712/12384/20
2-а/712/32/21
29 вересня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Марченко Т.В.
представника позивача Руденко Ю.В.
представника відповідача Лисенко Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Черкаській області лейтенанта поліції Краснокутського Івана Васильовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що постановою інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Краснокутського І.В. від 23 року листопада 2020 року серії ЕАМ № 3466195 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення в вигляді штрафу у розмірі 340 гривень
Оскаржену постанову винесено відповідачем за відсутності складу адміністративного правопорушення, з порушенням прав позивача, передбачених ст. 268 КУпАП.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Відповідачем надано відзив на адміністративну позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
23 листопада 2020 року близько 00 години 43 хвилин по вул. Чигиринській, буд. 23, в м. Черкаси, в порушення вимог п.31.4 Правил дорожнього руху України, рухався автомобіль марки «ВАЗ-21083», д.н.з. НОМЕР_1 , який мав несправності зовнішніх світлових приладів, а саме: не працював задній лівий габаритний ліхтар (темної пори доби).
Враховуючи викладене, відповідно до п.п.1-3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», вказаний транспортний засіб був зупинений інспектором роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Краснокутським Іваном Васильовичем .
Відповідно до ч. 3 ст. 18, ч.2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», відповідач, звертаючись до позивача, який знаходився за кермом вказаного автомобіля, назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання та проінформував відповідача про порушення останнім п. 31.4 Правил дорожнього руху України.
Після перевірки документів позивача, відповідно до вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП, було здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснено позивачу його права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, що підтверджується доданим до відзиву відеозаписом.
За результатами розгляду справи, інспектором роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Краснокутським І.В. винесено постанову ЕАМ № 3466195 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення в вигляді штрафу у розмірі 340 гривень
Відповідно до ст. 285 КУпАП, відповідач ознайомив позивача зі змістом оскарженої постанови та вручив її копію.
Позивачеві було роз'яснено зміст ст.ст. 307, 308 КУпАП щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та зміст ст. 289 КУпАП щодо порядку оскарження постанови.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому останній зазначив, що інспектором роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Краснокутським І.В. порушено право позивача на отримання правової допомоги.
Представник позивача - адвокат Руденко Ю.В. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Лисенко Р.С.в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Пояснив, що позивач ОСОБА_1 близько 00 години 43 хвилин 23 листопада 2020 року керував транспортним засобом ВАЗ-21083, д.н.з. НОМЕР_1 , з не працюючим заднім лівим габаритним ліхтарем (темної пори доби), чим порушив п.31.4 ПДР України.
Факт вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення зафіксований бодікамерою № 00092.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, суд приходить до наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, поліція, відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, передбачені ч.2 ст.122 КупАП.
Відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
23 листопада 2020 року інспектором роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Краснокутським І.В. винесена постанова серія ЕАМ № 3466195 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, та застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 3466195 від 23 листопада 2020 року, ОСОБА_1 23 листопада 2020 року о 00 годині 43 хвилин по вул. Чигиринській, 23, в м. Черкаси, керував транспортним засобом ВАЗ-21083, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не працював задній лівий габаритний ліхтар, чим порушив п.31.4 ПДР - керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Відповідно до ч.1 ст.121 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно - правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.2.3.а) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Згідно п. 2.3.6) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язанні уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.31.4 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів законодавством згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідність таким вимогам:
п.31.4.3. Зовнішні світлові прилади:
a) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових
приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
б) порушено регулювання фар;
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи,
що не відповідають типу даного світлового приладу;
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що
зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Відповідно до п. 6.1.1 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги до безпечності технічного стану та методи контролю», не дозволено змінювати розташування зовнішніх світлових приладів, їх демонтувати, встановлювати додаткові зовнішні світлові прилади, а також змінювати режим їх роботи, якщо це не передбачено конструкцією або документами щодо погодження переобладнання колісного транспортного засобу.
Згідно п. 6.1.5 зазначеного Стандарту кількість, колір та наявність зовнішніх світлових приладів на колісних транспортних засобах визначають відповідно до таблиці 1, згідно до якої задніми габаритними ліхтарями червоного кольору у кількості 2 або 4 одиниці комплектуються всі колісні транспортні засоби (в тому числі ті, що за ДСТУ класифіковані категорією «М» - самохідні колісні транспортні засоби (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси)).
