Справа № 357/11619/21
3/357/5874/21
22 жовтня 2021 року м. Біла Церква
Cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, за участю прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Шлапацького О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Людвинівка Білоцерківського району Київської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності,
за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , будучи депутатом Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, посадовою особою органу місцевого самоврядування 5 категорії, являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та помітки до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється його дія, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 цього Закону несвоєчасно, без поважних причин, 05.06.2020 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП визнала повністю та щиро розкаялася.
Прокурор Шлапацький О.В. обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, вважав застосувати адміністративне стягнення щодо останнього у виді штрафу в мінімальному розмірі в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.172-6 КУпАП в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, його вина підтверджується: змістом протоколу про адміністративне правопорушення №693 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП від 27.09.2021; інформацією з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції в розділі Єдиний державний реєстр декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; поясненнями ОСОБА_1 .
У судовому засіданні встановлено, що згідно рішення другої сесії Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області VII скликання від 02.12.2015 №02-15 «Про визнання повноважень депутатів Розаліївської сільської ради VII скликання» громадянку ОСОБА_1 визнано депутатом Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, обраного на повторному голосуванні 15.11.2015.
Згідно із ч.1 ст.49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 повноваження депутата ради починається з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
Відповідно до пп.(б) п.1 ч.1 ст.3 Закону народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно ч.3 ст.8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції". Депутати місцевих рад зобов'язані щороку до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.
У відповідності до абзацу 15 ч.1 ст.1 Закону суб'єкти декларування - особи, зазначені у п.1, пп. «а» і пп. «в» п.2, п.4 і п.5 ч.1 ст.3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Отже, ОСОБА_1 , будучи депутатом Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, є суб'єктом, на яку поширюється дія Закону та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Згідно з приміткою до ст.172-6 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 45 Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі Реєстр), затвердженого рішенням НАЗК № 3 від 10.06.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за № 959/29089, щорічна декларація подається у період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX внесено зміни до Закону, а саме: розділ XIII «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 21 такого змісту: «встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня. Суб'єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абз. 1 ч. 2 ст. 45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до ст. 52 цього Закону у зв'язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період».
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 декларацію за 2019 рік мала подати в період часу з 00 год.00 хв. 01.01.2020 до 00 год.00 хв. 01.06.2020.
Відповідно до Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_1 подала (щорічну) декларацію 05.06.2021 о 11-56 год., тобто не своєчасно та без поважних причин.
З огляду на викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 с т.172-6 КУпАП, тобто , несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Призначаючи стягнення за адміністративне правопорушення відповідно до положень ст. 33 КУпАП враховуються дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, обставини його скоєння, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставиною, що пом'якшуює відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення суд визнає відповідно до ст. 34 КУпАП щире розкаяння винної. Обставин, що обтяжують її відповідальність судом не встановлено.
З урахуванням даних про особу винного, обставин, що пом'якшують її відповідальність, відсутність обтяжуючих обставин, тієї обставини, що ОСОБА_1 вперше притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також враховуючи позицію сторони обвинувачення щодо призначення покарання у вигляді мінімального штрафу, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, вважаю за доцільним застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.172-6 КУпАП, яке на переконання суду буде достатнім для його виправлення та упередження скоєнню ним інших адмінправопорушень.
Згідно ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454.00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч.1 ст. 172-6, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушенн, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», су ддя -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП адмінправопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 40 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяТетяна КЛЕПА