61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
26.10.2021 Справа № 905/1445/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП", м.Київ
до відповідача 1: Приватного підприємства "ФЛАГМАН КІТ", м.Маріуполь, Донецька область
до відповідача 2: Адвокатського об'єднання "ДІФЕНС", м.Харків
про визнання договору недійсним
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: Зайцев О.О., керівник
Суть справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП" м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1 Приватного підприємства "ФЛАГМАН КІТ", м.Маріуполь, Донецька область, відповідача 2 Адвокатського об'єднання "ДІФЕНС", м.Харків про визнання договору відступлення права вимоги №20/01-4 від 20.01.2020 недійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до договору відступлення права вимоги №20/01-4 від 20.01.2020, укладеного між відповідачами, Адвокатське об'єднання "ДІФЕНС" стає новим кредитором за договором про надання послуг №17/2019/06 від 17.06.2019 та набуває права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП", проте позивач зазначає, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП" договір №17/2019/06 про надання послуг від 17.06.2019 та акт приймання-передачі до нього не підписував, а договір не було укладено, у зв'язку з чим позивач просить визнати недійсним договір відступлення права вимоги №20/01-4 від 20.01.2020.
Разом з позовною заявою позивачем заявлені клопотання б/н від 21.07.2021 про витребування доказів та клопотання б/н від 21.07.2021 про призначення почеркознавчої та судово-технічної експертиз.
Ухвалою від 18.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.09.2021.
28.08.2021на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладання розгляду справи.
Ухвалою від 14.09.2021 підготовче засідання відкладено на 05.10.2021.
28.09.2021 та 05.10.2021 на електрону адресу суду від позивача та відповідача 2 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представників в інших судових процесах.
Ухвалою за результатами підготовчого засідання від 05.10.2021 відмовлено у задоволенні клопотань позивача та відповідача 2 про відкладення підготовчого засідання; відмовлено у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів, призначення почеркознавчої та судово-технічної експертиз; закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначений на 26.10.2021.
У судове засідання 26.10.2021 з'явився представник відповідача 2, який заперечував проти задоволення позовних вимог. Представники позивача та відповідача 1 не з'явилися. Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення сторін про розгляд даної справи.
Ухвала суду від 05.10.2021 була отримана представниками позивача та відповідача 2, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідачами відзиви на позовну заяву не надані.
Ухвали суду про відкриття провадження у справі, відкладення підготовчого засідання та за результатами підготовчого засідання, надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача 1, вказану у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Також, суд зазначає, що ПП "ФЛАГМАН КІТ" не внесено змін щодо своїх відомостей про реєстрацію (місцезнаходження).
В разі коли фактичне місцезнаходження фізичної особи-підприємця/юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу-підприємця/юридичну особу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем 1 та повернення їх копій до суду з відповідними відмітками є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача 1 щодо її належного отримання, тобто його власною волею.
Крім того, направлення листа (ів) рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Суд зазначає, що неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки явка представників сторін у судове засідання обов'язкової не визнавалася.
Відповідно до статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил статей 178, 202 ГПК України.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд
20.01.2020 між Приватним підприємством «ФЛАГМАН КІТ» (первісний кредитор) та Адвокатським об'єднанням «ДІФЕНС» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №20/01-4, за умовами пункту 1.1. якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе права вимоги, що належать первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про надання послуг №17/2019/06 від 17.06.2019 (основний договір), укладеним між первісним кредитором та ТОВ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» (боржник) щодо стягнення грошових коштів на суму 452065,20грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 23.07.2019 на суму 452065,20грн.
Відповідно до умов ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника ТОВ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» (код ЄДРПОУ 41744670) (пункт 1.3. договору про відступлення права вимоги).
Відповідно до пункту 2.1. договору про відступлення права вимоги, згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору суму в розмірі 452065,20грн., шляхом безготівкового перерахування протягом 25 днів з моменту пред'явлення відповідної вимоги.
Згідно з пунктом 4.2. договору про відступлення права вимоги, з моменту укладання договору первісний кредитор не має права приймати від боржників оплату за основним договором. В разі прийняття такої оплати, первісний кредитор зобов'язаний перерахувати її на рахунок нового кредитора у повному обсязі.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 5.1. договору про відступлення права вимоги).
Відступлення вимоги згідно з цим договором не тягне за собою ніяких змін умов основного договору. Зміни до цього договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додаткової угодою до цього договору (пункти 5.3., 5.4. договору).
