Справа № 285/4517/21
провадження у справі 3/0285/2755/21
25 жовтня 2021 року м. Новоград-Волинський
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О.,
з участю секретаря Клечковської М. М.,
особи, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 ,
захисника Кравець Л. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний матеріал, який надійшов
від Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , підприємця,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 23.08.2021 о 12 год. 15 хв. в м. Новоград-Волинський по вул. І. Франка керував автомобілем OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан якого, відповідно до встановленого законом порядку, відмовився в присутності свідка.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що справді у зазначений у протоколі день та місці був зупинений працівниками поліції, йому пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, однак він відмовився, оскільки не був п'яним. Розписку про те, що зобов'язується не керувати автомобілем до повного витверезіння, написав під тиском поліцейських. Разом з останніми не поїхав до медичної установи для проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки поспішав додому, так як мав розлад шлунку. Факт того, що 23.08.2021 він не був у стані сп'яніння підтверджується висновком лікаря, огляд у якого він пройшов, звернувшись через дві години після оформлення адміністративних матеріалів.
В судовому засіданні адвокат Кравець Л. Ю. підтримала позицію свого підзахисного, додатково зазначила, що протокол складено не уповноваженою особою (рядовим), без присутності свідків, ОСОБА_1 не було роз'яснено прав, не показували прилад, за допомогою якого можна було пройти огляд на стан сп'яніння на місці, не називали медичну установу, в якій такий огляд міг бути проведений. Окрім того, зупинка поліцейськими транспортного засобу ОСОБА_1 була неправомірною, а в наданому відео, яке зафіксовано на пристрій, характеристики якого не заначені у протоколі, взагалі зазначена 17 год.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху України (далі - ПДР), згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, підлягають оглядові на стан сп'яніння. Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Після набрання чинності у лютому 2021 року Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп'яніння без свідків у разі застосування технічних засобів відеозапису. Таким чином положень щодо присутності свідків при проведенні огляду водія чинним законодавством не передбачено, а отже їх присутність у даному випадку законом не вимагається.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 002083 від 23.08.2021;
направленням на огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з фіксацією відмови ОСОБА_1 від проходження огляду;
відеозаписом з фіксацією на ньому відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння;
довідкою про адміністративне правопорушення про те, що в ОСОБА_1 попередньо вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 ;
розпискою ОСОБА_1 , написаною ним власноручно 23.08.2021, про те, що він зобов'язується не керувати автомобілем до повного витверезіння.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом №1395 Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 та Законом України «Про національну поліцію» передбачено право поліцейських використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення та фіксації порушень ПДР, дані яких використовувати при складанні адміністративних матеріалів.
Як вбачається з матеріалів справи, працівник поліції мав усі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки певні ознаки, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук, порушення мови свідчили, що останній може перебувати в стані сп'яніння, а також керував транспортним засобом.
Згідно із п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Наданий стороною захисту медичний висновок, відповідно до якого у ОСОБА_1 не виявлено ознак сп'яніння, до уваги не береться, оскільки пройдений він без поліцейських і через дві години після оформлення адміністративних матеріалів. Заслуговує на увагу той факт, що на місці зупинки ОСОБА_1 пропонували пройти такий огляд, однак він відмовився, натомість пізніше сам поїхав до лікарні.
Окрім того звертаю увагу, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я. Це означає, що лише у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий може бути проведений у найближчому закладі охорони здоров'я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Посилання захисника на окремі процедурні порушення при складанні адміністративного протоколу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Порушень поліцейським принципів правомірної адміністративної поведінки під час складання адміністративного протоколу встановлено не було.
Протокол складений у відповідності до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію».
Будь-яких сумнівів щодо належності та допустимості доказів не знаходжу.
В підсилення своєї правової позиції, звертаю увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Дослідивши адміністративний матеріал, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
На думку суду, його позиція щодо невизнання вини, обумовлена розумінням безповоротності накладення адміністративного стягнення.
Переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду ставити під сумнів обставини, викладені в протоколі, стороною захисту наведено не було.
Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 ,за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, створює загрозу життю та здоров'ю, як собі, так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо нього адміністративного стягнення.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності; всі обставини справи в їх сукупності; особу ОСОБА_1 та вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
З особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також належить стягнути судовий збір, що становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 33-35, 38, 40-1, 130, 280, 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Літвин