ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.10.2021Справа № 910/11010/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новапол ТМ" (м. Київ)
про стягнення 15.264,44 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новапол ТМ" про стягнення 15.264,44 грн, з яких: 13.450,98 грн попередньої оплати, 859,69 грн пені, 954,77 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № АН-ПТ-340 від 25.08.20. та непоставку відповідачем позивачу товару на сплачену позивачем суму передплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.21. відкрито провадження у справі № 910/11010/21 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.21. у справі № 910/11010/21 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новапол ТМ" (02160, м. Київ, проспект Соборності, б. 19; ідентифікаційний код 43037353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15; ідентифікаційний код 39097610) 13.450 (тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн 98 коп. попередньої оплати, 270 (двісті сімдесят) грн 24 коп. інфляційних втрат, 326 (триста двадцять шість) грн 56 коп. пені, 2.088 (дві тисячі вісімдесят вісім) грн 93 коп. судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.
Вказаним рішенням встановлено, що питання про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката судом не вирішується, оскільки позивачем зазначено лише орієнтовний розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, та повідомлено суд про намір подати докази на підтвердження понесення вказаних витрат по закінченню розгляду справи.
Означене рішення було направлено позивачу 05.10.21. та отримано останнім 08.10.21. згідно рекомендованого повідомлення № 0105478341039.
19.10.21. до суду надійшла заява позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, подана 18.10.21. до відділення поштового зв'язку, тобто в межах строків, встановлених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення суду було постановлено без виклику представників сторін та отримано позивачем 08.10.21. з врахуванням того, що 09-10.10.21., 14-17.10.21. вихідні та святкові дні.
Відповідно до означеної заяви позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7.140,47 грн.
Положеннями ст. 221 ГПК України унормовано наступне.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
5. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. (ст. 244 ГПК України).
Разом з тим, приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як відзначалось судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.21. у справі № 910/11010/21 встановлено, що питання про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката судом не вирішується, оскільки позивачем зазначено лише орієнтовний розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, та повідомлено суд про намір подати докази на підтвердження понесення вказаних витрат по закінченню розгляду справи.
Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
До стягнення відповідачем за рахунок позивача заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7.140,47 грн на підставі: договору № 16/09/2020 від 16.09.20. про надання правової допомоги, акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 18.10.21., звіту про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу від 18.10.21., згідно яких надано наступну правову допомогу:
- правовий аналіз справи, збір доказів, розробка концепції захисту, складання та подання позовної заяви з додатками по стягненню попередньої оплати, пені та інфляційних втрат в зв'язку з невиконанням постачальником зобов'язання за договором поставки № АН-ПТ-340 від 25.08.20. (справа № 910/11010/21), за період з 05.07.21. по 07.07.21. загальною вартістю 7.000,00 грн;
- розмір гонорара адвоката в розмірі 140,47 грн - 1% від присудженої клієнту судом грошової суми.
Враховуючи всі матеріали справи, якість поданих процесуальних документів, доказове наповнення матеріалів справи та їх об'єм, у суду наявні підстави вважати, що заявлена до відшкодування сума гонорару у розмірі 7.000,00 грн є співмірною та обґрунтованою фактично наданим послугам, а тому здійснюючи розподіл понесених понесених судових витрат на оплату професійної правничої допомоги з урахуванням принципу їх розумності суд вважає обґрунтованим стягнути означену суму з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новапол ТМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс".
Оплата гонорару адвоката здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих правових послуг у строк не пізніше двох місяців з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих правових послуг адвокатом та клієнтом (пункт 4.4 договору № 16/09/2020 від 16.09.20. про надання правової допомоги).
Отже суд звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 Господарського процесуального кодексу України).
Вказану правову позицію також висловлено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.19. в справі № 922/445/19.
Заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 140,47 грн не задовольняються судом з врахуванням правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2018 року у справі № 462/9002/14-ц, про те, що судове рішення не належить до об'єктів цивільних прав (ч. 1 ст. 177 ЦК), а його ухвалення в конкретній справі не є результатом наданих адвокатами сторін послуг, а тому не може бути предметом договору (ч. 1 ст. 638 цього кодексу), з огляду на що включення в умови договору про надання юридичних послуг про винагороду адвокату за досягнення позитивного рішення суду суперечить основним засадам здійснення правосуддя в Україні, актам цивільного законодавства.
Таким чином, суд визнає обґрунтованими та документально підтвердженими витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 7.000,00 грн, які і належить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новапол ТМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс", а заява задовольняється частково.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новапол ТМ" (02160, м. Київ, проспект Соборності, б. 19; ідентифікаційний код 43037353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15; ідентифікаційний код 39097610) 7.000 (сім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М.Ващенко