21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 754/14543/18
провадження № 61-18359св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Прокуратура міста Києва,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року в складі колегії суддів Таргоній Д. О., Голуб С. А., Ігнатченко Н. В.,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної казначейської служби України, Прокуратури міста Києва та просив відшкодувати йому за рахунок державного бюджету України моральну шкоду, завдану незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури у розмірі 3 132 000 грн.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 10 липня 2020 року позов задоволено частково.
Відшкодовано ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України моральну шкоду, завдану незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури в розмірі 900 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року апеляційні скарги Прокуратури міста Києва та Державної казначейської служби України задоволено, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
09 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказане судове рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 відкрито касаційне провадження в справі.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України)та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України)
В ухвалі Верховного Суду від 24 грудня 2020 року зазначено, що позивач посилається на пункт 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підстави касаційного оскарження, вказує, що суд при вирішенні справи не застосував висновків Верховного Суду викладених у постановах від 14 серпня 2019 року в справі № 127/6381/17, від 10 жовтня 2018 року в справі № 359/11706/15-ц, від 10 січня 2019 року в справі № 532/1243/16-ц та в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року в справі № 920/715/17, від 22 квітня 2019 року в справі № 236/893/17. Крім цього, апеляційний суд не дослідив зібрані в справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування документів та встановив обставини на підставі недопустимих доказів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанціїнорм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури міста Києва, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук