25 жовтня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/695/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М., розглянувши заяву Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України)" вих. № 144-юр від 23.10.2021 (вх. № 769 від 23.10.2021) про застосування заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви та заяву Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) б/н від 25.10.2021 про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду у зв'язку з відмовою заявника
23.10.2021 Управлінням Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України)" подано до Господарського суду Тернопільської області заяву вих. № 144-юр від 23.10.2021 (вх. № 769 від 23.10.2021) про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної зави до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуриненерго", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , про визнання права власності, шляхом накладення арешту на нерухоме майно: нежитлову будівлю (залишки початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв. м., що розташована в Тернопільській області, Заліщицького району, сільрада Нирківська, комплекс будівель і споруд, будинок 9.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2020 у справі № 921/459/19 (залишеним без змін постановою Західного апеляційного Господарського суду від 17.11.2020) визнано недійсним правочин з передачі релігійною організацією "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" (код за ЄДРПОУ 25347638) у власність ТОВ "Джуриненерго" (код за ЄДРПОУ 40214379) як не грошового майнового вкладу до Статутного капіталу об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (залишків початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв.м., що розташована в Тернопільській області, Заліщицького району, село Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 9, який оформлений у протоколі № 2 загальних зборів учасників ТОВ "Джуриненерго" від 05.08.2016 року та в акті приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Джуриненерго" від 05 серпня 2016 рок; визнано частково недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуриненерго" від 05.08.2016 року, а саме пункт 2 рішення, оформлене протоколом № 2 від 05.08.2016 року, з передачі релігійною організацією "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" (код за ЄДРПОУ 25347638) у власність ТОВ "Джуриненерго" (код за ЄДРПОУ 40214379) як негрошового майнового вкладу до Статутного капіталу товариства об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (залишків початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв.м. що розташована в Тернопільській області, Заліщицького району, село Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок 9 .
Заявник вважає, що вищевказаним рішенням було підтверджено той факт, що право власності на це спірне майно не виникло у ТОВ «Джуриненерго», оскільки підставою його виникнення був саме недійсний правочин, який не створює юридичних наслідків. Із тих же підстав право власності Релігійної організації на спірне нерухоме майно не було припинено внаслідок недійсного правочину із передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Джуриненерго».
Однак, як стало відомо заявнику, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джуриненерго", заперечуючи право власності Релігійної організації на спірне нерухоме майно, 19.03.20021 уклало із громадянином ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі (залишки початку будівництва гідроелектростанції , реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв. м., що розташована в Тернопільській області, Заліщицького району, сільрада Нирківська, комплекс будівель і споруд, будинок 9 , який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області - Жовніром Іваном Теодоровичем.
При цьому, як зазначає заявник, керівник ТОВ «Джуриненерго» Вівчар Р.В. та ОСОБА_1 повідомили нотаріусу про відсутність перешкод у вчиненні продажу та придбання, а також про відсутність спорів щодо майна, яке на день продажу не належало ТОВ «Джуриненерго», на користь третьої особи, не повідомив нотаріусу про набрання чинності рішенням господарського суду Тернопільської області від 20 січня 2020 року.
З огляду на викладене у Релігійної організації наявними є підстави для звернення в подальшому до господарського суду Тернопільської області з позовом про визнання права власності на спірне майно.
Таким чином, керуючись ст. 138 ГПК України, покликаючись на порушення ТОВ «Джуриненерго» права власності Релігійної організації на спірне майно, що полягає у здійсненні незаконного розпорядження чужим майном, без відповідних прав власника такого майна, а також можливість подальшого відчуження спірного майна на користь третіх осіб особою, яка його придбала, що значно утруднить поновлення порушеного права власності Релігійної організації, з метою забезпечення позову про визнання права власності, Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України)" просить суд накласти арешт на нерухоме майно: нежитлову будівлю (залишки початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв.м., що розташована в Тернопільській області, Заліщицького району, сільрада Нирківська, комплекс будівель і споруд, будинок 9.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.10.2021 матеріали справи №921/695/21 передано на розгляд судді Бурді Н.М.
25.10.2021 Управлінням Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) через канцелярію суду подано заяву б/н від 25.10.2021 про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду у зв'язку з відмовою заявника.
Розглянувши вказану заяву, судом встановлено, що глава 10 ГПК України "Забезпечення позову" не містить положення про можливість відкликання або залишення без розгляду заяви про забезпечення позову, а відтак в даному випадку необхідно застосувати аналогію закону (заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини).
При цьому суд також покликається на приписи ч. 10 ст. 11 ГПК України, якою визначено, що у разі, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Відповідно до приписів п. 3 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.
Відтак, розглядаючи подану заяву б/н від 25.10.2021 (вх номер 8665 від 25.10.2021), суд застосовує приписи п.3 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, щодо можливості стороною відкликання заяви до моменту розгляду її судом по суті.
Враховуючи вказані вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення заяви Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) б/н від 25.03.2021 та повернення заяви про забезпечення позову вих. № 144-юр від 23.10.2021 (вх. № 769 від 23.10.2021) і доданих до неї документів заявнику.
Щодо вирішення питання повернення заявнику судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України "Про судовий збір".
Пунктом 2 частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.
Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).
Оскільки суд дійшов висновку про повернення Управлінню Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) заяви про забезпечення позову вих. № 144-юр від 23.10.2021 (вх. № 769 від 23.10.2021) на підставі п. 3 ч. 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне поверненути заявнику з державного бюджету судовий збір у розмірі 1135, 00 грн., сплаченийза подання вказаної заяви на підставі квитанції № 0 0 2314446507 1 від 23.10.2021.
Керуючись п. 3 ч. 5 ст. 174, ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України ""Про судовий збір", Господарський суд,
1. Заяву Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) б/н від 25.03.2021 (вх. номер 8665 від 25.10.2021) - задовольнити.
2. Заяву Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України)" вих. № 144-юр від 23.10.2021 (вх. № 769 від 23.10.2021) про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної зави та додані до неї документи (у тому числі оригінал квитанції № 0 0 2314446507 1 від 23.10.2021) - повернути заявнику.
3. Повернути Управлінню Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) (вул. Руська, 22, м. Тернопіль, 46001, ідент.код 25347638) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн 00 коп., сплаченого за подання вказаної заяви на підставі квитанції № 0 0 2314446507 1 від 23.10.2021.
Повний текст ухвали складено 25.10.2021
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Ухвала суду розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua/
Суддя Н.М. Бурда