Справа № 640/18472/19
25 жовтня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., перевіривши відповідність вимогам КАС України апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом надання документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Копію вказаного рішення вручено скаржнику 07 жовтня 2021 року.
Проте, на даний час, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху недоліки не усунуто.
Апелянт звернувся із клопотанням про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків.
Клопотання вмотивоване дефіцитом коштів на рахунках та недостатнім фінансуванням ГУ ДПС у м. Києві. Крім того вказує, що ГУ ДПС у м. Києві позбавлене можливості сплатити судовий збір у зв'язку із призупиненням ГУ ДКСУ у м. Києві проведення платежів до проведення безспірного списання.
Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 статті 8 Закону «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору скаржник повинен не лише зазначити зміст прохання обмежившись посиланням на майнове становище, а й надати суду відповідні докази майнового стану.
Однак, доказів, які б вказували на майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору, скаржником до апеляційної скарги не надано.
Колегія суддів звертає увагу, що з 16 березня 2018 року набули чинності зміни до пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, відповідно до яких зупинення операцій по рахунках органами Державного казначейства України не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору. У відповідності до пункту 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.
Таким чином, скаржник має можливість сплачувати судовий збір навіть у разі зупинення операцій на рахунках.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору та відсутність підстав для його задоволення.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є граничним та достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.
В свою чергу, судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
Відтак, підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.
Отже, на даний час, зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року недоліки апеляційної скарги скаржник не усунув.
Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
В силу статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 298, 243 КАС України,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко