вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1769/21
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Борисюк В.В., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ватмір - 1” за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про стягнення 352489,47 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Мітченко К.В. (довіреність від 03.09.2021 № 01/22/7-317);
від відповідача: Оліфер Т.С. (ордер серія КС №559678 від 26.07.2018);
від третьої особи: не прибув
Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (далі - позивач) подало до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ватмір - 1” про стягнення 352489,47 грн, з яких 299607,54 грн - заборгованості за договором, 27388,17 грн - пені, 6165, 48 грн - 3% річних, 19328,28 грн - інфляційних витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань, відповідно до Договору оренди № 02.1.2-24-201/955 нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.12.2009 та додаткових угод до нього в частині своєчасної та повної сплати орендної плати на рахунок балансоутримувача, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня, штраф, проценти річних та втрати від інфляції.
Ухвалою від 22.06.2021 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” №35-28/7-88 від 08.06.2021 без руху, у зв'язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог п. 5 ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 172, 174 ГПК України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків.
Ухвалою від 14.07.2021 Господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив справу до підготовчого засідання на 03.08.2021, встановив строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 8 ст. 165 ГПК України ? протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, пр-т. Голосіївський, 50, код ЄДРПОУ 43173325), встановив строк для подання третій особі - письмових пояснень щодо позову або відзиву на позов (за його наявності) з доказами в обґрунтування доводів та доказів направлення його копії з додатками іншим учасникам процесу в строк до 26.07.2021.
29.07.2021 з дотриманням встановленого строку, на адресу суду поштовим відправленням від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих.№91 від 28.07.2021), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зважаючи на те, що відповідачем сплачено орендну плату у повному обсязі в розмірі 25 % від нарахованої по всім виставленим рахункам за спірний період відповідно до постанови КМУ від 15.07.2020 № 611.
29.07.2021 через канцелярію суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надійшли пояснення (вих.№ 52-04.01-3298 від 27.07.2021), відповідно до яких зазначено, що Регіональне відділення задовольнило заяву відповідача частково та відповідно до п. 1 наказу Регіонального відділення від 26.10.2020 № 673 "Щодо нарахування орендної плати на період дії карантину" установило, нарахування орендної плати відповідачу здійснюється у розмірі 25 % суми нарахованої орендної плати. Також, згідно п. 2 цього наказу, нарахування орендної плати відповідачу починається з дати встановлення карантину. Станом на 27.07.2021 заборгованість з орендної плати орендаря відсутня.
29.07.2021 через канцелярію суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надійшло клопотання (вих.№ 52-04.01-3298 від 27.07.2021) про поновлення процесуальних строків.
В обґрунтування зазначеного клопотання представник третьої особи зазначає про відсутність можливості у встановлений судом строк подати письмові пояснення щодо позову, у зв'язку з перебуванням працівника відділу претензійно-правової роботи юридичного департаменту у відпустці та великою завантаженістю інших працівників відділу.
03.08.2021 через канцелярію суду представником позивача подано відповідь на відзив (вих.№35-22/1-425 від 02.08.2021), відповідно до якої відповідач заперечує щодо наведених доводів відповідача, викладених у відзиві. Як стверджує позивач, розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін з обов'язковим укладанням письмового договору.
Ухвалою суду від 03.08.2021 відкладено підготовче засідання на 14.09.2021 о 16:00. Встановлено відповідачу строк для подання до суду та позивачу заперечень на відповідь на відзив до 18.08.2021 включно. Продовжено третій особі строк для подання письмових пояснень щодо позову. Витребувано у третьої особи докази направлення письмових пояснень щодо позову іншим учасникам процесу в строк до 18.08.2021 включно.
18.08.2021 від відповідача надійщли заперечення на відповідь на відзив.
14.09.2021 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.09.2021 о 11:30.
23.09.2021 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 12.10.2021 о 14:20.
04.10.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення № 108 від 04.10.2021 та заява про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.
07.10.2021 представником позивача подано пояснення № 35-22/1-510 від 06.10.2021.
12.10.2021 у судове засідання прибули представники позивача та відповідача. Представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, не прибув.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
31.12.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець), Державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ватмір - 1” (орендар) укладено договір оренди № 02.1.2-24-201/955 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір) у відповідності до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення №№ 61,62,65,66 на першому поверсі будівлі надземних перонних бригад (інв. № 47468), загальною площею 64,30 кв.м та приміщення № 1-14 в будівлі «Модуль із збірних «сандвіч панелів» (інв. № 47462), загальною площею 225,50 кв.м (далі - Майно), що розтащоване за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», та обліковується на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 28.02.2017 року і становить за незалежною оцінкою - 9 025 253,00 (дев'ять мільйонів двадцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят три) гривні. 00 копійок без врахування ПДВ в тому числі:
- приміщення №№ 61, 62, 65, 66 на першому поверсі будівлі надземних перонних бригад (інв. № 47468), загальною площею 64,3 кв. м - 2 430 208,00 грн;
- приміщення № 1 -14 в будівлі «Модуль із збірних «сандвіч панелів» (інв. № 47462), загальною площею 225,5 кв. .м - 6 595 045,00 грн.
