19 жовтня 2021 року Справа № 200/26369/15а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Н.В.
за участі секретаря судового засіданняІваненко Н.С.
за участі:
представника відповідача представника третьої особи Максименко С.М Самойленко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до Дніпровської міської ради, третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішення в частині, -
16 січня 2020 р. на виконання ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18.11.2019р. у справі №200/26369/15а на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду в порядку, визначеному ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України надійшла адміністративна справа №200/26369/15а за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до Дніпровської міської ради, третя особа - ОСОБА_1 із позовними вимогами щодо скасування рішення Дніпропетровської міської ради "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 "Про місцеві податки і збори на території міста" за №3/65 від 15.07.2015р. в частині встановлення ставок та пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку згідно з додатками до рішення Дніпропетровської міської ради "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 "Про місцеві податки і збори на території міста" за №3/65 від 15.07.2015р.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2020 р. дана адміністративна справа розподілена судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 р. адміністративну справу №200/26369/15а за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до Дніпровської міської ради, третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішення в частині прийнято до провадження Дніпропетровського окружного адміністративного суду, судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року заяву представника позивача, клопотання представників відповідача та третьої особи про зупинення провадження у справі було задоволено, зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів (карантину).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 р. клопотання представника третьої особи про поновлення провадження задоволено, поновлено провадження у справі № 200/26369/15а за позовною заявою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до Дніпровської міської ради, третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішення в частині.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року клопотання представника позивача про проведення судового засідання призначеного на 01 липня 2021 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та допущено участь представника позивача в судовому засіданні поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Чергове судове засідання призначено на 27 липня 2021 року.
В судове засідання 27 липня 2021 року представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки на адресу електронної пошти зазначеної представником позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло.
Наступне судове засідання було призначено на 26 серпня 2021 року.
У зв'язку з перерубуванням головуючого судді у відпустці справи призначені на 26 серпня 2021 року знято з розгляду.
Наступне судове засідання призначено на 09 вересня 2021 року.
В судове засідання 09 вересня 2021 року з'явився представник третьої особи, інші учасники справи не з'явились, однак були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.
Чергове судове засідання було призначено на 21 вересня 2021 року.
В судове засідання 21 вересня 2021 року представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки на адресу електронної пошти зазначеної представником позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яку отримано представником 16.09.2021 року, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло.
Наступне судове засідання було призначено на 05 жовтня 2021 року.
В судове засідання 05 жовтня 2021 року представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотаннями про перенесення чи відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності представника позивача не звертався.
Судову повістку про виклик до суду на 05 жовтня 2021 року було отримано позивачем 24 вересня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання та підписом уповноваженої особи.
Наступне судове засідання було призначено на 19 жовтня 2021 року.
В судове засідання 19 жовтня 2021 року представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло.
Судову повістку про виклик до суду на 19 жовтня 2021 року було отримано позивачем 08 жовтня 2021 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти (https://www.ukrposhta.ua/ua) за трек-номером 4930018273731.
Судом із власної ініціативи поставлено на розгляд питання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача чи його представника в судове засідання без повідомлення причин такої неявки на підстав п.4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час судового засідання, представник відповідача Максименко С.М. вважала за необхідне залишити позов без розгляду.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Гізенко М.В. зазначив, що відсутні підстави для залишення позову без розгляду в даній категорії справ.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду судом враховується наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
В даному випадку судом встановлена повторна неявка позивача в судові засідання призначені на 05.10.2021 року та 19.10.2021 року, що має наслідком залишення позову без розгляду.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, а також не повідомлення суду про причини такої неявки.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Суд також враховує, що згідно частини п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивача та його представника в судове засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачем та його представником заяв про розгляд справи за їх відсутності, а також, за умови якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
При цьому, суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п.4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, викладену у постанові від 27.05.2020 року у справі №9901/11/19.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Частина п'ята статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання частини п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що представник позивача повторно не з'явився в судові засідання для розгляду справи, не повідомляв суд про поважність причин неявки у судове засідання, не подавав заяви про розгляд справи без участі, що позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору без їх участі позивача, відповідач не наполягав на розгляді справи по суті, інших застережень кодекс не містить, суд дійшов висновку про наявності підстав, для застосування визначеного частиною п'ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України правового наслідку неявки в судове засідання - залишення позову без розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про достатність підстав для залишення позову без розгляду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України він має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.
Керуючись ст. ст. 240, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до Дніпровської міської ради, третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішення в частині - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 22 жовтня 2021 року.
Суддя Н.В. Боженко