вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2282/21
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вагма" про стягнення 401214,44 грн
без виклику учасників процессу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАГМА" (далі - відповідач) про стягнення 401214,44 грн, з яких: 359818,48 грн - плата за фактичне користування об'єктом лізингу; 24735,56 грн - втрати від інфляції, нараховані за час прострочення виконання грошових зобов'язань; 8746,72 грн - 3% річних за час прострочення виконання грошових зобов'язань; 7913,68 грн - компенсації витрат понесених позивачем.
Ухвалою від 09.08.2021 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" № б/н від 30.07.2021 без руху, у зв'язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог п. 5 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164, 174 ГПК України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків.
Ухвалою від 09.08.2021 Господарський суд Київської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - 01.10.2021 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 12.10.2021 (включно).
Копія відповідної ухвали отримана позивачем - 21.09.2021, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103279716292 .
При цьому, поштове відправлення № 0103279715776, у якому направлено відповідачу копію ухвали суду про відкриття провадження у даній справі, повернуто з довідкою відділення поштового зв'язку, у якій причиною повернення вказано: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Водночас, поштове відправлення направлено за адресою відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ ЛІСОВА, будинок 22.
В силу п.п.3,5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки копія ухвали про відкриття провадження у справі направлена за адресою відповідача, яка відповідає зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак, за такою адресою відповідач відсутній, така ухвала вважається врученою відповідачу, враховуючи положення наведеної норми.
Також, судом враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 911/2282/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у даній справі відзиву по суті позовних вимог у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а також до прийняття рішення у справі не надав; з заявою про поновлення строку, встановленого для подання відзиву, відповідач до суду не звертався.
У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
12.06.2019 між ТОВ "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та ТОВ "ТД "Вагма" (лізимнгоодержувач) укладено договір про фінансовий лізинг № 00018483 (далі - договір).
За умовами відповідного договору об'єктом лізингу є транспортний засіб Toyota Camry Comfort, 2018 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 на відповідних умовах: вартість об'єкта лізингу - 570502,92 грн, еквівалент 19159,83 €; авансовий платіж - 0,00грн; обсяг фінансування - 19159,83 €; кількість лізингових платежів - 48; строк лізингу (місяців) - 48; лізинговий платіж - 560,41 €, якщо інший не передбачено графіком; сплата лізингового платежу до 15 числа відповідно до графіку; адміністративний платіж - 478,99 €; процентна ставка - 8,00 % (фіксована відповідно до пункту 6.4.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу або зміна відповідно до пункту 6.4.2 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу)
Договором визначено, що проценти, комісії, інші платежі підлягають сплаті у відповідності до Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, рахунків для лізингових платежів/ Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).
Договором передбачено, що платежі мають бути сплачені у гривнях і підлягають розрахунку: 1) за відповідним обмінним курсом, що встановлений українським комерційним банком ПАТ "Креді Агріколь Банк", якщо лізингодавець не повідомить про інше відповідно до пункту 6.3. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, та застосовуватиметься до еквівалентів євро, (відповідно до умов цього Договору), визначених вище, відповідно до пункту 6.3. та 2) відповідно до пунктів 6.4.1 або 6.42 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.
Першочерговий платіж, який визначений договором у розмірі 30949,25 грн з ПДВ, підлягає сплаті протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладення договору із обов'язковим зазначенням призначення платежу, та складається з: авансовий платіж, відшкодування частини вартості об'єкта лізингу за договором №00018483 - 0,00 грн; адміністративний платіж - 14262,47 грн; реєстраційний платіж - 0,00 грн; перший лізинговий платіж, що складається з: відшкодування частини вартості об'єкта лізингу - 10124,44 грн; процентів - 3803,29 грн та комісії - 2759,05 грн.
Умовами договору сторонами погоджено, що лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною, визначеною лізингодавцем.
