Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" червня 2010 р. Справа № 15/101-10
вх. № 3929/3-15
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - Ковальов В.І. позивача - Яновська В.С. відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом Заступник прокурора м. Харкова м. Харків в особі Харківська міська рада, м. Харків, КП"Харківські теплові мережі"
до СПДФО ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 16830,81 грн.
Заступник прокурора м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, КП"Харківські теплові мережі" звернувся з позовом до Суб*єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення боргу за невиконання договірних зобов*язань по тимчасовому договору № 11363 про постачання теплової енергії від 01.06.2005 року за період з листопада 2008 року по грудень 2008 року в сумі 173 319,94 грн, судові витрати покласти на відповідача.
26.05.2010 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму 50 488,36 грн за період з листопада 2008 року по грудень 2008 року, з лютого 2009 року по квітень 2009 року, з листопада 2009 року по квітень 2010 року.
Продовжується розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з*явився, ухвала суду про порушення провадження у справі повернулася до матеріалів справи з відміткою "за закінченням строку зберігання". У відповідності до довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 проживає АДРЕСА_1.
Харківська міська рада Харківської області надала письмові пояснення та просить суд задовільнити позов прокурора у повному обсязі. Розглянути справу без участі представника Харківської міської ради.
Ухвала суду про порушення провадження у справі повернулася до матеріалів справи з відміткою поштового відділення " за закінченням строку зберігання".
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено, що заступник прокурора м.Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради та КП "Харківські теплові мережі", м. Харків до Суб*єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 м. Харкова про стягнення заборгованості в сумі 50 488,36 грн., основного боргу за період з листопада 2008 року по квітень 2010 року а також держмита та судових витрат.
Згідно пояснення прокурор вважає, що ним подано позовну заяву відповідно до вимог ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", згідно яких підставою для представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльність) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.
Згідно ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р, № 3-рп/99 по справі про офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України (п. 2 резолютивної частини), під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади. ГПК України не обмежує прокурора в здійсненні своєї діяльності принципом териториальності.
Необхідність захисту інтересів держави та органу місцевого самоврядування покладає на прокуратуру обов'язок представництва держави та органа місцевого самоврядування в суді відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України.
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" згідно п.1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в України", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів України.
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова .
Згідно ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97р. міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Харкова.
Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісних послугах з водопостачання та водовідведення при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.
Систематичні неплатежі з боку споживачів за надані послуги з водопостачання та водовідведення призвели до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. У зв'язку з чим Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" не може виконувати зобов'язань з оплати за газ і електроенергію, з оплати податків та обов'язкових платежів у бюджет.
Стан, що склався через масові неплатежі, перешкоджає надходженню грошових коштів до бюджету і порушує інтереси Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування і безпосередньо зачіпає інтереси держави.
Враховуючи той факт, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява за ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є підставою для порушення справи в господарському суді.
Предмет спору зачіпає інтереси держави, оскільки несплата споживачами за отримані послуги з водовідведення спричиняють загрозливу ситуацію з енергозбереженням галузей національної економіки та населення, тому в зазначеній позовній заяві правильно визначений орган, на який покладений державою обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Щодо заявлених позовних вимог, судом встановлено, що на підставі розпорядження Харківського міського голови "Про початок опалювального сезону 2008 -2009 р.р." позивач здійснював постачання теплової енергії в житловий будинок міста Харкова по пр.Гагаріна,50.
Згідно до п.1.2 "Правил користування тепловою енергією" користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору.
01.06.2005р. між Комунальним Підприємством „Харківські теплові мережі" та відповідачем було укладено тимчасовий договір № 11363 про постачання теплової енергії по особистому рахунку № НОМЕР_3.
Відповідно до умов договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов*язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов*язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені договором.
Згідно п.3.2.19 договору Споживач зобов'язався сплатити Енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії до заключення договору з момету виникнення права користування приміщенням.
Згідно пункту 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться у відповідності до додотку № 4.
Пунктом 6.2 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки відпустки-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання ( у 2-х примірниках).
Згідно пункту 6.5. договору споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договорними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових мереж позивача та кількості годин роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується Споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.
Відповідач у запереченнях на позовну заяву посилається на те, що розрахунок суми позовних вимог позивачем належним чином не обгрунтований, не визначено за якою методикою зроблено розрахунок кількості поставленої теплової енергії.
У своїх додаткових поясненнях Позивач зазначав, що розрахунок спожитої відповідачем теплової енергії був виконаний Комунальним підприємством „Харківські теплові мережі" у відповідності до „Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та грамадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993р., оскільки у відповідача немає приладів обліку.
Даний нормативний акт не підлягає державній реєстрації на підставі п.5 Положення про державну реєстрацію нормативно- правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що стосується прав, свобод та законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731.
Дослідивши належним чином вказані докази, суд встановив, що на момент дії Тимчасової угоди сторони керувалися Правилами використання теплової енергії, затвердженими наказом Державного комітету України по будівництву, архітектурі та житлової політики України від 28.10.1999 року №307/262 “Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарчо-побутові потреби в Україні” КТМ 204 України 244-94, який є діючим галузевим нормативним документом і передбачає розрахунки максимального тимчасового навантаження по укрупненим показникам за відсутності приборів обліку або технологічних розрахунків.
З наданих суду документів вбачається, що опалювальні прилади у приміщенні відповідача підключені до єдиної системи опалення від загального вузла житлових будинків. Доказів звернення на неякісне опалення або неопалення приміщення відповідач не надав.
Факт постачання позивачем теплової енергії підтверджується актами № 176/3557 від 17.10.2008 року , № 176/3813-в від 13.04.2009 року, № 173/11033 від 23.10.2008 року, № 173/13023-В від 18.10.2009 року, № 173/13019 -В від 18.10.2009 року, № 173/13022-В про підключення опалення та № 173/8869-В від 13.04.2009 року, № 173/8868-В від 13.04.2009 року, № 173/8867-В від 13.04.2009 року., 173/15637-В від 15.04.2008 року, № 173/15639-В від 15.04.2009 року, № 173/15638-В від 15.04.2009 року.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по оплаті державного мита у розмірі 1733,19 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь КП"Харківські теплові мережі" ( м.Харків, вул.Доброхотова,11 р/р НОМЕР_2 у першій філії АКБ"Базис" МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) суму основного боргу 50 488,36 грн.
Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держбюджету України, одержувач - УДК у м.Харкові, р/р 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011 -504,88 грн. держмита.
Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держбюджету України, одержувач коштіів - УДК у м.Харкові, р/р 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011 - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
повний текст рішення підписано 22.06.2010 року.