Позивач не погоджуючи з тим, що відповідно до договору відступлення права вимоги відповідач 2 Адвокатське об'єднання «ДІФЕНС» стає кредитором за договором про надання послуг та набуває права вимоги до ТОВ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП», зазначає про те, що договір про надання послуг та акт приймання-передачі до нього керівник позивача - Головко П.О. не підписувала. ПП «ФЛАГМАН КІТ» укладаючи договір про відступлення права вимоги з Адвокатським об'єднанням «ДІФЕНС» передав право вимог за договором, який ТОВ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» не підписувало, тобто відсутнє волевиявлення ТОВ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» на вчинення цього правочину, а укладання правочину від імені позивача невстановленою особою суперечить законодавству. Відтак, за твердженнями позивача, останнім не було укладено договір про надання послуг, а отже права та обов'язки між сторонами не виникли. ПП «ФЛАГМАН КІТ» не набуло відповідних прав за договором про надання послуг, які давали б йому право на відступлення права вимоги Адвокатському об'єднанню «ДІФЕНС». Тому, договір №20/01-4 про відступлення права вимоги від 20.01.2020 є недійсним.
За вказаних обставин, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №20/01-4 від 20.01.2020, укладеного між Приватним підприємством «ФЛАГМАН КІТ» та Адвокатським об'єднанням «ДІФЕНС».
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного:
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом частини 1 статті 202 цього Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В частині 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Позивачем у даній справі оскаржується укладений між відповідачами договір про відступлення права вимоги з тих підстав, що: відповідачем-1 відступлено право вимоги, яке не існувало на момент укладення оспорюваного договору, оскільки договір про надання послуг за яким відступлено право вимоги, від імені ТОВ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» (боржник, позивач у справі) підписано невстановленою особою, тому цей договір є неукладеним, а оспорюваний договір є недійсним.
Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
Відповідно до статей 513, 514, 516 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі заміни кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. При цьому такий спеціальний інструмент для заміни сторони у зобов'язанні, як відступлення права вимоги, може бути застосований лише відносно дійсного зобов'язання, тобто такого зобов'язання, яке існувало на момент переходу відповідного права від первісного кредитора.
За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №916/1171/18, від 14.11.2018 у справі №910/8682/18, від 30.08.2018 у справі №904/8978/17, від 04.03.2019 у справі №5015/6070/11, від 10.09.2019 у справі №9017/317/19, від 09.07.2019 у справі №903/849/17, від 29.01.2019 у справі №914/2566/17, згідно з якими: презюмується правомірність правочину; боржник не позбавлений права висувати заперечення проти вимоги нового кредитора; обставини щодо визнання недійсним основного договору, відносно якого передано право вимоги, стягнення заборгованості та збитків, обґрунтованість чи необґрунтованість штрафних санкцій за таким договором не стосуються предмета доказування у справі про недійсність договору уступки права вимоги.
Договір про надання послуг №17/2019/06 від 17.06.2019, укладений між позивачем та відповідачем 1, і право вимоги за яким у подальшому було відступлено за оспорюваним договором, з тих підстав про які вказує позивач чи інших підстав, недійсним у встановленому порядку не визнавався. Отже, в силу прямого припису статті 204 ЦК України його правомірність презюмується.
Відтак, за оспорюваним договором передано всі права за договором про надання послуг №17/2019/06 від 17.06.2019, який недійсним не визнавався, та відповідно включає в себе право дійсної вимоги до позивача на оплату послуг.
Також суд зазначає, що питання чинності договору відступлення права вимоги стосуються лише сторін такого договору та не впливає на чинність відповідного зобов'язання позивача, право вимоги щодо виконання якого було передано новому кредитору внаслідок укладення договору відступлення.
Оскільки позивачем, як особою, яка не є стороною оскаржуваного правочину, не доведено того, що в результаті укладення договору про відступлення права вимоги обсяг майнових зобов'язань позивача змінився, то відповідно позивачем не доведено порушення укладеним між відповідачами договором його прав або охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з презюмованою правомірністю договору про надання послуг у суду відсутні підстав для висновку про недійсність оспорюваного договору про відступлення права вимоги лише з огляду на спір щодо чинності договору про надання послуг. Питання щодо чинності такого договору може бути предметом окремого судового розгляду і посилання позивача в цій частині зводяться до дослідження окремих обставин укладання договору про надання послуг, що не входить до предмета доказування у даній справі про визнання недійсним правочину - договору про відступлення права вимоги.
Наведені обставини у їх сукупності дають підстави для висновку про те, що передана за оспорюваним договором про відступлення права вимоги вимога є дійсною, що не спростовано позивачем.
З урахуванням вищенаведеного суд також зазначає, що при поданні позовної заяви позивач не вказав, які його права або охоронювані законом інтереси порушені укладенням оспорюваного договору та підлягають захисту.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП" м.Київ, до відповідача 1 Приватного підприємства "ФЛАГМАН КІТ", м.Маріуполь, Донецька область, відповідача 2 Адвокатського об'єднання "ДІФЕНС", м.Харків про визнання договору відступлення права вимоги №20/01-4 від 20.01.2020 недійсним.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
У судовому засіданні 26.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2021.
Суддя М.О. Лейба