20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 569/17145/19
провадження № 61-8219св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву Товариства
з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд», подану директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» Хомичем Олексієм Миколайовичем, про відвід суддів Бурлакова С. Ю. та Червинської М. Є. у справі за позовом Товариства
з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд»
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними, за касаційною скаргою Товариства
з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд»
на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року у складі судді Кучиної Н. Г. та постанову Рівненського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О.,
Ковальчук Н. М., Шимківа С. С.,
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» (далі - ТОВ «ІБК «Градобуд», товариство)
звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договору позики на умовах поворотної фінансової допомоги
та договору про заміну сторони (уступки права вимоги).
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 листопада
2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду
від 15 квітня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
У травні 2021 року ТОВ «ІБК «Градобуд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області
від 24 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду
від 15 квітня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 569/17145/19, витребувано справу з Рівненського міського суду Рівненської області.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року справу призначено
до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Справа неодноразово призначалась до розгляду, зокрема на 18 серпня
2021 року, на 29 вересня 2021 року та на 20 жовтня 2021 року (18 серпня
2021 року та 29 вересня 2021 року розгляд справи відкладався).
19 жовтня 2021 року засобами електронного зв'язку ТОВ «ІБК «Градобуд» в особі директора Хомича О. М. подало до Верховного Суду заяву про відвід суддів Верховного Суду, які входять до складу колегії, визначеної для розгляду справи № 569/17145/19 (провадження № 61-8219св21) за позовом ТОВ «ІБК «Градобуд», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договору позики на умовах поворотної фінансової допомоги та договору про заміну сторони (уступки права вимоги), а саме: Бурлакова С. Ю. , Червинської М. Є .
Мотивуючи заяву про відвід, директор ТОВ «ІБК «Градобуд» вказує, що, на його думку, мають місце обставини, існування яких ставить під сумнів неупередженість, безсторонність та об'єктивність суддів Бурлакова С. Ю.
і Червинської М. Є. під час розгляду справи за позовом товариства
до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Особа, яка подає заяву, вважає, що вказані судді станом на 19 жовтня 2021 року мають заздалегідь сформовану позицію щодо розгляду цієї справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші (ніж перелічені у пунктах 1-4 частини першої цієї статті) обставини, що викликають сумнів
в неупередженості або об'єктивності судді.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року
у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява
№ 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді
у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти,
які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Колегія суддів Верховного Суду вважає, що поведінка суддів, визначених
до складу колегії для розгляду справи (№ 569/17145/19 (провадження
№ 61-8219св21), не дає жодних об'єктивних підстав вважати, що вони не є безсторонніми або що їм бракує неупередженості під час розгляду цієї справи.
Слід зазначити, що за результатами попереднього судового засідання колегія суддів, визначена для розгляду цієї справи, до складу якої, в тому числі, входили судді Бурлаков С. Ю. та Червинська М. Ю., дійшла висновку про необхідність призначення справи до судового розгляду (ухвала Верховного Суду від 10 серпня 2021 року), вважаючи, що доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та для прийняття у справі обґрунтованого судового рішення відповідно до закону у складі колегії з п'яти суддів.
Відповідно до статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина перша цієї статті).
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (частина друга статті 40 ЦПК України).
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні
до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (частина третя статті 40 ЦПК України).
Ураховуючи, що колегія суддів вважає заяву про відвід необґрунтованою
та не вбачає підстав для задоволення заявленого ТОВ «ІБК «Градобуд» відводу суддям, які входять до складу колегії, визначеної для розгляду справи, а саме: Бурлакову С. Ю., Червинській М. Є., а також те, що заява надійшла до суду
19 жовтня 2021 року, тоді як справу призначено до розгляду на 20 жовтня
2021 року, у задоволенні такої заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 41 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд», подану директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» Хомичем Олексієм Миколайовичем, про відвід суддів Бурлакова С. Ю.
та Червинської М. Є. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко
В. М. Коротун