Пунктом 7.1.1. ДСТУ 3649/2010 визначено, що відповідність вимогам 6.1.1.-6.1.5, 6.1.6.3, 6.1.7.1-6.1.7.3, 6.1.7.5, 6.1.7.6 перевіряють візуально.
Відповідно до ст.ст. 258, 283 КУпАП, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський може виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КпАП України).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно постанови серії ЕАМ № 3466195 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, до постанови додається відеозапис з бодікамери 00092.
В судовому засіданні було досліджено відеозапис з бодікамери № 00092 інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Краснокутського І.В.
На відеозаписі зафіксовано, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ-21083», д.н.з. НОМЕР_1 , з наступними технічними несправностями зовнішніх світлових приладів: не працює задній лівий габаритний ліхтар.
Враховуючи викладене, позивачем порушено вимоги п.31.4 Правил дорожнього руху України.
Інспектором роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Краснокутським І.В. було ознайомлено позивача з його правами, визначеними ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що зафіксовано на 08:22 хв. - 08:37 хв. медіафайлу «20201123074650000026» та 08:25 хв. - 08:40 хв. медіафайлу «1_20201123074955000308», який було оглянуто безпосередньо у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 246 КУпАП, порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п.11 ч.1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно пункту 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення. При цьому, не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.
Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року у справі №286/3047/16-а.
Згідно ст. 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. При цьому, чинні положення КУпАП не містять вимог щодо особистої присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складання постанови у справах про адміністративне правопорушення.
Згідно відеозаписів з бодікамери патрульного поліцейського № 00092, досліджених судом безпосередньо у судовому засіданні, розгляд справи був проведений у присутності позивача ОСОБА_1 , останньому було надано час на отримання правової допомоги, при цьому, позивачем не адвокат взагалі не був викликаний; останнім був здійснений лише один телефонний дзвінок абоненту «Арнольд», після прибуття якого з'ясувалось, що вказана особа не є адвокатом чи фахівцем у галузі права і викликана позивачем не для надання правової допомоги останньому.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото та відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Згідно постанови серії ЕАМ № 3466195 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, до постанови додається відеозапис з бодікамери 00092.
Відповідно до наданих відповідачем письмових пояснень з доданими до них доказами, відеофіксація правопорушення здійснювалась відповідачем з нагрудного портативного відеореєстратора, що має серійний номер «СА - 00092».
До пояснень відповідачем надано фотозображення нагрудного портативного відеореєстратора з серійним номером СА-00092; копію Сертифікату дослідження конструкції № UA.TR.052.295-15 від 19 серпня 2015 року, копію додатку до Сертифікату дослідження конструкції № UA.TR.052.295-15; копію Висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи № 602-123-20-3/2479 від 05 грудня 2016 року.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правового висновку верховного Суду в постанові від 14 серпня 2018 року у справі № 826/15341/15, «окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність і, як наслідок, про скасування такого рішення.
Якщо відповідний акт індивідуальної дії прийнятий контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів його форми».
Враховуючи викладене, відповідачем підтверджено належними достатніми достовірними доказами факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем, який зафіксований нагрудним портативним відеореєстратором (бодікамерою) з серійним номером СА 00092, виданим 22 листопада 2020 року інспектору роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Краснокутському Івану Васильовичу.
В судовому засіданні досліджено відеозаписи з нагрудного портативного відеореєстратора СА 00092, на яких зафіксовано, що транспортний засіб марки «ВАЗ-21083», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 , мав наступні технічні несправності : не працював лівий задній габаритний ліхтар.
Доводи позивача про здійснення розгляду справи та винесення оскарженої постанови інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Черкаській області Краснокутським Іваном Васильовичем з порушенням вимог ст. 268 КУпАП,є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи, в тому числі відеозаписами з нагрудного портативного відеореєстратора патрульного поліцейського СА 00092, дослідженими судом безпосередньо у судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного, згідно ст.ст. 9, 121, 222, 251, 258, 268, 276, 280, 283 КУпАП та керуючись ст.ст. 72-77, 79, 132, 139, 140, 242, 286 КАС України,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Черкаській області лейтенанта поліції Краснокутського Івана Васильовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 04 жовтня 2021 року.
Сторони справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
Відповідач: інспектор взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Черкаській області лейтенант поліції Краснокутський Іван Васильович, адреса: 18029, м. Черкаси, вул. Лесі Українки, буд. 21;
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646.
Суддя О.М. Борєйко