Підписавши відповідний договір відповідач (лізингоодерджувач) вказав, що ознайомлений та зрозумів умови договору, Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу, рахунки для лізингових платежів, графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування),
До вказаного договору сторонами погоджено та підписано додатки- Графік покриття та виплати лізингових платежів (План відшкодування), загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (далі - Умови).
Зазаначеним графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) передбачено: перший лізинговий платіж підлягав сплаті відповідачем 12.06.2019, а останній - 15.05.2023; загальна сума лізингових платежів - 26899,60 € (з ПДВ).
Як визначено п. 3.1 Умов, предметом лізингу за цим Контрактом є транспортний засіб, зазначений у контракті (надалі - "об'єкт лізингу"); об'єкт лізингу обраний відповідно до специфікації лізингоодержувачем та повною мірою відповідає вимогам лізингоодержувача; лізингоодержувач на власний розсуд здійснив вибір дилера-продавця, у якого позивач придбав/зобов'язується придбати об'єкт лізингу.
Згідно п.3.2 Умов, позивач придбаває об'єкт лізингу (отримує право власності на об'єкт лізингу) та передає лізингооддержувачу його на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосованого українського законодавства та контракту.
Відповідно до п. 3.3 Умов лізингоодержувач користується об'єктом лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями чинного законодавства та забезпечує експлуатацію об'єкту лізингу відповідно до вказаного контракту.
Крім того, п.3.4 Умов передбачено після завершення строку лізингу за контрактом лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу у позивача за купівельною ціною, що буде визначено позивачем з урахуванням виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів та інших платежів, які підлягають здійсненню за вказаним контрактом.
Як зазначено у п. 4.1 Умов, позивач зберігатиме за собою право власності на об'єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об'єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли позивач матиме право припинити цей контракт/відмовитися від нього та вимагати повернення об'єкта лізингу, як зазначено в цьому контракті).
Пунктом 5.1 Умов передбачено, що об'єкт лізингу буде доставлений та переданий позивачу або належним чином уповноваженою особою (Дилером-продавцем) безпосередньо позивачем лізингоодержувачу відповідно до умов контракту.
Пунктом 5.4 Умов визначено, що лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки об'єкта лізингу шляхом підписання лізингоодержувачем та позивачем акту приймання-передачі (надалі - "акт приймання-передачі"); будь-які дефекти об'єкта лізингу фіксуються в такому акті; якщо з боку лізингоодержувача немає заперечень в акті приймання-передачі, об'єкт лізингу вважається таким, що був прийнятий лізингоодержувачем в ідеальному стані та відповідно до вимог останнього.
Також, п. 6.1 Умов визначає, що для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь позивача лізингові платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього контракт; кожний лізинговий платіж включає: частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу); проценти (винагорода позивача за отримання та використання лізингоодержувачем об'єкта лізингу); комісії; покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з контрактом. Поряд з цим, наступні витрати та послуги з адміністрування та обслуговування контракту не включаються до лізингових платежів: будь-які податки, що можуть застосовуватися до контракту після його виконання або в будь-який час у майбутньому; інші витрати та платіжні зобов'язання, пов'язані з виконанням контракту.
Пунктом 6.3 Умов передбачено, що: лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим контрактом на користь позивача, відображають справедливу вартість об'єкта лізингу; розмір лізингових платежів та інших платежів, що підлягають сплаті лізингоодержувачем на користь лізингодавця, визначається в українських гривнях на день укладення контракту та зазначається у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування). При цьому діють положення щодо порядку зміни розміру лізингових платежів відповідно до умов контракту.
Пунктом 6.5 Умов передбачено, що лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, яка вказана у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування); лізингові платежі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за винятком випадків визначених контрактом.
