Справа №:755/15730/21
Провадження №: 4-с/755/216/21
"25" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Шелудько В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 за участю Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про визнання дій неправомірними, зняття арешту з майна,
заявник звернулася до суду зі скаргою за участю Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про визнання дій неправомірними, зняття арешту з майна. Свої вимоги мотивувала тим, що згідно листа Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07 вересня 2021 року на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 47645889 з примусового виконання виконавчого листа № 75/15282/13-ц від 02 липня 2014 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва. 12 квітня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.07 вересня 2016 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову повернення виконавчого документа стягувачу. Станом на 07 вересня 2021 року виконавчий лист до Відділу повторно не надходив та на виконанні не перебуває. Однак Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час винесення постанови про повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) не було вирішено питання про знаття арешту з майна боржника. У зв'язку з чим заявник просить визнати дії Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна та оголошення заборони на його відчуження ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 47645889; зобов'язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести виконавчі дії по зняттю арешту з майна та оголошення заборони на його відчуження ОСОБА_1 , накладеного в межах виконавчого провадження № 47645889.
23 вересня 2021 року ухвалою суду прийнято до свого провадження скаргу боржника ОСОБА_1 за участю Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про визнання дій неправомірними, зняття арешту з майна.
25 жовтня 2021 року розгляд справи закінчено ухваленням ухвали по суті вимог.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби і звернень учасників виконавчого провадження" неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, якім повідомлено про час та місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно листа Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07 вересня 2021 року на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 47645889 з примусового виконання виконавчого листа № 75/15282/13-ц від 02 липня 2014 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва. 12 квітня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 07 вересня 2016 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Станом на 07 вересня 2021 року виконавчий лист до Відділу повторно не надходив та на виконанні не перебуває (а.с. 13-14).
Заявник просить визнати дії Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна та оголошення заборони на його відчуження ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 47645889; зобов'язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести виконавчі дії по зняттю арешту з майна та оголошення заборони на його відчуження ОСОБА_1 , накладеного в межах виконавчого провадження № 47645889.
В обґрунтування вимог заявник зазначив про те, що 07 вересня 2016 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та станом на 07 вересня 2021 року виконавчий лист до Відділу повторно не надходив та на виконанні не перебуває.
Представники Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та стягувача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва не скористалися процесуальним правом подачі заперечень на скаргу.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на 07 вересня 2016 року).
У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження (ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»).
Крім того, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року "Про виконавче провадження" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Судом встановлено, що 12 квітня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 07 вересня 2016 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Крім того, зі змісту листа Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07 вересня 2021 року вбачається, що станом на 07 вересня 2021 року виконавчий лист до Відділу повторно не надходив та на виконанні не перебуває, а тому стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Отже, оскільки стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, тому суд приходить висновку про задоволення скарги боржника ОСОБА_1 за участю Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про визнання дій неправомірними, зняття арешту з майна повністю: визнати дії Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна та оголошення заборони на його відчуження ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 47645889. Зобов'язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести виконавчі дії по зняттю арешту з майна та оголошення заборони на його відчуження ОСОБА_1 , накладеного в межах виконавчого провадження № 47645889.
Керуючись ст. 129 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 260, 353, 447, 450, 451 ЦПК України, суд,
Скаргу боржника ОСОБА_1 за участю Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про визнання дій неправомірними, зняття арешту з майна задовольнити повністю.
Визнати дії Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна та оголошення заборони на його відчуження ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 47645889.
Зобов'язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести виконавчі дії по зняттю арешту з майна та оголошення заборони на його відчуження ОСОБА_1 , накладеного в межах виконавчого провадження № 47645889.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна