справа № 274/5550/21
провадження № 2/0274/1665/21
Іменем України
23.10.2021 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), третя особа: Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про зняття арешту з майна,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, згідно якої просить скасувати арешти квартири, яка належить їй на праві власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які накладено в межах виконавчого провадження, постановами Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) № 47125212 від 06.04.2015, № 43022060 від 14.05.2014, № 51879592 від 06.08.2016, № б/н від 10.12.2009, серії АА № 211272 від 28.04.2010. Свої вимоги обґрунтовує тим, що борг, з виникненням якого було накладено арешт погашено.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи в її відсутності, просила позов задовольнити.
Представник Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) в судове засідання не з'явився. 11.10.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що позивачка не надала жодних доказів, які доводять законність оскаржуваних дій державного виконавця та начальника відділу ДВС ( а.с.38-44).
Представник АТ КБ "ПриватБанк" в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 229374227 від 23.10.2020, з якого вбачається, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, виданою 10.12.2009 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Кужель І.О. накладено арешт та заборону на відчуження вищевказаної квартири ( а.с.11-14,17).
Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія АА №211272, виданою 28.04.2010 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Кужель І.О. також накладено арешт та заборону на відчуження вищевказаної квартири.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 229381793 від 23.10.2020, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, №47125212, виданою 06.04.2015 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Волковою Є.О. накладено арешт та заборону на відчуження вищевказаної квартири.
Також відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, №43302060, виданою 14.05.2014 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Шатило Ю.В. та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, №51879592, виданою 06.08.2016 головним державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТТУЮ у Житомирській області Волковою Є.О. накладено арешти та заборону на відчуження вищевказаної квартири.
Як вбачається довідки АТ КБ "Приватбанк" №NMLFT5U8TVPQFU3S від 11.11.2020, ОСОБА_1 станом на 11.11.2020 не має заборгованості перед АТ КБ "Приватбанк" згідно виконавчого листа №274/563/14-ц від 16.04.2014 , виданого Бердичівським міськрайонним судом житомирської області ( а.с.15).
Згідно повідомлення Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) №22949 від 27.02.2020 та №28377 від 18.03.2020 відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 відсутні, що підтверджується витягом з бази даних в автоматизованій системі виконавчих проваджень ( а.с.7-8).
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, що передбачений цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних та оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому відповідно до статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки їх порушення.
Перелік способів захисту прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усі суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
За правилами статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 59 Закону № 1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Між сторонами виникли правовідносини з приводу зняття арешту з нерухомого майна, яке перебуває у власності ОСОБА_1 .
Наявність такого обтяження (арешту) нерухомого майна перешкоджає позивачці реалізувати свої права щодо нього.
Враховуючи відсутність у Бердичівському відділі державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 та заборгованості перед АТ КБ "Приватбанк", суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивачки підлягають стягненню з відповідача понесені нею судові витрати в сумі 908 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12-13,81,76-81,141,247,263-265,273,354 України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), третя особа: Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про зняття арешту з майна задовольнити повністю.
Скасувати арешти квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, які накладено в межах виконавчого провадження, постановами Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) № 47125212 від 06.04.2015, № 43022060 від 14.05.2014, № 51879592 від 06.08.2016, № б/н від 10.12.2009, серії АА № 211272 від 28.04.2010.
Стягнути з Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витратив розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий : Т.М. Вдовиченко