Справа № 629/3025/21
Номер провадження 1-кп/629/314/21
25 жовтня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, суд, -
19.10.2021 р. до суду звернувся представник потерпілого та цивільного позивача з клопотанням про скасування арешту на грошові кошти в сумі 389600 грн, оскільки на даний час відпала потреба в обмеженні його права власності на вказані кошти. Крім того, арешт 389600 грн. негативно впливає на стан фінансово-господарської діяльності Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» та завдає йому значних збитків, оскільки позбавляє організацію, що належить до державного сектору економіки, вільно розпоряджатися власними грошовими коштами на велику суму.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився надав до суду телефонограму в якій просив судове засідання провести без його участі та наполягав на задоволенні клопотання.
Обвинувачена не заперечувала проти задоволення клопотання.
Прокурор також не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши документи, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.04.2021 накладено арешт на грошові кошти в сумі 389 600 грн., вилучені в ході огляду місця події 10.04.2021 р., шляхом заборони ними розпоряджатися та використовувати.
Постановою старшого слідчого Лозівського РВП ГУНП в Харківській області від 12.04.2021 зазначені кошти визнані речовими доказами та передані на відповідальне зберігання представникам АТ «Укрпошта».
Згідно протоколу огляду предмету-грошових коштів від 15.04.2021 р. та фото таблиці до даного протоколу, були оглянуті грошові кошти, вилучені в ході огляду місця події 10.04.2021 р., номіналом 500 грн.
Підставою для застосування даного виду забезпечення кримінального провадження згідно ухвали слідчого судді є збереження майна, на яке спрямоване кримінальне правопорушення.
В силу п. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано ухвалою суду під час судового провадження, якщо буде доведено, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба. Згідно з ч.4 цієї статті суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт коштів,таким чином задовольнивши клопотання в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 174, 369, 372 КПК України, суд
Клопотання представника потерпілого про скасування арешту - задовольнити.
Скасувати арешт на грошові кошти в сумі 389600 грн., що знаходяться на відповідальному зберіганні у представника АТ «Укрпошта», накладений ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.04.2021 р.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в семиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Наталія ЦЕНДРА