтовського» з будівель, передача їх в оперативне управління Відповідачу та залишення рухомого майна Позивача у цих будівлях. А відтак, Позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту шляхом пред'явлення віндикаційного позову відповідно до частини першої статті 387 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалось, до предмету доказування у справах за віндикаційним позовом входять, зокрема, обставини наявності майна в натурі у незаконному володінні відповідача.

Судом встановлено, що згідно із пунктом 1 наказу начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса «Про передачу котельних до Будинкоуправління № 2» від 02.07.2020 № 203, передано на утримання та експлуатацію Будинкоуправління № 2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини району газову котельню, розташовану за адресою: військове містечко № 287, м Одеса, провулок Лермонтовський, 2, будівля за генеральним планом № 1. /т. IV а.с. 138-139/.

Вказані обставини також підтверджуються листом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса від 22.06.2021 № 135 і Поясненнями Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційної частини району від 02.07.2021 (вхід. від 05.07.2021 № 17922/21). /т. IV а.с. 140, 215-216/.

Окрім того, утримання та експлуатація саме Будинкоуправлінням № 2 Квартирно-експлуатаційної частини району котельні, розташованої за адресою: м Одеса, провулок Лермонтовський, 2, підтверджується наступними документами: Заявою на приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.10.2020; Договором про надання послуг від 21.08.2020 № 21/8; Актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року (форма КБ-2в) за Договором про надання послуг від 21.08.2020 № 21/8; Договором від 22.09.2020 № 23/9; Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма КБ-2в) за Договором від 22.09.2020 № 23/9; Договором поставки від 17.10.2020; Актом, затвердженим начальником Будинкоуправління № 2 Одеської КЕЧ району 31.10.2020; Договором про надання послуг з технічного обслуговування від 05.01.2021 № ТО-05/01/21; Актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року (форма КБ-2в). /т. IV а.с. 141-176/.

Отже, Санаторієм «Лермонтовський» заявлено позов не до тієї особи, яка повинна відповідати за ним, а Центр «Одеський» не є належним відповідачем за заявленими позовними вимогами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, статтею 15, частиною першою статті 16, статтями 104, 184, частиною першою статті 218, частиною першою статті 316, частиною першою статті 317, частиною першою статті 387, частинами другою, третьою статті 1087 Цивільного кодексу України, частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, частиною першою статті 40 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV, пунктом 1 постанови Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210, частинами третьою, п'ятою статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, пунктом 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, статтями 2, 5, 13, 73, 74, 75, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст у зв'язку із знаходженням судді на самоізоляції складено 25 жовтня 2021 р.

Суддя Ю.А. Шаратов