Ухвала
20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 646/7688/19
провадження № 61-13907ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів, які входять до складу колегії, а саме: Коротуна В. М., Червинської М. Є., у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 21 липня 2021 року,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України, в якому просила стягнути з Державного бюджету України на її користь компенсацію моральної шкоди
в розмірі 1 296 000,00 грн, завданої тривалою бездіяльністю посадових осіб Прокуратури Харківської області.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 грудня
2020 року позов задоволено частково.
Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 липня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
17 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 21 липня 2021 року
і залишити в силі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова
від 04 грудня 2020 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями
від 17 серпня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
та визначено суддів, які входять до складу колегії: Коротуна В. М., Червинську М. Є.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М., Червинської М. Є., від 01 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного суду від 21 липня 2021 року, витребувано справу з Червонозаводського районного суду м. Харкова.
18 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів, які входять до складу колегії, а саме: Коротуна В. М., Червинської М. Є.
Подану заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що судді Коротун В. М.
та Червинська М. Є. приймали участь у розгляді справи № 646/7688/19 (провадження № 61-18764св20) за її позовом до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України, в якому вона просила стягнути з Державного бюджету України на її користь моральну шкоду в розмірі 1 296 000,00 грн, завдану бездіяльністю Прокуратури Харківської області, за результатами перегляду якої
в касаційному порядку було задоволено касаційну скаргу прокуратури, скасовано постанову Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року та залишено
в силі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2020 року про відмову в задоволенні її позовних вимог.
Вважає, що судді Коротун В. М. та Червинська М. Є. вже висловила свою позицію
у схожій справі у зв'язку з чим не виключено, що у них вже склалось певне внутрішнє переконання щодо правильності застосування норм матеріального і процесуального права та дотримання правових висновків у справі за її позовом до тих же відповідачів зі схожим предметом позову, отже судді Коротун В. М. та Червинська М. Є., на думку особи, яка подала заяву, не зможуть об'єктивно та неупереджено оцінювати в нарадчій кімнаті доводи її касаційної скарги у цій справі.
У заяві ОСОБА_1 неодноразово використовує нецензурну лексику, характеризуючи мотиви заявлення відводу, лайливо висловлюється на адресу складу суду, який приймав участь у розгляді справи № 646/7688/19 (провадження
№ 61-18764св20) в касаційному порядку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав
та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах,
ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Колегія суддів Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями),
з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Аналогічний висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 13 березня 2019 рокуу справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19).
Крім того слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Звертаючись до Верховного Суду із заявою про відвід, ОСОБА_1 у тексті заяви неодноразово нецензурно, використовуючи лайливі слова, характеризує суддів Верховного Суду, які приймали участь у касаційному перегляді справи
№ 646/7688/19 (провадження № 61-18764св20), зокрема суддів, щодо яких заявляє відвід.
Колегія суддів Верховного Суду вважає такі дії ОСОБА_1 виявом неповаги
до суду й інших учасників процесу та констатує, що подання заяви такого змісту
є зловживанням заявником його процесуальним правом, невиконанням обов'язку керуватися завданням цивільного судочинства.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю заяву без розгляду.
З огляду на наведені висновки, колегія суддів Верховного Суду вважає, що заяву ОСОБА_1 про відвід суддів слід залишити без розгляду, що не позбавляє її права, за наявності підстав, подати заяву про відвід, добросовісно користуючись цим правом, тобто, керуючись завданням цивільного судочинства, не використовуючи нецензурну лексику, виявляючи повагу до суду, учасників судового процесу
та виконуючи інші вимоги чинного законодавства.
Керуючись статтями 2, 44, 400, 402, 409, 416, 418, 419 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів, які входять до складу колегії,
а саме: Коротуна В. М., Червинської М. Є., у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 21 липня 2021 року залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська