вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"21" жовтня 2021 р. Cправа № 902/838/21
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Німенко О.І,
представників:
позивача - Богданової С.Д.,
відповідача - Обертюх Т.С.,
у відсутності третьої особи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство "Баланс-В" (вул. Леніна (Святомиколаївська), буд. 93/27, смт Чернівці, Вінницька область, 24100)
про стягнення коштів в розмірі 11457,24 грн,
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про стягнення коштів в розмірі 11457,24 грн.
Ухвалою суду від 25.08.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/838/21 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.09.2021.
За результатами слухання справи 07.09.2021, внаслідок задоволення поданого до початку судового засідання клопотання представника відповідача, суд у протокольній формі ухвалив залучити до участі у справі Приватне підприємство "Баланс-В" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. При цьому у судовому засіданні оголошено перерву до 23.09.2021, а згодом до 21.10.2021, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
Учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 79 - 114, том 1); позивачем - відповідь на відзив (а.с. 135 - 143, том 1).
Окрім того, 24.09.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 як засновника Приватного підприємства "Баланс-В", за змістом якої зазначено, що Приватне підприємство "Баланс-В" не може бути третьою особою у справі, оскільки 24.06.2021 було укладено договір про переведення боргу (відступлення права вимоги), відповідно до якого право вимоги ПП "Баланс-В" до ТОВ "Енера Вінниця" перейшло ФОП ОСОБА_1. При цьому Договір відступлення укладено без застереження, а ПП "Баланс-В" призупинило свою діяльність та закрило свої рахунки, що унеможливлює повернення боргу на рахунки підприємства.
Окремо слід зазначити, що представнику позивача забезпечено участь у судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції через Чернівецький районний суд Вінницької області.
У судове засідання 21.10.2021 з'явилися усі учасники справи, за винятком третьої особи, яку про дату час та місце розгляду справи повідомлено ухвалою суду від 23.09.2021.
Представники сторін підтримали викладені письмово позиції по суті спору.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на укладення 24.06.2021 із ПП "Баланс-В" договору про переведення боргу (відступлення права вимоги), відповідно до якого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 набуто право вимоги до ТОВ "Енера - Вінниця" в сумі 11457,24 грн, що є передплатою ПП "Баланс-В" за постачання електроенергії на підставі Договору №503501 від 06.06.2014, фактичного постачання якої не відбулося.
Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зводиться до того, що укладений між ПП "Баланс-В" та ФОП ОСОБА_1 договір про переведення боргу (відступлення права вимоги) від 24.06.2021 не містить обов'язку вчинення будь-яких дій щодо перерахунку грошових коштів в сумі 11 457,24 грн для ТОВ "Енера - Вінниця".
Його укладено на підставі договору з AT "Вінницяобленерго" - попереднім постачальником електроенергії від 06.06.2014 №ЧР - 503501, який у разі не оформлення договору надання послуг з розподілу електричної енергії зі Споживачем, діє в частині питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань, але не з питань взаєморозрахунків.
По суті договір про переведення боргу (відступлення права вимоги) від 24.06.2021 є нікчемним та оспорюваним, тому перерахувати грошові кошти за спожиту електроенергію за вказаним договором відповідач не має правових підстав.
У відповіді на відзив позивач акцентує увагу, що дії ТОВ "Енера - Вінниця" в частині скерування ПП "Баланс-В" рахунків з призначенням платежу "за активну електричну енергію згідно договору №ЧР-503501 від 06.06.2014" свідчать що такий договір діяв уже між позивачем та відповідачем, хоча й був укладений з AT "Вінницяобленерго" - попереднім постачальником електроенергії. При цьому підставою для звернення із позовом у даній справі є невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань у розмірі 11 457,24 грн, які за змістом відзиву відповідач визнає.
В свою чергу, укладеним між ПП "Баланс-В" та ФОП ОСОБА_1. договором переведення боргу (відступлення права вимоги) від 24.06.2021 визначено лише відступлення права боргу за договором постачання електричної енергії від 06.06.2014 у розмірі 11 457,24 грн, що підтверджується актом взаємозвірки від 20.05.2021 № 14460 (п. 1 договору). Тобто, підставою для укладення договору відступлення є саме акт взаємозвірки, підписами під яким сторони підтвердили наявність боргових зобов'язань ТОВ "Енера Вінниця".
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
06.06.2014 між Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі директора СО "Чернівецькі електричні мережі" та Приватним підприємством "Баланс-В" укладено Договір про постачання електричної енергії №ЧР -503501, відповідно до предмету якого (п. 1 Договору) Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною дозволеною потужністю 40 кВт, що вказана для кожного об'єкту Споживача у додатку "Відомості про об'єкти Споживача", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Додатком №9 до Договору №ЧР-503501 від 06.06.2014 "Відомості про об'єкти Споживача" сторони погодили постачання електроенергії до об'єкту Споживача, зокрема, за адресою: вул. Леніна (згодом перейменовано на Святомиколаївська), 93/27, смт Чернівці.