Майно передається в оренду для розміщення пункту громадського харчування (п.1.4 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та Акту передачі - приймання Майна. Акт передачі - приймання підписують Балансоутримувач та Орендар.
У відповідності до п. 2.2 Договору, передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на Майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
Відповідно до п. 3.2 Договору, Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика) і становить, без ПДВ, за перший (базовий) місяць оренди лютий 2017 р. - 45 126,27 (сорок п'ять тисяч сто двадцять шість) гривень 27 копійок, без врахування ПДВ, згідно з розрахунком орендної плати, який додається.
Як передбачено п. 3.3 договору, орендна плата за перший місяць фактичного користування Майном визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період до початку фактичного використання Майна (дати підписання Акту передачі - приймання Майна).
Пунктом 3.4 договору сторонами погоджено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100%, то орендна плата визначається нарівні орендної плати за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
У відповідності до п. 3.5 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, згідно з рахунком-фактурою, який надає орендарю балансоутримувач.
Згідно п. 3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з нарахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п.п. 5.2, 5.4 договору, орендар зобов'язується, зокрема, своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату. З 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії Балансоутримувача рахунок та Акт приймання - здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється Орендарем до 15 числа того ж місяця. Підписаний Акт приймання - здачі виконаних послуг Орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію Балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів Акт приймання - здачі виконаних послуг не буде повернутий Балансоутримувачу, він вважається підписаним Сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування наступне нерухоме майно - нежитлові приміщення № 65,66,69,70 на першому поверсі будівлі перонних бригад аеропорту, що розміщене за адресою: Київська область, м. Бориспіль, «Міжнародний аеропорт “Бориспіль, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту передачі-приймання орендованого майна від 31.12.2009.
Для оплати орендної плати за користування майном у період лютий 2020 року -грудень 2020 року, січня 2021 по квітень 2021 року, позивач виставив відповідачу відповідні рахунки фактури разом з відповідними актами приймання-здачі виконаних послуг:
1) рахунок-фактура за лютий 2020 року від 29.02.2020 № 904/33 на суму 70675,10 грн, з яких 29447,96 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 41227,14 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 29.02.2020 на суму 70675,10 грн, строк оплати рахунку 15.03.2020;
2) рахунок-фактура за березень 2020 року від 31.03.2020 № 904/75 на суму 71240,51 грн, з яких 29683,55 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 41556,96 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.03.2020 на суму 71240,51 грн, строк оплати рахунку 15.04.2020;
3) рахунок-фактура за квітень 2020 року від 30.04.2020 № 904/98 на суму 71810,42 грн, з яких 29921,00 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 41889,42 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.04.2020 на суму 71810,42 грн, строк оплати рахунку 15.05.2020;
4) рахунок-фактура за травень 2020 року від 31.05.2020 № 904/1054 на суму 5701,24 грн, з яких 2375,51 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 3325,73 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.05.2020 на суму 5701,24 грн, строк оплати рахунку 15.06.2020;
5) рахунок-фактура за травень 2020 року від 31.05.2020 № 904/108 на суму 66307,51 грн, з яких 27628,12 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 38679,39 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.05.2020 на суму 66307,51 грн, строк оплати рахунку 15.06.2020;
6) рахунок-фактура за червень 2020 року від 30.06.2020 № 904/145 на суму 66440,14 грн, з яких 27683,39 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 38756,75 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2020 на суму 66440,14 грн, строк оплати рахунку 15.07.2020;
7) рахунок-фактура за липень 2020 року від 31.07.2020 № 904/175 на суму 66440,14 грн, з яких 27683,39 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 38756,75 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.07.2020 на суму 66440,14 грн, строк оплати рахунку 15.08.2020;
8) рахунок-фактура за серпень 2020 року від 31.08.2020 № 904/197 на суму 66440,14 грн, з яких 27683,39 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 38756,75 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.08.2020 на суму 66440,14 грн, строк оплати рахунку 15.09.2020;
9) рахунок-фактура за вересень 2020 року від 30.09.2020 № 904/217 на суму 66772,33 грн, з яких 27821,80 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 38950,53 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.09.2020 на суму 66772,33 грн, строк оплати рахунку 15.10.2020;
10) рахунок-фактура за жовтень 2020 року від 31.10.2020 № 904/245 на суму 66440,06 грн, з яких 28100,02 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 39340,04 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.10.2020 на суму 66440,06 грн, строк оплати рахунку 15.11.2020;
11) рахунок-фактура за листопад 2020 року від 30.11.2020 № 904/268 на суму 68316,78 грн, з яких 28465,33 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 39851,45 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.11.2020 на суму 68316,78 грн, строк оплати рахунку 15.12.2020;
