Ухвала
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 591/6024/17
провадження № 61-3608св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 про ро?яснення ухвали Верховного Суду від 29 липня 2021 року та ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Сумської області, начальника слідчого відділу прокуратури Сумської області Язикова Олександра Володимировича про вилучення і спростування з тексту листа відомостей та зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до прокуратури Сумської області, начальника слідчого відділу прокуратури Сумської області Язикова О. В. про вилучення і спростування з тексту листа відомостей та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 01 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Вирішено спростувати відомості про те, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом, наданим статтею 303 КПК України, оскаржити бездіяльність слідчого або прокурора до слідчого судді.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Сумського апеляційного суду від 22 січня 2019 року апеляційну скаргу прокуратури Сумської області задоволено.
Рішення Зарічного районного суду міста Суми від 01 листопада 2018 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про спростування відомостей про те, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом, наданим статтею 303 КПК України, оскаржити бездіяльність слідчого або прокурора до слідчого судді, та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.
Компенсовано прокуратурі Сумської області за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 960,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 18 січня 2021 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постанову Сумського апеляційного суду від 22 січня 2019 року залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 року у задоволенні заяв
ОСОБА_1 про вилучення недостовірної інформації та виправлення описок та арифметичних помилок у постанові Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Сумської області, начальника слідчого відділу прокуратури Сумської області Язикова О. В. про вилучення і спростування з тексту листа відомостей та зобов'язання вчинити діївідмовлено.
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 29 липня 2021 року, у якій заявник просить дати роз'яснення щодо постановлення ухвали Верховного Суду від
29 липня 2021 року щодо відмови у задоволенні заяв ОСОБА_1 про вилучення недостовірної інформації та виправлення описок та арифметичних помилок за його заявою.
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення після прийняття ухвали Верховним Судом від
29 липня 2021 року, у якій заявник просить ухвалити додаткове рішення та виправити описку, виправити арифметичну помилку і вилучити недостовірну інформацію про те, що Верховний Суд як суд касаційної інстанції не має повноважень перевіряти тлумачення судами апеляційної інстанції норм матеріального права.
Щодо заяви роз'яснення ухвали Верховного Суду від 29 липня 2021 року
Відповідно до положень статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
У частині другій наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі
№ 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі
№ 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
Судове рішення, яке просить роз'яснити ОСОБА_1 , є ухвала про відмову у задоволенні заяв ОСОБА_1 про вилучення недостовірної інформації та виправлення описок та арифметичних помилок. Така ухвала є зрозумілою та не допускає кілька варіантів тлумачення, у ній викладені мотиви, наведено висновок з посиланням на відповідні норми права, який є зрозумілим.
З огляду на викладене відсутні підстави для роз'яснення ухвали Верховного Суду від 29 липня 2021 року.
Щодо заяви про ухвалення додаткового рішення
Частиною першою статті 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Тлумачення статті 270 ЦПК України свідчить про те, що перелік підстав, за яких суд ухвалює додаткове рішення є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Аналіз заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення після прийняття ухвали Верховним Судом від 29 липня 2021 року свідчить про те, що заявник фактично просить виправити описку, виправити арифметичну помилку і вилучити недостовірну інформацію про те, що Верховний Суд як суд касаційної інстанції не має повноважень перевіряти тлумачення судами апеляційної інстанції норм матеріального права.
Частиною першою статті 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити в рішенні допущені чи ухвалені описки чи арифметичні помилки.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Арифметичні помилки - це посилки, пов'язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути невірний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу або невірний розрахунок розподілу судових витрат.
Отже, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Аналіз заяви ОСОБА_1 свідчить про відсутність підстав для виправлення описки, а тому колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та виправлення описки, виправлення арифметичної помилки і вилучення недостовірної інформації про те.
Керуючись статями 260, 269, 270, 271 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні заяв ОСОБА_1 про ро?яснення ухвали Верховного Суду від 29 липня 2021 року та ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Сумської області, начальника слідчого відділу прокуратури Сумської області Язикова Олександра Володимировича про вилучення і спростування з тексту листа відомостей та зобов'язання вчинити діївідмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська