Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
25 жовтня 2021 р. Справа №200/13912/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини Національної гвардії України НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ 23313902, місцезнаходження: 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2) про стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини Національної гвардії України НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України на користь ОСОБА_1 не нараховану і не виплачену компенсацію за сорок два невикористаних днів відпустки з розрахунку суми компенсації відповідно до грошового забезпечення, що існувало на день звільнення;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за двадцять вісім невикористаних днів відпустки починаючи з 01.10.2018 року виходячи з принципів справедливості та розумності і до винесення судом судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В порушення вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначено зміст позовних вимог, який не відповідає вимогам статті 5 цього Кодексу.
Так, в позовних вимогах вказано різну кількість невикористаних днів відпустки, а саме: в перщій вимозі - 42 дні, а другій - 28.
Вказані недоліки підлягають усуненню.
Так, предметом цього адміністративного спору разом з іншим є стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Також, згідно з статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Норми статей 116, 117 КЗпП України структурно віднесені до розділу VII «Оплата праці» зазначеного Кодексу; за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання, а є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку.
Отже, в частині позовних вимог щодо стягнення з Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за двадцять вісім невикористаних днів відпустки починаючи з 01.10.2018 виходячи з принципів справедливості та розумності і до винесення судом судового рішення, суд зазначає, що позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", а тому повинен надати докази сплати судового збору за вказану позовну вимогу.
Засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.1 ч.3 ст.4 Закону №3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із п.3 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Частиною 2 ст.6 Закону №3674-VI передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Як вбачається із пред'явленого позову, зазначення ціни позову він не містить.
Виходячи з того, що виплата середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки починаючи з 01.10.2018 є позовною вимогою майнового характеру і на день подання позову суму до стягнення визначити неможливо, суд приходить до висновку, що сума судового збору за дану позовну вимогу має бути попередньо визначена судом виходячи з мінімальної ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, а саме не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн, з подальшою сплатою недоплаченої суми, відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Отже, позивачу необхідно надати належний доказ сплати судового збору (оригінал квитанції) у розмірі 908,00 грн за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.dn.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".
Суд зазначає, що справа №200/13912/21 відповідно до вимог ст.263 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Отже, встановлені судом недоліки позовної заяви не можуть бути усунуті під час судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України Про судовий збір, суддя -
Позовну заву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини Національної гвардії України НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ 23313902, місцезнаходження: 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2) про стягнення коштів - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: доказу сплати судового збору у розмірі 908 грн; адміністративного позову, оформленого з дотриманням вимог ст.160 КАС України разом з відповідною кількістю примірників для учасників справи.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Загацька