12) рахунок-фактура за грудень 2020 року від 31.12.2020 № 904/297 на суму 68931,64 грн, з яких 28721,52 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 40210,12 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.12.2020 на суму 68931,64 грн, строк оплати рахунку 15.01.2021;
13) рахунок-фактура за січень 2021 року від 31.01.2021 № 904/27 на суму 69827,74 грн, з яких 29094,89 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 40732,85 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.01.2021 на суму 69827,74 грн, строк оплати рахунку 15.02.2021;
14) рахунок-фактура за лютий 2021 року від 28.02.2021 № 904/58 на суму 29385,84 грн, з яких 29385,84 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 41140,18 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2021 на суму 29385,84 грн, строк оплати рахунку 15.03.2021;
15) рахунок-фактура за березень 2021 року від 31.03.2021 № 904/99 на суму 71724,96 грн, з яких 2094,60 грн (30%) підлягають до сплати на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», 41839,56 грн в держбюджет та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.03.2021 на суму 71724,96 грн, строк оплати рахунку 15.04.2021.
Як зазначає позивач, відповідач вищевказані рахунки - фактури та акти приймання - здачі виконаних послуг згідно з договору оренди отримав, що підтверджується реєстрами виданих/отриманих оригіналів документів за період надання послуг, копії яких долучені до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2021 позивач звернувся до відповідача із претензією від 30.03.2021 № 35-28/5-126, у якій вимагав у місячний строк з дня одержання претензії сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 276170,85 грн за період лютий-грудень 2020, січень-лютий 2021.
За доводами позивача, спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди, а саме в частині здійснення своєчасної та повної орендної плати за користування майном у період з лютого 2020 року по грудень 2020 року, з січня 2021 по квітень 2021 року, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 299607,54 грн.
Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як визначено ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Отже, у відповідача як особи, що отримала майно в оплатне користування, є обов'язок сплачувати орендну плату у встановленому за згодою сторін розмірі та у встановлений договором строк.
Оскільки орендоване майно є державною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції Закону № 2269-XII від 10.04.1992 зі змінами (редакція чинна на момент виникнення правовідносин), який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов'язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.
За змістом частини першої статті 2 Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, яке необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша статті 762 Цивільного кодексу України).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п. 3.5 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, згідно з рахунком-фактурою, який надає орендарю балансоутримувач.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України та змісту пункту 3.6 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором на момент розгляду справи настав.
Постановою Кабінетів Міністрів України “Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину” від 15.07.2020 № 611 врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном.
Відповідно до п. 1 постанови КМУ від 15.07.2020 № 611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
Згідно з п. 2 постанови КМУ від 15.07.2020 № 611 орендодавцям державного майна постановлено забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.
В додатку 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 наведено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 25 відсотків, зокрема, орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення: їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцмзної групи.
Положення ст. 117 Конституції України визначають, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Враховуючи вказані положення законодавства, безпідставними є посилання позивача про те, що для застосування ним, як балансоутримувачем орендованого відповідачем майна, положень постанови КМУ від 15.07.2020 № 611 в частині зменшення розміру орендної плати можливе лише з моменту внесення відповідних змін до умов договору.
Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час карантину” від 15.07.2020 № 611 у визначеному законодавством порядку не скасована, а відтак є обов'язковою для виконання, доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до положень договору відповідач орендує Майно, що розташоване за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та перебуває на балансі Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” саме з метою розміщення пункту громадського харчування.
Відповідач, як орендар, який використовує майно для розміщення пункту громадського харчування , відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 15.07.2020 № 611, має право на зменшення орендної плати на 50 відсотків.
Між тим, судом враховано, що відповідна постанова не містить положень про необхідність внесення змін до договору оренди для такого нарахування.
У п. 3.6 договору визначено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі істотної зміни істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Так, відповідач, як орендар, який використовує майно для розміщення пункту громадського харчування, відповідно до п. 2 постанови № 611, має право на зменшення орендної плати на 25%.
Посилання позивача на те, що підставою для нарахування відповідачу орендної плати у розмірі 25% обов'язковим є укладення письмово договору не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються з огляду на те, що вказана постанова не вимагає внесення змін до договорів в частині зменшення розміру орендної плати за користування державним майном.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено орендну плату у розмірі 129317,15 грн.
Всього необхідно було сплати позивачу - 137196,74 грн: за лютий 2020 року - 29447,96 грн; з 01.03.2020 по 11.03.2020 - 10532,83 грн; враховуючи зменшення орендної плати на 25 % в силу норм чинного законодавства, належним до сплати є розмір орендної плати: з 12.03.2020 по 31.03.2020 - 4767,65 грн, 6886,37 грн за квітень 2020, 6907,03 грн за травень 2020, 6920,85 грн за червень 2020, 6920,85 грн за липень 2020, 6920,85 грн за серпень 2020, 6955,45 грн за вересень 2020, 7025,00 грн за жовтень 2020, 7116,33 грн за листопад 2020, 7180,38 грн за грудень 2020, 7273,73 грн за січень 2021, 7346,46 грн за лютий 2021, 7471,35 грн за березень 2021, 7523,65 грн за квітень 2021.
Таким чином, за перерахунком суду, у період з 01.03.2020 по 11.03.2020 орендна плата на користь балансоутримувача без наявності підстав для зменшення, склала 957,53 грн за один день оренди та 10532,83 грн відповідно з урахуванням кількості днів оренди майна у вказаний період; за період з 12.03.2020 по 31.03.2020, враховуючи зменшення орендної плати на 25 % в силу норм чинного законодавства, належним до сплати є розмір орендної плати у розмірі 4767,65 грн. Отже, загальна сума орендної плати за березень 2020 року склала 15300,48 грн (10532,83+4767,65).
Враховуючи викладене, несплаченою залишилась сума орендної плати у розмірі 7879,59 грн.
Оскільки заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів за вказаний період у розмірі 7879,59 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем вказаної суми у визначені строки та станом на час розгляду справи по суті спору, матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості за несплату орендної плати частково, на суму 7879,59 грн. В частині стягнення 291727,95 грн основного боргу суд відмовляє.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За прострочення виконання зобов'язання з оплати орендної плати позивачем нараховано до стягнення з відповідача 27388,17 грн пені.
В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як визначено ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з нарахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Оскільки судом визнано обґрунтованим зменшення орендної плати, то нарахування штрафних санкцій повинно здійснюватись на суми боргу з урахуванням цього зменшення.
За перерахунком суду, належною до стягнення є сума 4836,19 грн пені. В частині стягнення 22551, 98 грн пені суд відмовляє.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 6165, 48 грн - 3% річних та 19328,28 грн - інфляційних витрат.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з тих же підстав що і пені, судом встановлено, що належною до стягнення є сума 1175,62 грн - 3 % річних та 1274,14 грн втрат від інфляції. В частині стягнення 4989,86 грн - 3 % річних та 18054,14 грн втрат від інфляції суд відмовляє.
Відповідно до п. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Пунктами 1 та 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Враховуючи викладене, оскільки борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашено, відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендних платежів за період користування орендованим державним майном у строк визначений договором, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню частково: 7879,59 грн основного боргу, 4836,19 грн пені, 1175,62 грн - 3 % річних, 1274,14 грн втрат від інфляції. В частині стягнення 291727,95 грн основного боргу, 22551, 98 грн пені, 4989,86 грн - 3 % річних та 18054,14 грн втрат від інфляції суд відмовляє.
Стосовно поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне.
«Позовна давність» - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення Європейський суд з прав людини від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України: позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як визначено ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається із спливом строку виконання.
Статтею 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Разом з тим, згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , якою установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.
З огляду на викладене, враховуючи що станом на момент розгляду справи карантин триває, строк позовної давності, який не сплив на дату початку карантину 12.03.2020 і був продовжений, позивачем не пропущено.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивачу за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 227,48 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ватмір - 1” за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про стягнення 352489,47 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ватмір - 1” (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 3, код ЄДРПОУ 31090618) на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) 7879,59 грн (сім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень п'ятдесят дев'ять коп) основного боргу, 4836,19 грн (чотири тисячі вісімсот тридцять шість гривень дев'ятнадцять коп) пені, 1175,62 грн (одну тисячу сто сімдесят п'ять гривень шістдесят дві коп) - 3 % річних, 1274,14 грн (одну тисячу двісті сімдесят чотири гривні чотирнадцять коп) втрат від інфляції та 227,48 грн (двісті двадцять сім гривень сорок вісім коп) судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст складено 26.10.2021.
Суддя В.М. Антонова