Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" червня 2010 р. Справа № 58/176-09
вх. № 4952/3-58
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Серебрянікова Д.Г. за довіреністю № 1 від 01.04.2009 року; 3-ї особи - Москаленко О.М. за довіреністю № б/н від 31.05.2010 року; відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", с. Олександрівка
3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "КійАгроПродукт", м. Київ
до Закритого акціонерного товариства "Золочівське хлібоприймальне підприємство", смт. Золочів
про витребування майна
та зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Золочівське хлібоприймальне підприємство", смт. Золочів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", с. Олександрівка
про стягнення 367844,92 грн., -
Позивач за первісним позовом - ТОВ "Сінтал Агро Трейд" звернувся до суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача передати позивачу 168188,0 тн. кукурудзи кормової, яка відповідає якості ДСТУ 4525:2006. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач безпідставно утримує у себе майно позивача, чим порушує умови договору зберігання № з-2, укладеного між сторонами 03.07.2007 року, та завдає шкоди майновим інтересам позивача.
04.08.2009 року до суду надійшов зустрічний позов (вхідний № 19381), в якому позивач за зустрічним позовом - Закрите акціонерне товариство "Золочівське хлібоприймальне підприємство" просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" суму боргу за договором № 66/73 від 09.07.2007 року у розмірі 367844,92 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена. Ухвалою від 04.08.2009 року зустрічний позов прийнятий судом для спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою господарського суду від 18.05.2010 року за ініціативою суду до участі у справі залучено ТОВ “КійАгроПродукт” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом.
До початку судового засідання позивач по первісному позову та третя особа звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.
Присутній у судовому засіданні представник позивача за первісним позовом первісний позов підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечує в повному обсязі.
Присутній у судовому засіданні представник третьої особи проти задоволення первісного позову не заперечував, самостійних вимог на предмет спору не висував.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача по первісному позову, представника третьої особи, суд встановив наступне.
03.07.2007 року між сторонами був укладений договір зберігання сільськогосподарської продукції № з-2 (далі - договір), відповідно до якого ТОВ "Сінтал Агро Трейд" передає, а ЗАТ "Золочівське хлібоприймальне підприємство" приймає на склад та здійснює доробку (сушку, очистку), зберігання та наступне відвантаження зерна, що належить ТОВ "Сінтал Агро Трейд" на умовах цього договору.
Відповідно до пунктів 2.5.1 та 2.1.10 договору, ТОВ "Сінтал Агро Трейд" був зобов'язаний здійснити оплату за надані відповідачем послуги з приймання, доробки (сушці, очищенню) продукції, та послуги за її зберігання за фактичний час зберігання, відшкодувати відповідачу вартість виписаних на ім'я позивача квитанцій.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що під час виконання договору відповідач за первісним позовом керується Інструкцією про порядок ведення обліку і оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання, яка затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 11.07.2005 р. № 310, Технічним регламентом зерноскладу, Законом України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва", Наказом Міністерства аграрної політики України від 15 червня 2004 року N 228 "Про затвердження Технічного регламенту зернового складу".
Параграфом 2 глави 66 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) визначені окремі види зберігання. Так, статтею 956 ЦК України передбачений такий вид зберігання, як товарний склад. Товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані із зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності (стаття 957 ЦК України). Товарний склад на підтвердження прийняття товару, відповідно до ст. 961 ЦК України, видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.
29 жовтня 2007 року відповідач за первісним позовом прийняв від ТОВ "Сінтал Агро Трейд" кукурудзу кормову з вологістю 22,00, зерновою домішкою 5.10, сміттєвою домішкою 9.30 у заліковій вазі 168188 кг. на необособлене зберігання, про що видав ТОВ “Сінтал Агро Трейд” Складську квитанцію на зерно № 918 (бланк квитанції АС № 590681) та зобов'язався, як зазначено в квитанції, зберігати зерно до 01.04.2008 року.
Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, після видачі зерна володільцям складських документів на зерно, зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі -“погашено”. Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.
Наданий позивачем за первісним позовом оригінал складської квитанції на зерно № 918 (бланк квитанції АС № 590681) не містить відмітки "погашено", отже є дійсним складським документом.
Таким чином кукурудза кормова заліковою вагою 168188 кг. передана 29.10.2007 року позивачем за первісним позовом на зберігання відповідачу за первісним позовом, згідно складської квитанції № 918 не була повернута зі зберігання чи переоформлена на третю особу.
06.03.2008 року позивач за первісним позовом за допомогою оператора міжміських пересилань "sky net worldwide express" звернувся до відповідача за первісним позовом з вимогою про переоформлення кукурудзи кормової на особовий рахунок ТОВ “Кий Агро Продукт”, надіславши відповідачу разом з листом копію платіжного доручення, яким було погашено заборгованість, складську квитанцію № 918 від 29.10.07р. та довіреність на представника. Факт звернення 06.03.2008 р. позивача за первісним позовом за переоформленням кукурудзи кормової до відповідача за первісним позовом підтверджується наданою до матеріалів справи копією накладної компанії "sky net worldwide express".
Відповідно до п. 2.2.5 договору відповідач по первісному позову зобов'язаний, випадку відпуску продукції шляхом переоформлення на нового власника, здійснити переоформлення протягом одного дня на підставі письмового запиту і після здійснення розрахунку за всі надані послуги з прийому, доробки та зберігання з оформленням необхідних документів, зокрема договору зберігання з поклажодавцем -позивачем по первісному позову.
Як свідчать матеріали справи, на час звернення позивача до відповідача за первісним позовом про переоформлення кукурудзи на ім'я ТОВ “Кий Агро Продукт”, останнє мало з відповідачем за первісним позовом чинний Договір зберігання сільськогосподарської продукції № з-85 від 01.11.2007 р., отже позивачем було дотримано вимоги договору щодо умов переоформлення майна на ім'я нового поклажодавця, проте відповідач за первісним позовом від отримання листа позивача відмовився, переоформлення продукції що знаходиться на зберіганні не здійснив.
У зустрічній позовній заяві, прийнятій до спільного розгляду з первісним позовом, відповідач (позивач за зустрічним позовом) вказує, що за договором зберігання ТОВ “Сінтал Агро Трейд”не було здійснено оплату послуг зберігання у в повному обсязі, у зв'язку з цим ЗАТ “Золочівське хлібоприймальне підприємство” здійснило притримання витребуваного майна, проте не зазначає розміру заборгованості позивача за первісним позовом з оплати послуг зберігання та часу її виникнення.
Як свідчить лист відповідача за первісним позовом № 41 від 01.03.2008 р., на 01.03.2008 р. відповідач повідомив позивача за первісним позовом, що заборгованість ТОВ “Сінтал Агро Трейд” перед ЗАТ “Золочівське ХПП” за послуги зберігання продукції згідно договору № 2 від 03.07.2007 р. становить 12 931,42 грн.
04.03.2008 року платіжним дорученням № 433 позивач перерахував відповідачу за первісним позовом 12 931,00 грн. за послуги зберігання.
Крім того, позивач за первісним позовом із супровідним листом № 26\03\201сл надав до матеріалів справи копії рахунків надісланих ЗАТ “Золочівське ХПП” позивачу за первісним позовом на оплату наданих за договором № з-2 послуг зберігання зерна, та платіжні доручення, якими на протязі червня 2007- березня 2008 років сплачувалися зазначені послуги. Наведені документи свідчать, що у період з червня 2007 по березень 2008 року позивач за первісним позовом сплатив відповідачу за послуги зберігання 291944,55 грн., що на 5075,46 грн. більше, ніж вартість послуг зі зберігання, згідно наданих рахунків відповідача за первісним позовом. Посилаючись на ці докази, позивач за первісним позовом заперечує наявність заборгованості з оплати послуг зберігання за договором № з-2 та вказує на неправомірність притримання належного йому майна.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача за первісним позовом про здійснення притримання належного позивачу майна, що є обов'язком особи що притримує, відповідно до ч. 1 ст. 595 ЦК України.
