23 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 924/1090/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (далі - АТ "Хмельницькобленерго", відповідач, скаржник)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021
у справі № 924/1090/20
за позовом Колективного підприємства "Мелодія" (далі - КП "Мелодія", позивач)
до АТ "Хмельницькобленерго"
про визнання недійсним рішення комісії Славутського РЕМ АТ "Хмельницькобленерго" з розгляду акту від 02.07.2020 № в000434 про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом від 28.08.2020,
АТ "Хмельницькобленерго" 28.08.2021 (згідно з трек-коду на конверті) повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема просить скасувати повністю постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 (дата складення повного тексту постанови 20.04.2021) у справі № 924/1090/20 та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.02.2021 про відмову у задоволенні позову КП "Мелодія". Також до матеріалів касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 01.09.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 924/1090/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.
Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2021 касаційну скаргу АТ "Хмельницькобленерго" у справі № 924/1090/20 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 924/1090/20 з наведенням інших підстав для поновлення строку та/або доданням відповідних інших доказів.
Залишаючи касаційну скаргу АТ "Хмельницькобленерго" без руху, суд касаційної інстанції зазначив, що наведені скаржником у заяві доводи щодо необхідності поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, оскільки твердження щодо запровадження вперше дистанційної форми роботи працівників товариства, обмеження кількості працівників, які перебувають в офісі товариства, в тому числі факт втрати копії ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху тощо, не свідчить про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки запровадження скаржником дистанційної роботи працівників Товариства є його власним рішенням, втім не є обмеженнями, впровадженими Державою та органами місцевого самоврядування у зв'язку з карантином, а відтак наведена обставина відноситься до організаційних питань внутрішньої діяльності Товариства та носить суб'єктивний характер, з яких вбачається, що робота не зупинено/припинено в цілому, а виконується працівниками дистанційно, та введено обмежену кількість працівників, які перебувають в офісі апарату управління в офісі апарату управління.
Копію ухвали суду від 20.09.2021 отримано скаржником - 24.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а, отже, останній день усунення недоліків касаційної скарги з урахуванням вихідних та святкових днів, припадає на 04.10.2021.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 924/1090/20 АТ "Хмельницькобленерго" 04.10.2021 (згідно з відмітками на поштовому конверті) подало заяву № 2021-0513-4492 від 04.10.2021 про поновлення пропущеного процесуального строку, яка зареєстрована канцелярією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 07.10.2021.
Заява про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, обґрунтована, зокрема тим, що з рекомендованого повідомлення про вручення скаржнику копії ухвали Верховного Суду від 14.06.2021 про залишення касаційної скарги без руху у справі № 924/1090/20 убачається, що відправлення вручено працівнику АТ "Хмельницькобленерго" 18.06.2021, тобто перебіг строку встановленого Судом для усунення недоліків починається з 19.06.2021 та закінчується 29.06.2021 включно (враховуючи вихідні та святкові дні). При цьому, скаржник зазначає, що 19, 20, 21 (Трійця) червня - вихідні дні, 22, 23, 24, 25 червня - робочі дні, 26, 27, 28 (День Конституції України) 29 червня 2021 - робочий день. Однак, 24, 25 червня 2021 року юрисконсульт Славутського РЕМ Гучинський П.Л., який був представником АТ "Хмельницькобленерго" за довіреністю № 997 від 23.12.19 був у відпустці (Наказ №0428 від 11.06.2021). Отже, фактично у працівника, який забезпечував юридичний супровід справи було три дні (22, 23, 29 червня 2021 року) для отримання ухвали Верховного Суду від 14.06.2021 та усунення недоліків касаційної скарги. Водночас, велика ступінь завантаження роботою юрисконсульта Славутського РЕМ Гучинського П.Л. - представника АТ "Хмельницькобленерго" завадила вчасно отримати інформацію відносно ухвали Верховного Суду від 14.06.2021 з реєстру судових рішень та усунути недоліки касаційної скарги.
Тільки після утримання ухвали Верховного Суду від 16.08.2021 про повернення касаційної скарги АТ "Хмельницькобленерго" у справі № 924/1090/20, скаржнику було з'ясовано про наявність ухвали Верховного Суду від 14.06.2021.
За таких обставин, скаржник вважає, що мала кількість робочих днів в період визначений судом для усунення недоліків та велика завантаженість юрисконсульта привела до таких наслідків - пропуску строків на усунення недоліків касаційної скарги.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи підстави касаційного оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 924/1090/20, керуючись статями 119, 288 ГПК України, пункту 4 Розділу X "Прикінцеві положення" ГПК, скаржник просить суд вважати наведені вище підстави для поновлення строку на касаційне оскарження поважними та поновити строк на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 924/1090/20.
Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у заяві не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
При цьому якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Посилання скаржника на велику ступінь завантаження роботою юрисконсульта Славутського РЕМ Гучинського П.Л. - представника АТ "Хмельницькобленерго", який супроводжував супровід даної справи, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки вони стосуються причин щодо виконання представником професійних обов'язків та зводяться до внутрішньої організації роботи товариства, діяльності структурних підрозділів, тобто мають суб'єктивний характер і не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.
Чинним процесуальним законодавством передбачено обрахування процесуальних строків щодо звернення з касаційною скаргою. Поважність причин для його поновлення не може бути обґрунтована саме визначенням безпосереднього виконавця роботи зі звернення з касаційною скаргою в межах установи, організації, підприємства тощо та його навантаженням. Встановлений внутрішній порядок розподілу роботи, опрацювання документації не може впливати на обчислення процесуальних строків.
Аргументи скаржника щодо наявності трьох днів для усунення недоліків касаційної скарги з дня вручення копії ухвали Верховного Суду від 14.06.2021 у зв'язку з вихідними та святковими днів, визнаються судом не переконливими, оскільки скаржником з дня вручення копії ухвали 18.06.2021 по 16.08.2021 (дату постановлення ухвали про повернення касаційної скарги), тобто майже в двох місячний термін не вчинено жодних дій спрямованих не усунення недоліків касаційної скарги.
При цьому, інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
Доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися з касаційною скаргою в межах розумного строку, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили усунути недоліки касаційної скарги до матеріалів вищевказаної заяви не надано.
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Отже, з викладеного на вище, убачається, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути під час звернення з касаційною скаргою.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Верховний Суд приймає до уваги, що за даних конкретних обставин цієї справи Судом не обмежується скаржнику доступ до правосуддя, адже АТ "Хмельницькобленерго" вже зверталось до Верховного Суду з касаційною скаргою, яка була розглянута судом і повернута без розгляду на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права заявника не порушені, оскільки інших поважних підстав пропуску строку, аніж ті, які касаційним судом вже визнані неповажними, заявник не вказав.
Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Хмельницькобленерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 924/1090/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних підстав до доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).
Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 924/1090/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова