Справа № 240/4754/21
Головуючий у 1-й інстанції: Липа Володимир Анатолійович
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
25 жовтня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення та порушення прав позивача.
У відповідності до вимог п.7 ч.1 ст.306, ст.307, ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року підлягає скасуванню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 24 березня 2021 року позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 31 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 20 квітня 2021 року 12:00 із повідомленням учасників справи про його проведення.
У зв"язку з неявкою представника позивача в судове засідання, призначене на 20.04.2021, підготовче засідання відкладено на 29.04.2021.
29.04.2021 справа у судовому засіданні не слухалась у зв'язку з перебуванням судді Липи В.А. на лікарняному. Судове засідання призначено на 13.05.2021.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, представника позивача телефонограмою за номером телефону, вказаним у позовній заяві, повідомлено про те, що судове засідання призначено на 13.05.2021, однак представник позивача до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи зазначене, оскільки встановлено, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, двічі поспіль, без поважних причин або без повідомлення про причини неявки, не прибув у судове засідання, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з врахуванням наступного.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 8 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України» зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов'язані фіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Відповідно до статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик до суду надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Порядок вручення учасникам справи судового рішення визначається статтею 251 КАС України.
Так, приписами частини п'ятої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України. Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З аналізу наведених норм КАС України слідує, що застосування наведених норм статті 205 КАС України і, як наслідок пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, передбачає наявність таких обов'язкових умов: 1) позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання; 2) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки; 3) неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті; 4) від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 5) відповідач не наполягає на розгляді справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів переконана, що направлення процесуальних документів у цій справі відбувалося не у спосіб та порядку, встановлених чинним процесуальним законодавством, що свідчить про відсутність однієї з умов застосування положень частини п'ятої статті 205 КАС України.
Так, умовою, з якою пов'язане застосування наслідків, визначених у частині першій статті 240 КАС України, є повторне (перше - для суб'єкта владних повноважень) неприбуття позивача у підготовче чи у судове засідання без поважних причин.
Питання поважності причин неявки позивача (його представника) до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють прибуття у судове засідання у визначені судом дату і час.
Поряд з цим, визнання судом неповажними причин неявки учасника справи у судове засідання має бути відповідним чином зафіксоване у матеріалах справи.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 12.08.2021 року у справі №420/512/21.
Так, з матеріалів даної справи слідує, що 29.04.2021 року підготовче засідання було відкладене у зв"язку з перебуванням судді Липи В.А. на лікарняному. Зазначене свідчить, що представник позивача не був присутній за судовому засіданні 29.04.2021 року з причин, що від нього не залежали.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що представника позивача телефонограмою повідомлено про наступне судове засідання, що відбудеться 13.05.2021 року. Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зауважив, що позивач в даному випадку повідомлений про дату, час та місце наступного засідання належним чином.
В свою чергу, в апеляційній скарзі апелянт наголошує, що повідомлення представника позивача телефонограмою за номером телефону не є належним повідомленням про розгляд справи в судовому засіданні та не узгоджується з вимогами КАС України.
Більше того, варто звернути увагу, що в матеріалах справи міститься офіційна адреса електронної пошти позивача та його поштова адреса. Однак, жодного доказу про направлення судової повістки про виклик до суду на 13.05.2021 року ні на електронну адресу, ні на поштову адреси ТОВ "Діва-Агролан", що містяться в матеріалах справи, не має.
Зазначене свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції що повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи 13.05.2021 року відбулось належним чином.
З огляду на вищезазначені обставини, та вказані правові норми, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення адміністративного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду з направленням справи до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.