Справа № 564/2372/21
Рядок статзвіту № 140
19 жовтня 2021 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді Олійника П. В.
з участю секретаря Рубельського О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПП Бануляк Альони Віталіївни Департаменту патрульної поліції Управління безпеки дорожнього руху в м. Києві про скасування постанови серії І АВ №01594336 від 21.04.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП
Позивач ОСОБА_1 звернулася в Костопільський районний суд Рівненської області з позовом до інспектора ДПП Бануляк Альони Віталіївни Департаменту патрульної поліції Управління безпеки дорожнього руху в м. Києві, в якому просить суд, скасувати постанову інспектора ДПП, Бануляк А.В., Департаменту патрульної поліції Управління безпеки дорожнього руху в м. Київ, серії 1 АВ №01594336 від 21.04.2021 року, якою на позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст. 122 КупАП.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на час, вказаний в оскаржуваній постанові, позивач не керувала транспортним засобом OPEL INSIGNIA, державний номерний знак НОМЕР_1 , оскільки даний транспортний засіб відповідно до витягу реєстрації транспортного засобу та договру купівлі транспортного засобу був відчужений для ОСОБА_2 , у зв'язку з чим, в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзив на позовну заяву до суду не надіслав, натомість звернувся до суду з заявою про відкладення судового засідання.
Враховуючи ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою інспектора ДПП, Бануляк А.В. Департаменту патрульної поліції Управління безпеки дорожнього руху в м. Києві, серії 1 АВ01594336 від 21.04.2021 року ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за ч.1 ст. 122 КупАП. У зв'язку з тим, що 21.04.2021 року о 14 год. 06 хв. на а/д М06 м. Київ-ЧОП 555+662, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки OPEL INSIGNIA, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 34 км./год., чим порушила п. 12.9 (6) Правил дорожнього руху України . Вчинення адміністративного правопорушення у вищезазначеній постанові було зафіксоване технічним засобом «Каскад 024-1219».
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 7 КУгіАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приміткою до ст. 122 КУпАП встановлено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14'2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279'3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
За правилами ст. 14-2 КпАП України адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч. 1).
Згідно ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 279-1 КпАП України у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».
Відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 КУпАП, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу (ч. 3).
Так, статтею 279-3 КУпАП визначено, що відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
У випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, від адміністративної відповідальності на підставі: абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс; абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14'2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб'єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, у випадках та строк визначені законом, відповідальна особа має право вжити належні заходи та надати уповноваженому органу докази не вчинення нею зафіксованого в автоматичному режимі порушення ПДР, та, як наслідок, не бути притягненою до відповідальності за правопорушення, яке ним не вчинялося.
Постанови про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 за місцем проживання та реєстрації не отримувала. Про дану постанову позивач ОСОБА_1 дізналась лише 17.08.2021 року, що підтверджується викликом старшого державного виконавця Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Львів) від 12.08.2021 року.
Так, ч. 4 ст. 279-1 КУпАП визначено, що повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.
Статтею 285 КУпАП визначено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі, зазначеній у ч. 1 сг. 14-2 цього Кодексу, або повнолітньому члену сім'ї такої особи.
Будь яких доказів направлення оскаржуваної постанови на адресу позивача ОСОБА_1 , за якою зареєстровано транспортний засіб OPEL INSIGNIA, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідачем суду не надано.
Разом з тим, відповідно до рішення Конституційного суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення може залучатися тільки особа, винна в його вчиненні, зокрема водій транспортного засобу. При цьому власники (співвласники) транспортних засобів можуть притягуватися до адміністративної відповідальності виключно за наявності в їхніх діях складу певного адміністративного порушення.
Відповідно до витягу реєстрації транспортного засобу та договору купівлі транспортного засобу №00003 суб'єктом господарювання ОСОБА_3 що здійснює оптову та роздрібну торгівлю транспортним засобом на підставі договру комісії, укладеного з власником транспортного засобу, автомобіль марки OPEL INSIGNIA, державний номерний знак НОМЕР_1 , 21.04.2021 року о 10 год. 05 хв. був відчеженний для ОСОБА_2 , таким чином на момент вчинення адміністративного правопорушення не належав позивачу ОСОБА_1 на праві власності.
Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обгрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За змістом приписів статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи обставини справи та нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає доведеним незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та наявність підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення звільнена від сплати судового збору.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.ст.6, 10, 11, 12, 17, 70, 71, 94, 159-163, 171-2 КАС України, ст.55 КонституціїУкраїни,ст.ст. 122, 251, 256, 258, 268, 279, 280, 283-285 КУпАП,, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПП Бануляк Альони Віталіївни Департаменту патрульної поліції Управління безпеки дорожнього руху в м. Києві про скасування постанови серії 1АВ №01594336 від 21.04.2021 року про притягнення до адмінстративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора ДПП Бануляк Альони Віталіївни Департаменту патрульної поліції Управління безпеки дорожнього руху в м. Києві, серії 1АВ №01594336 від 21.04.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Управління безпеки дорожнього руху в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
Відповідач: Департамент патрульної поліції Управління безпеки дорожнього руху в м. Києві, 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернеста,3.
Повний текст рішення складено 22.10.2021 року.
СуддяП. В. Олійник