Згідно з п. 6.18. Умов визначено, що податок на додану вартість буде включено до суми всіх платежів, виплат, нарахувань, вартості послуг та будь-яких інших видів платежів, які підлягають сплаті або можуть стягуватись у примусовому порядку за цим контрактом за умови, якщо цього вимагає чинне законодавство України, за поточною ставкою на дату виставлення відповідного рахунка; сторони погодились, що у випадку припинення контракту/відмови від контракту за ініціативою позивача відповідно до п.12 Контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу.
Так згідно з п.п. 8.2.1, 8.2.3 Умов, у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються такі санкції: пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу; компенсація будь-яких витрат, понесених позивачем та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем відповідно до контракту. Також, відповідним пунктом Умов визначено, що позивач надає лізингоодержувачу відповідну документацію, що підтверджує понесені витрати; проте ненадання такої документації не звільняє лізингоодержувача від компенсації та не вважається підставою для відстрочення виплати компенсації. Вищезазначені санкції, що передбачено вказаним пунктом, підлягають сплаті лізингоодержувачем упродовж 10 робочих днів після надіслання відповідної вимоги, не зважаючи на можливе припинення контракту позивачем.
Положеннями п.п. 8.3.1 - 8.3.2 Умов передбачено якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш, ніж 10 робочих днів, позивач має право: надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі, а якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, позивач надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка подовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів.
Зазначеним пунктом Умов визначено, що якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, позивач має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку на підставі п. 12.6.1 контракту. Сторони погодились, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим контрактом. При цьому, якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 лізингового платежу і прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів, позивач має право припинити контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, у тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.
Згідно з п.п.12.1, 12.2 Умов, строк лізингу за цим контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування); строк лізингу починається з дати підписання акта приймання-передачі лізингоодержувачем об'єкта лізингу.
Крім того, п. 12.3 Умов, контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами, достроково припиняється, зокрема, в односторонньому порядку у випадках, передбачених вказаним контрактом та законом.
Відповідно до з п. 12.6.1 Умов, позивач має право в односторонньому порядку припинити контракт/відмовитися від контракту та право на повернення об'єкта лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.
Пунком 12.9 Умов передбачено що у разі дострокового закінчення строку лізингу/припинення контракту відповідно до п. 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено п. 4.2, а також якщо позивач вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження позивача, якщо інша адреса не вказана ним, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту; в цей же строк лізингоодержувач сплачує позивачу будь-яку різницю між вартістю об'єкта лізингу (тобто сумою грошових коштів, що була фактично отримана позивачем в результаті продажу об'єкта лізингу або, якщо об'єкт лізингу залишився у власності позивача, ринковою вартістю об'єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), а також іншими платежами, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. При цьому, у відповідному пункті Умов вказано, що сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою позивача та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства; зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, у тому числі після закінчення строку лізингу/припинення контракту.
У випадку, передбаченому п. 12.6 загальних комерційних умов, контракт вважається розірваним на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони (п. 12.13 Умов).
Згідно з п. 13.1 Умов лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені позивачем, повернути об'єкт лізингу позивачу в усіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, припинення контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об'єкт лізингу відповідно до умов контракту. Умовами визначено, що якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об'єкта лізингу, позивач має право вилучити (повернути) об'єкт без попередньої згоди лізингоодержувача у порядку, визначеному законодавством України.
Так, п.16.1Умов визначено, що усі збори, податки, гонорари, грошові штрафи та інші витрати, що пов'язані з контрактом і можуть виникати протягом строку дії контракту, виплачуються або відшкодовуються виключно лізингоодержувачем.
Позивачем та відповідачем 13.06.2019 підписано акт прийому-передачі до договору, у відповідності до якого позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт лізингу, визначений умовами укладеного між ними договору.
Пунктом 3 акту визначено, що лізінгодавець передав об'єкт лізингу, який перебуває у відмінному стані, у комплектації та на умовах, визначених в Контракті. Лізінгодавець, у якості власника, передає об'єкт лізингу лізингоодержувачу для користування.
У пункті 6 акту зазначено, що лізингоодержувач отримав об'єкт лізингу - транспортний засіб, два ключі від зазначеного транспортного засобу та всі документи, що необхідні для експлуатації транспортного засобу, у тому числі свідоцтво про державну реєстрацію та державний номерний знак зазначеного транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2019 ТОВ "Порше Лізинг України" надіслало відповідачу вимогу вих. №00018483 ві 16.10.2019 про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору, у якій просило погасити заборгованість в розмірі 21362,51 грн та протягом десяти днів - повернути об'єкт лізингу за вказаною у вимозі адресою.
Вказана вимога направлена рекомендованим листом № 0500181048550 з описом вкладення, який отриманий відповідачем 04.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Як зазначає позивач, звертаючись з позовом до суду за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати за фактичне користування об'єктом лізингу за період з листопада 2019 по липень 2021 у розмірі 359818,48.
Укладений сторонами договір фінансового лізингу є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст.ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із передачею майна у фінансовий лізинг, окрім загальних норм здійснюється і спеціальними нормами, які регулюють відносини лізингу.
Як визначено ч.7 ст.292 ГК України, правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до ГК України та інших законів.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу; за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 2 вказаної норми до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених законом; до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Як визначено ч.1 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
В силу п.3 ч.2 ст.11 Закону, одним із обов'язків лізингоодержувача є своєчасна сплата лізингових платежів.
У пункті 3 ч. 1 ст. 10 Закону зазначено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.
У пункті 8.3.2 Загальних умов встановлено, що якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому, якщо прострочення лізингового платежу триває більш ніж 30 днів (відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг") ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право припинити контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.
Пунктами 12.6, 12.6.1 Загальних умов передбачено, що ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право в односторонньому порядку припинити цей контракт/відмовитися від контракту, та також серед іншого право на повернення об'єкта лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково і строк виконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів.
Як встановлено судом, відповідач в порушення умов договору про фінансовий лізинг припинив сплачувати лізингові платежі, вимогу позивача про їх сплату залишив без задоволення, у зв'язку з чим позивач скористався своїм правом, передбаченим п. п. 8.3.2., 12.6.1 договору про фінансовий лізинг, на розірвання договору в односторонньому порядку.
Частиною 3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
У відповідності до п. 6.18 Загальних умов сторони погодили, що у випадку припинення контракту/відмови від контракту за ініціативою ТОВ "Порше Лізинг Україна" відповідно до п. 12 контракту лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу.
Крім того, п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Тобто, наслідками розірвання договору є, як обов'язок лізингоодержувача повернути предмет лізингу, так і оплата за фактичне користування об'єктом лізингу.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що об'єкт лізингу не повернуто відповідачем позивачу.
Таким чином, оскільки умовам укладеного між сторонами Договору передбачено можливість нарахування лізингодавцем плати за користування об'єктом лізингу після дострокового розірвання договору лізингу, та враховуючи, що об'єкт лізингу не повернуто, нарахування плати за фактичне користування об'єктом лізингу за період з листопада 2020 по липень 2021 року є правомірним, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 359818,48 грн аборгованості за фактичне використання об'єкта лізингу підлягають задоволенню.
Також, позивач також просить суд стягнути з відповідача компенсацію понесених ним витрат з метою захисту його прав та інтересів, а також компенсацію стягнутого з позивача штрафу за відповідача за адміністративне правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі.
Так, правовідносини Сторін, що пов'язані з простроченням платежів, наслідки таких прострочень врегульовані розділом 8 Загальних умов.
