Справа № 369/2635/19
Провадження № 2/369/3311/21
Іменем України
25.10.2021 Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Дубас Т.В.,
при секретарі Мазурик Д.С., Шило М.І.,
за участю представника позивача Шокурова Ю.Л. ,
представника відповідача ОСОБА_2 Клименко І.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина 2012» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за орендну плату, -
У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Черемшина 2012» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за орендну плату.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.12.2019 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина 2012» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за орендну плату було ухвалено стягнути з ОСОБА_2 користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина 2012" суму боргу по орендній платі в розмірі 33864,00 грн, (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні); стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина 2012" суму судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
19 серпня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення. У заяві, відповідач посилалась на те, що вона не була належним чином повідомлена про час розгляду справи. Крім того, повний текст заочного рішення вона отримала лише 31 липня 2020 року. Рішення є незаконним. Суд не звернув уваги на строк позовної давності.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.03.2021 постановлено: Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина 2012» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за орендну плату скасова та призначено справу до розгляду.
Заяви про застосування строку позовної давності ОСОБА_2 до суду не подавала.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що йому на праві власності належить гуртожиток по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 було надано ліжко/місця в гуртожитку та укладено договір. Даним договором була встановлена плата за житло в розмірі 425 грн. Загальна сума до сплати за два ліжко/місця становить 996,00 грн. За умовами договору відповідач зобов'язаний вносити щомісячно плату. У порушення вимог договору, відповідачі здійснювали оплату не в повному обсязі та нерегулярно, в грудні 2017 року Відповідачі звільнили кімнату, однак борг не сплатили, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 33864,00 грн. Оскільки відповідачі вчасно не сплатили боргу, тому мають його повернути. Даний борг відповідачі мають сплатити з урахування індексу інфляції в розмірі 10849,43 грн., трьох відсотків річних в розмірі 40749,77 грн. Загалом борг становить 85463,20 грн. Через звернення до суду позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.
Тому позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість по орендній платі в розмірі 85463,20 грн., витрати по сплаті судового збору.
У судове засідання 30.07.2021 представник позивача - адвокат Шокуров Юрій Леонідович з'явився. Просив суд задовольнити позов.
У судове засідання представник ОСОБА_2 - адвокат Клименко Іван Анатолійович з'явився. Проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання 30.07.2021 не з'явився. Про дату,час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
В судовому засіданні 30.07.2021 була оголошена перерва до 30.07.2021 року 16:30 год, в подальшому учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно дост.80 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
При розгляді справи судом встановлено,що відповідно до свідоцтва на право власності ТОВ «Черемшина 2012» на праві приватної власності належать нежитлові приміщення, загальною площею 5811 м. кв., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
01 жовтня 2013 року між ТОВ «Черемшина 2012» та ОСОБА_2 укладено договір № 218 на оренду ліжко-місць в гуртожитку згідно п. 1 якого в оренду передано кімнату АДРЕСА_2 -місце у кількості 2 л/м. Сторонами погоджено п.4 цього Договору, яким передбачено, що щомісячна орендна плата перераховується орендарем та поточний банківський рахунок орендодавця один раз на місяць, не пізніше 15-го числа кожного місяця за поточний місяць в національній валюті України
З наданого до суду розрахунку заборгованості відповідачів перед ТОВ «Черемшина-2012» станом на 26.02.2019 року за користування ліжко-місцями становить в сумі 85463,20 грн., яка складається з суми основного боргу33864,00 грн, суми втрат від інфляції10849, 43 грн та 3-х процентів річних40749,77 грн.
Згідно вимог ч. 1ст.810ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Відповідно до вимог ч. 1ст.812ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема, квартира або її частина, житловий будинок або його частина.
Статтею 820ЦК України передбачено, що розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла.
Відповідно до вимог ст.130ЖК УкраїнськоїРСР визначено, що порядок користування жилою площею у гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Згідно до п. 38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208, (яке діяло на час виникнення та існування спірних правовідносин) громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
Відповідно до п. 39 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208передбачено, що плата за користування жилою площею в гуртожитку і за комунальні послуги вноситься не пізніше десятого числа наступного за оплачуваним місяця.
Згідно вимог ч. 3ст.815ЦК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідач не надала суду належні докази, які повністю або частково спростовують суму позовних вимог що основного боргу..
Враховуючи вище викладене,суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «Черемшина 2012» боргу по оплаті за орендну плату в розмірі 33864,00 грн.
У вимогах що стосуються ОСОБА_4 відмовляє з підстав того, що останній не був стороною договору оренди ліжко-місць в гуртожитку.
Також суд відмовляє у стягнення з відповідачів 3-х процентів річних та інфляції з наступного.
Положення частини 2статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд не погоджується з доводами позивача про застосування до даної категорії справ положень ст. 625 ЦК України, оскільки стягнення з відповідача заборгованості за оренду житла не можуть вважаються простроченням виконання грошових зобов'язань перед кредитором за користування грошима. Тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того з наданої довідки, яка є одностороннім документом позивача, не вбачається помісячне обґрунтування конкретних сум інфляційних втрат та 3% річних по щомісячних неплатежах орендної плати.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 267 ЦПК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
При цьому, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 16, 81, 82, 89, 206, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю"Черемшина2012" до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за орендну плату - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина 2012" суму боргу по орендній платі в розмірі 33864 (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп.
Стягнути ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина2012" суму судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
В решті вимог позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Черемшина 2012», ЄДРПОУ 8379858, адреса: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Освіти 5
Інформація про відповідача 1:, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_3 .
Інформація про відповідача 2: ОСОБА_4 , РНОКПП невідомий , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: Т.В. Дубас