Відповідно до Постанови НКРЕКП від 14.06.2018 № 429 ТОВ "Енера Вінниця" на підставі отриманої ліцензії починаючи з 01.01.2019 здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам.
ТОВ "Енера Вінниця" з посиланням на Договір №ЧР-503501 від 06.06.2014 виставлено ПП "Баланс - В" рахунок № ЧР-503501/0001/2 від 22.04.2021 на суму 11 457,24 грн, що складає суму планового платежу за активну електричну енергію на травень 2021 року.
Як вказує позивач, постачання електроенергії відповідно здійсненої передплати не відбулося, зазначена попередня оплата в сумі 11 457,24 грн також не була повернута постачальником, а тому зазначені кошти рахуються дебіторською заборгованістю ТОВ "Енера Вінниця" перед ПП "Баланс - В".
Так, відповідно до обопільно підписаного та скріпленого печаткою ТОВ "Енера Вінниця" акту звірки №1460 від 20.05.2021 станом на 20.05.2021 за ТОВ "Енера Вінниця" числиться заборгованість у розмірі 11 457,24 грн на користь ПП "Баланс - В".
24.06.2021 між ФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) та ПП "Баланс-В" (Первісний кредитор) укладено Договір про переведення боргу (відступлення права вимоги), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор переводить Новому кредитору своє право вимоги до Боржника - ТОВ "Енера Вінниця", а Новий кредитор замінює Первісного кредитора у зобов'язанні за Договором №503501 від 06.06.2014 і приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредитору в частині стягнення переплати Первісного кредитора за Договором №503501 від 06.06.2014 (надалі іменується "заборгованість").
Сума заборгованості боржника - ТОВ "Енера Вінниця" перед Первісним кредитором на момент укладення даного Договору становить 11 457,24 грн та підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків складеним між Первісним кредитором та боржником - ТОВ "Енера Вінниця" від 20.05.2021 №14460 (п. 1.2. Договору про переведення боргу (відступлення права вимоги) від 24.06.2021).
Позивач звернулася до відповідача із вимогою від 24.06.2021 щодо перерахування на рахунок ФОП ОСОБА_1 11 457,24 грн на підставі укладеного Договору про переведення боргу (відступлення права вимоги) від 24.06.2021.
У відповідь на вказану вимогу листом від 06.07.2021 № 1.13-12301 ТОВ "Енера Вінниця" повідомило ФОП ОСОБА_1. що у 2014 році товариство не укладало з ПП "Баланс - В" договір про постачання електроенергії, так як розпочало свою ліцензовану діяльність з 01.01.2019. Вказаний договір укладено з ПАТ "Вінницяобленерго", термін дії якого закінчився з дати анулювання дії ліцензії на постачання електроенергії, а тому позивачу відмовлено у виконанні вимог щодо перерахування кредиторської заборгованості ПП "Баланс - В".
Несплата відповідачем ФОП ОСОБА_1. визначеної у пред'явленій вимозі суми слугувала підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам, відповідно до отриманої ліцензії (Постанова НКРЕКП від 14.06.2018 № 429), починаючи з 01.01.2019.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (Правила).
Так, пунктом 1.2.7. Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Пунктом 1.2.15. Правил передбачено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
За загальним правилом договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Підпунктом 3.1.5. пункту 3.1. Правил передбачено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних вебсайтах та на сайті Регулятора.
Відповідно до п.п. 3.1.7. п. 3.1. Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
Враховуючи зазначені вимоги суд приходить до висновку про наявність договірних відносин між ТОВ "Енера Вінниця" та третьою особою, зокрема, за фактом споживання ПП "Баланс - В" визначеного обсягу електричної енергії та оплати останнім виставлених рахунків (а.с. 48-49, 139-141, том 1). При цьому у виставлених відповідачем ПП "Баланс - В" рахунках вказано призначення платежу: "за активну електричну енергію згідно договору №ЧР-503501 від 06.06.2014".
Таким чином, ТОВ "Енера Вінниця" виставляючи рахунки з посиланням на Договір №ЧР-503501 від 06.06.2014 та приймаючи оплату за такими рахунками підтвердило продовження договірних відносин саме за Договором №ЧР-503501 від 06.06.2014, який було укладено між третьою особою та попереднім постачальником електричної енергії - ПАТ "Вінницяобленерго".
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою стороною внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В силу приписів ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на вищезазначені законодавчі норми Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 правомірно набуто право вимоги до ТОВ "Енера Вінниця" в сумі 11 457,24 грн на підставі укладеного між позивачем та третьою особою Договору про переведення боргу (відступлення права вимоги) від 24.06.2021. При цьому суд враховує презумпцію правомірності такого правочину в силу приписів ст.ст. 204, 629 ЦК України, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.