Відповідно до ст. 936 ЦК України, одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавець), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ст. 942 ЦК України). Зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ст. 949 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. Даний припис повністю кореспондується зі змістом ч.1 ст. 35 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні”.
Відповідно до ЗУ „Про зерно та ринок зерна в Україні", зерновий склад зобов'язаний вжити всіх заходів, передбачених вказаним Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання. Так, видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи (ст. 24 вищеназваного Закону); за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документу ( ст. 26); зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним, як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством (ст. 32).
Згідно частини 1 ст. 594 ЦК України, кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків, має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання
Згідно п. 4. 2 договору № з-2 від 03.07.2007 р., оплата за надані послуги здійснюється щомісячно - по виставленим рахункам-фактурам з попереднім підписанням акту виконаних робіт.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів, що свідчать про існування заборгованості (станом на 06.03.2008 року) з оплати послуг зберігання наданих відповідачем за первісним позовом позивачу згідно договору зберігання сільськогосподарської продукції № з-2 від 03.02.2007 р., суд, беручі до уваги наявні у справі документи, приходить до висновку про недоведеність існування заборгованості з оплати послуг зберігання і як наслідок -відсутність у відповідача за первісним позовом правових підстав для притримання майна, що знаходиться на зберіганні.
За таких обставин суд вважає, що з 06.03.2008 року відповідач неправомірно утримує у себе майно позивача за первісним позовом, а відтак від 06.03.2008 року позивач за первісним позовом не повинен нести витрати пов'язанні зі зберіганням відповідачем за первісним позовом притриманого майна, оскільки таке притримання є незаконним.
Крім того, з пояснень наданих третьою особою та позивачем за первісним позовом, вбачається, що неправомірне притримання відповідачем за первісним позовом кукурудзи кормової, що знаходилась на зберіганні у відповідача за складською квитанцією № 918, спричинило негативні наслідки для господарської діяльності позивача за первісним позовом. А саме: за умовами укладеного між позивачем за первісним позовом (продавець) та ТОВ “КійАгроПродукт” Договору № 14-к від 11.12.2007 р., позивач за первісним позовом зобов'язаний був передати у власність ТОВ “КійАгроПродукт”1400 тон кукурудзи кормової, яка знаходиться на зберіганні у ЗАТ “Золочівське Хлібоприймальне Підприємство”. Внаслідок відмови ЗАТ “Золочівське Хлібоприймальне Підприємство” переоформити кукурудзу кормову у заліковій вазі 168188 кг. за Складською квитанцією № 918 від 29.10.2007 р. на ім'я ТОВ “КійАгроПродукт”, позивач за первісним позовом не виконав свої зобов'язання перед ТОВ “КійАгроПродукт” в цій частині, через що 06.08.2008 року ТОВ “Сіінтал Агро Трейд” сплатило ТОВ “КійАгроПродукт”пеню за у сумі 35 000,00 грн., нараховану за порушення строку поставки кукурудзи кормової за Договором № 14-к від 11.12.2007 р., що підтверджується платіжним дорученням № 1287, яке досліджене судом та долучено до матеріалів справи.
20.06.2009 року ТОВ “Сінтал Агро Трейд” та ТОВ “КійАгроПродукт” уклали додаткову угоду до Договору № 14-к від 11.12.2007 року, якою припинили взаємні обов'язки сторін щодо купівлі-продажу 170,74 тон кукурудзи кормової. За викладених обставин, суд вважає позицію ТОВ “КійАгроПродукт” - третьої особи з боку позивача за первісним позовом, щодо відсутності самостійних вимог на предмет первісного позову обґрунтованою.
