19.10.2021м. СумиСправа № 920/968/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. розглянувши матеріали справи № 920/968/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання за наявними у справі матеріалами
за позовом: Сумського міського центру зайнятості (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, буд. 45, ідентифікаційний код 13996509),
до відповідача: Приватного підприємства «Престиж Тревел» (40020, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 36, офіс 2, ідентифікаційний код 31397823),
про стягнення 9 631,73 грн.
06.09.2021 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до відповідача, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 9 631,73 грн, виплачені як одноразова матеріальна допомога суб'єктам господарювання, а також позивач просить суд витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Позов обґрунтовано тим, що кошти в сумі 9 631,73 грн, виплачені як одноразова матеріальна допомога суб'єктам господарювання у період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів з 19.12.2020 по 31.01.2021, підлягають стягненню з відповідача, у зв'язку із здійсненням відповідачем виплати обрахованих сум одноразової матеріальної допомоги найманим працівникам, всупереч пункту 9 Порядку надання одноразової матеріальної допомоги суб'єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми № 1231, готівкою.
У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору в сумі 2 270,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.09.2021 постановлено відкрити провадження у справі № 920/968/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання за наявними у справі матеріалами; розгляд справи по суті призначено на 19.10.2021, 10:00; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив до 13.10.2021; встановити відповідачу строк для подання до суду заперечення до 18.10.2021.
Копію вищезазначеної ухвали направлено судом 09.09.2021 на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: 40020, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 36, офіс 2.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернуто на адресу суду відділенням поштового зв'язку, копію вищезазначеної ухвали отримано уповноваженим представником відповідача 13.09.2021.
Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд даної справи Господарським судом Сумської області.
Станом на 19.10.2021 від відповідача на адресу суду не надходило відзиву на позов та письмових заперечень по суті позовних вимог.
Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За приписами статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до частини другої статті 178 ГПК України.
Відповідно до частини третьої статті 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Законом України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Закон про соціальну підтримку) на період таких заходів у 2020-2021 роках запроваджувалися форми державної соціальної підтримки застрахованих осіб та надання допомоги суб'єктам господарювання.
Однією із форм реалізації соціальної підтримки є, за частиною другою статті 1 Закону про соціальну підтримку, одноразова матеріальна допомога суб'єктам господарювання, одноразова виплата держави суб'єктам господарювання задля збереження робочих місць з метою виплати найманим працівникам суб'єкта господарювання одноразової матеріальної допомоги в період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19).
Статтею 3 Закону про соціальну підтримку визначені умови отримання одноразової матеріальної допомоги суб'єктами господарювання та виплата одноразової матеріальної допомоги центрами зайнятості за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Для реалізації статті 3 Закону України про соціальну підтримку постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1231 затверджений Порядок надання одноразової матеріальної допомоги суб'єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми (далі - Порядок № 1231).
Відповідно до Порядку № 1231 Приватним підприємством «Престиж Тревел» в особі ОСОБА_1 на підставі статті 3 Закону про соціальну підтримку 18.12.2020 подано заяву про надання коштів для виплати працівникам одноразової матеріальної допомоги у зв'язку із вимушеним скороченням передбаченої законодавством тривалості робочого часу, яке відбудеться з 19.12.2020 та триватиме по 31.01.2021.
До зазначеної заяви додані: копія наказу ПП «Престиж Тревел» від 18.12.2020 №8-к; копія відомості від 18.12.2020 № 1 про найманих працівників за формою Додатку 2 до Порядку № 1231.
Заява, підписана ОСОБА_1 від ПП «Престиж Тревел» містить застереження про ознайомлення із Порядком №1231, зокрема, розрахунком розміру одноразової матеріальної допомоги, стягнення, повернення невикористаної її суми та відповідальністю.
Наказом Сумського міського центру зайнятості від 22.12.2020 № 38 ухвалено надати відповідачеві одноразову матеріальну допомогу для виплати найманим працівникам.
Відповідно до частини шостої статті 3 Закону про соціальну підтримку покладає на суб'єкта господарювання (роботодавця) відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання одноразової матеріальної допомоги, передбаченої цією статтею, та цільове її використання.
24.12.2020 із казначейського рахунку Сумського міського центру зайнятості роботодавцю (відповідачу у справі) перераховано грошові кошти у сумі 9631,73 грн.
Пунктом 9 Порядку № 1231 регламентована процедура виплати суб'єктами господарювання коштів, отриманих як одноразова матеріальна допомога, своїм найманим працівникам, зазначених у відомості. Так, суб'єкт господарювання зобов'язаний виплатити одноразову матеріальну допомогу на рахунок найманого працівника у строк не пізніше наступного робочого дня після надходження коштів на його рахунок за окремою платіжною відомістю для виплати одноразової матеріальної допомоги (відомістю на виплату грошей).
Роботодавець здійснює посередницьку функцію між Сумським міським центром зайнятості (органом виплати одноразової матеріальної допомоги) і своїми працівниками, яким адресована грошова соціальна підтримка у формі одноразової матеріальної допомоги за частиною другою статті 1 Закону про соціальну підтримку.
При цьому пунктом 9 Порядку № 1231 визначено належний порядок перерахування одноразової матеріальної допомоги працівникам:
- строк: наступного робочого дня після надходження коштів на його рахунок;
- спосіб: на рахунок найманого працівника;
- оформлення: за окремою платіжною відомістю.
Контрольну функцію центру зайнятості передбачено пунктом 13 Порядку № 1231, а саме: центр зайнятості контролює цільове використання коштів, що перераховуються суб'єкту господарювання для виплати найманим працівникам одноразової матеріальної допомоги, шляхом проведення відповідної перевірки протягом 180 календарних днів після виплати такої допомоги суб'єкту господарювання. Перевірка може бути проведена за місцем знаходження суб'єкта господарювання або у приміщенні центру зайнятості. Суб'єкт господарювання зобов'язаний допустити працівників центру зайнятості до проведення перевірки, а в разі її проведення у приміщенні центру зайнятості подати відповідні документи.
Під час проведення зазначеної перевірки суб'єкт господарювання зобов'язаний надати оригінали:
- наказу про скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у період дії обмежувальних протиепідемічних заходів;
- відомостей про найманих працівників, щодо яких виконуються вимоги статті 3 Закону, за формою згідно з додатком 2;
- платіжних відомостей для виплати одноразової матеріальної допомоги (відомість на виплату грошей) з підтвердженням перерахування коштів на рахунок найманого працівника;
- табеля обліку робочого часу за період дії обмежувальних протиепідемічних заходів.
19.05.2021 листом № 04/738 позивачем повідомлено відповідача про перевірку згідно з пунктом 13 Порядку та обов'язок надання оригіналів документів.
Перевірка здійснена у приміщенні Сумського міського центру зайнятості.
У порушення обов'язку, визначеного пунктом 13 Порядку, відповідачем не надано позивачеві оригінали:
- платіжних відомостей для виплати одноразової матеріальної допомоги (відомість на виплату грошей) з підтвердженням перерахування коштів на рахунок найманого працівника;
- табелів обліку робочого часу за період дії обмежувальних протиепідемічних заходів.
Перевіркою інших документів відповідача встановлено порушення пункту 9 Порядку № 1231, а саме: неперерахування суб'єктом господарювання коштів одноразової матеріальної допомоги на рахунки найманим працівникам, зазначеним у відомостях про найманих працівників, щодо яких виконуються вимоги статті 3 Закону.
Всупереч пункту 9 Порядку № 1231 найманим працівникам ПП «Престиж Тревел» здійснено виплату обрахованих сум одноразової матеріальної допомоги готівкою.
Результати перевірки зафіксовані в акті 25.05.2021, від підпису акту директор ПП «Престиж Тревел» ОСОБА_1 відмовилася, зазначила про свою незгоду з актом перевірки, однак пояснень по суті не надала.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1231 у разі встановлення фактів подання недостовірних даних суб'єктом господарювання, на підставі яких надано одноразову виплату матеріальної допомоги, неперерахування ним відповідних коштів найманим працівникам, зазначеним у відомостях про найманих працівників, щодо яких виконуються вимоги статті 3 Закону, недопущення представників центів зайнятості до проведення перевірки та/або неподання документів для її проведення сума отриманої одноразової матеріальної допомоги стягується центром зайнятості із суб'єкта господарювання.
З цих підстав Сумським міським центром зайнятості прийнятий наказ від 26.05.2021 № 18 про повернення ПП «Престиж Тревел» коштів, виплачених як одноразова матеріальна допомога суб'єктам господарювання у період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів з 19.12.2020 по 31.01.2021, сумою 9631,73 грн.
Позивачем надіслано відповідачеві претензію від 03.06.2021 №07/814 з копією наказу, яка вручена уповноваженій особі відповідача 07.06.2021, проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Наказ від 26.05.2021 № 18 про повернення ПП «Престиж Тревел» коштів, виплачених як одноразова матеріальна допомога суб'єктам господарювання у період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів з 19.12.2020 по 31.01.2021, сумою 9631,73 грн, відповідачем у встановленому порядку не оскаржувався.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 1231 спори, що виникають з питань надання та цільового використання коштів для виплати суб'єктом господарювання одноразової матеріальної допомоги, розглядаються в установленому законодавством порядку.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Сумського міського центру зайнятості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Стосовно розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Престиж Тревел» (40020, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 36, офіс 2, ідентифікаційний код 31397823) на користь Сумського міського центру зайнятості (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, буд. 45, ідентифікаційний код 13996509) кошти в сумі 9 631,73 грн (дев'ять тисяч шістсот тридцять одну гривню 73 коп.), виплачені як одноразова матеріальна допомога суб'єктам господарювання; та відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повне рішення складено та підписано суддею 25 жовтня 2021 року.
Суддя Ю.А. Джепа