Провадження №611/689/21
Справа № 2/611/199/21
про залишення позовної заяви без руху
18 жовтня 2021 року суддя Барвінківського районного суду Харківської області Коптєв Ю.А., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Хлібна база №85» Державного агентства резерву України про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Хлібна база №85» Державного агентства резерву України, місцезнаходження: вул. Київська, 2, м. Барвінкове, Харківська область, про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та впливає на можливість порушення судом провадження у справі.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Проте, у 3 та 4 абзацах прохальної частини позову зазначено, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільнені, разом з тим нею не конкретизовано розмір стягнення.
Частина 4 ст. 177 ЦПК України визначає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд, зокрема:
- стягнути заборгованість із невиплаченої заробітної плати та інших нарахований грошових коштів, невиплачених при звільненні;
- середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст.117 КЗпП вбачається, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв'язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв'язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні та компенсація є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов'язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.
Вказана позиція підтверджується постановою Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 30 січня 2019 року, а саме зазначено, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Розмір судового збору визначається відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2021 року складає 908 грн., за подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу належить надати до суду докази на підтвердження сплати судового збору в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні.
Також варто зазначити, що відповідно до положень ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Зазначений порядок засвідчення копій документів відповідає пунктам 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом»; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Разом з тим, жодна із копій додатків не засвідчена у встановленому частиною п'ятою статті 95 ЦПК України порядку. Окремо звертається увага позивача, що засвідченню підлягають тільки ті докази, оригінали яких знаходяться у позивача.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Враховуючи виявлені недоліки при оформлені позовної заяви, на виконання вимог частини першої статті 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачеві встановлюється строк усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 95, 175-177, 185, ч. 2 ст. 261, ст.ст. 272, 353-355 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Хлібна база №85» Державного агентства резерву України про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Копію ухвали про залишення заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз'яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить заявника права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Учасники справи мають можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб -адреса сторінки: http://court.gov.ua/fair/sud2002/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.А. Коптєв