Отже з матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісним позовом протиправно порушив умови Договору № з-2 та приписи статті 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, та здійснив притримання належного ТОВ “Сінтал Агро Трейд” майна не маючи для цього підстав, чим завдав збитків позивачу за первісним позовом, а тому у відповідності до припису, що міститься у ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, притримане відповідачем за первісним позовом майно підлягає поверненню позивачу за первісним позовом, а вартість послуг зберігання та інших витрат відповідача за первісним позовом, понесених ним з метою збереження майна під час неправомірного притримання не підлягають відшкодуванню.
Таким чином, на підставі наведених норм законодавства України, наявних у справі доказів, з урахуванням обставин справи у їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що наявні всі необхідні та достатні підстави для захисту порушених прав позивача за первісним позовом.
Закрите акціонерне товариство “Золочівське хлібоприймальне підприємство” - відповідач за первісним позовом скористувався правом, наданим ст. 60 Господарського кодексу України та звернувся до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом у якому просить суд стягнути з ТОВ “Сінтал Агро Трейд” борг за Договором № 66/73 від 09.07.2007 р. в сумі 367 844,92 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням ТОВ “Сінтал Агро Трейд” своїх зобов'язань за договором підряду № 66/73 від 09.07.2007 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.08.2009 р. зустрічну позовну заяву прийнято до сумісного розгляду із первісним позовом.
ТОВ “Сінтал Агро Трейд” - відповідач за зустрічним позовом 04.09.2009 р. надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, у якому проти зустрічного позову заперечує, вважає що зустрічні позовні вимоги не підлягають розгляду разом із первісним позовом, та не підлягають задоволенню оскільки договір № 66/73 від 09.07.2007 р. сторонами не виконувався.
Дослідивши матеріали зустрічного позову, відзив на зустрічний позов, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
09.07.2007 р. позивач за зустрічним позовом (підрядник) та відповідач за зустрічним позовом (замовник) в уклали Договір підряду № 66/73 (далі Договір № 66/73).
Відповідно до п. 1.1 Договору № 66/73, підрядник зобов'язувався на свій ризик виконати визначену цим договором роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану підрядником роботу.
Відповідно до п. 1.2 Договору № 66/73, під роботою в цьому договорі розуміється агротехнічні роботи, а саме: оранка зябу, лущення важкими дисковими боронами; внесення мінеральних добрив; культивація зябу.
Відповідно до п. 1.4 Договору № 66/73, загальний розмір земельних ділянок замовника, на яких підрядник виконує підряднику роботу складає 1229 (одна тисяча двісті двадцять дев'ять) га.
Відповідно до п. 2.1 Договору № 66/73, договір набирає чинності з 09.07.2007 р. і діє до 31.12.2007 р.
Відповідно до п.3.1 Договору № 66/73, на виконання робіт, передбачених цим Договором, кошторис не складається.
Відповідно до п - п. 3.2, 3.3 Договору № 66/73, вартість підрядних робіт є договірною та остаточний розрахунок складається у вигляді акту виконаних робіт (кінцевий акт). Загальна вартість підрядних робіт складається у вигляді акту виконаних робіт (кінцевий акт).
Відповідно до п.4.1 Договору № 66/73, виплата вартості підрядних робіт здійснюється замовником підряднику 2 (двома) платежами.
Відповідно до п - п. 4.2 - 4.3 Договору № 66/73, перший платіж (попередня оплата) у сумі 100,00 грн. перераховується підряднику в строк 10 календарних днів з дня підписання сторонами Договору, другий платіж (кінцевий розрахунок) замовник зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок підрядника в строк 10 календарних днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (кінцевий акт).
Відповідно до п. 6.1 Договору № 66/73, прийом-передача виконаних підрядних робіт оформлюється відповідними актами (проміжним та кінцевим), що підписуються сторонами Договору.
Проміжні акти, відповідно до п.6.2 Договору, мають складатися сторонами кожні 7 днів виконання робіт.