Відповідно до підпункту 8.2.3 пункту 8.2 Загальних умов у випадку прострочення сплати Платежу до Лізингоодержувача застосовується санкція у вигляді компенсації будь-яких витрат, понесених Лізингодавцем та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених Лізингоодержувачем у відповідності до Договору. Така компенсація підлягає сплаті Лізингоодержувачем упродовж 10 (десяти) робочих днів після надіслання відповідної вимоги Лізингодавцем, не зважаючи на можливе припинення Договору Лізингодавцем.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2756, про повернення відповідачем позивачу об'єкту лізингу - автомобіля марки Toyota модель, рік випуску 2018, колір чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 , вартістю 450395,64 грн, який був переданий в користування ТОВ "ТД "Вагма" на умовах договору про фінансовий лізинг №00018483 від 12.06.2019 за несплачені лізингові платежі та штрафну санкції у період з 16.08.2019 по 16.10.2019, розмір яких станом на 16.10.2019 складав 21362,51 грн.
Постановою від 03.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва відкрито виконавче провадження ВП № 60944497 з виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса.
26.01.2021 позивачем було повторно пред'явлено виконавчий напис до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області, про що 26.01.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64291086.
В результаті примусового виконання виконавчого напису об'єкт лізингу не повернуто позивачу.
Крім того, позивачем одержано Постанову у справі про адміністративне правопорушення № 00315384 від 15.02.2021, з якої слідує, що за автомобілем (Об'єктом лізингу) під час його використання відповідачем було зафіксовано правопорушення та до позивача як власника автомобіля (Об'єкту лізингу) було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 413,68 грн.
Про вказану обставину відповідач був повідомлений позивачем листами від 30.12.2019 та 09.06.2020,.
Згідно з пунктом 9.5 Загальних умов Лізингоодержуеач зобов'язаний експлуатувати Об'єкт лізингу відповідно до чинного законодавства. У випадку порушення законодавства Лізингоодержувач несе відповідальність за всі наслідки, що можуть виникнути у зв'язку з цим та сплачує всі штрафи відповідним органам. Лізингоодержувач покриває всі витрати (включаючи штрафні (фінансові) санкції), пов'язані з використанням Об'єкта лізингу відповідно до чинного законодавства, в тому числі, пов'язані з використанням Об'єкта лізингу як таксі чи для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, включаючи, окрім іншого, витрати у зв'язку з не проходженням технічного огляду/обов'язкового технічного контролю та неналежною експлуатацією Об'єкта лізингу тощо. У кожному випадку, коли Лізингодавець сплатив будь-які Платежі, штрафи та адміністративні витрати, пов'язані з ними, представницькі витрати та/або гонорари юристам, збори та інші подібні витрати, Лізингоодержувач у повному обсязі відшкодовує Лізингодавцю такі витрати впродовж 10 (десяти) робочих днів після відправлення відповідної вимоги від Лізингодавця.
Відтак, позов в частині стягнення 7913,68 компенсації понесених позивачем витрат також підлягає задоволенню.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 8746,72 грн - 3% річних та 24735,56 грн - інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За положеннями зазначеної норми наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає, що здійснені позивачем розрахунки є арифметично вірними, у зв'язку з чим вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до п. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Пунктами 1 та 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 6018,23 грн.
При цьому, судом враховано, що у позовній заяві позивачем зазначено про бажання надати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів з дня винесення рішення у цій справі.
Тому, питання про покладення на відповідачів вказаних витрат судом при ухваленні цього рішення не вирішуються.
Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вагма" про стягнення 401214,44 грн задовольнити.
2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вагма" (ідентифікаційний код 40476287; 07400, Київська обл. м. Бровари, вул. Лісова, 22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (ідентифікаційний код 35571472; 02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1-В) 359818,48 грн (триста п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень сорок вісім коп) основного боргу, 24735,56 грн (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять п'ять гривень п'ятдесят шість коп ) втрат від інфляції; 8746,72 грн (вісім тисяч сімсот сорок шість гривень сімдесят дві коп) - 3% річних; 7913,68 грн (сім тисяч дев'ятсот тринадцять гривень шістдесят вісім коп) компенсації витрат понесених позивачем та 6018,23 грн (шість тисяч вісімнадцять гривень двадцять три коп) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).
Суддя В.М. Антонова