Суд акцентує увагу, що відповідачем не заперечується наявність заборгованості у вигляді переплати перед третьою особою в сумі 11 457,24 грн, а заперечення ТОВ "Енера Вінниця" щодо обов'язку сплати вказаної суми саме позивачу є необґрунтованою.
Так, посилання відповідача, що Договір №ЧР - 503501 від 06.06.2014 укладений з AT "Вінницяобленерго" - попереднім постачальником електроенергії, який у разі не оформлення договору надання послуг з розподілу електричної енергії зі Споживачем, діє в частині питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань, але не з питань взаєморозрахунків свідчить про суперечливу поведінку ТОВ "Енера Вінниця", позаяк відповідачем заперечується дія Договору №ЧР-503501 від 06.06.2014 в частині взаєморозрахунків лише щодо повернення переплати за таким договором, однак відповідач не відмовлявся від прийняття платежів на свою користь від третьої особи з посиланням на зазначений Договір. При цьому дії особи, що свідчать про її суперечливу поведінку у спорі є підставою для відмови стороні, що випливає з доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) та базується на принципі добросовісності (постанови ВС КГС від 17.11.2018 у справі №911/205/18 та від 09.04.2019 у справі №903/394/18).
Також слід зазначити, що у виставленому ТОВ "Енера Вінниця" рахунку ПП "Баланс-В" на суму 11 457,24 грн, що складає суму планового платежу за активну електричну енергію на травень 2021 року (а.с. 50, том 1) з посиланням на Договір №ЧР-503501 від 06.06.2014 зазначено, що "договір діє до 05.06.2022, якщо інший термін не встановлений комерційною пропозицією, та вважається продовженим, якщо жодною із сторін за 20 днів до його закінчення не буде заявлено про припинення його дії". Тобто, на момент виставлення рахунку відповідач не заперечував дію такого Договору, а констатував продовження його дії.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, існування обов'язку відповідача перед позивачем щодо сплати 11457,24 грн слідує з умов Договору про переведення боргу (відступлення права вимоги) від 24.06.2021 за фактом пред'явлення позивачем відповідної вимоги, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
При винесенні даного рішення суд врахував висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Також Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). При цьому суд зазначає, що інші доводи відповідача жодним чином не спростовують викладених судом підстав для задоволення позову.
Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача повністю в сумі 2270 грн.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає таке.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Як слідує з матеріалів справи, 16.06.2021 між ФОП ОСОБА_1 (Клієнт) та Богдановою Світланою Дмитрівною (Адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги №293 (Договір №293), відповідно до п.п. 1, 4 якого предметом Договору, зокрема, є:
- забезпечення захисту прав, свобод та законних інтересів Клієнта у будь-якому статусі: позивача, відповідача, третьої особи;
- представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного. Господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Пунктами 2,6,7 розділу 5 Договору №293 сторони погодили, що гонорар складається з суми вартості послуг , тарифи яких узгоджені Сторонами та зазначені в Додатку до цього Договору. Факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг, зразок якого є Додатком 2 до цього Договору. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок Адвоката. У разі проведення розрахунку готівкою Адвокат видає документ про оплату послуг.
Надання Адвокатом юридичних послуг на суму 4000 грн підтверджується обопільно підписаним Актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 28.07.2021, що включає: консультації (витрати часу - 1 год. з визначеною вартістю 1000 грн); складання договору, акту, позовної заяви (з визначеною вартістю 2000 грн); представництво інтересів в господарському суді (з визначеною вартістю 1000 грн).
Факт проведення позивачем розрахунку за надані послуги підтверджується квитанцією №152 від 28.07.2021 на суму 4000 грн.
Крім того, матеріали справи містять ордер серії ВН №051524 від 07.09.2021 на представництво Адвокатом Богдановою Світланою Дмитрівною інтересів ФОП ОСОБА_1. та копію Свідоцтва №332 від 19.12.2003 про право на заняття Богдановою Світланою Дмитрівною адвокатською діяльністю.
Суд враховує, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права (постанова Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18).
Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, відтак у суду відсутні підстави втручатися у розмір визначеного сторонами гонорару, зміст наданих послуг та їх співмірність з предметом спору.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера - Вінниця" в заявленій позивачем сумі в силу приписів ст. 129 ГПК України, оскільки позов задоволено повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037; код ЄДРПОУ 41835359) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 11 457,24 грн - заборгованості, 2 270 грн - витрат на сплату судового збору та 4 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відповідні адреси електронної пошти сторін: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_1.
Повне рішення складено 26 жовтня 2021 р.
Суддя Тварковський А.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - позивачу - АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_2;
4,5 - відповідачу - вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037; ІНФОРМАЦІЯ_1;
6 - третій особі - вул. Святомиколаївська, буд. 93/27, смт Чернівці, Вінницька область, 24100.