Кінцевий акт, відповідно до пункту 6.3 Договору, має бути складений та підписаний сторонами протягом одного дня з моменту закінчення робіт на земельних ділянках замовника. Цей акт має бути підписаний керівниками сторін. Кінцевий акт є свідченням що підрядник закінчив виконання підрядних робіт на земельних ділянках замовника. Кінцевий акт є підставою для здійснення кінцевого розрахунку (другого платежу) між сторонами цього договору за виконані підрядником роботи.
Підпунктом 5.1.9 пункту 5.1 Договору № 66/73 встановлений обов'язок підрядника через кожні 7 (сім) днів складати та підписувати разом з замовником акти прийому-передачі виконаних робіт (проміжні акти).
Підпунктом 5.1.9 пункту 5.1 Договору № 66/73 встановлено обов'язок підрядника в строк 1 (один) календарний день з дня закінчення виконання підрядних робіт скласти та підписати разом з замовником акт прийому-передачі виконаних робіт (кінцевий акт).
Підпункти 5.3.10 та 5.3.11 Договору містить аналогічні зобов'язання для замовника.
Як вбачається з тексту зустрічного позову, ЗАТ “Золочівське хлібоприймальне підприємство” заявляючи про належне виконання зі свого боку умов Договору № 66/73 вважає, що належне виконання підрядних робіт “підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт та відсутністю нарікань щодо строків та якості виконаних робіт з боку відповідача”.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, у матеріалах справи відсутній підписаний сторонами Акт приймання-передачі виконаних робіт (кінцевий акт), відсутні проміжні акти виконаних робіт або інші докази виконання робіт, обумовлених Договором № 66/73, позивачем за зустрічним позовом. При цьому у зустрічному позові ЗАТ “Золочівське хлібоприймальне підприємство” вказує, що “відповідно до п. 2 договору позивачем було складено Акт приймання-передачі виконаних робіт № 37 від 31.07.2007 р. в якому було зазначено вартість виконаних робіт, а саме: 242 572,80 грн.”.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів виконання робіт обумовлених Договором № 66/73 , а наданий позивачем за зустрічним позовом Акт приймання передачі виконаних робіт від 31.07.2007 р. був складений без участі відповідача за зустрічним позовом, тобто з порушенням умов Договору.
При цьому суд бере до уваги лист позивача за зустрічним позовом № 41 від 01.03.2008 р., в якому сам позивач за зустрічним позовом вказує, що на 01.03.2008 р. заборгованість відповідача за зустрічним позовом перед позивачем за Договором № 66/73 становила 162 063,35 грн., в той час, як на день пред'явлення зустрічного позову за розрахунками позивача за зустрічним позовом вартість робіт виконаних у липні 2007р. за Договором № 66/73, складала 242 572,80 грн. без урахування річних та інфляційних. На думку суду наведене свідчить про необґрунтованість вимог позивача за зустрічним позовом.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні докази виконання позивачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за Договором № 66/73, господарський суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 532 Цивільного кодексу України, місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, враховуючи, що спір за первісним позовом виник внаслідок неправомірних дій відповідача по первісному позову, а обґрунтованість зустрічних позовних вимог не доведена, судові витрати по справі належить покласти на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 60, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Первісний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Закрите акціонерне товариство "Золочівське хлібоприймальне підприємство" (Харківська область, Золочівський р-н, смт. Золочів, провулок Богдана Хмельницького, буд № 5, код ЄДРПОУ 31740030) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" (Харківська область, Золочівський р-н, с. Олександрівка, вул. Набережна 1, код ЄДРПОУ 33817183) кукурудзу кормову у заліковій вазі 168188,0 кг., яка відповідає якості ДСТУ 4525:2006.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Золочівське хлібоприймальне підприємство" (Харківська область, Золочівський р-н, смт. Золочів, провулок Богдана Хмельницького, буд № 5, код ЄДРПОУ 31740030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" (Харківська область, Золочівський р-н, с. Олександрівка, вул. Набережна 1, код ЄДРПОУ 33817183) - 85,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17 червня 2010 року